Факультативні й обов'язкові атрибути

Атрибут, значення якого може бути відсутнє, називається факультативним. Перед його ім'ям записується символ «°». Атрибут, значення якого має бути завжди ві­доме, називається обов'язковим і позначається символом «*». Екземпляр сутності може бути визначений тоді й лише тоді, коли відомі значення всіх його обов'яз­кових атрибутів.

Унікальний ідентифікатор

Кожна сутність має однозначно ідентифікуватися за допомогою комбінації атри­бутів та/або зв'язків. Тому серед можливих атрибутів та/або зв'язків сутності завжди мають бути такі, які дають змогу її ідентифікувати. Унікальний ідентифі­катор позначається на ER-діаграмі символом «#» перед ім'ям кожного атрибута, що входить до його складу, і поперечними рисками на лініях відповідних зв'язків. Усі атрибути унікального ідентифікатора мають бути обов'язковими.

Значення інших атрибутів сутності мають залежати від усього унікального ідентифікатора, а не від його частин (вимога другої нормальної форми). Видаліть атрибути, значення яких залежать лише від певної частини ідентифікатора. Наяв­ність таких атрибутів зазвичай вказує на те, що слід створити додаткову сутність.

Атрибути мають залежати лише від унікального ідентифікатора (вимога третьої нормальної форми). Якщо існують атрибути, що залежать не тільки від унікального ідентифікатора, необхідно створити нову сутність, якій ці атрибути належатимуть.

Слід видалити також ті атрибути, які не залежать від ідентифікатора сутності (йдеться лише про функціональну залежність). Наприклад, є посадковий талон із зазначеним на ньому прізвищем пасажира. Чи залежить прізвище пасажира від унікального ідентифікатора посадкового талона? Очевидно, що ні. (Адже пасажир не змінює свого прізвища, коли йому видають новий посадковий талон). Якщо той чи інший атрибут не залежить від ідентифікатора, це, ймовірно, означає наяв­ність пропущеної сутності та/або зв'язку, якому належить цей атрибут.

Типи та екземпляри

Дуже важливо чітко розуміти, що всі визначення сутності, зв'язку, атрибута й уні­кального ідентифікатора, які ми щойно розглянули, є визначеннями типу, або класу, а не екземпляра. Екземпляри сутностей і зв'язків відображуються не на ER-моделі, а в самій базі даних. Решта понять і визначень у моделюванні сутно­стей і зв'язків також стосуються типів, а не об'єктів.

Рекомендації та правила побудови діаграм

Готуючись до обговорення проектних рішень із замовниками системи, потрібно побудувати діаграму відповідного фрагмента предметної області. Переглядаючи цей фрагмент разом із вашим співрозмовником, ви часто знаходитимете помил­ки. Це абсолютно природно, адже побудова діаграми складної предметної області є ітеративним процесом, на першому етапі якого майже ніколи не отримують кін­цевий результат.

Діаграму слід спланувати в такий спосіб, щоб прямокутники сутностей розмі­щувалися на одних рівнях, а лінії зв'язків були прямими, горизонтальними або вертикальними. Кількість перетинів потрібно звести до мінімуму, також слід уни­кати побудови діаграм з великою кількістю близько розташованих паралельних ліній. Необхідно використовувати більше вільного місця, щоб не створювалося враження громіздкості.

Розпізнавання зображень

Більшість людей здатні миттєво розпізнавати зорові образи. Розробник моделі може використовувати цю особливість, створюючи діаграми, що відрізняються за формою і конфігурацією. Це дасть змогу легко повертатися до раніше узгодженої моделі та обговорювати її з максимальною продуктивністю. Якщо намалювати кілька різних діаграм однакової конфігурації, то здатність до швидкого віднов­лення деталей в пам'яті буде втрачено.

Текст

Тексти мають виключати двозначне тлумачення. Слід уникати скорочень і жар­гону. Щоб текст легше читався, більшість написів має розташовуватися горизон­тально. Для зручності написи можна розміщувати у кількох рядках. Два імені зв'язку слід розташовувати на протилежних кінцях лінії зв'язку по різні її боки. Центрування і вирівнювання тексту вліво або вправо потрібно здійснювати одноманітно, це значно підвищить якість документів і зручність їх сприйняття.

Множинність зв'язку

Закінчення зв'язку типу «багато» («пташину лапку») бажано розміщувати ліво­руч від лінії зв'язку або над нею. Це поліпшує якість сприйняття моделі та її адек­ватність.