Особливості управління в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу. Правові засади здійснення контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.

Управління в галузі охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу є складовою частиною охорони навколишнього природного середовища, яке полягає у здійсненні функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Широке коло питань у зазначеній галузі віднесено діючим законодавством про тваринний світ до компетенції Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів та його органів на місцях, виконавчих органів місцевих рад народних депутатів

Одним з організаційно-правових заходів охорони тваринного світу є реалізація прав та обов'язків користувачів об'єктами тваринного світу, які спрямовані на посилення його охорони, беззастережне виконання відповідного законодавства.

Користувачі об'єктами тваринного світу мають право власності на добуті в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації; оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їх права; здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здій­снюється за плату, розмір якої встановлюється залежно від виду, мети та обсягів цього використання, а також інших екологічних і

економічних факторів. Порядок визначення плати та пільги щодо платежів за спеціальне використання об'єктів тваринного світу встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Користувачі об'єктами тваринного світу зобов'язані: до­держуватись встановлених правил, норм, лімітів і строків їх використання; використовувати тваринний світ способами, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати; своєчасно вносити плату за використання об'єктів тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського та рибного господарства, також зобов'язані, раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування тварин внаслідок власної діяльності; застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, зокрема штучне, диких тварин; здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу; негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби з захворюваннями.

Для забезпечення охорони тваринного світу важливе значення має охорона середовища перебування, умов розмноження і міграції тварин.

Особливій охороні підлягають рідкісні тварини і такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних умовах. Ці види тварин заносяться до Червоної книги України.

Визначення видів і встановлення порядку охорони, відтворення і використання тварин, занесених до зазначених переліків, здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України з урахуванням висновків наукових організацій.

Правила застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, а також переліки зазначених препаратів і речовин, використання яких дозволяється в господарській діяльності, способи їх застосування погоджуються з Міністерством охорони здоров'я та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

Для забезпечення охорони й організації раціонального використання тваринного світу проводиться державний облік тварин та облік обсягів їх добування, а також ведеться державний кадастр тваринного світу, який містить систематизовану сукупність відомостей про географічне поширення видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їх перебування і сучасного господарського використання та інші необхідні дані.

Серед організаційно-правових заходів охорони тваринного світу важливе місце належить контролю в галузі охорони, використання, і відтворення тваринного світу. Законодавством передбачено проведення державного і громадського контролю.

Державний контроль здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством екології та природних ресурсів та його органами на місцях, місцевими органами державної виконавчої влади, іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, повноваження яких визначаються відповідно до положення, що затверджується Міністерством екології та природних ресурсів України.

Систематизовано і стисло викладено заходи охорони тваринного світу в ст. 32 Закону України "Про тваринний світ", відповідно до якої охорона тваринного світу забезпечується, зокрема, шляхом: створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні; обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій; надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій; виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони тваринного світу засобами масової інформації; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу.

Для вирішення проблеми охорони тваринного світу велике значення має охорона мігруючих видів диких тварин, тому в Бонні було прийнято Конвенцію "Про збереження мігруючих видів диких тварин", яка набрала чинності 3 листопада 1983 р.

19 березня 1999 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Про приєднання України до Боннської Конвенції*".

Охороні диких тварин присвячена також Конвенція "Про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення", яка була підписана у Вашингтоні 3 березня 1973 року.

Сьогодні дозвіл на ввезення тварин в Україну та вивезення за її межі здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів.