Заняття та екскурсії під час практики

Засвоєння програми практики студентами передбачає використання різних організаційних форм навчального процесу. А саме:

1. Індивідуальна самостійна робота з навчальними матеріалами, документацією підприємства, проведення дослідження та аналізу роботи підприємства тощо.

2. Індивідуальні або групові заняття.

У перший день практики керівник практики від підприємства проводить організаційну бесіду зі студентами з метою ознайомлення з основними видами діяльності, структурними підрозділами тощо. Крім того, на початку практики цей керівник проводить заняття-інструктаж стосовно правил внутрішнього розпорядку та поведінки на підприємстві, правил техніки безпеки, протипожежних правил, посадових інструкцій та інших офіційних документів. В процесі практики він періодично проводить індивідуальні заняття та бесіди зі студентами для роз’яснення програмних питань, надання джерел інформації та контролює виконання програми практики.

3. Екскурсії.

У перший день практики керівник практики від підприємства (після організаційної бесіди) проводить екскурсію по підприємству з метою ознайомлення з підприємством та його підрозділами і відрекомендовує студентів керівникам цих підрозділів.

4. Консультації.

Керівник практики від кафедри під час відвідування баз практики проводить консультації стосовно питань програми проходження практики та виконання індивідуального завдання.

Кількість годин, що передбачається на заняття, консультації та екскурсії не має перевищувати шість годин на тиждень.

 

Нормативні документи

1. Статут підприємства.

2. Положення про функціональні підрозділи.

3. Посадові інструкції спеціалістів.

4. Штатний розклад.

5. Форми бухгалтерської та статистичної звітності:

Форма №1. Баланс підприємства.

Форма №2. Звіт про фінансові результати.

Форма №3. Звіт про рух грошових коштів.

Форма №4. Звіт про власний капітал.

Форма №5. Примітки до річної фінансової звітності.

6. Договори з постачальниками та покупцями.

7. Організаційно-розпорядчі документи: накази, розпорядження, інструкції тощо.

8. Матеріали дослідження підприємства стосовно вирішення логістичних питань.

План проходження та методичні рекомендації

Виробнича практика

Проходження цієї практики відповідно плану:

1. Загальна характеристика підприємства. Містить вид і назву підприємства, форму власності, вид і мету діяльності, рік створення, історію організації, характеристику матеріально-технічної бази, спеціалізацію та виробничі потужності.

2. Аналіз організаційної структури та методів управління підприємством. Містить характеристику організаційної структури підприємства, аналіз її переваг та недоліків. Студенти повинні вивчити роль і функції структурних підрозділів, зв’язки між ними. Слід проаналізувати методи управління підприємством, що використовується і можливість створення служби логістики та визначити її місце в загальній структурі підприємства.

3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства. Включає знайомство з існуючими методиками розрахунку основних фінансових показників. Включає збір та аналіз основних фінансових показників діяльності підприємства в динаміці (за два або три роки). Можливо використання наступних показників: коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт маневреності капіталу, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, рентабельність сукупного капіталу, рентабельність власного капіталу, коефіцієнт оборотності активів тощо.

4. Аналіз основних аспектів організації та управління логістичною діяльністю. Виділити найбільш суттєві недоліки.

5. Розробка заходів щодо підвищення ефективності логістичних операцій. Містить пропозиції і рекомендації стосовно діяльності підприємства, що спрямовані на підвищення ефективності його діяльності на засадах логістики та їх економічне обгрунтування. Результатом має бути розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління парамет­рами розвитку та діяльності господарського підприємства.

Містить виконання індивідуального завдання, яке передбачає поглиблене вивчення і обробку практичного матеріалу з логістичної діяльності підприємства відповідно до обраної теми. Матеріали, отримані студентом під час виконання завдання, можуть бути використані для підготовки та виконання ситуаційного завдання на державному екзамені.

На підставі аналізу даних про діяльність реального підприємства, організації, фірми, на підставі статистичної інформації й інших джерел, оцінюється стан об’єкту дослідження, надається загальна характеристика його діяльності, характеристика логістичної діяльності, аналіз і обґрунтування логістичних стратегій. На основі аналізу визначаються позитивні й негативні аспекти діяльності, досліджуються сучасні тенденції розвитку логістики на підприємстві, або ступінь її впровадження.

Аналіз розрахунку фінансових показників діяльності по формам № 1, 2 слід здійснювати згідно з табл. 1, 2.

Таблиця 1

Аналіз розрахунку фінансових показників

 

Найменування показника	Порядок розрахунку	Значення, що рекомендується; тенденція зміни
1. Аналіз фінансової стійкості підприємства
1.1. Коефіцієнт фінансової автономії	kавт = ряд.380 ф.1 / ряд.640 ф.1	Критичне значення - 0,5, збільшення
1.2. Коефіцієнт фінансової залежності	kзал = 1 / kавт = ряд.640 ф.1 / ряд.380 ф.1	Критичне значення - 2, зниження
1.3. Коефіцієнт фінансового ризику	kф.р. = (ряд.430 ф.1+ ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1. + ряд. 630 ф.1) / ряд.380 ф.1	≤ 0,5, критичне значення - 1
1.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	kман = (ряд.380 ф.1 – ряд.080 ф.1) / ряд.380 ф.1	> 0, збільшення
2. Аналіз ліквідності
2.1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	kзаг. (поточ.) = (ряд.280 ф.1 – ряд.080 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1)	1 – 2
2.2. Коефіцієнт термінової ліквідності	kпром (терм.) = (ряд.260 ф.1 – ряд.100 ф.1 – ряд.110 ф.1 – ряд.120 ф.1 – ряд.250 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1)	0,7 – 0,8
2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	kаб = (ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд. 240 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1)	0,2 – 0,35

Продовження табл.1

3. Аналіз рентабельності підприємства
3.1. Рентабельність сукупного капіталу	RROA = ряд.170 ф.2 / ряд.640 ф.1	> 0, збільшення
3.2. Рентабельність власного капіталу	RROЕ = ряд.220 ф.2 / ряд.380 ф.1	> 0, збільшення
3.3. Валова рентабельність продажів	RGPM = ряд.050 ф.2 / ряд.035 ф.2	> 0, збільшення
3.4. Операційна рентабельність продажів	ROIM = ряд.100 ф.2 / ряд.035 ф.2	> 0, збільшення
3.5. Чиста рентабельність продажів	RNPM = ряд.220 ф.2 / ряд.035 ф.2	> 0, збільшення
4. Аналіз ділової активності
4.1. Коефіцієнт оборотності активів	kоб.а. = ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.280 ф.1 + гр.4 ряд.280 ф.1)	Збільшення
4.2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	kоб.д.з. = ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.160 ф.1 + гр.4 ряд.160 ф.1)	Збільшення
4.3. Коефіцієнт оборотності запасів	kоб.з. = ряд.040 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.100 – ряд.140 ф.1 + гр.4 ряд.100 – ряд.140 ф.1)	Збільшення
4.4. Тривалість оборотності оборотних коштів	tоб.об.к. = tоп.ц. + tоб.д.з.+ tоб.к.з.	Зменшення
4.5. Коефіцієнт оборотності основних коштів (фондовіддача)	kф = ряд.040 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.030 ф.1 + гр.4 ряд.030 ф.1)	Збільшення

ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ ДЕЯКИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

Коефіцієнти капіталізації:

1) Коефіцієнт фінансової автономії = Власний капітал / Усього джерел коштів;

2) Коефіцієнт фінансової залежності = Усього джерел коштів / Власний капітал;

3) Коефіцієнт фінансового ризику = Залучені кошти / Власний капітал;

4) Коефіцієнт маневреності власного капіталу = Власні оборотні кошти / Власний капітал;

 

Коефіцієнти рентабельності:

1) Рентабельність сукупного капіталу (ROA) = Прибуток до оподатковування / Усього джерел коштів;

2) Рентабельність власного капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Власний капітал;

3) Валова рентабельність реалізованої продукції (GPM) = Валовий прибуток / Виторг від реалізації;

4) Операційна рентабельність реалізованої продукції (OІМ) = Операційний прибуток / Виторг від реалізації;

5) Чиста рентабельність реалізованої продукції (NPM) = Чистий прибуток / Виторг від реалізації

 

Коефіцієнти оцінки ділової активності підприємства:

1) Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) =

Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість майна підприємства;

2) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості;

3) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості;

4) Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість запасів;

5) Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість основних засобів

 

Таблиця 2

Алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства

(Діагностика банкрутства)

 

Показник	Ступінь неплатоспроможності
Найменування	Порядок розрахунку	Нормативне значення	По-точна	Кри-тична	Понад-кри-тична
1. Поточна платоспро-можність	Пп = ряд.040 ф.1 + ряд.045 ф.1 + ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд.240 ф.1 + ряд. 620 ф.1	> 0	Пп < 0	Пп < 0	Пп < 0

Продовження табл.1

2. Коефіцієнт забезпечення	kзаб = (ряд.380 ф.1 – ряд.080 ф.1) / ряд.260 ф.1	0,1	kзаб > 0,1	kзаб < 0,1	kзаб < 0,1
3. Коефіцієнт покриття	kп = ряд.260 ф.1 / ряд.620 ф.1	1,5	kп > 1,5	kп < 1,5	kп < 1
4. Чистий прибуток	ряд.220 ф.2	> 0	> 0	> 0	< 0

 

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі спричинити появу ознак поточної, критичної, а потім і понадкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз можливо проводити за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб:

k_Б = (Чистий прибуток + Амортизація) /

(Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання) =

= (ряд.220 ф.2 + ряд.260 ф.2) / (ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1)

При цьому, якщо значення показника протягом тривалого часу (1,5 – 2 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу.

Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними стандартами, знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4.

У міжнародній практиці для оцінки ризику банкрутства підприємств у рамках експрес-аналізу фінансового стану підприємства широко використовують також модель відомого вченого-економіста Е. Альтмана. Відомий Z-рахунок Альтмана являє собою п‘ятифакторну модель, розраховану за даними про банкрутство 33 американських компаній.

Порядок розрахунку показника Альтмана:

Z = 1,2 X₁ + 1,4 X₂ + 3,3 X₃ + 0,6 X₄ + 1 X₅,

де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

X₁ – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;

X₂ – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;

X₃ – рівень прибутковості активів;

X₄ – коефіцієнт фінансового ризику;

X₅ – коефіцієнт оборотності активів.

 

Z = 1,2 ((ряд.380 ф.1 – ряд.80 ф.1) / ряд.280 ф.1) +

1,4 (ряд.350 ф.1 / ряд.640 ф.1) +

3,3 (ряд.050 ф.2 / ряд.280 ф.1) +

0,6 (ряд.035 ф.2 / (ряд.640 ф.1 – ряд.380 ф.1) +

1 (ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.280 ф.1 + гр..4 ряд.280 ф.1))

Значення показника "Z"	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,7	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3 і вище	Дуже низька

 

Матеріали повинні базуватися на ретельному вивченні законодавчої бази, інструкцій та інших нормативних матеріалів, на всебічному аналізі статистичного і фактичного матеріалу.

Аналіз проводиться на основі розробки аналітичних, порівняльних таблиць, графіків і т.д., використання статистично-економічних, економіко-математичних методів, обчислювальної комп’ютерної техніки.

6. Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

Зміст завдання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен повністю відповідати темі виробничої практики і бути її складовою части­ною. Це завдання передбачає у кінцевому результаті розробку декіль­кох конкретних питань з безпеки праці, промислової та по­жежної безпеки. При цьому практикант повинен врахувати дотри­мання всіх діючих нормативно-правових актів, які обмежують вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

а) безпека праці

Знаючи перелік факторів, що супроводжують роботу обслуговую­чого персоналу, студент розробляє рекомендації, направлені на обмеження їх впливу на працюючих. Завданням з безпеки праці можуть бути такі питання і розробки:

· стан безпеки праці в світі і в Україні;

· законодавство Євросоюзу з охорони праці;

· міжнародне співробітництво і основні Конвенції МОП в галузі охорони праці;

· безпека праці в Україні;

· основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці;

· основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП);

· запровадження галузевої Системи управління охороною праці на підприємствах

· плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій;

· функціональні обов’язкі з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства;

· оцінка стану безпеки праці в організації;

· стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці;

· державний нагляд за охороною праці;

· контроль стану умов праці;

· завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.

суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування;

· фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду;

· фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.

 

б) промислова безпека

· аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

· загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів;

· нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

· аналіз виробничого травматизму;

· організація безпечної роботи електроустановок;

· особливості заходів електробезпеки на підприємствах;

· медичний огляд працівників певних категорій;

· вимоги безпеки до місць виконання робіт;

· шляхи попередження травматизму;

· захист людини від впливу іонізуючого випромінювання

· вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень;

· утримання території підприємств;

· особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт;

· вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря;

· санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці;

· інструкції з охорони праці.

г) пожежна безпека

Знаючи вигляд споживаної енергії, матеріал з якого виготов­ляється облад­нання, конструкції, з яких монтуються споруди, необхід­но передбачити заходи, що запобігають поже­жам, вибухам, руйнуванню і своєчасній евакуації людей з будівель.

Зразковим завданням з пожежної безпеки можуть бути на­ступні розробки і питання:

· захист будівель вибухонебезпечних виробництв від наванта­жень, виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині при­міщення;

· евакуація людей з будівлі;

· пожежогасіння;

· протипожежне водопостачання;

· автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежо­гасіння;

· категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою;

· класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон;

· класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості;

· основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні;

· державний пожежний нагляд;

· первинні засоби гасіння пожеж;

· пожежна техніка;

· оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння;

· протипожежне водопостачання;

· системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку.

 

ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль за проходженням практики має ціллю виявлення, ліквідацію недоліків та надання фактичної допомоги студентам при виконанні програми практики.

Контроль за практикою студентів повинен сприяти виконанню студентами режиму роботи, що встановлений на підприємстві, інструкцій, та інших нормативних документів, а також забезпечити своєчасність та якість засвоєння програми практики.

Контроль за проходженням практики з боку Університету здійснюється:

- керівником практики;

- завідувачем кафедри логістики;

- представником деканату та навчального відділу.

Основними формами контролю практики є:

- попередній контроль – здійснюється під час підготовки студентів до проходження практики (на нараді). При цьому пояснюються цілі практики, порядок її проходження, а також видаються студентам направлення на бази практики, щоденники та програми, індивідуальні завдання;

- поточний контроль – здійснюється з боку керівника практики від вузу, завідувачем кафедри, представником деканату та навчального відділу під час відвідування баз практики;

- заключний контроль – проводиться під час перевірки, оцінки та захисту звіту з практики.

Керівник практики від підприємства здійснює наступні види контролю:

- щоденний (поточний) контроль виконаної роботи;

- заключний контроль - проводиться під час перевірки та затвердження звіту з практики, наданням відгуку-характеристики. Це підтверджується підписом на титульному листі звіту та печаткою підприємства.