Ціннісне ставлення до родини,держави,людей

№ з/п	Дата	Організаційне забезпечення виховної діяльності	Здійснення виховної діяльності навчального закладу	Контроль за станом виховної роботи	Форма узагальнення	Відповідальні
1.		Нарада при директору «Про визначення загальношкільних заходів на місяць відповідно до календаря»				Пропозиції класним керівникам,вчителям-предметникам	ЗВР
2.		Засідання учкому «Про заходи травня»				Рішення
		Наказ «Про проведення Тижня патрілтичного виховання				Наказ	ЗВР
			Урок музичного мистецтва (або заняття гуртка) «Пісні Перемоги»	Аналіз.Кн.контролю		ЗНВР,ЗВР
			Уроки історії-уроки мужності: «Подвиг,що непідвладний часу»	Аналіз.Кн.контролю		Дирекція
		Робота волонтерських загонів	Акції «Ветеран живе поруч»,»Грані добра»		Паспорт акцій,довідка педагога-організатора ЗВР (до контролю)	Педагог-організатор,голова учкому
			Книжкова виставка «У граніті,у бронзі,у серцях»		Виставка	Бібліотекар
			Екскурсії у історико-краєзнавчі музеї шкіл району		Довідка кл.кер.ЗВР (до контролю)	ЗВР
9.			Конкурс малюнка «Моя рідна земля»(1-4 кл.)	Аналіз.Кн.контролю	Виставка	Педагог-організатор,вч обр.мист.
		Організувати спортивні змагання на «Кубок школи»	Спортивні змагання на «Кубок школи»		Положення про змагання	Вч.фізкуль, педагог-організатор
			Шкільний конкурс читців «Салют,Перемого!» (1-4кл.)			Класоводи, педагог-організатор
				Наказ «Про підсумки проведення Тижня патріотичного виховання»		ЗВР
13.		Засідання учкому за участю педагога-організатора,вч.гуманітарного циклу «Про проведення Тижня Матері «Молитвою тебе вітаємо,мамо»			Положення про проведення Тижня	Голова учкому, педагог-організатор, ЗВР
14.			Години класного керівника «Портрет моєї мами»(5-6 кл.)	Аналіз.Кн.контролю		Конспект	Кл.кер.,ЗВР
15.			Ранки для учнів 1-4 кл. Спортивні свята разом з батьками			Сценарій	Педагог-організатор, класоводи
16.			Уроки української літератури «Образ матері-жінки у літературних творах»(9-11 кл)	Аналіз.Кн.контролю		Конспект	Вч.укр.літ
17.			Урок образотворчого мистецтва «Образ жінки у творах мистецтва» (7-8 кл.)	Аналіз.Кн.контролю		Конспект	Вч.обр.мист
18.		Підготовка до батьківських зборів			Виставки,презентації проектів учнівської діяльності	Педагог-організатор,дирекція
			Батьківські збори «Про розвиток творчої обдарованості учнів»		Виступи	Дирекція
		Підготовка до засідання ради профілактики			План,виступи	Голова Ради,ЗВР
			Засідання Ради профілактики «Проблеми підліткового віку:відповідальність»: -аналіз стану роботи з попередження правопорушень; -робота з батьками; -напрямки діяльності на наступний навчальний рік.		Протокол,виступи	Голова ради, ЗВР
		Підготовка до Тижня дитячих організацій		Наказ «Про прведення Тижня дитячих організацій та організацію заходів з військово-патріотичного виховання»	Положення,план
		Підготовка до військово-спортивної гри «Зірниця»				Вч.фізкульт.
			Проведення гри «Зірниця»			Вч.фізкульт
			Спартакіада допризивної молоді			Вч.фізкульт
			Фестиваль повітряних зміїв			Вч.труд навч. педагог-організатор
			Творчий звіт класів або День самоврядування (може бути захист проектів)			Педагог-організатор,кл клас керівники
			Класні туристичні походи	Наказ «Про підсумки проведення Тижня дитячих організацій та заходів з військово-патріотичного виховання»		Педагог-організатор, кл Керівники ЗВР
		Підготовка до засідання м/о класних керівників	Проведення МО класних керівників:позитивні напрацювання,проблеми»		Протокол,виступи	ЗВР
		Підготовка до загальношкільної учнівської конференції «Діяльність учнівського комітету школи у навчальному році,що минув»			Матеріали,виступи	Голова учкому, педагог-організатор
			Загальношкільна учнівська конференція «Діяльність учнівського комітету школи у навчальному році,що минув»		Матеріали	Голова учкому,педагог-організатор
32.		Підготовка сценарію Свята останнього дзвінка	Свято останнього дзвінка		Сценарій	Учком, педагог-організатор,

Примітка:

· у графіки проведення Тижнів можна включити години класного керівника по проблемі Тижня,зменшивши кількість загальношкільних заходів.

 

 

ЧЕРВЕНЬ

Накази:

1.Про проведення випускного вечора.

2.про відрядження команди школи на районні туристичні змагання.

3.Про закріплення відповідальних за учнями,схильними до правопорушень,на період літніх канікул.

4.Про стан гурткової роботи в школі та роль факультативних занять в навчально-виховному процесі.

5.Про ефективність участі учнів класу у проведенні позашкільних заходів.

6.Про роботу з обдарованими дітьми.

7.Про стан виховної роботи за навчальний рік,що минув.

 

 

«Книга внутрішкільного контролю» заступника з ВР

як підгрунтя для визначення шляхів

науково-методичної проблеми закладу

С.В.Стецюк,ЗВР Любомльського НВК

У Законі про освіту України, державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.) підкреслюється, що реалізація виховних функцій здійснюється в системі навчально-виховної діяльності вчителя. Важливе місце в цій системі посідає позаурочна виховна діяльність, спрямована на всебічний і гармонійний розвиток особистості школяра, що поєднує духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість визначення виховної роботи закладу. Можна констатувати, що процеси гуманізації освіти масштабні та складні, це процеси морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої людини, формування почуттів відповідальності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього.

Сьогодення ставить перед педагогами складні і відповідальні завдання. Основою вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі є науково обгрунтована система внутрішкільного контролю.

Контроль – одна із основних функцій управління, яка спрямована на отримання інформації про стан навчально-виховного процесу, його результативність. Контроль забезпечує успішне досягнення поставленої мети.

Сучасна педагогічна наука орієнтується на створення у кожному навчальному закладі чіткої системи контролю за навчально-виховним процесом.

Книга обліку наслідків внутрішкільного контролю є одним із обов’язкових документів адміністрації навчального закладу.

У Книзі контролю, яку ведуть заступники з ВР, здійснюється контроль за:

- станом виховної роботи;

- веденням документації класних керівників та керівників гуртків (контролюється робота класних керівників та керівників гуртків шляхом відвідування та аналізу гуртків та виховних заходів);

- контролюються питання зайнятості учнів у позаурочний час;

- у Книзі контролю зібрані дані про класних керівників та виховні проблеми класу;

- графік проведення та відвідування виховних годин.

На першій сторінці книги контролю записана науково-методична проблема закладу, над якою працює педагогічний колектив. Щоб визначити цю проблему закладу, ми ідемо шляхом від найменшого до найбільшого. Особливостями сучасного виховного процесу є постановка особистості школяра у центр усієї виховної системи, формування її загальнолюдських цінностей, новий якісний рівень її організації, чітка структурованість, системність і технологічність його компонентів; аналіз виховних впливів через призму виховної системи. З метою формування професійного та особистісного розвитку класного керівника здійснюється діагностування процесів у діяльності класних керівників та проводиться діагностика учнів класів. Найбільшої уваги потребують малодосвідчені класні керівники, яким особливо необхідна професійна і психологічна підтримка. За допомогою діагностики ми виявляємо виховну проблему даного класу. З виховної проблеми класу випливає виховна проблема гімназії та проблема МО класних керівників, а уже на основі тих проблем виводиться науково-методична проблема закладу.

Книга внутрішкільного контролю дає можливість визначити, наскільки якісно здійснюються в даному закладі процеси навчання та виховання, як відносяться до своїх функціональних обов’язків не тільки педагоги, діяльність яких контролюється, але й керівники закладів. Отож, повертаючись до теми семінару, треба зазначити, що система внутрішкільного контролю за станом виховної роботи повинна бути планомірною, обгрунтованою і всебічною, а результати – основою для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Як свідчить педагогічна практика останніх років, із змінами, що відбулися в освіті та вихованні шкільні виховні системи почали виконувати ще деякі нові функції – функції захисту, корекції компенсації, реабілітації. Школа виступає фактором захисту, безпеки підростаючого покоління. У цьому й проявляється її захисна функція. Школа також коригує різнобічний вплив зовнішнього середовища своїми цінностями, орієнтирами, правилами життя, виховними традиціями. Гуманістична система виховання і навчання учнів повинна забезпечувати:
- особистісний підхід до виховання, уважне ставлення до унікальності і своєрідності кожного учня;
- організацію життєдіяльності учнів як основи виховного процесу (виховний процес розглядається як процес життєтворчості учнів відповідно до їх вікових потреб, психофізичних особливостей, сенситивних періодів розвитку кожної дитини);

- стимуляцію творчої активності кожного учня;

- гуманізацію міжособистісних стосунків; інтеграцію в соціокультурне середовище.
Дійсно, школа повинна бути гуманною, "теплою" до дитини і при цьому відкритою до діалогу та співробітництва з системою соціальних інститутів суспільства; вона повинна організовувати педагогічний процес з орієнтацією на інтереси і потреби як дитини, так і суспільства, в якому вона живе.
Успішність реалізації функцій виховної системи школи залежить від таких інтегральних характеристик як соціально-психологічний клімат, дух школи, стиль життєдіяльності, професіоналізм і компетентність педагогічних працівників.

 

Загура Тетяна Олександрівна,класний керівник 5 класу

Любомльського НВК

Тема: Ми – толерантні. Ми - толерантні?

Мета:

· познайомити учнів з поняттям "толерантність", з основними рисами

толерантної та інтолерантності особистості;

· розвивати здібності адекватно пізнавати себе та інших людей.

Завдання:

· дати учням можливість оцінити ступінь своєї толерантності;

· розвивати увагу, пам'ять, творче мислення учнів;

· виховання почуття колективізму, згуртованості;

· сприяти розвитку шанобливого ставлення між учнями

Хід роботи

І. Вступне слово вчителя (під супровід симфонії №6 Моцарта)

….Жив собі хлопець із жахливим характером.

Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів.Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні.

Тож сьогодні наша розмова буде про ці цвяхи – цвяхи ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей,

про сліди на душах близьких, рідних, друзів,

про те, що ми здатні лишити у житті оточуючих.

ІІ. Основна частина

-Що означає слово толерантність? Як це слово визначається на різних мовах

земної кулі?

Виступ філолога. Толерантність - це повага, прийняття і правильне розуміння самовираження і способів прояву людської індивідуальності.

Лінгвістичний екскурс. Визначення слова толерантність різними мовами земної кулі звучить по-різному: в російській мові воно означає здатність визнавати відмінні від своїх власних ідеї або думки; у польській мові - відношення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам; у англійській мові - готовність бути терпимим, поблажливим; у китайській мові - бути великодушним по відношенню до інших; в арабській мові - прощення, поблажливість, м'якість, милосердя, співчуття, прихильність, терпіння, прихильність до інших; в українській мові - здатність терпіти щось або когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось інакшого).

-Яке з визначень вам імпонує найбільше? (Відповіді).

-Чому, на ваш погляд, в різних країнах визначення різні? (Відповіді).

-А що ж об'єднує ці визначення? (Відповіді).

-Чому так актуальна толерантність в даний час? (Відповіді).

Існує два шляхи розвитку особистості - толерантний і інтолерантний.

Вправа "Толерантна та інтолерантна особистості"

Шлях інтолерантності характеризується уявленням людини про власну винятковість, низьким рівнем вихованості, почуттям дискомфорту існування в дійсності,що його оточує, бажанням влади, неприйняттям протилежних поглядів, традицій і звичаїв. Інтолерантні особистості ділять світ на дві частини: чорну і білу. Для них не існує напівтонів. Є тільки два сорти людей - погані і хороші. Вони роблять акцент на відмінностях між "своїми" і "чужими". Толерантний шлях - це шлях людини, яка добре знає себе, комфортно почуває себе в навколишньому середовищі, розуміючи інших людей і готова завжди прийти на допомогу, людина з доброзичливим ставленням до інших культур, поглядів, традицій. Толерантна людина

бачить світ у всьому його розмаїтті.

- А тепер вам потрібно розподілити слова на 2 аркуші, на жовтий -- риси, притаманні толерантній особистості, на сірий - риси, притаманні інтолерантній особистості:

Повага до думки інших

Доброзичливість

Бажання щось робити разом

Розуміння і прийняття

Чуйність, допитливість

Поблажливість

Довіра, гуманізм

Нерозуміння

Ігнорування

Егоїзм

Нетерпимість

Вираження зневаги

Дратівливість

Байдужість

Цинізм

Невмотивована агресивність

Учні працюють під супровід симфонії №6 Моцарта.

 

Вчитель:вправа "Чарівна крамниця"(д ає учасникам можливість з'ясувати, яких якостей їм не вистачає для того, щоб вважатися справді толерантними людьми).

- Уявіть, що існує лавка, в якій є вельми незвичайні "речі": терпіння, поблажливість, прихильність до інших, почуття гумору, чуйність, довіра, альтруїзм, вміння володіти собою, доброзичливість, гуманізм, уміння слухати, допитливість, здатність до співпереживання.

- Я виступлю в ролі продавця, який обмінює одні якості на інші. Беруть участь усі бажаючі.

(Викликається учасник. Він може обрати одну або декілька "речей", яких у нього немає. Це ті якості, які, слабко

виражені у даного учасника: наприклад, покупець просить у продавця терпіння. Продавець з'ясовує, скільки і навіщо йому потрібно, і в яких випадках він хоче бути терплячим. В якості плати продавець просить щось взамін, наприклад, той може розплатитися почуттям гумору, якого у нього в надлишку).

Перегляд мультфільму «День і Ніч»:

-Назвіть головних героїв.

-Що символізують образи в мультфільмі?

 

Вправа «Домовичок»

ІІІ. Підсумок

Чи багато знаємо про диких гусей?

Вони голосно кричать і боляче щипаються.

А ще вони клином летять на південь.

А чи знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя?

І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду.Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють.І кожен з гусей буває в цій ролі.

Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.Вчитель підводить дітей до думки – узагальнення: життя гусей – це метафора стосунків в сім’ї, колективі.
Питання дітям:

1. Чи часто нас, якщо ми «летимо попереду» підтримують?

2. Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і «відстаємо»? Для того, щоб була можливість «летіти» вперед, важливо мати надійний «тил».

3. Як ми поводимося, коли хтось помиляється?

4. Чи «спускаємося з ним вниз», щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із «зграї»?

 

Дуже важливо в сім’ї і в будь-якому колективі дотримувати правила толерантного спілкування:(на екран проектуються)

1. Бути завжди уважним.

2. Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

3. Немає поділу на хороших і поганих.

 

 

Роль діагностики в плануванні виховної роботи

С.В.Кухарук,психолог Любомлського НВК

Найскладнішою функцією вчителя є виховна. Бути вихователем – це означає вміти трансформувати цілі, що їх поставило суспільство перед школою, у конкретні педагогічні завдання – формування необхідних якостей особистості у кожного школяра. Виховна робота у школі здійснюється повсюдно, якщо вчитель може у кожній маленькій справі побачити велику мету, якщо він живе життям дітей. Тобто виховна функція полягає в організації діяльності з переведення загальнолюдських цінностей у свідомість і досвід поведінки учнів крізь вияв власного ставлення вчителя, організацію життєдіяльності дітей. Зрештою, метою виховання є самовиховання учнів, тобто спонукання його до самопізнання, до керування своїм розвитком.Для того, щоб вирішити це завдання, сучасному вчителю необхідно засвоїти інструментарій діагностики, яка виконує дві ролі: з допомогою діагностики прослідковується результативність роботи учнів і учителя; діагностика з інструменту тільки пізнання перетворюється в інструмент формування.Як бачимо, педагог стає майстром тоді, коли він може налагодити взаємодію з учнями на засадах рефлективного керування: вміє організувати доцільну діяльність дітей і бачить не лише наслідки предметного плану, а й зміни в розвитку вихованців.

Діагностика (в перекладі з грецької “здатність розпізнавати”) – це процес постановки “діагнозу”, тобто встановлення рівня розвитку суб’єкта діагностики.Зміст педагогічної діагностики полягає у спостереженні якісних змін, які відбуваються у суб’єкті діагностики. Крім того, важливий аналіз зібраної інформації з метою визначення успіху і неуспіху в розвитку, становленні професійної позиції вчителя, в розкритті якості змін, які спостерігаються в його діяльності.При діагностичному підході до формування загальної мети виховання, яка є складовою частиною навчально-виховної системи школи, має використовуватись особистісний підхід до формування дитини, який передбачає такі основні компоненти:

а) соціальні риси;

б) власний життєвий досвід;

в) інтелектуальні риси;

г) генетичні риси.

Педагогічна діагностика як самостійна галузь педагогічної діяльності вчителя-вихователя:дозволяє об’єктивно оцінити характер і особливості виховного процесу, як процесу взаємодії і взаємозмінювання вихователя і вихованця; з допомогою педагогічної діагностики ми визначаємо зону найближчого розвитку особистості учня; діагностика пов’язана з визначенням шляхів досягнення виховної мети; діагностика розгорнута в часі і прослідковує виховний процес як перехід з однієї виховної ситуації в іншу, виділяючи при цьому цикли реалізації виховних мети і завдань;діагностика в виховних технологіях виступає як індикатор і як метод виховання.

Якщо діагностика проводиться цілеспрямовано, вона перетворюється в засіб керівництва організованим самопізнанням, підвищує ефективність індивідуального підходу, дає необхідну інформацію педагогам і батькам, поєднує педагогічну науку і практику через виховні технології.

В основі діагностичного підходу як важливої умови професійної позиції вихователя лежить теза про те, що розвиток дитини повинен реалізовуватися в процесі виконання таких завдань:

а) розвиток матеріально-технічної бази школи з урахуванням найважливіших досягнень науки і техніки на основі комп’ютеризації та вдосконалення інформаційної технології виховання;

б) створення в школі психологічної атмосфери, здатної сприяти співтворчості за схемою вчитель – учень – мікро - макросередовище рівню вихованості учнів, розвитку виховуючого колективу;

в) використання у школі виховних технологій як суспільного руху вихователів і вихованців по шляху самовдосконалення на основі певних принципів.

Початкова діагностика пов’язана з плануванням і управлінням виховною роботою.На даному етапі вчитель-вихователь вивчає рівень вихованості учнів, рівень розвитку учнівського колективу.

Корегуюча діагностика проводиться під час самого процесу організації діяльності учнівських колективів, орієнтує педагога-вихователя на зміни, що відбуваються в розвитку учнів і учнівських колективів.Корегуюча діагностика дозволяє педагогу швидко, точно і з мінімумом помилок корегувати свою роботу і вдосконалювати стиль взаємин з дітьми, результативність виховної роботи.

Узагальнююча діагностика дає головні дані для корекції педагогічного впливу протягом наступного навчального року.

Вона проводиться в кінці кожного навчального року.

Діагностика необхідна для підвищення ефективності виховної роботи вчителя і передбачає наступну структуру її об’єктів.

 

1. Діагностика особистості школяра.Діагностика особистості школяра – це виявлення індивідуальних особливостей рівнів вихованості кожної дитини та загального її розвитку.

При цьому вивчається:

а) спрямованість особистості (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, мотиви, установки, система ставлення);

б) пізнавальна і навчальна культура, навички НОП;

в) здоров’я і фізична культура;

г) культура поведінки і спілкування;

д) умови сімейного виховання;

е) характерологічні особливості (характер, темперамент, воля, пам’ять, звички).

 

Вивчення особистості учня, знання відхилень у його розвитку дозволяють виробити обґрунтований і конкретизований план педагогічної діяльності.Процедура діагностування полягає в тому, щоб виявити зміни ознак об’єктів, які вивчаються і причини, які викликають ці зміни, проаналізувати спостережувані явища, встановити закономірні зв’язки, розкрити їх прояви в конкретних умовах педагогічної діяльності.Таким чином педагогічна діагностика пов’язана зі збиранням, збереженням, опрацюванням інформації і використанням її для управління навчально-виховним процесом.Результати вивчення можуть обговорюватись на педагогічній раді, батьківських зборах, в індивідуальній бесіді з учнями, колективно з класом, з групою активістів, тобто в різній формі і різними методиками. Все залежить від індивідуальних особливостей учнів, рівня сформованості громадської думки і захищеності особистості в колективі, авторитету активу і самого вчителя-вихователя, взаємостосунків педагога з батьками і т. д.

Вивчення вихованості школярів складається з наступних етапів.

Перший етап – осмислення мети і завдань виховання, конкретизація їх, аналіз запропонованої програми і процедури вивчення.

Другий етап – складання попередньої характеристики вихованості школярів вихователем.

Третій етап – залучення до аналізу вихованості самих учнів, активу класу, батьків і педагогів.Найважливіше на даному етапі – спонукати учнів до самоаналізу, самооцінки і самоконтролю.Головне, що повинні усвідомити діти, - це те, що вихованість – уміння поводитись у товаристві, чемність, ввічливість.(“Азбука моралі”).Виходячи з аналізу сформованості якостей особистості кожного школяра, рівня його вихованості, вчитель-вихователь намічає цілі у своїй виховній роботі і коротко формулює їх. Головне, безпомилково побачити кращі якості, спиратись на них і вже на цій основі нейтралізувати негативні прояви.

2. Діагностика дитячого колективу Діагностика дитячого колективу – це виявлення виховних можливостей колективу та умов для індивідуального розвитку особистості.Вивчаються: структура, особливості міжособистісних стосунків, основні цінності, ставлення до навчання, виховання в школі, характер громадської думки, згуртованість колективу, основні види ініціативної діяльності, форми дозвілля, переважаючий емоційний фон.

Сформованість учнівського колективу доцільно оцінювати у двох напрямках – у класному колективі і шляхом підключення учнів до аналізу навчально-виховного процесу в загальношкільному колективі.Але перш ніж залучати учнів до аналізу різних ситуацій, потрібно сформувати в них відповідні вміння: співвідносити явища, які аналізуються, з нормами і правилами поведінки: визначати моральну значимість аналізованого; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; передбачати можливі результати; мотивувати свою оцінку; самостійно приймати рішення.Оціночні судження щодо розвитку колективу є проміжним етапом на шляху до самостійних дій і вчинків.Якщо колектив знаходиться на низькому рівні розвитку, то вчитель-вихователь виступає організатором його діяльності. Його завдання полягає в тому, щоб зруйнувати негативні установки, перебудувати стосунки, які склалися.А для цього потрібно виділити ядро колективу і опиратися на нього. Вченими встановлено, що класний керівник може управляти розвитком колективу:

• якщо добре знає вихованість, індивідуальні особливості і можливості кожного школяра і окремих груп учнів;

• володіє конкретними знаннями стану його розвитку в цілому і за окремими ознаками;

• зміцнює і розширює актив, розвиває організаторські навики і вміння всіх учнів. озброїть їх знанням виховних функцій колективу;

• розвиває ініціативу і саморегуляцію на основі самоаналізу, самоконтролю засвоєних критеріїв моральної вихованості особистості і колективу школярів;

• змінює співвідношення сил у колективі за рахунок збільшення кількості учнів з позитивним досвідом моральної поведінки, переведення учнів з нестійкою саморегуляцією і моральною поведінкою в активну позицію;

• зміцнює відповідно до рівня розвитку колективу власну педагогічну позицію.

При цілеспрямованому аналізі рівнів розвитку колективу і моральної вихованості кожного його члена в учнів з’являється ціннісне відношення до своєї позиції в життєдіяльності колективу, її цілей, до суспільно корисних справ і їх результату.

3. Діагностика виховного процесу Діагностика виховного процесу – це виявлення ефективності, аналіз затрачуваних педагогом зусиль, одержання всебічної інформації про характер впливів навколишніх мікро та макросередовищ на розвиток школярів.Вивчаються:

а) рівень вихованості та загального розвитку учнів;

б) система виховної роботи в школі;

в) реакція учнів на впроваджувані заходи, педагогічні умови;

г) ступінь задоволення виховною роботою, спілкування з педагогами;

д) ступінь і характер взаємодії (співробітництва) суб’єктів виховання;

е) момент напруженості у стосунках учнів і педагогів та їх причини.

Процес виховання, на думку вченого Б.П.Бітінаса, – це процес управління і обміну інформацією.Враховуючи специфіку виховного процесу в школі і результати проведеного вивчення, вчені виділяють дотримання алгоритму, логіки виховного процесу (так звані кроки алгоритму, що характерно для виховних технологій) як головні умови вдосконалення діяльності вчителя-вихователя.

Алгоритм, логіка виховного процесу- це:

- знання головної мети, завдань і змісту процесу виховання, виділення актуальних проблем виховання;розуміння основних психолого-педагогічних понять, володіння провідними формами і методами виховної роботи;

- аналіз рівня відповідності результатів виховної роботи меті виховання, розуміння причин, які впливають на неоптимальне вирішення завдань виховання;

- вмілий аргументований аналіз виховного заходу (виховної справи), власної педагогічної позиції, сучасне педагогічне мислення, готовність до розвитку ситуацій успіху;

- передбачення результатів своєї роботи, вміння порівняти реальні результати із загальною метою виховання, бачити суперечності, будувати обґрунтовані гіпотези; визначення системи “перспективних ліній”: близьких, середніх, далеких; перспективне планування діяльності із врахуванням завдань розвитку особистості і колективу школярів.