Розділ І. Система джерел авторського права в Україні

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….....3

Розділ І. Система джерел авторського права в Україні………………………..5

I.I. Конституція України, кодекси України……………………………………...5

I.IІ. Закон України «Про авторське право та суміжні права»………………….6

I.IІІ. Положення авторського права в інших законодавчих актах України …..8

Розділ ІІ. Авторське право і суміжні права…………………………………….10

IІ.І. Об'єкти авторського права…………………………………………………10

ІІ.ІІ. Суб'єкти авторського права………………………………………………..12

ІІ.ІІІ. Суміжні права……………………………………………………………...17

ІІ.ІV. Суб'єкти суміжних прав ………………………………………………….17

Розділ ІІІ. Цивільно-правові засоби захисту авторських і суміжних прав …19

ІІІ.І.Поняття цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав……..19

ІІІ.ІІ.Види цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав……….24

ІІІ.ІІІ. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності……………25

Висновки………………………………………………………………………....32

Джерела та використана література…………………………………………….35

Додатки

 

Вступ

Актуальність теми дослідження: Цивільне право не регулює безпосередньо творчу науково-технічну, літературну та іншу діяльність. Процес науково-технічної і художньої творчості залишається за межами дії його норм.

Цивільне право традиційно виконує функції визнання авторства на вже створені творчі результати, встановлює їх правовий режим, матеріальне і моральне стимулювання та захист їх авторів. Разом з тим норми сучасного цивільного права регулюють відносини з організації (на підставі договорів) створення, передачі та використання нових досягнень у галузі науково-технічної, художньої та іншої творчої діяльності.

Метою цієї роботи є розкриття поняття і джерел авторського права, висвітлення об’єктів авторського права та суб’єктів авторських відносин.

Авторське право регулює відносини суспільства з невеликим, але важливим його сегментом, діяльність якого спрямована на розвиток технічного прогресу й культури. Завдання авторського права полягає в тому, щоб належним чином поєднувати автора й суспільства, для того, щоб з однієї сторони стимулювати належним чином творчу діяльність авторів, а з іншої сторони забезпечити збільшення духовних цінностей, якими розташовує суспільство, знімаючи надмірні обмеження в доступі до цих цінностей.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України (1540-06), цього Закону, законів України "Про власність" (697-12), "Про кінематографію" (9/98-ВР), "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12), "Про видавничу справу" (318/97-ВР), "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" (1587-14) та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Предмет дослідження: складає захист авторських та суміжних прав.

Обєктом роботи є: норми цивільного законодавства, що закріплюють авторські та суміжні права.

Основними методами, завдяки яким буде розкрита тема даної курсової роботи є: дедуктивний, індуктивний, описовий та метод порівняльного аналізу. Автор вважає, що актуальність теми полягає в тому, що достатнє законодавче забезпечення даної сфери діяльності суспільства, а також певної людини окремо, сприяє активному розвитку в Україні ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва та в інших видах творчої діяльності.

Розділ І. Система джерел авторського права в Україні

Розділ ІІ. Авторське право і суміжні права

ІІ.ІІІ Суміжні права

Це права виконавців, виробників фонограм і організацій радио- і телемовлення.

Вони є суміжними стосовно авторських прав, тобто це права близькі, що примикають, пов'язані з авторськими. Їхня роль свого роду посередницька – між авторами і широкою аудиторією. Водночас вони є вторинними стосовно авторських прав, тому що забезпечують використання творів авторів. Суміжні права забезпечують захист творчої праці осіб, що доводять твори авторів до широкої аудиторії, від нелегального використання результатів їхньої роботи.

Специфіка суміжних прав:

1) вони пов'язані з використанням певних технічних пристроїв (тому вони з'явилися лише в XX сторіччі, із розвитком технічного прогресу – винаходу звуко- і відеозапису, радіо, кіно, телебачення, штучних супутників);

2) об'єкти суміжних прав закріплюються на матеріальних носіях (наприклад, наявність запису виконання на магнітних плівках, касетах, видеоплівках);

3) здійснювати виконання, можливо повторно, нескінченно, перед практично необмеженою аудиторією і без живої участі самого виконавця.

 

 

Висновки

Науково-технічний рівень виробництва, культура, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес суспільства в цілому значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності. Творча інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку всієї цивілізації. Країни з високорозвинутою ринковою економікою характеризуються високим рівнем розвитку культури, науки і освіти. Тут культуру слід розуміти в найширшому значенні цього слова – це рівень розвитку мистецтва, виробництва, виробничої інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення побуту тощо. Ці фактори зумовлюють та визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства. Вони і є результатами творчої діяльності людини.

Творчість – це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється оригінальністю, неповторністю і суспільно-історичною унікальністю.

Будь-якій людині властива творчість у діяльності: художній, літературній, науковій, технічній, виробничій тощо. За цілеспрямованістю творчість можна умовно поділити на два основних види: духовна і науково-технічна творчість.

Зміст, спрямованість, сила емоційного впливу літератури, мистецтва, науки визначають духовність сучасного суспільства. Творчість гуманітарного характеру, спрямовану на збагачення внутрішнього світу людини, вважають духовною творчістю. Духовна творчість охоплює літературу, науку, мистецтво, виконавську майстерність артистів, звукозапис, радіо, телебачення та інші види діяльності гуманітарного характеру.

До результатів науково-технічної творчості належать наукові відкриття, винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин та інше. Ці результати науково-технічної творчості можна використовувати в будь-який спосіб, що не суперечить Закону в підприємницькій діяльності, - у промисловості, сільськогосподарському виробництві тощо.

Крім того, до результатів творчої діяльності належать комерційне найменування, торговельна марка, комерційні таємниці та інше. Призначення їх – індивідуалізація учасників цивільного обігу, товарів, послуг.

Цивільне законодавство встановлює, що всі результати творчої діяльності визнаються товаром і, отже, є об’єктами права інтелектуальної власності.

Права на об’єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або внаслідок надання їм правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, встановлених Цивільним кодексом України або іншими Законами.

Отже, всі результати творчої діяльності з погляду цивільно-правової охорони умовно можна поділити на три групи: одна група охороняється авторським правом, друга – правом промислової власності, третя – правом на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг.

Авторське право - це особисті немайнові та майнові права авторів і їх правонаступників, пов’язані зі створенням і використанням здобутків науки, літератури і мистецтва.

Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. воно визначає і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів.

Суміжні права – це права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення.

Суміжні права є сукупністю цивільно-правових норм, що регулюють відносини з використання виконань творів, фонограм, відеограм та програм мовлення і які разом з нормами авторського права складають єдиний інститут права інтелектуальної власності – інститут авторського права та суміжних прав. Сама назва «суміжні права» вказує на тісний зв’язок предметів регулювання авторського права та суміжних прав, що дозволило поєднати їх в один інститут. Цей зв’язок пояснюється тим, що, по-перше, об’єкти суміжних прав – виконання творів, фонограми, відеограми та програми мовлення – з’являються в результаті використання творів науки, літератури та мистецтва, а тому є вторинними стосовно об’єктів авторського права. По-друге, використання об’єктів суміжних прав відбувається одночасно з використанням об’єктів авторського права, оскільки вони є однією з форм існування авторських прав.

Таким чином, ми бачимо, що авторське право та суміжні права поєднанні між собою в один інститут і, взаємодіючи, мають неабияке значення для суспільства, як українського окремо, так і для світового взагалі. Саме за допомогою цього інституту і отримує людство найкращі надбання світового суспільства в найрізноманітніших галузях його життєдіяльності, які відповідають світовим стандартам та не мають собі рівних.

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….....3

Розділ І. Система джерел авторського права в Україні………………………..5

I.I. Конституція України, кодекси України……………………………………...5

I.IІ. Закон України «Про авторське право та суміжні права»………………….6

I.IІІ. Положення авторського права в інших законодавчих актах України …..8

Розділ ІІ. Авторське право і суміжні права…………………………………….10

IІ.І. Об'єкти авторського права…………………………………………………10

ІІ.ІІ. Суб'єкти авторського права………………………………………………..12

ІІ.ІІІ. Суміжні права……………………………………………………………...17

ІІ.ІV. Суб'єкти суміжних прав ………………………………………………….17

Розділ ІІІ. Цивільно-правові засоби захисту авторських і суміжних прав …19

ІІІ.І.Поняття цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав……..19

ІІІ.ІІ.Види цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав……….24

ІІІ.ІІІ. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності……………25

Висновки………………………………………………………………………....32

Джерела та використана література…………………………………………….35

Додатки

 

Вступ

Актуальність теми дослідження: Цивільне право не регулює безпосередньо творчу науково-технічну, літературну та іншу діяльність. Процес науково-технічної і художньої творчості залишається за межами дії його норм.

Цивільне право традиційно виконує функції визнання авторства на вже створені творчі результати, встановлює їх правовий режим, матеріальне і моральне стимулювання та захист їх авторів. Разом з тим норми сучасного цивільного права регулюють відносини з організації (на підставі договорів) створення, передачі та використання нових досягнень у галузі науково-технічної, художньої та іншої творчої діяльності.

Метою цієї роботи є розкриття поняття і джерел авторського права, висвітлення об’єктів авторського права та суб’єктів авторських відносин.

Авторське право регулює відносини суспільства з невеликим, але важливим його сегментом, діяльність якого спрямована на розвиток технічного прогресу й культури. Завдання авторського права полягає в тому, щоб належним чином поєднувати автора й суспільства, для того, щоб з однієї сторони стимулювати належним чином творчу діяльність авторів, а з іншої сторони забезпечити збільшення духовних цінностей, якими розташовує суспільство, знімаючи надмірні обмеження в доступі до цих цінностей.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України (1540-06), цього Закону, законів України "Про власність" (697-12), "Про кінематографію" (9/98-ВР), "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12), "Про видавничу справу" (318/97-ВР), "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" (1587-14) та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Предмет дослідження: складає захист авторських та суміжних прав.

Обєктом роботи є: норми цивільного законодавства, що закріплюють авторські та суміжні права.

Основними методами, завдяки яким буде розкрита тема даної курсової роботи є: дедуктивний, індуктивний, описовий та метод порівняльного аналізу. Автор вважає, що актуальність теми полягає в тому, що достатнє законодавче забезпечення даної сфери діяльності суспільства, а також певної людини окремо, сприяє активному розвитку в Україні ініціативи в галузі науки, техніки, літератури, мистецтва та в інших видах творчої діяльності.

Розділ І. Система джерел авторського права в Україні