Заключне положення, штрафні санкції.

Доповнений статтею ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА. Навмисне банкрутство карається від 500 до 800 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян з позбавленням права займати керівні посади на строк до 5 років. У випадку нанесення великого матеріального збитку - позбавлення волі до 5 років з конфіскацією майна.

Навмисне банкрутство – це свідоме доведення суб'єкта підприємницької діяльності до банкрутства, яке виникає внаслідок того, що посадова особа в корисливих цілях здійснює незаконні дії, або не належним чином виконує зобов'язання, що завдає збиток державним та особистим інтересам.

Карається штрафом від 500 до 800 мінімальних доходів громадян, з позбавленням права здійснення керівництво господарської діяльності до 5 років з конфіскацією майна.

 

Фіктивне банкрутство – свідомо помилкове оголошення засновниками або власним підприємства про фінансову неспроможність і неможливість виконання своїх зобов'язань.

Карається штрафом до 500 мінімальних доходів громадян, з позбавленням права здійснення господарської діяльності до 5 років, позбавлення волі до 3-х років і конфіскації майна.

 

 

ТЕМА 4: ТЕНДЕНЦІЇ ЦИКЛІЧНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНИЗИЦИИ

В практиці антикризного керування дуже важливо вміти розпізнати характер змін у керованих і некерованих процесах, від змін нормального функціонування фірми.

Виділяють 5 основних етапів циклічного розвитку:

1) Експлерентний

2) Патієнтний

3) Віалентний

4) Комутантний

5) Леталентний

 

1 – выхід на ринокк 2 – зондування ринку 3-захват інших ринків, а також розширення сфери послуг й налаження процесу виробництва 4 – застарілість продукції, втрата конкурентних позицій 5 – завершаюча стадія, що веде до реструктуризації підприємства, або її ліквідаціі.

 

Експлерентний – зародження фірми в ринковому середовищі й формування її в первісній структурі.

Фірма ще не зложилася на ринку й виходить із експериментальними зразками, новими послугами, ідеями й зондує ринок на предмет попиту.

Ризикована діяльність веде до того, що фірма може зникнути.

Така криза кваліфікується як легка і прогнозована.

 

Патієнтний – при вдалому розвитку подій, підприємство продовжує рости й вступає у новий етап, що вимагає перебудови організаційної структури та диференціації функцій.

Цей етап- завоювання сегмента ринку, зміцнення ринкових позицій, розробки конкурентної стратегії, підвищення ролі маркетингу.

Існує небезпека кризи, пов'язана із зовнішніми причинами: політичними, економічними.

 

Віалентний – організація досягає зрілого стану й стійкого положення на ринку, конкурентноздатність підприємства й продукції висока.

Фірми- виаленты як правило з розгалуженою оргструктурою, працюють у сфері середнього й великого бізнесу, їм характерний високий рівень технології, масове виробництво.

Фірма розробляє стратегію подальшого розвитку у вигляді освоєння нових ринків, виходу на міжнародні ринки, організацію й впровадження нових розробок.

Поліпшуючи свої позиції, підприємство може зачепити інтереси інших фірм, у результаті чого можливі як внутрішні, так і зовнішні прояви кризових явищ.

 

Комутантний – стан фірми в період занепаду, старіння фірми, коли найбільш значимі параметри життєдіяльності погіршуються, структура має тенденції до скорочення або згортання, а вирослі й зміцнілі конкуренти більше ефективні й займають стійке положення на ринку.

 

Комутанти – це фірми, що займаються випуском продукції /робіт, послуг/, що має обмежений попит, переважно в рамках регіонального ринку.

 

Леталентний – характеризує деструктуризацию фірми, припинення її існування в колишньому виді.

Фірми леталенты розпадаються у зв'язку з неможливістю їхнього функціонування, або через диверсифікованість виробництва зі зміною профілю діяльності, заміною технологічних процесів і можливістю заміни персоналу.