Методика установки щупа між важелем і корпусом підшипника при вимірі проміжку А

 

Зазор А перевіряється при положенні стакана пружини зліва від виштамповування на кожусі у верхній точці (див. схему) наступним чином:

щуп розміром 6,7 мм, а потім 7 мм підвести зліва від стакана пружини до зазору А. При прокачуванні щупа вздовж осі двигуна регулювальна гайка 6 повинна мати незначне осьове переміщення, це говорить про те, що щуп знаходиться між важелем і корпусом підшипника;

перевести верхній кінець щупа вправо, як показано пунктиром на схемі, а потім, просуваючи його вниз, ввести в зазор А між важелем і корпусом підшипника.

 

Заправлення мастила в підшипник механізму вимкнення головного фрикціона

 

Інструмент і приладдя: ключі 10x12, 14х17 (у ящику механіка-водія), шприц-прес (на днищі середнього відділення, справа), шланг, стержень шприц-преса (у сумці із ЗІП двигуна), наконечник (у ящику для ЗІП) і мастило.

Викрутити болти кріплення ребристого листа корпуса і підняти його до установки на стопор.

Викрутити болти кріплення кришки люка головного фрикціона і зняти кришку.

Повернути рукою корпус 13 (див. рис. 6.3) підшипника так, щоб маслянка 9 опинилася у верхньому положенні.

З'єднати шланг плунжерного шприц-преса з маслянкою підшипника головного фрикціона.

Заправити мастило в підшипник механізму вимкнення головного фрикціона (близько 60 г). Кількість мастила, що заправляється, перевіряти по поділках, нанесених на стержні шприц-преса.

Від'єднати шланг шприц-преса від маслянки 9.

Встановити кришку люка головного фрикціона на місце і закріпити болтами.

Встановити ребристий лист корпуса і закріпити його.

 

Коробка передач

 

Коробка передач – ступінчаста, з постійним зчепленням шестерень, має п'ять передач переднього і одну передачу заднього ходу.

Вона призначена:

для зміни крутного моменту, на ведучих колесах і швидкості руху машини;

для забезпечення руху машини заднім ходом;

для відключення двигуна від ведучих коліс.

 

Будова коробки передач

 

Коробка передач складається з наступних основних вузлів: картера 1 (рис. 6.6), ведучого вала 18, виготовленого разом з ведучою конічною шестірнею, веденого вала 14, вантажного вала 10 і проміжної шестірні 28 заднього ходу, закріпленою на осі 38.

Картер складається з двох половин: нижньої і верхньої. Вони з'єднуються за допомогою шпильок і гайок. У нижній частині картера встановлені маслонасос 34 з приводом і сітчастий фільтр 36.

 

 

Для підігрівання масла КП при низьких температурах повітря нижня частина картера з'єднується з системою підігрівання двигуна порожнинами 35 і 37.

Ведучий вал встановлений на роликовому і двох кулькопідшипниках. На шліци ведучого вала встановлені ведені частини головного фрикціона. Усередині ведучого вала проходить валик 19 привода до масляного насоса.

Ведений вал встановлений на трьох підшипниках: двох кулькових і одному сферичному роликовому. На веденому валу встановлені шестерні 15, 16, 17, 20, 22 і муфта 13 перемикань передач з синхронізатором. Шестерні 17, 20 і 22 встановлені на шліцах вала, а шестерні 15 і 16 – на голчастих підшипниках.

Вантажний вал встановлений на чотирьох кулькопідшипниках. На вантажному валу встановлені шестерні 2, 5, 6, 8, 9, 11 і дві муфти 7 і 21 перемикання передач. Шестерні 9 і 11 встановлені на шліцах вала, а шестерні 2, 5, 6 і 8 – на голчастих підшипниках.

Шестірня 28 закріплена на осі 38, яка, у свою чергу, встановлена на двох кулькопідшипниках. Вона знаходиться в постійному зачепленні з шестірнею 6 і призначена для забезпечення обертання вантажного вала в протилежну сторону при вмиканні передачі заднього ходу. Передачі вмикаються переміщенням рухливих зубчастих муфт, встановлених на шліцах валів.

Для полегшення і безшумності увімкнення II, III, IV і V передач зубчасті муфти забезпечені синхронізаторами інерційного типу, які забезпечують ненаголошене ввімкнення зубчастих муфт завдяки зрівнюванню обертів ведених (що вмикаються) шестерень із обертами веденого і вантажного валів.