Правове регулювання агр. реформи в Укр.

Правове регулювання агр. реформи в Укр.

1848р – перша агр.. р-ма. 1861р – друга. 1907-1013р – Столипінська р-ма. 1917р – третя. 1991р – четверта агр.. р-ма. Остання р-ма поділ. на 4 етапи: І етап – започатковано прийн. постанови “Про зем. р-му”, впровадж. нових форм господарюв. Земля передавалася у прив. вл-сть. Декретом КМУ ”Про приватиз з/д” 92р. започатков. передача з/д у приватну вл-сть. Велике знач. у провед. агр.. р-ми мали Декрет КМУ ”Про особлив. приватиз. м-на АПК”93р., ЗУ ”Про особлив. приватиз. АПК”96р., ЗУ ”Про колект. с/г під-тва”. Указ ПУ ”Про невідкладні заходи прискорення зем. р-ми у сф. с/г в-тва” 94р. був завершенням І етапу зем. р-ми. ІІ етап – започатков. Указом ПУ ”Про порядок паювання зем. переданих у колект. вл-сть с/г під-твам і організаціям”95р. ІІІ етап – розпочався реформуванням колект. с/г під-тв у нові організ.- пр.. форми господ. на засадах прив. вл-сті з правом на майн. і зем. паї. Утвор. с/г т-тва, сел.. ферм. г-тва, с/г кооперат., та ін.. Цей етап спрямив. Указом ПУ ”Про невідкладні заходи щодо прискор. реформування агр.. сектора” 99р., ЗУ ”Про особ. сел.. г-тво”, ”Про кооперацію”, ”Про ферм. г-тво”.

 

Поняття й особлив. АП як галузі права.

АПУ – сукупн. пр.. норм, що визнач. пр.. становище прац-в с/г, с/г під-ств, їх основні права та юр. о-ки як суб. агр.. ПВ. Особливості: своєрідність АПУ як комплексної і інтегрованої галузі укр.. п-ва; удосконалення с-ми оплати праці і орг.-ї праці;вирішення соц.. проблем на землі; юрид. захист; впровадження пайових в-н; удосконалення орг.. у-ня с/г під-ств та їх обєднань як корпорат. так і кооперат. типу. Суб. АПУ є: виробничі підрозділи, підсобні промисли, с/г кооперат., громад., що займ. садівництвом, городництвом.Нормами АПУ забезпеч. труд., зем., управл., госп.-виробн. догов. та ін.. агр.. в-ни. Об. АПУ є: з/д, рух. і нерух. майно, грош. кошти, с/г д-сть, зем. частка (пай).

 

Предмет АПУ.

Предметом АПУ є врегульов. нормами агр.. з-тва, застуванні на різних формах вл-сті і господ., суспільні, членські, майнові і управл. ПВ, що стосуються юрид. становища с/г під-тв різних форм вл-сті, їх виробн..-господ. та фін. д-сті. АПУ є інтегрованою галуззю права (Семчик). Інтегрованність – проникн. одних і тих правових засобів регул. агр.. в-н у д-сть с/г під-тв. Для всіх с/г під-тв є спільний принцип д-сті – сам ост. визначення напрямів с/г виробн.. д-сті. Термін с/г під-ств розгляд. не лише як д-сть по оброб. землі, як по виробн.. рослин. і твар. праці, але і як первинна переробка с/г продукції.

 

Принципи АПУ, його призначення.

Принципи АПУ – основоположні засади, керівні ідеї, що визначають найб. суттєві риси пр.. регулюв. Принципи: справедл., рівноправність, законність, нерозривн. зв’язку прав і о-ків, поєднання переконання і примусу, персональні і індивід. від-сть, сам ост. і незал. агр.. утворень. Основним призначенням АП є забезпечення інтенсивності с/г вир-тва, створення ресурсів с/г продукц. – є важливим завданням по забезпеч. продуктів харчув. н-ня Укр., забезпечення необх. сировиною для виробничої д-сті під-тв, що переробляють с/г продукцію, щорічне поновлення с/г продукції держ. запасу.

 

Методи пр.. регулювання.

Теорет. знач. м-дів пр.. регулювання – встановлення таких м-дів, їх функціонув. забезпеч. наук. обгрунтов. АП як галузі права. В АП застосов. м-д колишнього колгоспного права. Особлив. с/г під-тв кооперат. типу: членські ПВ; Рекомендація; принципи демократії; виборності колект. с/г органів. М-ди: дозволу, імперативна вказівка, заборони. ПА як комплексна галузь права увібрала в себе різні сусп.. в-ни, які поясн. х-ром виробн.. с/г д-сті під час використ. земель с/г признач. Ця галузь права не може мати одного способу і засобу пр.. регулюв., впливу на сф. різноман. агр.. в-н.

 

С-ма АПУ.

С-ма АПУ – це наук. обгрунтов., логічно послідовно розміщ. агр..-пр. інст.. До інст.. АП віднос: членство і засновництво; самоврядув. с/г під-ств; пр.. режим основних та ін.. фондів; пр.. регулюв. виробн.., фін., господ. д-сті; роб. час і час відпоч.; пр.. регламентація праці членів с/г під-ств різних форм вл-сті; право прив., колект. вл-сті. Заг., особлива і спец. частини АПУ.

 

Завдання АПУ.

Осн. завд. АП є забезпеч. пр.. засобу реаліз. агр.. політики Укр. До завд. відносять: захист всіх форм вл-сті, забезпечення додержання принципу самоврядув., додерж. всіх прав прац-в, удосконалення с-ми орг.-ї і оплати праці, виріш. соц.. проблем на селі, забезпеч. юрид. захисту.

 

Поняття і види джерел АПУ.

В Укр. створена значна к-сть НПА, є певна база для забезпеч. основ підп.-цтва. Джерела АП – це уніфіковані нормативно-правові акти компетентних органів держави. Вони регул. як агр.. в-ни, так і закріплюють агр.. політику д-ви. Джерела АП – це вираження волі народу в уніфікованих НПА відпов. держ. органів, а також волі колективів с/г під-ств та їх обєднань. Джерела АП хар-ся своїми різновидами. Це пояснюється багатогранністю агр.. в-н, ними є як держ. с/г під-ств, прив. під-ства, комун. Нормами АП визнач. пр.. становище цих під-ств, умови і порядок їх утворення, ліквідац., встановл. особлив. самоврядув. та відпов. повноважень у різних майн., фін. в-нах. Види: КУ і ЗУ; Постанови ВРУ;Укази ПУ;Підзаконні акти КМУ та ін. ЦОВВ;Внутрішньогосподарські нормативні акти. Особливості: це уніфіковані акти аграрного з-тва; відсутність єдиного акта, який би регулював аграрні ПВ; зростання ролі ЗУ, Декретів і Указів ПУ, Постанов КМУ в регулюванні відповідних аграрних відносин в с\г; ряд пр.. норм з цив., сім., зем., господ. права є нормами прямої дії; класифікація на уніфіковані і диференційовані. В АП значно більше ніж в ін. галузях в якості джерел виступають акти санкціонов. і делегованої правотворчості.

 

Х-ка джерел АПУ.

Особливості: це уніфіковані акти аграрного з-тва; відсутність єдиного акта, який би регулював аграрні ПВ; зростання ролі ЗУ, Декретів і Указів ПУ, Постанов КМУ в регулюванні відповідних аграрних відносин в с\г; ряд пр.. норм з цив., сім., зем., господ. права є нормами прямої дії; класифікація на уніфіковані і диференційовані. НПА колгоспів не є нормат., але вони схваленні радами і віднос. до нормативних. Діють прийняті правила внутрішнього розпорядку колгоспів.З-ство про фермерство, особ. сел.. г-тво, с/г під-тва кооперат. і корпорат. типу, про рослинництво, садівництво, насінництво, про підсобні під-тва і промисли. Квазі закони – приймаються не законод. органами. До них належать рішення КСУ з пит.. офіц.. тлумач. КУ і ЗУ, міжнародні договори ратифіков. ВРУ. Декрети КМУ,які прийм. на підставі ЗУ ”Про тим час. делегування КМУ повноваж. видати декрети у сф. законод. регулюв.” 1992р., Декрет ”Про держ. мито”. Укази ПУ прийм. на підставі п.4 перехідних положень КУ протягом 3 років після набрання нею чинності з економ. пит.., що не були врегул. законами. Укази мали бути схваленні КМУ і подавались відпов. законопроекти до ВРУ.

 

КУ – правова основа АПУ.

КУ як осн. базовий закон містить норми АП і ЗП. Вона регулює агр.. ПВ. Норми КУ є норма­ми прямої дії. КУ має бути покладена в основу всіх законів, які їй повинні відповідати. З цього випливає, що вона є першодже­релом усієї пр.. с-ми і кожної галузі права. Норми законів кожної галузі права, зокрема аграрного, повинні розглядатися крізь призму КУ. Вони є джерелами галузі АП тією мірою, якою вони відповідають КУ. Якщо за­кони, інші правові акти або їх окремі положення чи окремі статті законів, що стосуються АП, не відповідають КУ, за ріш. КСУ вони визнаються неконституц. і втрачають чинність з дня ухвалення КСУ ріш. про їх неконституційність. ст..14 КУ – земля може перебувати у вл-сті гром., юр. ос. і д-ви. Це має важливе знач. для АП, так як земля є осн. засобом с/г в-тва.

 

ЗУ як основні джерела АПУ.

Закон Укр. - це НПА, що приймається в особливому порядку орг.. законодавч. влади або референдумом, має вищу юрид. чин. і регулює найбільш важливі сусп.. в-ни. Виділ. такі групи ЗУ, що стосуються АПК: 1) уніфіковані акти про організац.-пр. перебудову структури АПК, агр.. реформу й створ. ефективних товаровиробників с/г продукції. До цієї групи належать закони:"Про колективне с/г підприємство", "Про с/г кооперацію", "Про особ. сел.. г-тво", “Про відновлення платоспром. боржника і визнання його банкрутом”. 2) уніфіковані акти з-тва про пр.. режим земель с/г признач. й зем. реформу ЗУ ”Про особливості приватизації майна в АПК” 3)уніфіковані акти з-тва про селекцію, насінництво, тваринництво і меліорацію земель "Про насіння і садивний матеріал", "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них", "Про племінну справу в тваринництві", "Про ве­теринарну медицину", ”Про карантин рослин”.

 

Постанови ВРУ як джерела.

Постанова — це НПА, що прийм. вищими і деякими цен­трал. орг. колегіал. управління для розв'яз. найваж­лив. і принципов. завдань, що стоять перед даними органами, і встановл. стабільних норм, правил поведінки. Особливості постанов поляг у тому, що вони є обов’язков. для парлам., ОДВ, ОМС. Пост. Про зем. реформу, Про порядок введення в дію ЗК про особлив. приватиз. майна в АПК, Про виконання зем. з-тва при формуванні агр.. сектора економіки, Про прискорення зем. реформи та приватизації землі, та ін..

 

Укази ПУ.

Укази ПУ регул. пит. загальнодержавн. значення, і спрямовані вони на здійсн. агр. політики Укр., на прискорення приватизац. процесів в АПК, на прискор. зем. реформи. Указ ПУ Про невідкладні заходи щодо прискор. зем. реформи у сф. с/г в-тва 94р., Про невідкладні заходи щодо прискор. реформув. агр.. сектора економ. 99р., Про заходи щодо підтримки цін і доходів с/г товаровиробників 94р., Про захист прав вл-ків зем. часток (паїв)98р.

Постанови КМУ.

Постанова — це НПА, що прийм. вищими і деякими цен­трал. орг. колегіал. управління для розв'яз. найваж­лив. і принципов. завдань, що стоять перед даними органами, і встановл. стабільних норм, правил поведінки. Постанова КМУ Про організацію робіт та методику розподілу зем. діл. між власника зем. часток (піїв) 2004р., Про використання коштів державної підтримки селянських (фермерс.) г-ств 2001р., Про державний нагляд і держ. контроль за додержанням з-ства про пестициди і агрохімікати 96р. та ін..

 

Відомчі НПА.

Відомчий акт — підзаконний нормативний акт (указ, інструк­ція, нормативний наказ та ін.), що видається в межах компетен­ції того чи іншого органу виконавчої влади (міністерства, комі­тету, відомства), який містить вторинні (похідні) норми, що роз­кривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання. Це накази та інструкції Мін. агр.. політ. і продов., Держ. комітету України по зем. ресурсах, Мін. охорони здоров’я тощо. Наказ МАПіПр. Про затвердження типових форм договорів про закупівлю зерна на бюджетні кошти, Про затвердження положення про Укр. державну насіннєву інспекцію, Розпорядження МАПіПр. Щодо стимулювання зростання с/г вир-тва і поліпшення рівня життя сільського насел., Наказ Держкомзему Типовий договір оренди зем. частки (паю).

 

Локальні акти

До локальних НПА як джерел АП належать НПА територ. громад та ОМС, МДА, район. і обл.. управлінь сільс. г-тва, місцевих органів вете­рин. служби, насіннєвої служби, зем. ресурсів, а також установчі документи з пит.. створення с/г під-тва, господ. т-тва, с/г кооперативу, зокрема статути, засновницькі договори, рішення зборів засновників господ. т-тва, загальних зборів ко­оперативу, внутрішні акти с/г організацій, ко­лективні договори та інші акти. Колек­тивним договором регул. виробничі, трудові й економ. в-ни труд. колективу з адміністрацією під-тва, пи­тання охорони праці, соціального розвитку, участі прац-в у використанні прибутку під-тва, якщо це використання пе­редбачене статутом під-тва.

 

Правові і економ. свободи.

В АП існують такі пр.. і економ. с-ди, які розмежов. на: с-ду під-цтва, тобто вільне зд. підпр. д-сті; с-ду торгівлі, яка випливає із с-ди під-цтва, тобто право с/г під-тв реалізов. свою продукцію, надавати відпов. послуги;с-да обєднання – право фіз.. і юрид. ос. с/г вир-тва створювати різні обєднання для сприяння ефект. д-сті; с-да договору – вільне розпорядж. власником своїм майном, вільне встановл. цін, сам ост. вибір партнерів для продажу с/г продукц. або придбання продукц., товарів для зд. підпр. д-сті; с-да конкуренції – направлена на забезпеч. і запобіг. зловжив. з боку ОДВ так і с/г під-тв; с-да від втручання в с/г під-тва – ЗУ Про кооперацію, Про колект. с/г під-тва, Про особ. сел.. г-тво; зд. контролю і захисту економ. і пр.. свобод агр.. під-тв. Таке розмежування сприяє обгрунтов., науков. тлумач. агр..-пр. норм, ефективному їх застосуванню, дотрим. законності, та використ. в процесі зд. кодифікац. у сф. агр.. з-тва.

 

Диференціація агр.. ПВ.

Види: внутрішні і зовнішні. Зовнішні – засновані на праві членства, а для працезд. осіб і на особ. труд. участі в с/г під-твах кооперат. типу. Ці в-ни засновані на установчому договорі, статуті під-тва, а також засновн. участі у створ. статутного фонду, а також ПВ між акціонерним під-твом з одного боку і кожним з його учасників з ін.. За змістом ці ПВ між їх членами чи учасниками являють собою сукупн. їх вз. прав і юрид. о-ків. Внутрішні - 1. ПВ між с/г під-твами, їх членами з приводу задовол. матер. і-сів, соц..-побут., культ.-освітніх та ін.. потреб; 2. розподіл прибутків, нарахування і виплата дивідендів, надання засобів вир-тва для оброб. зем. діл., направлення на навч. з відривом від вир-тва. (Внутрішні: управлінські, трудові, майнові)

 

Пр. статус с/г т-тв в АПК.

Пр. статус господ. т-тв в АПК визнач. відпов. нормами ЦК і ГК України, а також ЗУ «Про господ. т-тва». Згідно зі ст. 79 ГК України господ. т-твами є під-тва або інші суб. господар., створені юр. ос. та/або громад. шляхом об´єднання їхнього майна і участі в підприємн. д-сті т-тва з метою одерж. прибутку. У вип., передб. ГК України, господ. т-тво може діяти у складі одного учасника. До господ. т-тв належать: АТ, ТзОВ, ТзДВ, ПТ, КТ. Засновниками і учасниками т-тва можуть бути суб. господарювання (господарські організації — юрид. особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комун. та інші під-тва, створені відповідно до ГК України тощо), споживачі, ОДВ та ОМС, наділені господ. компет., а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновн. суб´єктів господарюв. чи зд. щодо них організ.-господ. повнов. на основі в-н вл-сті. Господ. т-тва є юрид. особами. Вони можуть зд. будь-яку підпр. д-сть, якщо інше не передб. законом. Держ. реєстрація с/г т-тв провадиться у виконавч. комітеті міської, район. у місті ради або в район. держ. адміністр. за місцезнаходж. або місцем прожив. засновника (засновників) даного т-тва в порядку, встановл. ЗУ «Про державну реєстрацію юрид. та фіз.. осіб — підприємців».Значну частину всіх с/г під-ств становлять АТ відкритого і закритого типів, а також ТзОВ, які здебільшого були створені на основі реформованих держ. та колективних с/г під-ств.

 

Реорганізація суб. с/г

Реор­ганізація — це таке припинення діяльності під-тва, при якому його права, обов'язки і майно переходять до інших діючих чи знову створюваних підприємств, які приймають на себе виконання функцій і завдань реорганізов. чи реорганізованих підприємств, що припи­нили свою діяльність. При реорганізації має місце правонаступництво, так би мовити, заміна у правовідносинах, які виникли раніше, одних суб'єктів господарювання на інших з переходом до них усіх прав та обов'язків перших (до правонаступника переходять весь пасив і актив майна, борги, права і обов'язки за угодами і т. д.).Реорганізація під-тва, яке зловживає своїм монопольним по­ложенням на ринку, може зд. шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. При злитті створюється новий суб'єкт господарювання з одночас­ним припиненням двох або більшої кількості інших, які раніше існува­ли. Їх майно, права та обов'язки переходять до суб'єкта, що виник. Приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого призводить до набуття останнім всіх особистих та майнових прав і обов'яз­ків приєднаних. При приєднанні припиняють своє існування лише ті суб'єкти, які приєднуються до іншого. Відбувається своєрідне «поглинан­ня» слабкого сильнішим, що характерно для ринкової економіки.У разі поділу майно за розподільним актом (балансом), права та обов'язки суб'єкта господарювання, що реорганізується, переходять до тих, що виникли. При цьому підприємство, яке раніш існувало, припи­няє свою діяльність.Уразі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.При перетворенні одного суб'єкта господарювання на інший на його базі з'являється новий суб'єкт з повним правонаступництвом прав та обов'язків попереднього.

Ліквідація суб. с/г

Ліквідацією є припинення будь-якої діяльності суб'єкта господарювання, його особистих і майнових прав та зобов'язань.Ліквідація, як і реорганізація, здійснюється за рішенням власника (власників) чи уповноваж. ним органів, інших осіб у зв'язку із закінченням строку, на який створювався суб'єкт господарювання, чи в разі досягнення мети, заради якої його було створено. Крім того, здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить уста­новчим документам чи чинному законодавству, є підставою для скасу­вання господарським судом державної реєстрації такого суб'єкта, а та­кож для здійснення заходів по його ліквідації. Ліквідація відбувається також у разі невиконання рішення про тимчасову заборону (зупинку), обмеження або припинення його діяльності, наприклад у разі порушен­ня законодавства про охорону довкілля. При цьому ліквідація здійс­нюється після скасування в судовому порядку державної реєстрації да­ного суб'єкта за позовом державного органу, що прийняв рішення про зупинку чи припинення його діяльності.Суб'єкт господарювання може бути ліквідованим, крім випадків, зазна­чених вище, також за рішенням господарського суду в разі визнання його банкрутом і відсутності після задоволення вимог кредиторів майна, необ­хідного для його функціонування, відповідно до чинного законодавства.Спец. органом, що призначений проводити ліквідацію суб'єктів господарювання є ліквід. комісія, яка має свій статус і тільки їй властиві повноваження. Утворюється ліквід. комісія і затверджується її особовий склад власником (власниками) або уповно­важеним ним органом. Ліквідація може бути покладена також на орган управління суб'єкта, що ліквідується.Порядок і термін проведення ліквідації, а також термін на подання претензій кредиторів (який не може бути меншим двох місяців від дня оголошення про ліквідацію) установлює власник або орган, який прий­няв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквід. комісія починає свою роботу з того, що розміщує в офіційному друко­ваному органі публікацію про його ліквідацію, порядок і термін подан­ня претензій кредиторами. Крім того, ліквід. комісія повинна провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості підпри­ємству, а також по виявленню претензій кредиторів і сповіщення явних (відомих) кредиторів про ліквідацію.Ліквідац. комісія по закінченню своєї роботи складає лікві­даційний баланс, надає його власнику або органу, який утворив ліквіда­ційну комісію.

Банкрутство суб. с/г

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення
фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Признач. керуючий санацією. Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів). Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Правове регулювання агр. реформи в Укр.

1848р – перша агр.. р-ма. 1861р – друга. 1907-1013р – Столипінська р-ма. 1917р – третя. 1991р – четверта агр.. р-ма. Остання р-ма поділ. на 4 етапи: І етап – започатковано прийн. постанови “Про зем. р-му”, впровадж. нових форм господарюв. Земля передавалася у прив. вл-сть. Декретом КМУ ”Про приватиз з/д” 92р. започатков. передача з/д у приватну вл-сть. Велике знач. у провед. агр.. р-ми мали Декрет КМУ ”Про особлив. приватиз. м-на АПК”93р., ЗУ ”Про особлив. приватиз. АПК”96р., ЗУ ”Про колект. с/г під-тва”. Указ ПУ ”Про невідкладні заходи прискорення зем. р-ми у сф. с/г в-тва” 94р. був завершенням І етапу зем. р-ми. ІІ етап – започатков. Указом ПУ ”Про порядок паювання зем. переданих у колект. вл-сть с/г під-твам і організаціям”95р. ІІІ етап – розпочався реформуванням колект. с/г під-тв у нові організ.- пр.. форми господ. на засадах прив. вл-сті з правом на майн. і зем. паї. Утвор. с/г т-тва, сел.. ферм. г-тва, с/г кооперат., та ін.. Цей етап спрямив. Указом ПУ ”Про невідкладні заходи щодо прискор. реформування агр.. сектора” 99р., ЗУ ”Про особ. сел.. г-тво”, ”Про кооперацію”, ”Про ферм. г-тво”.