Мотивацію вивчення такої мови можна провести так.

Інформаційно-пошукові системи поступово стають інтелектуальни­ми. Для цього до їх складу включають спеціальні апаратні і програмні засоби, за допомогою яких користувач подає вказівки до комп’ютера мовою, близькою до природної.

Коли користувач працює з комп’ютером не безпосередньо, а передає свої завдання оператору, який виконує їх на комп’ютері, запит подається на спеціальній анкеті зі стандартними графами, а відповідь видається на стандартних бланках, заповнених комп’ютером за чіткими правила­ми. Проте тепер користувачі здебільшого безпосередньо взаємодіють з комп’ютером, використовуючи або спеціальні мови запитів, або певну підмножину слів звичайних природних мов. У таких інформаційно-пошукових системах пошукові процедури стають потужнішими. За їх допомогою можна знаходити в базах даних відповіді на запити, вира­жені непрямо або навіть неявно.

Саме демонструючи мову запитів, можна мотивовано пояснити учням необхідність вивчення матеріалу та основні можливості використання систем управління базами даних.

Запити є найважливішим та найскладнішим матеріалом для учнів. Це пояснюється недостатньою увагою на уроках інформатики до навчання основ математичної логіки. Матеріал слід вивчати індуктивне. Після пояснення призначення за допомогою аналізу конкретних зазда­легідь створених запитів доцільно послідовно ознайомитися з різними типами запитів, які підтримуються конкретною системою управління базами даних.

Далі доцільно в ході фронтальної бесіди з’ясувати властивості та суттєві ознаки запитів, визначити завдання, які можна розв’язувати за їх допомогою.

Запит дозволяє вибрати необхідні дані із однієї чи кількох взає­мопов’язаних таблиць, провести обчислення та одержати результат у вигляді таблиці, поновити дані в таблиці, створити нову таблицю, додати чи видалити записи. Запити також використовуються як джерело даних для форм і звітів.

Послідовне виконання низки запитів дозволяє розв’язувати складні завдання, не звертаючись при цьому до програмування в середовищі СУБД.

Багато СУБД не містять спеціальних вказівок створення та вико­ристання запитів. Вони використовують вказівки пошуку, заміни, впо­рядкування, групування та фільтрації.

Система управління базами даних MS Access дає змогу створювати кілька видів запитів:

• запит на вибірку;

• перехресний запит;

• запит на зміни (на видалення, оновлення і додавання, на ство­рення таблиці);

• SQL-запити.

Усі ці запити можна поділити на дві групи: запити, які не змінюють даних БД, і запити, які вносять зміни до БД. До першої групи вклю­чають запити на вибірку та перехресні; до другої групи – запити на зміни (на видалення, оновлення і додавання, на створення таблиці та SQL-запити). Запити другої групи мають позначення зі знаком оклику, який ніби попереджує, що під час його запуску на виконання дані будуть змінені і скасувати виконані дії не можна.

Запит на вибірку

Запит на вибірку дає змогу просто вибрати дані з однієї чи кількох взаємопов’язаних таблиць. Результати виконання запиту відобража­ються у вигляді таблиці. Записи такої таблиці формуються на основі виконання сукупності умов для добору записів із даних таблиць, врахо­вуючи встановлені зв’язки між ними. Таблиця із результатами пошуку за запитом може застосовуватися при подальшому опрацюванні даних.

Запит на вибірку можна також використовувати, щоб згрупувати записи для обчислення сум, середніх значень та інших дій.

Доцільно провести актуалізацію знань учнів, враховуючи те, що запити та фільтри мають спільні риси. Такий підхід дасть змогу учням швидше навчитися працювати із запитами і звернути більше уваги на створення виразів для добору даних. Спеціальна система запитань дозволить учням виділити особливості запитів, спільні ознаки вико­ристання фільтрів і запитів.

Прості запити на вибірку практично не відрізняються від фільтрів, а фільтри можна зберігати як запити.

Основна відмінність полягає в тому, що фільтри не дозволяють при одержанні результатів відбирати потрібні поля. При використанні ж запитів користувач вказує поля, які будуть становити записи результу­ючої таблиці.

Спільним між запитами на вибірку і фільтрами можна вважати добір записів із таблиці або запиту. Фільтр, як правило, використовується під час роботи в режимі форми або в режимі таблиці для перегляду або зміни набору записів. Запити використовуються для:

1) перегляду записів без попереднього відкривання конкретної таб­лиці чи форми;

2) добору таблиць, які містять записи, з можливістю наступного додавання до них інших таблиць;

3) добору полів, які виводяться на екран при відображенні резуль­туючого набору записів;

4) виконання обчислень над значеннями полів.

Доцільно з’ясувати з учнями відмінність між фільтрами і запитами на добір та побудувати порівняльну таблицю.