Порівняльна характеристика класичного та системного підходів до формування системи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порівняльна характеристика класичного та системного підходів до формування системи



Класичний підхід базується на методі індукції й означає перехід від конкретного до загального. Формування системи при такому підході відбувається шляхом злиття воєдино необхідних компонентів, що розробляються окремо. Розробка відбувається поетапно (рис. 1.3).

 
 

На першому етапі визначаються мета і задачі функціонування підсистем (A, B,...I,...N) => а Цв... Ці...Цп). Потім, на другому етапі аналізується т необхідних інформацій (інформаційних потоків) для кожної підсистеми, які необхідно вивчити, щоб створити систему (на рис. 1.3 Uіj => j- тий інформаційний потік в і - тій підсистемі). І, нарешті, на третьому етапі формуються підсистеми (А, В,... I,... N) - які у сукупності і представляють систему.

На відміну від класичного, системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до конкретного (декомпозиція загальної задачі) коли в основі розгляду лежить кінцева мета, заради якої і створюється система. Створення системи за допомогою системного підходу також включає в себе декілька етапів (рис.1.4)

На першому етапі визначаються і формуються загальна мета і алгоритми функціонування системи (Цсист)

На другому етапі - на основі аналізу Цсист та існуючих обмежень, зовнішнього середовища визначаються вимоги до окремих підсистем і задачі кожної підсистеми і).

На третьому етапі - орієнтовно формуються підсистеми з урахуванням сформульованих на другому етапі вимог (Ті.).

На четвертому етапі - проводиться взаємоузгодження підсистем і організація їх в єдину систему. На цьому етапі відбувається також уточнення вимог до підсистем з метою більш оптимального їх використання.

 
 

У якості прикладу розглянемо систему постачання товарів мережі магазинів з оптової бази. Учасники цього процесу: оптова база АТП, мережа магазинів, що обслуговуються, (рис. 1.5)

Рис. 1.4. Системний підхід до формування системи

 

Розглянемо два варіанти організації постачання товарів до магазинів оптової бази (самовивезення, тобто децентралізоване перевезення централізована доставка).

Варіант самовивозу характеризується наступними признаками:

а) Магазини самостійно домовляються з АТП про перевезення, отримують машину і приїжджають на базу при необхідності.

б) На складах бази і магазинів застосовуються процеси зберігання і переміщення вантажів, що вже склалися, не узгоджуючи їх між собою.

 
 

в) Ні база, ні магазин не пред'являють особливих вимог до виду транспорту - головне: вивезти товар.

Рис. 1.5. Технологічний ланцюг розвозки цукру

 

г) Відсутня тенденція уніфікації видів тари, що використовується.

д) У ряді магазинів не створені умови для нормального під'їзду і розвантаження товару.

 
 

Розгляд процесу руху вантажів від оптової бази до магазинів дозволяє виділити три основні підсистеми (рис. 1.6)

Рис. 1.6. Основні підсистеми що є учасниками перевезення цукру

 

На першому етапі формується мета кожної підсистеми незалежно від інших підсистем. Врахуємо, що історично склалися обставини, коли магазини самостійно домовляються з АТП про перевезення і, отримавши машину, самостійно приїжджають на базу за товаром (за участю експедиторів вантажу).Відмітимо, що цілі кожної підсистеми є досить протилежними, а саме:

1. Оптова база ставить за мету збільшити об'єм вантажу, що вивозиться і скоротити час знаходження вантажу на складах. Також база зацікавлена в однотипності тари і зменшенні номенклатури навантажувальних засобів. Вид транспорту, що використовується для перевезення не має для бази великого значення.

2. АТП зацікавлене у збільшені об'ємів перевезень меншою кількістю автомобілів, що зменшує витрати на перевезення і збільшує їх ефективність. АТП також зацікавлене у зменшенні простою транспорту по провині АТП, універсалізації транспортних одиниць і зменшенні габаритів тари.

3. Магазини зацікавлені в організації швидкого розвантаження, у спеціалізації тари для перевезення різноманітних продуктів, що суперечить меті бази і АТП.

На другому етапі проводиться аналіз інформаційних потоків, необхідних для формування і функціонування даної підсистеми.

1. База: вивчає попит на товари, аналізує об'єми вивозу і формує умови для мінімізації запасів товару.

2. АТП: аналізує об'єми завозу товарів до кожного магазину і встановлює пріоритетність їх обслуговування (в основному, по об'єму завозів, а іноді просто по зв'язкам, що склалися впродовж багаторічного співробітництва).

3. Магазини: вивчають попит на товари і замовляють найбільш ходові товари, навіть створюючи для них певні надлишки, навіть у збиток неходовим товарам. На основі необхідних об'ємів завозу товарів замовляють транспортні одиниці необхідної кількості та вантажопід'ємності.

На третьому етапі формуються підсистеми (рис. 1.6) та їх цілі:

Оптова база - забезпечити наявність номенклатури вантажів і їх своєчасне навантаження;

АТП - забезпечити своєчасне перевезення запропонованих оптовою базою або замовлених магазинами вантажів;

Магазини - організувати розвантаження товару без затримки транспорту.

У результаті створюється і функціонує достатньо працездатна і система доставки вантажів від бази до магазинів. Виникає питання: чи і ефективно функціонує така система? Звичайно, ні, оскільки ця система представляє майже механічне поєднання 3-х підсистем, без урахування взаємних зв'язків і інтересів партнерів по технологічному процесу перевезень.

II Варіант централізованої доставки характеризується наступними признаками:

На першому етапі всі учасники технологічного ланцюга об'єднуються єдиною задачею, а саме: оптимізувати технологічний процесі перевезення з метою мінімізації витрат, збільшення ефективності і більш повного задоволення запитів покупців.

Для цього, наприклад, створюється робоча група, у склад якої входять представники кожної з вказаних вище підсистем.

На другому етапі формуються вимоги до кожної підсистеми, що забезпечують виконання головної мети системи:

1. База - оптимізація об'ємів закупок, зниження вартості і прискорення процесів навантаження.

2. АТП - спеціалізація рухомого складу під об'єми, що плануються і характер вантажів, що перевозяться.

3. Магазини - оптимізувати об'єми замовлень на перевезення у відповідності з попитом на ті чи інші товари, зменшити вартість і прискорити процес розвантаження автотранспорту.

На третьому етапі формуються підсистеми, що характеризуються наступними властивостями та ознаками:

1. База: оптимізуються складські приміщення на основі замовлень магазинів і об'ємів закупок, що плануються, модернізуються навантажо - розвантажувальні механізми, диференціюються види тари і упаковки по видам товарів.

2. АТП: розробляються єдині розвізні маршрути і графіки доставки вантажів у мережу магазинів з оптимальним використанням спеціалізованих транспортних засобів.

3. Магазини: складаються планові заявки на постачання необхідних вантажів на основі попиту покупців, модернізуються навантажо - розвантажувальні механізми і операції.

Зрозуміло, що централізована система, сформована на основі системного підходу буде функціонувати більш ефективно, чим на основі класичного підходу, застосованого в децентралізованій доставці вантажів.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 167; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.174.36 (0.01 с.)