Мета і завдання з дисципліни «кримінальний процес»

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни «Кримінальний процес України»

спеціальність 6.060100 «Правознавство»

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

форма навчання – денна

курс – IV

 

ЗАТВЕРДЖЕНА

на засіданні кафедри

спеціально-правових дисциплін

Протокол № 1 від

 

Донецьк – 2011р.

Робоча навчальна програма дисципліни «Кримінальний процес України» для студентів 4 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 6.060100 «Правознавство» / Укладач: Кудлай Н.М. – Донецьк: ДонДУУ, 2011р. – 45 с.

 

 

Укладач Кудлай Н.М., ст. викладач

 

Відповідальний

за випуск Устименко, зав. кафедри

 

Структура робочої навчальної програми

1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі.

2. Розподіл дисципліни (навчального модуля) на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю.

3. Бальна шкала рейтингової оцінки дисципліни (навчального модуля).

4. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля.

5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля.

6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів.

7. Плани проведення семінарських занять з кожного змістового модуля.

8. Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу та засоби його контролювання з кожного змістового модуля.

9. Список методичної літератури, нормативних матеріалів.

Розподіл дисципліни на змістові модулі,

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З КОЖНОГО ЗАЛІКОВОГО МОДУЛЮ

 

З метою виявлення загального рівня підготовки та характеру мислення студентів на першому занятті проводиться вхідний контроль у формі тестів (ВК). Протягом семестру засвоєння студентами елементів навчального матеріалу контролюється для виявлення недоліків та проблем процесу засвоєння, пробілів у знаннях та подальшої роботи з їхнього усунення.

Формами поточного контролю є:

- співбесіди (С) – для перевірки засвоєння загальнотеоретичних знань з даної дисципліни;

- захист розв’язання завдань та проблемних ситуацій (РЗ) – для контролю практичних навичок;

- активність на заняттях (АЗ) – для розвитку комунікаційних навичок;

- контрольні роботи за модулями (КР) – для проміжного контролю повноти, комплексності знань.

 

Поточний і підсумковий контроль по заліковим модулям здійснюється за допомогою наступних видів робіт:

 

№	Види робіт	Кількість балів (мах)
	Доповідь на семінарському занятті,співбесіда
	Доповнення виступу, участь у дискусії
	Участь у тренінгу
	Виконання індивідуального завдання
	Самостійна робота за змістовий модуль
	Модульна контрольна робота

 

Підсумковий контроль навчального модулю – іспит.

Зараховується заліковий модуль, за яким студент виконав і отримав позитивні оцінки з усіх видів завдань, передбачених індивідуальним планом студента і робочою навчальною програмою дисципліни. Визначення підсумкової оцінки за заліковий модуль здійснюється з урахуванням модульного контролю. В разі відсутності студента на контрольному заході без поважних причин йому виставляється оцінка «незадовільно». У випадку, коли студент отримує незадовільну оцінку, він має можливість повторно перескласти модуль, але не більше одного разу. У разі невдалого повторного складання залікового модулю, студенту виставляється незадовільна оцінка, яка враховується при визначенні підсумкової оцінки. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів після його проведення. Повторне складання відбувається на поза аудиторних заняттях.

Підсумкова оцінка з дисципліни виставляється як сума балів за кожний модуль без організації екзаменаційної сесії. Студенти, які мають намір підвищити підсумкову оцінку, отриману за результатами модульного контролю, мають право складати іспит.

Критерії зіставлення національної системи оцінок знань студентів з оцінкою за шкалою ECTS

Оцінка за шкалою ЕСТS	Визначення	Оцінка за національною системою	Шкала оцінок ДонДУУ
А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок		90-100
В	Дуже добре (з кількома помилками)		82-89
С	Добре з певною кількістю значних помилок	75-81
D	Задовільно – непогано, але із значною кількістю помилок		69-74
E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальним критеріями	60-68
FХ	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти		35-59
F	Незадовільно – необхідний обов’язків повторний курс	1-34

5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного модулю

Таблиця відповідності шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні

Критерії оцінювання активності на заняттях (АЗ):

“1” – засвоєно більше 60% матеріалу; студент знайомий з основними засадами теми, має навички розв’язання проблемних ситуацій, вміє самостійно працювати над навчальним матеріалом з використанням навчальних літературних джерел;

“2” – засвоєно більше 75% матеріалу; студент добре обізнаний у теоретичному матеріалі, добре володіє категоріальним та пояснювальним апаратом, має навички розв’язання ситуаційних вправ, навички проблемного аналізу, вміє самостійно працювати над навчальним матеріалом з використанням навчальних та наукових літературних джерел;

“3” – засвоєно більше 90% матеріалу; студент обізнаний у теоретичному матеріалі, володіє законами, категоріями та пояснювальним апаратом конкретно-економічних наук, у змозі розв’язувати усі види задач, здатний до оригінального творчого мислення, здатний критично оцінити явища, процеси та тенденції в міжнародних фінансах, вміє самостійно працювати над навчальним матеріалом з використанням навчальних та наукових літературних джерел.

Оцінка за індивідуальні завдання у вигляді есе, аналітичних оглядів і реферативних повідомлень здійснюється за наступними критеріями (ІЗД):

 

Характеристика	Бали
Повнота викладення матеріалу і ступінь розкриття проблеми
Дослідницькі навички
Аналітичні навички і критичне мислення
Оригінальність висновків
Дотримання вимог до оформлення	0,5
Індивідуальна презентація	0,5
Усього

 

План проведення семінарських занять

Заліковий модуль 1

Семінарське заняття 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття і значення підсудності.

2. Види підсудності. Неприпустимість спорів про підсудність.

3. Передання кримінальної справи з одного суду до іншого.

Семінарське заняття 2.

Питання для обговорення:

1. Сутність і завдання стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею.

2. Строки та порядок попереднього розгляду справи суддею.

3. Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді.

4. Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи.

5. Особливості попереднього розгляду суддею справ приватного обвинувачення.

6. Вручення підсудному копії обвинувального висновку та забезпечення права сторін на ознайомлення з матеріалами справи.

 

Семінарське заняття 3.

Питання для обговорення:

1. Суть, завдання і значення стадії розгляду кримінальної справи судом.

2. Засади кримінального судочинства.

3. Сторони у судовому розгляді. Процесуальні права і обов’язки учасників судового розгляду.

4. Керівна роль суду під час відправлення правосуддя в кримінальній справі. Головуючий судового засідання.

5. Межі судового розгляду. Відкладення і зупинення розгляду справи. Направлення на додаткове розслідування. Закриття кримінальної справи.

6. Основні частини судового розгляду і їх значення:

6.1. Підготовча частина судового розгляду. Її завдання;

6.2. Судове слідство: завдання та особливості, процесуальний порядок проведення;

6.3. Дослідження доказів у ході проведення судового слідства;

6.4. Закінчення і відновлення судового слідства;

6.5. Судові дебати: предмет, порядок, значення;

6.6. Останнє слово підсудного.

 

 

Семінарське заняття 4.

 

1. Поняття та процесуальне значення вироку суду.

2. Властивості вироку.

3. Види вироків та підстави їх постановлення.

4. Складові вироку та їх зміст.

5. Таємниця наради суддів під час постановлення вироку.

6. Питання, що вирішуються судом під час постановлення вироку. Порядок їх вирішення. Окрема думка судді.

7. Проголошення вироку та роз’яснення його змісту.

8. Піклування суду про особисті та майнові інтереси засудженого або виправданого.

 

Семінарське заняття 5.

Питання для обговорення:

1. Поняття, завдання і значення апеляційного провадження, його характерні риси.

2. Суб’єкти апеляційного провадження.

3. Зміст апеляції. Порядок і строки подачі апеляції.

4. Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді.

5. Попередній розгляд справи апеляційним судом.

 

 

Семінарське заняття 6.

Питання для обговорення:

1. Суть і значення провадження у касаційній інстанції. Основні риси касації.

2. Порядок і строки касаційного оскарження і внесення подання прокурора.

3. Процесуальний порядок розгляду справ у суді касаційної інстанції.

4. Підстави до відміни або зміни вироку.

5. Види касаційного визначення.

 

Семінарське заняття 7.

Питання для обговорення:

1. Суть і значення стадії виконання вироку. Порядок і строки звернення до виконання вироку, ухвали та постанови.

2. Приведення вироку до виконання. Органи, що приводять вирок до виконання. Безпосереднє виконання вироку суду.

3. Роль ОВД та виконавчої служби у виконанні вироків, ухвал, постанов.

4. Процесуальні питання, що виникають при виконанні вироку.

5. Суди, що вирішують питання, пов’язані з приведенням вироку до виконання. Порядок вирішення цих питань.

6. Контроль суду за приведенням до виконання вироку, ухвали суду та постанови судді.

 

 

Заліковий модуль 2.

Семінарське заняття 8.

Питання для обговорення:

1. Поняття, значення та задачі стадії провадження у наглядовій інстанції. Різниця перегляду вироку у порядку судового нагляду від касаційного провадження.

2. Порушення наглядового провадження. Зупинення виконання вироку, ухвали суду.

3. Суди, що розглядають справи у порядку судового нагляду. Порядок розгляду справ у судах наглядової інстанції.

4. Поняття перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами

5. Процесуальні наслідки розгляду судом подання про перегляд справи у зв’язку з ново виявленими обставинами.

 

Семінарське заняття 9.

Питання для обговорення:

1. Суть і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

2. Процесуальний порядок досудової підготовки матеріалів щодо справ про злочини, передбачені ст. 425 КПК України.

3. Порядок порушення і розгляду справ приватного обвинувачення.

 

Семінарське заняття 10.

Питання для обговорення:

1. Особливості порушення кримінальних справ про злочини неповнолітніх.

2. Обставини, які підлягають встановленню у справах неповнолітніх.

3. Особливості провадження справ про злочини неповнолітніх на досудовому слідстві та на суді.

4. Забезпечення прав неповнолітніх обвинувачених. Порядок виклику неповнолітнього обвинувачено, його допит.

5. Застосування судом до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.

 

Семінарське заняття 11.

Питання для обговорення:

1. Особливості провадження досудового слідства у справах про суспільно небезпечні вчинки неосудних, а також осіб, що занедужали на душевну хворобу після провадження злочину.

2. Обставини, які підлягають встановленню за цими справами. Участь захисника. Закінчення досудового слідства.

3. Особливості судового розгляду при вирішенні питання про призначення примусових заходів медичного характеру.

 

 

Семінарське заняття 12.

Питання для обговорення:

1. Особливості провадження досудового слідства у справах про суспільно небезпечні вчинки неосудних, а також осіб, що занедужали на душевну хворобу після провадження злочину.

2. Обставини, які підлягають встановленню за цими справами. Участь захисника. Закінчення досудового слідства.

3. Особливості судового розгляду при вирішенні питання про призначення примусових заходів медичного характеру.

 

 

Заліковий модуль 3.

Семінарське заняття 13.

Питання для обговорення:

1. Поняття і правові підстави реабілітації у кримінальному процесі.

2. Соціальне значення правового інституту відшкодування шкоди реабілітованим.

3. Підстави виникнення права на відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

4. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

 

Семінарське заняття 14.

Питання для обговорення:

 

1. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному процесі.

2. Доказування цивільного позову при провадженні досудового розслідування в суді першої інстанції.

3. Вирішення судом цивільного позову у кримінальній справі.

 

 

Семінарське заняття 15.

Питання для обговорення:

1. Імунітет робітників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав.

2. Особливості кримінального судочинства по справам, пов’язаних за участю іноземних громадян.

3. Поняття та різновиди правової допомоги по кримінальним справам:

3.1. Поняття, принципи та порядок екстрадиції (видача) особи, яка скоїла злочин.

3.2. Поняття та порядок здійснення кримінального переслідування.

3.3. Інші види правової допомоги у кримінальних справах.

 

Семінарське заняття 16.

Питання для обговорення:

1. Історичні типи і форми кримінального процесу:

1.1. Загальна характеристика кримінального процесу Франції;

1.2. Загальна характеристика кримінального процесу Німеччини;

1.3. Загальна характеристика кримінального процесу Англії;

1.4. Загальна характеристика кримінального процесу США.

 

Самостійна робота студентів

Тести

1. У випадку смерті обвинувачуваного обвинувачення:

1) може переходити на співвиконавця злочину;

2) не може переходити на інших осіб;

3) може переходити на близьких родичів;

4) може переходить на спадкоємців;

5) може переходити на організатора злочину.

 

2. Суддя місцевого суду не може бути притягнутий у якості обвинувачуваного без згоди:

1) з'їзду суддів України;

2) місцевої ради депутатів;

3) конференції суддів області;

4) Верховної Ради України;

5) Голови Верховного Суду України.

 

3. Досудове слідство в кримінальній справі припиняється у випадку:

1) коли виникають підстави для зміни обвинувачення;

2) коли невідоме місцезнаходження потерпілого;

3) установлення відсутності складу злочину в діянні, у зв'язку з яким воно порушено;

4) недоцільності наступного виробництва;

5) Коли не встановлена особа, що зробив злочин.

 

4. Про ознайомлення потерпілого з матеріалами кримінальної справи слідчий становить:

1) довідку;

2) акт;

3) протокол;

4) рапорт;

5) постанова.

 

5. Збуджене державне обвинувачення є предметом:

1) судового розгляду;

2) досудового розслідування;

3) діяльності по порушенню кримінальної справи;

4) діяльності по закінченні досудового слідства;

5) пред'явлення особі обвинувачення.

 

6. Учасниками стадії порушення державного обвинувачення є:

1) прокурор і суддя;

2) слідчий і прокурор;

3) слідчий і суддя;

4) прокурор;

5) слідчий, прокурор, суддя й обвинувачуваний.

 

7. Підсудність - це:

1) здатність учасників кримінального процесу правильно розуміти значення процесуальних дій, виконуваних з їхньою участю;

2) здатність підсудного нести кримінальну відповідальність;

3) здатність підсудного самостійно захищатися від обвинувачення;

4) такі якості (ознаки, особливості) справи, по яких вирішується питання про те, у якому саме суді й у якому складі цього суду повинне розглядатися справу;

5) рішення судді про призначення кримінальної справи до судового розгляду.

 

8. Кримінальна справа відносно судді Конституційного Суду України й будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається в першій інстанції:

1) спеціальним судом;

2) місцевим судом;

3) Верховним Судом України;

4) судом присяжних;

5) апеляційним судом.

 

9. Попередній розгляд справи в суді розглядається:

1) суддею одноосібно без участі прокурора;

2) судом колегіально без участі прокурора, але з обов'язковою участю підсудного і його захисника;

3) суддею одноосібно з обов'язковою участю прокурора;

4) суддею й двома народними засідателями за участю сторін;

5) судом колегіально за участю прокурора.

 

10. У стадії попереднього розгляду справи суддею обвинувачуваний може придбати статус:

1) запідозреного;

2) підозрюваного;

3) засудженого;

4) виправданого;

5) підсудного.

 

11. Установлені законом й обумовлені принципами карного процесу правила, які виражають найважливіші типові властивості стадії судового розгляду й проявляються протягом усього періоду її реалізації, це:

1) судові рішення;

2) судові слідства дії;

3) загальні положення судового розгляду;

4) правила судочинства;

5) основні правила судочинства.

 

12. Обвинувальний висновок у суді оголошує:

1) прокурор;

2) потерпілий;

3) головуючий суддя;

4) секретар судового засідання;

5) головуючий суддя або з його доручення секретар судового засідання.

 

13. Перевірка судом апеляційної інстанції рішення місцевого суду здійснюється в межах:

1) певних судом (суддею) суду касаційної інстанції;

2) усього кримінальної справи;

3) певних судом апеляційної інстанції;

4) певних місцевим судом;

5) поданої апеляції.

 

14.Апеляція подається:

1) у Верховний Суд України;

2) прокуророві, що здійснював нагляд за досудовим слідством;

3) у касаційний суд;

4) у суд, що виніс вирок, постанова або визначення;

5) Генеральному прокуророві України.

 

15. Стадія виконання вироку:

1) має контрольні функції тільки відносно досудових стадій кримінального процесу;

2) має контрольні функції тільки щодо судових стадій кримінального процесу;

3) позбавлена контрольних функцій щодо попередніх стадій кримінального процесу;

4) має контрольні функції тільки щодо стадій апеляційного й касаційного провадження;

5) має контрольні функції тільки щодо стадії перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження.

 

16. Судом якої інстанції є суд, що переглядає судові рішення у винятковому порядку?

1) третьої або четвертої інстанції;

2) другий (апеляційної) інстанції;

3) третьої (касаційної) інстанції;

4) четвертої інстанції;

5) поняття інстанційності не може бути застосоване до даного суду.

 

17.Які суди не розглядають в Україні кримінальні справи у відношенні неповнолітніх?

1) міські;

2) районні;

3) апеляційні суди областей;

4) ювенальні;

5) апеляційний суд АРК.

 

18. Примусові міри медичного характеру застосовуються:

1) по постанові судді до всіх неосудних, які зробили суспільно небезпечні діяння;

2) винятково по визначенню суду й тільки до осіб, які є суспільно небезпечними;

3) по визначенню суду або постанові судді тільки до неосудних осіб, які є суспільно небезпечними;

4) по визначенню суду або постанові судді до всіх осіб, які зробили суспільно небезпечні діяння, незалежно від характеристики цих осіб;

5) винятково по постанові судді до всіх осіб, які зробили суспільно небезпечні діяння, незалежно від характеристики цих осіб.

 

19. Особи, у відношенні яких судом застосоване примусове лікування, підлягають:

1) комісійному повторному огляду по клопотанню законного представника несамовитого не частіше одного разу в шість місяців;

2) обов'язковому комісійному повторному огляду не рідше одного разу в шість місяців;

3) обов'язковому комісійному повторному огляду не рідше одного разу у два роки;

4) обов'язковому комісійному повторному огляду не рідше одного разу в рік;

5) комісійному повторному огляду по клопотанню захисника несамовитого не частіше одного разу в шість місяців.

 

20. У справі, порушеному при відсутності скарги приватного обвинувачення, досудове слідство:

1) проводиться по розсуду прокурора;

2) не проводиться;

3) проводиться;

4) проводиться по розсуду судді;

5) проводиться по розсуду начальника органа дізнання.

 

21. Підготовка матеріалів у протокольній формі здійснюється по:

1) всім злочинам середньої ваги;

2) всім злочинам;

3) всім злочинам невеликої ваги;

4) злочинам, перелік яких утримується в УПК;

5) всім злочинам невеликої й середньої ваги.

 

22. Екстрадиція може бути здійснена на підставі:

1) тільки міжнародних конвенцій і договорів;

2) тільки міжнародних конвенцій і договорів і національного законодавства;

3) міжнародних конвенцій і договорів; національного законодавства; міжнародної ввічливості;

4) тільки міжнародних конвенцій і договорів і міжнародної ввічливості;

5) тільки національного законодавства.

Реферати

Закриття кримінальної справи в стадії досудового слідства.

Закінчення досудового розслідування складанням обвинувального висновку.

Цивільний позивач у кримінальному процесі України.

Цивільний відповідач у кримінальному процесі України.

Поняття і види підсудності кримінальних справ.

Віддання обвинуваченого до суду в кримінальному процесі України.

Підстави і порядок вирішення питання про віддання до суду в розпорядчому засіданні.

Значення загальних умов судового розгляду.

Порядок регулювання участі прокурора в судовому розгляді.

Участь захисника на судовому розгляді, його роль і функція.

Участь потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників на судовому розгляді, їх права і обов’язки.

Законність і незмінність складу суду.

Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду, перекладача, спеціаліста, свідків, експерта.

Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді.

Розпорядок судового засідання. Заходи, що вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.

Протокол судового засідання, його зміст і значення. Зауваження на протокол і порядок їх розгляду.

Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.

Судове слідство, його значення і зміст.

Судові дебати, їх зміст і значення.

Підстави й порядок призначення експертизи в суді. Допит експерта.

Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, підсудного. Оголошення їх показань.

Законність та обґрунтованість вироку. Зміст вироку.

Порядок постановлення і проголошення вироку.

Окрема думка судді чи народного засідателя, її юридичне значення.

Окрема ухвала суду та окрема постанова судді, їх значення, види і зміст.

Повноваження суду апеляційної інстанції.

Зміст і форма вироку, постанови, ухвали апеляційного суду.

Звернення до виконання рішень, що приймаються апеляційним судом.

Касаційне провадження в сучасному кримінальному процесі.

Наслідки надходження касаційних скарг чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду.

Рух справи в касаційній інстанції.

Обсяг перевірки справи та порядок її розгляду касаційним судом.

Результати розгляду справи судом касаційної інстанції.

Сутність і значення стадії виконання вироку.

Порядок звернення вироку до виконання.

Особливість виконання вироку відносно засуджених до виправних і громадських робіт, арешту та обмеження волі.

Особливості судового розгляду деяких питань після відбуття покарання засудженим.

Порядок вирішення судом питань, що виникають у стадії виконання вироку.

Роль і функції громадськості у вирішенні питань, що виникають у стадії виконання вироку.

Провадження у наглядовій інстанції.

Розгляд справи судом першої інстанції після скасування вироку.

Поняття перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами.

Процесуальний порядок перегляду судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

Умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

Процесуальний порядок підготовки матеріалів у протокольній формі.

Особливості предмета доказування у справах про злочини неповнолітніх.

Особливості досудового розслідування справ про злочини неповнолітніх.

Особливості судового розгляду справ про злочини неповнолітніх.

Особливості касаційного оскарження вироків у справах про злочини неповнолітніх.

Особливості провадження у кримінальних справах щодо осіб, які не досягли віку,з якого можлива кримінальна відповідальність.

Особливості досудового розслідування у справах неосудних і осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину.

Особливості судового розгляду справ неосудних і осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину.

Порядок скасування і зміни примусового заходу медичного характеру.

Підстави і порядок відновлення кримінальної справи щодо осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину і до яких було застосовано примусовий захід медичного характеру.

Особливості порушення справ приватного обвинувачення і віддання обвинуваченого до суду.

Об’єднання зустрічних обвинувачень.

Особливості судового розгляду справ приватного обвинувачення.

Значення інституту реабілітації.

Комплексний порядок правового регулювання відшкодування шкоди.

Відшкодування шкоди, передбачених різними галузями права.

Поняття та різновиди дипломатичного імунітету.

Особливості кримінального провадження на стадії досудового розслідування у справах про злочини, скоєні іноземними громадянами.

Порядок екстрадиції особи,яка скоїла кримінальний злочин.

Особливості доказування в кримінальному процесі США.

Угоди про визнання вини в США.

Особливості доказування в кримінальному процесі Франції.

Інститут медіації у Франції.

Особливості доказування в кримінальному процесі Німеччини.

Особливості доказування в кримінальному процесі Англії.

Рекомендована література

Нормативно-правові акти

 

Конституція України.

Кримінально-процесуальний кодекс України.

Закон України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року.

Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року.

Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.

Закон України «Про судоустрій» від 7 лютого 2002 року.

Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року.

Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року.

Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року.

Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року.

Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Закон України «Про попереднє узв’язнення» від 30 червня 1993 року.

Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року.

Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року.

Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року.

Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.

Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року.

Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року.

 

Міжнародний пакт про громадські і політичні права від 16 грудня 1966 року.

Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року.

Конвенція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів. Затв. Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006.

Віденська конвенція від 18 квітня 1961 року про дипломатичні зносини.

Конвенція про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування: Ратифікована Законом України від 11 січня 2000 року.

Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році //Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9.

Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8.

Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року. № 8.

Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 4.

Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів: Постанова Пленуму Верховного Суду Укроаїни від 27 червня 1986 року.

Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7.

Порядок застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворіють на психічні розлади і вчинили суспільно небезпечні діяння, у психіатричній лікарні із суворим наглядом: Затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2001 року № 397.

Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів: затв. наказом Державного казначейства України № 48 від 7 березня 2003 року.

 

Підручники

 

Кримінальний процес України: Підручник /За ред.. Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. – Харків: Право, 2000.

Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процесс України: Підручник. – К.: Либідь, 1999.

Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: підручник. – К.: Юридична думка, 2005.

Тертишник В.М. Кримінальне-процесуальне право України:Підручник. – 4-е вид., доп. І переробл. – К.: А.С.К., 2003.

Удалова Л.Д. Кримінальний процес України. Загальна частина: Підручник. – К.: Кондор, 2005.

Удалова Л.Д. Кримінальний процес України. Особлива частина: Підручник. – К.: Кондор, 2005.

 

Посібники:

 

Вапнярчук В.В. Кртимінальний процес України в схемах. – Харків, 2005.

Горбачев А.В. Уголовный процесс Украины (структурно-логические схемы): Учеб. –метод. пособ. – Харьков: Стиль, 2002.

Гумін О.М., Сибірна Р.І., Сергієнко Л.О., Устюгова О.Є. Кримінальний процес України (упитаннях і відповідях): Навч.-метод. посіб. – Львів: Львівський ін-т внутр. справ при Нац. Акад.. внутр. Справ України, 2002.

Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Істина, 2005.

Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Навч. посіб. Для підг. До держ.іспиту. – К.: Істина, 2006.

Муравин А.Б. Уголовный процесс: Учебн. Посб. – Харьков: Одиссей, 2000.

Рожнова В.В.Кримінальне-процесуальне право України: Посіб. Для підгот. До іспитів. – К.: Паливода А.В., 2006.

Ясович Ю.П.Уголовный процесс Укроаины: Пособ. По подготовке к гос. (выпускному) екзамену. – Харьков: Университет внутренних дел, 1997.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни «Кримінальний процес України»

спеціальність 6.060100 «Правознавство»

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

форма навчання – денна

курс – IV

 

ЗАТВЕРДЖЕНА

на засіданні кафедри

спеціально-правових дисциплін

Протокол № 1 від

 

Донецьк – 2011р.

Робоча навчальна програма дисципліни «Кримінальний процес України» для студентів 4 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 6.060100 «Правознавство» / Укладач: Кудлай Н.М. – Донецьк: ДонДУУ, 2011р. – 45 с.

 

 

Укладач Кудлай Н.М., ст. викладач

 

Відповідальний

за випуск Устименко, зав. кафедри

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

 

Побудова правової держави в Україні, формування правової культурі, правової свідомості громадян, які відповідають вимогам правової держави, веде к зростанню ролі викладання навчальної дисципліни „Кримінальний процес України” для студентів неюридичних вузів.

Напевне, жодна інша сфера державної діяльності не пов’язана з можливістю настільки істотного обмеження прав особи, як кримінальний процес, причому обмеження на законних підставах.

Конституція України і Кримінально-процесуальний кодекс, закріплюючи права людини, зокрема на свободу і особисту недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, передбачають, як виняток, в інтересах забезпечення нормального руху кримінальної справи, встановлення істини, винесення законного, обґрунтованого і справедливого рішення щодо вж