Визначення параметрів підшипників веденого вала

Параметри підшипників веденого вала визначаємо за спрощеною методикою, а саме - методикою «попереднього вибору підшипників».

Тип і серія підшипників вибираються такими ж, як і для підшипників ведучого вала.

Діаметри внутрішніх кілець підшипників дорівнюють визначеним в розділі 3.2 діаметрам шийок цих валів під підшипники

d = d_{п 2} =50 мм.

За табл. Д1.4 технічних характеристик кулькових однорядних радіальних підшипників (див. додаток 1) вибираємо підшипник середньої серії № 310, для якого: внутрішній діаметр d = 50 мм; зовнішній діаметр D = 110 мм; ширина В = 27 мм.

Розрахунок клинопасової передачі

Дані для розрахунку:

- обертовий момент на валу ведучого шківа клинопасової передачі,

- частота обертання вала ведучого шківа,

- передаточне число клинопасової передачі, .

З врахуванням обертового моменту за табл. Д 1.8 вибираємо діаметр ведучого шківа клинопасової передачі

Діаметр веденого шківа передачі визначаємо з врахуванням коефіцієнта пружного ковзання . Приймаємо Тоді

Приймаємо

Фактичне передаточне число клинопасової передачі

Знаходимо попереднє значення міжосьової відстані

Приймаємо

Розраховуємо довжину паса передачі за формулою

Приймаємо, що стандартна довжина паса кратна 100 мм. Тоді

Уточнюємо міжосьову відстань ведучого шківа передачі:

Визначаємо кут охоплення пасом ведучого шківа передачі:

Тобто, за кутом охоплення клинопасова передача є працездатною.

Розраховуємо швидкість паса за формулою

Оцінюємо довговічність паса за числом його пробігів

що менше допустимого

Після перевірки передачі за параметрами та приходимо до висновку, що клинопасова передача є працездатною.

Коротка характеристика редуктора

Тип редуктора та його компонувальні розміри.

Тип редуктора – одноступеневий циліндричний прямозубий редуктор.

Компонувальні розміри:

довжина … мм;

ширина … мм;

висота … мм.

Змащування.

Зубчасті колеса змащуються занурюванням їх у мастило. Тип мастила – ИРП – 150, об’єм мастила – 5 л.

Підшипники змащуються за рахунок розбризкування мастила, яке знаходиться в корпусі редуктора.

Мастило заливають через оглядову кришку люка, в якій передбачена ручка – віддушина.

Для зливу мастила передбачена зливна пробка.

Контроль рівня мастила здійснюється за допомогою масловказівника.

6.3. Забезпечення герметичності.

Герметичність рухомих та нерухомих з'єднань забезпечується за допомогою прокладок та гумових армованих манжет.

Транспортування редуктора.

Для підйому і транспортування редуктора на ребрах кришки корпуса передбачені спеціальні отвори.

Література, рекомендована для виконання

Курсової роботи

1. Малащенко В.О., Янків В.В. Деталі машин. Курсове проектування: Навчальний посібник.– Львів: «Новий світ – 2000», 2006. – 252 с.

2. Киркач Н. Ф., Баласанян Р. А. Расчет и проектирование деталей машин. -Харьков: Основа, 1991. - 276 с.

3. Цехнович Л. И., Петриченко И. П. Атлас конструкций редукторов: Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1990. - 151 с.

4. Дунаев П. Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов и деталей машин. Учебное пособие для техн. спец. вузов. - М.: Высшая школа, 2000. - 447 с.