Перелік теоретичних питань до семестрового екзамену.

1. Предмет і завдання хімії. Місце неорганічної хімії в системі природознавчих наук, її значення для розвитку фармації та медицини. Основні етапи розвитку хімії. Хімія та екологія.
2. Основні поняття хімії: хімічний елемент, атом, молекула, атомна та молекулярна маси, моль - одиниця кількості речовини, молярна маса, прості та складні речовини. Хімічні формули речовин та хімічні рівняння реакцій.
3. Основні закони хімії: закон збереження маси, закон сталості складу, закон кратних відношень, закон Авогадро. Еквівалент та молярна маса еквівалента речовин в умовах хімічної реакції.
4. Відкриття періодичного закону. Періодична система елементів та її будова: період, група, підгрупа.
5. Моделі атома. Сучасна квантово-механічна будова атома.
6. Ядро атома. Характер руху електрона в атомі. Електронна хмара. Атомна орбіталь.. Характеристика стану електронів в атомі за допомогою квантових чисел: головного, орбітального, магнітного та спінового.
7. Принципи та правила, що визначають послідовність заповнення атомних орбіталей електронами: принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Гунда, правило Клечковського. Електронні та електронно-графічні формули атомів елементів та їх іонів.
8. Періодичний характер зміни властивостей атомів елементів головних та побічних підгруп у світлі теорії електронної будови атома. Вплив електронної будови атомів на властивості елементів.
9. Електронні конфігурації атомів елементів у стані спокою та в збудженому стані. Валентність. Ступінь окиснення. Енергія іонізації та енергія спорідненості до електрона. Електронегативність.
10. Типи хімічного зв’язку: ковалентний, іонний та металевий.
11. Ковалентний зв’язок. Види ковалентного зв’язку: неполярний та полярний. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність та напрямленість. Донорно-акцепторний зв’язок.
12. Іонний зв’зок та його властивості. Будова та властивості сполук з іонним типом зв’зку.
13. Металевий зв’язок. Міжмолекулярна взаємодія. Водневий зв’язок. Типи кристалічних граток: атомна, іонна, молекулярна.
14. Класифікація неорганічних сполук. Номенклатура.
15. Оксиди. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
16. Гідроксиди. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні властивості
17. Кислоти. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
18. Солі. Класифікація. Номенклатура. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
19. Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.
20. Комплексні сполуки. Будова. Класифікація. Номенклатура. Добування. Типи хімічних зв’язків.
21. Суть основних положень: розчин, розчинник, розчинена речовина. Вода як розчинник.
22. Поняття про дисперсні системи. Види дисперсних систем: суспензії, емульсії, колоїдні розчини, справжні розчини.
23. Розчинність газів, рідин, твердих речовин. Швидкість розчинення.Теплові явища при розчиненні. Гідратна теорія розчинів Д.І.Менделєєва. Насичені, ненасичені і перенасичені розчини.
24. Способи вираження складу розчинів: масова частка речовини у розчині; молярна; молярна концентрація еквіваленту. Титр розчину.
25. Теорія електролітичної дисоціації. Процес дисоціації. Ступінь дисоціації. Поняття про сильні та слабкі електроліти.
26. Властивості кислот, основ і солей з точки зору теорії електролітичної дисоціації. Іонно-молекулярні рівняння. Протолітична теорія Бренстеда-Лоурі.
27. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник.
28. Гідроліз солей. Типи гідролізу.
29. Загальні поняття про хімічні реакції. Суть хімічної реакції. Гомогенні та гетерогенні системи. Умови перебігу реакцій.
30. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості хімічних реакцій від природи реагуючих речовин, температури, тиску, каталізатора, концентрації реагуючих речовин.
31. Хімічна рівновага. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє.
32. Окиснювально-відновні реакції. Окиснення і відновлення. Складання рівнянь окиснювально-відновних реакцій: метод електронного балансу.
33. Складання рівнянь окиснювально-відновних реакцій метод напівреакцій (електронно-іонний метод). Основні типи окиснювально-відновних реакцій.
34. Загальна характеристика атомів елементів. Хлор, Бром, Йод, поширення у природі. Загальна характеристика простих речовин.Хлор. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
35. Хлороводень, кислота хлоридна. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Хлориди. Якісна реакція на хлорид-іон.
36. Оксигеновмісні сполуки Хлору: кислоти, солі. Добування, Властивості. Застосування.
37. Бром. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Бромоводень, кислота бромідна, солі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на броміди. Оксигеновмісні сполуки. Використання сполук у фармації.
38. Йод. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Йодоводень, кислота йодидна, солі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на йодиди. Оксигеновмісні сполуки. Використання сполук у фармації.
39. Загальна характеристика атомів елементів. Оксиген та Сульфур, поширення у природі, загальна характеристика простих речовин.
40. Оксиген. Кисень, добування, властивості. Застосування. Значення кисню у природі.
41. Водневі сполуки Оксигену. Вода, пероксиди. Значення у природі, застосування.
42. Сульфур. Алотропія. Добування сірки. Фізичні та хімічні властивості. Застосування.
43. Сірководень: добування, фізичні та хімічні властивості. Фізіологічна дія сірководню. Сульфідна кислота, сульфіди їх властивості.
44. Оксигеновмісні сполуки Сульфуру. Сульфур (IV) оксид: фізичні та хімічні властивості, добування. Властивості сульфітної кислоти і сульфітів. Якісні реакції на сульфіт-іон.
45. Тіосульфатна кислота. Натрій тіосульфат: добування, фізичні та хімічні властивості, застосування.
46. Сульфур (VI) оксид: фізичні та хімічні властивості. Кислота сульфатна: добування, властивості концентрованої та розбавленої. Правила користування концентрованою кислотою. Сульфати, їх властивості. Якісна реакція на сульфат- іон. Застосування сполук у фармації.
47. Загальна характеристика атомів елементів. Нітроген, Фосфор та Арсен, поширення у природі, загальна характеристика простих речовин.
48. Нітроген. Азот у природі. Добування. Фізичні та хімічні властивості.
49. Сполуки Нітрогену: амоніак, добування, фізичні та хімічні властивості, техніка безпеки та заходи першої допомоги під час роботи з ним; солі амонію, їх фізичні та хімічні властивості. Застосування амоніаку та солей амонію в медицині.
50. Оксигеновмісні сполуки Нітрогену. Добування, властивості оксидів Нітрогену. Кислота нітритна та її солі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на нітрит – іон.
51. Кислота нітратна та її солі. Добування, фізичні та хімічні властивості. Техніка безпеки та заходи першої допомоги під час роботи з нітратною кислотою. Якісні реакції на нітрат-іон.
52. Фосфор. Добування. Алотропія. Сполуки: фосфін, фосфор (III) оксид, фосфор (V) оксид, кислоти фосфітна та фосфатна. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на фосфат-іон.
53. Біологічна роль сполук Нітрогену, Фосфору, використання у медицині та фармації.
54. Загальна характеристика атомів елементів ІV А групи. Карбон, поширення у природі.Карбон. Алотропні видозміни: алмаз, графіт, карбін. Властивості простих речовин. Активоване вугілля.
55. Сполуки Карбону: карбон (П) оксид, карбон (IV) оксид, карбонатна кислота, солі карбонати та гідрогенкарбонати, добування, фізичні та хімічні властивості. Значення сполук Карбону для людини. Їх використання у медицині та фармації. Якісні реакції на карбонат-іон.
56. Плюмбум. Поширення у природі. Фізичні та хімічні властивості свинцю. Сполуки: плюмбум (ІІ) оксид, плюмбум (ІІ) гідроксид, солі, добування, фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції на плюмбум (ІІ)-іон. Використання сполук у фармації.
57. Загальна характеристика атомів елементів ІІІ А групи. Бор, Алюміній, поширення у природі. Загальна характеристика простих речовин.
58. Бор. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук: ортоборатної кислоти, натрійтетраборату. Біологічна роль Бору. Використання сполук у фармації. Якісні реакції на борати та тетраборати.
59. Алюміній. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук Алюмінію: оксид, гідроксид. Амфортерність. Якісні реакції на іон Алюмінію.
60. Загальна характеристика металів. Особливості електронної будови атомів металів. Металічний зв’язок. Типи кристалічних граток. Електрохімічний ряд напруг. Корозія металів. Сплави.
61. Загальна характеристика атомів елементів І А групи. Літій, Натрій, Калій, поширення у природі 3агальна характеристика простих речовин. Біологічна роль елементів І А групи.
62. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук лужноземельних металів: оксиди, гідроксиди, солі. Твердість води та методи її усунення.. Використання сполук цих елементів у медицині та фармації. Якісні реакції на іони Магнію, Кальцію, Стронцію, Барію.
63. Загальна характеристика атомів елементів ІІ А групи. Магній, Кальцій, Стронцій, Барій, поширення у природі. Загальна характеристика простих речовин. Біологічна роль елементів підгрупи Кальцію
64. Добування, фізичні та хімічні властивості сполук лужноземельних металів: оксиди, гідроксиди, солі. Твердість води та методи її усунення.. Використання сполук цих елементів у медицині та фармації. Якісні реакції на іони Магнію, Кальцію, Стронцію, Барію.
65. Загальна характеристика атомів елементів І В групи. Купрум, Аргентум, Аурум, поширення у природі. Властивості простих речовин. Комплексоутворення.
66. Купрум. Фізичні та хімічні властивості сполук: оксиди, гідроксиди, солі. Добування. Якісна реакція на купрум (ІІ)-іон. Біологічна роль. Застосування.
67. Аргентум. Фізичні та хімічні властивості сполук: оксиди, гідроксиди, солі. Добування. Якісна реакція на аргентум-іон. Використання у медицині та фармації.
68. Загальна характеристика атомів елементів ІІ В групи. Цинк та Меркурій, поширення у природі. Властивості простих речовин.
69. Цинк. Фізичні та хімічні властивості сполук: оксиди, гідроксиди, солі. Добування. Амфотерність. Якісні реакції на іон Цинку. Біологічна роль Цинку.
70. Меркурій. Фізичні та хімічні властивості сполук, добування. Якісні реакції на іони Меркурію. Використання ртуті та її сполук у медицині та фармації.

71.Загальна характеристика атомів елементів VI В групи. Хром, поши

рення у природі. Властивості простої речовини. Сполуки Хрому: оксиди, гідроксиди, солі хромати та діхромати. Фізичні та хімічні властивості, добування. Біологічна роль

Хрому. Використання сполук у фарманалізі.

72.Загальна характеристика атомів елементів VII B групи. Манган,

поширення у природі. Властивості простої речовини. Сполуки Мангану: оксиди, гідроксиди, солі. Фізичні та хімічні властивості, добування. Біологічна роль Мангану. Використання сполук у медицині та фармації.

73.Загальна характеристика атомів елементів VIII B групи. Ферум,

поширення у природі. Властивості простої речовини. Біологічна роль Феруму.

74.Сполуки Феруму: оксиди, гідроксиди, солі. Фізичні та хімічні вла

стивості, добування. Використання у медицині та фармації. Якісні реакції на іони Феруму (ІІ) та (ІІІ).

 

Список рекомендованої літератури

Основна:

1. Голуб О.А., Корнілов М.Ю., Скопенко В.В. та інш. Вступ до хімічної номенклатури – К.: Школяр, 1997. – 48 с.
2. Левітін Є.Я., Клюєва Р.Г., Бризицька А.М. Загальна та неорганічна хімія.- В.: Нова книга, 2001 р.483 с.
3. Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Посібник із загальної та неорганічної хімії.- В.: Вища шк. Нова книга, 2003 р. - 112 с.
4. Луцевич Д.Д., Березан О.В. Конспект-довідник з хімії.- К.: Вища шк., 1997 – 240с.
5. Н.В.Романова Загальна та неорганічна хімія. – К.: Вища шк., 1998. – 480с.
6. Сухан В.В., Табенська Т.В., Капустян А.Й., Горлач В.Ф. Хімія –К.: Либідь, 1993 – 408с.
7. Державна Фармакопея України, 2001

 

Додаткова:

1. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія.-К.: Вища шк., 1991 – 430с.

1. Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний словник з хімії. – К: ІЗМН, 632 с.
2. Рейтер Л.Г., Степаненко О.М., Басов В.П. Теоретичні розділи загальної хімії: Підручник – К.: Каравела, 2006 – 304 с.

4. Середа І.П. Конкурсні задачі з хімії. К.: Вища шк., 1995.

1. Слєта Л.О. 1001 задача з хімії, з відповідями, розв’язаннями. – Х.: Веста,2004 – 386 с.
2. Хомченко І.Г. Загальна хімія. (Пер. З рос. Михайлової М.Д.)

К.: Вища шк., 2000 – 424с.

1. Хомченко І.Г. Збірник задач і вправ з хімії (пер. З рос. Старобагатька Є.В.). К.: Вища шк., 1992 – 246с.
2. Цвєткова Л.Б. Неорганічна хімія: теорія і задачі Навчальний посібник.Л: Магнолія Плюс, 2006- 412с.

 

Завдання для контрольної роботи

 

 

Загальна хімія

1. Атомно-молекулярне вчення. Основні поняття хімії: хімічний елемент, атом, молекула, атомна та молекулярна маси.
2. Моль як одиниця кількості речовини в хімії, молярна маса, прості та складні речовини. Хімічні формули речовин та хімічні рівняння реакцій.
3. Основні закони хімії. Закон збереження маси та енергії як кількісне відображення постійності руху матерії.
4. Закон сталості складу та його сучасне трактування. Закон кратних відношень.
5. Закон Авогадро та його наслідки. Застосування рівняння стану ідеальних газів Клапейрона-Менделєєва для визначення молекулярних мас речовин.
6. Еквівалент та еквівалентна маса простої речовини та елемента в сполуці. Еквівалентний об’єм.
7. Еквівалент та еквівалентна маса складної речовини (оксиду, кислоти, основи, солі).Обчислення еквіваленту та еквівалентної маси Н₂SО₄.
8. Закон еквівалентів. Еквівалент та еквівалентна маса окисника та відновника.
9. Валентність та ступінь окиснення. Дати визначення, навести приклади, в яких ці поняття можуть чисельно відрізнятися або співпадати.
10. Планетарна модель атома та її протиріччя. Експериментальні дослідження, що підтверджують складну будову атома. Постулати Бора. Спектри поглинання атомів як джерело інформації про їх будову. Квантовий характер поглинання та випромінювання енергії (Планк).
11. Корпускулярно-хвильова двоїстість електрона, рівняння Луї де Бройля, принцип невизначеності Гейзенберга. Характер руху електрона в атомі. Електронна хмара. Атомна орбіталь. Хвильова функція та її обчислення на основі рівняння Шредінгера.
12. Електронні енергетичні рівні атома. Квантові числа,їх характеристика, значення.
13. Принципи та правила заповнення атомних орбіталей електронами: принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Хунда та Клечковського. Електронні та електронно-графічні формули атомів та їх йонів.
14. Формулювання періодичного закону Д.І. Менделєєвим і сучасне формулювання періодичного закону. Закон Мозлі.
15. Будова періодичної системи елементів: період, група, підгрупа, s, р, d, f-родини елементів.
16. Періодичний характер зміни властивостей атомів елементів у газоподібному стані як функція зміни їх електронної будови: атомних радіусів, енергії йонізації, спорідненості до електрона, відносної електронегативності. У якого з елементів радіус атома більший і чому?а)Nа і К; б) К чи Са?
17. Сучасна модель стану електрона у атомі. Будова електронних оболонок атома..
18. Складна будова атомів. Будова ядер, атомів. Ізотопи. Ізобари. Ізотони. Поняття про елементарні частки. Ядерні реакції..
19. Періодичність хімічних властивостей елементів та їх сполук. Фізичний зміст періодичного закону.
20. Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку. Характеристики зв’язку: енергія, довжина, валентний кут.
21. Ковалентний зв’язок. Метод валентних зв’язків (ВЗ).
22. Обмінний та донорно-акцепторний механізми утворення ковалентного зв’язку.
23. Властивості ковалентного зв’язку: насичуваність, напрямленість, поляризаційна здатність. Написати електронні формули таких ковалентних сполук: Н₂О, Н₂S.
24. Утворення σ- та π- зв’язків, кратність зв’язку згідно з методом ВЗ.
25. Утворення ковалентного зв’язку в збудженому стані атомів. Гібридизація атомних орбіталей та просторова будова молекул. Написати електронні формули таких ковалентних сполук: СО₂, НСl.
26. Основні положення методу молекулярних орбіталей (МО). Зв’язувальні, розпушувальні та незв’язувальні молекулярні орбіталі. Їх енергія та форма.
27. Йонний зв’язок та його властивості: ненасичуваність, ненапрямленість. Будова та властивості сполук з йонним типом зв’язку.
28. Металевий зв’язок.
29. Міжмолекулярна взаємодія та її природа. Орієнтаційна, індукційна та дисперсійна взаємодія.
30. Водневий зв’язок та його типи. Роль водневого зв’язку в біологічних системах.
31. Розчин, розчинник та розчинена речовина. Суть фізичної та хімічної теорій розчинів.
32. Розчинність газоподібних, рідких та твердих речовин.
33. Поняття про насичені, ненасичені та пересичені розчини.
34. Масова частка (в %). Молярна концентрація. Мольна частка. Моляльна концентрація.
35. Молярна концентрація еквівалента (нормальна); фактор еквівалентності (кислот, основ, солей, окисників, відновників). Титр розчинів.
36. Хімічна теорія розчинів Д.І.Менделєєва. Сольвати та гідрати. Теплові явища при розчиненні..
37. Теорія електролітичної дисоціації Арреніуса та її розвиток Каблуковим.
38. Сильні та слабкі електроліти. Рівновага в розчинах слабких електролітів. Ступінь та константа дисоціації. Закон розведення Оствальда.
39. Числове вираження складу розчи нів.
40. Рівновага в розчинах малорозчинних сполук. Розчинність та добуток розчинності. Умови випадання та розчинення осаду.
41. Дисоціація води. Застосування закону діючих мас до рівноважного процесу дисоціації води. Константа дисоціації.
42. Йонний добуток води. Оцінка кислотності середовища і її біологічне значення.
43. Теорія кислот та основ Арреніуса та її обмеженість.
44. Протолітична теорія кислот та основ Бренстеда – Лоурі, електронна теорія Льюіса. Кількісна характеристика сили кислот та основ.
45. Водневий показник (рН) розчинів кислот, основ та солей.
46. Обчислення рН для розчинів сильних і слабких кислот та основ. Біологічне значення рН.
47. Ступінь дисоціації, залежність її від концентрації. Сильні та слабкі електроліти. Константа дисоціації.
48. Гідроліз (визначення). Механізм катіонного та аніонного гідролізу.
49. Типові випадки гідролізу (йонні та молекулярні рівняння).
50. Гідроліз кислих солей; сумісний гідроліз солей, сполук з ковалентним зв’язком.
51. Кількісна характеристика гідролізу: ступінь, константа гідролізу, їх взаємозв’язок; вплив факторів.
52. Основні положення теорії окисно-відновних реакцій.
53. Залежність окисно-відновних властивостей від положення елементів в періодичній системі. Найбільш поширені окисники та відновники.
54. Схеми перетворення перманганат-йону залежно від середовища та галогенідів.
55. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій за допомогою методу електронного балансу.
56. Схеми перетворення окисників та відновників залежно від різних факторів (рН, t, концентрації).
57. Метод електронного балансу для знаходження коефіцієнтів в рівнянні.
58. Метод електронно-йонний (напівреакцій) для знаходження коефіцієнтів.
59. Основні типи окисно-відновних реакцій.
60. Сучасний зміст поняття „комплексна сполука ”.
61. Основні положення теорії Вернера (центральний атом та його координаційне число, ліганди, комплексний йон, йони зовнішньої сфери).
62. Класифікація комплексних сполук:

• За зарядом комплексного йона;
• За природою ліганда;
• Комплексні основи, кислоти, солі;

1. Природа хімічного зв’язку в комплексних сполуках.
2. Ізомерія комплексних сполук.
3. Рівновага в розчинах комплексних сполук: дисоціація, константи нестійкості та стійкості.
4. Біологічна роль комплексних сполук (гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12). Використання комплексних сполук у фармацевтичному аналізі та медицині.

 

Розділ s-елементи

 

1. Загальна характеристика І А групи. Взаємодія лужних металів з киснем, галогенами, воднем, водою та розчинами кислот. Закінчити рівняння реакції: Nа₂SО₃+КМnО₄+Н₂SО₄→
2. Магній. Оксид та гідроксид магнію. Розчинність солей магнію у воді та їх гідроліз. Йон магнію як комплексоутворювач. Здійснити перетворення: Мg→Мg(НСО₃)₂→МgСО₃→МgО→Мg(NО₃)₂→[Мg(ОН)]₂СО₃→МgSО₄
3. Гідриди та аміди лужних металів, їх основні властивості. Реакції виявлення катіонів Nа⁺, К⁺. Використання сполук літію, натрію та калію в медицині та в фармації. Закінчити рівняння реакцій: Nа₂О₂+СО₂→
4. Берилій. Амфотерність берилію, його оксиду та гідроксиду. Аква- та гідроксокомплекси. Здійснити перетворення: Ве→ВеО→ВеСl₂→Ве(ОН)₂→К₂[Ве(ОН)₄]→Ве(NО₃)₂
5. Твердість води. Методи її усунення. Біологічна роль кальцію; використання сполук магнію, кальцію, барію в медицині і в фармації. Здійснити перетворення: Са→СаО→Са(ОН)₂→СаСО₃→Са(НСО₃)₂→СаСО₃→СаО→СаSО₄

 

Розділ р-елементи

1. Оксид сірки (ІV). Сульфітна кислота. Сульфіти та гідросульфіти, їх гідроліз. Біологічна роль сірки та її сполук. Використання в медицині та в фармації. Закінчити рівняння реакції: Н₂SО₄+ Н₂S→
2. Сірка. Оксид сірки (VІ). Сульфатна кислота. Кислотні та окисно-відновні властивості. Використання сірки та її сполук в медицині та в фармації. Закінчити рівняння реакції: Zn+Н₂SО_4(конц)→
3. Загальна характеристика водню. Місце водню в періодичній системі. Реакції водню з киснем, галогенами, активними металами та оксидами. Закінчити рівняння реакції: Аl+NаОН+Н₂О→
4. Пероксид водню. Кислотні властивості. Використання пероксиду водню в медицині та фармації. Закінчити рівняння реакції та встановити еквівалентну масу відновника: Н₂О₂+КМnО₄+Н₂SО₄→
5. Охарактеризуйте хімічні властивості азоту. З якими металами та неметалами він реагує? Хімічний характер оксидів азоту. Здійснити перетворення: N₂→NН₃→NО→NО₂→НNО₃→Сu(NО₃)₂→ NО₂
6. Бор. Загальна характеристика. Оксид бору. Кисневі сполуки бору; солі борних кислот та їх поведінка в водних розчинах. Тетраборат натрію. Здійснити перетворення: В→В₂О₃→Н₃ВО₃→Nа₂В₄О₇→ Н₃ВО₃
7. Галогени як прості речовини. їх окисно-відновні властивості. Утворення галогеноводнів. Іонні та ковалентні галогеніди. Їх відношення до окисників. Закінчити рівняння реакції: NаІ+Н₂SО_4(конц)→
8. Загальна характеристика галогенів. Особливості фтору як найбільш електронегативного елемента. Фтороводень. Закінчити рівняння реакції: Рt+НNО₃+НF→
9. Хімічні властивості вуглецю як окисника (карбіди) та відновника (оксиди). Карбонати та гідрокарбонати, гідроліз та термічний розклад. Здійснити перетворення: С→СО→СО₂→СаСО₃→Са(НСО₃)₂→СаСО₃→СО₂→Ва(НСО₃)₂

81.Оксид вуглецю (II). Будова молекули; одержання. Відновні властивості. Комплексоутворююча здатність СО; карбоніли металів. Механізм токсичної дії СО.

82.Фосфор. Оксиди фосфору, їх взаємодія з водою. Фосфорнуватиста та фосфориста кислоти; окисно-відновні властивості. Ортофосфорна кислота та її солі, розчинність та гідроліз. Дифосфорна кислота. Здійснити перетворення: Р→Са₃Р₂→РН₃→Р₂O₅→НРО₃→Н₃РО₄→Са₃(РО₄)₂→ СаНРО₄→Са(Н₂РО₄)₂→Н₃РО₄→

→Н₄Р₂О₇

 

Розділ d-елементи

83. Оксиди хрому (II), (III), (VI): їх кислотно-основні та окисно-відновні властивості. Закінчити рівняння реакції: К₂Сr₂О₇ + Н₂S + Н₂SО₄→

84. Кобальт та нікол. Хімічна активність. Сполуки кобальту (II), (III) та нікелю (II). Окисно-відновні властивості. Гідроліз солей. Комплексні сполуки. Біологічна роль. Закінчити рівняння реакції: Со(ОН)₂ + О₂ + Н₂О→

85. Комплексні сполуки міді (II) з аміаком, амінокислотами та багатоатомними спиртами. Окисні властивості міді (II). Біологічна роль сполук міді. Здійснити перетворення: Сu→СuSО₄→[Сu(ОН)₂]SО₄→[Сu(NН₃)₄]SО₄→СuS

86. Загальна характеристика VІІІ В підгрупи. Валентні стани заліза, кобальту та ніколу. Карбоніли заліза, кобальту та ніколу; отримання властивості. Здійснити перетворення:

Fе→Fе₂(SО₄)₃→Fе(ОН)SО₄→Fе₂(SО₄)₃→К₃[Fе(СN)₆]

87. Золото. Сполуки золота (І) та (III), їх окисні властивості. Комплексні сполуки. Використання сполук золота в медичній практиці. Закінчити рівняння реакції: Аu + НNО₃ + НF→

88. Цинк. Взаємодія з окисниками, простими речовинами та складними (кислоти та луги); цинковмісні ферменти. Здійснити перетворення: Zn→ZnО→ZnС1₂→Zn(ОН)₂→К₂[Zn(ОН)₄]→К₂ZnО₂→ZnSО₄

89. Сполуки заліза (III). Характеристика оксиду та гідроксиду заліза (III). Гідроліз солей. Комплексні сполуки заліза (III). Якісна реакція на катіон Fе⁺³. Біологічна роль та використання у медицині. Закінчити рівняння реакції: FеSО₄ + НNО₃ + Н₂SО₄→

90. Сполуки заліза (II). Характеристика оксиду та гідроксиду заліза (II). Якісні реакції на катіони Fе⁺². Закінчити рівняння реакції і підберіть коефіцієнти: Fе(ОН)₂ + О₂ + Н₂О→

91. Окисно-відновні властивості сполук хрому (II), (III), (VI); їх залежність від рН середовища; хромати та дихромати. Закінчити рівняння реакції та визначити еквівалентну масу окисника: К₂Сr₂О₇ + NаNО₂ + Н₂SО₄→

92. Срібло. Окисні властивості срібла (І). Комплексні сполуки з аміаком, тіосульфат - та ціанід - йонами. Біологічна роль сполук срібла та використання в медичній практиці. Закінчити рівняння реакції та визначити еквівалентну масу окисника: Аg₂О + Н₂О₂→

93. Аргентум. Оксид аргентуму (І). Нітрат та галогеніди аргентуму. Розчинність у воді. Окисна активність аргентуму (І). Здійснити перетворення: Аg→АgNО₃→АgІ

94. Манаган. Оксид мангану (IV). Його амфотерність, окисно-відновна двоїстість, каталітичні властивості. Біологічна роль сполук мангану; використання в фармацевтичному аналізі. Закінчити рівняння реакції:

Мn(NО₃)₂ + РbО₂ + НNО₃→

95. Манган. Кислотно-основні властивості оксидів та гідратів мангану (II), (IV), (VI), (VII). Здійснити перетворення:

Мn→МnО→МnС1₂→КМnО₄→К₂МnО₄→МnО₂

96. Платинові метали. Оксиди рутенію та осмію. Комплексні сполуки платини (II) та платини (IV). Використання як протипухлинних препаратів. Закінчити рівняння реакції:

Рt + НNО₃ + НС1→

97. Ферум. Сполуки феруму (II). Сіль Мора. Комплексні сполуки феруму (II) з ціанід -, тіоціанат - йонами, порфіринами. Гемоглобін. Біологічне значення. Закінчити рівняння реакції: FеSО₄ + К₂Сr₂О₇ + Н₂SО₄→

98. Меркурій. Хімічна активність. Сполуки меркурію (II). Нітрати та галогеніди меркурію (II). Розчинність у воді, гідроліз. Оксид меркурію (II). Окисні властивості меркурію (II). Здійснити перетворення: Нg→Нg₂(NО₃)₂→Нg(NО₃)₂→НgІ₂

99. Купрум. Оксид та гідроксид купруму (І). Окисно-відновна двоїстість сполук купруму (І). Комплексні сполуки з аміаком, хлорид - та ціанід - йонами. Біологічна роль купруму. Використання її сполук в медичній практиці. Закінчити рівняння реакції: СuС1₂ + Nа₂СО₃ + Н₂О→

100. Меркурій. Катіони меркурію (І). Одержання нітратів, галогенідів та оксиду меркурію (І). Хімізм токсичної дії сполук меркурію. Використання сполук меркурію як фармпрепаратів. Здійсніть перетворення:

Нg→НgО→ Нg(NО₃)₂→НgО→Нg→Нg₂Сl₂→НgСl₂→НgNН₂Сl

 

 

Вправи і задачі.

1. Навести значення квантових чисел для атомної орбіталі, на якій знаходиться зовнішній електрон атома Натрію, Магнію, Алюмінію, Силіцію.

2. Вказати значення головного та орбітального квантових чисел для 2s, 2p та 3d станів електрона.

3. Написати електронні формули катіонів Zn²⁺ Al³⁺ та аніонів S^2- Cl^-.

4. Написати електронну формулу атома Фосфору в ортофосфатній кислоті.

5. Написати електронно-графічну формулу атома Сульфуру в основному та збудженому стані.

6. Дати порівняльну характеристику елементів Хлору та Мангану, Сульфуру та Хрому, Карбону та Плюмбуму.

7. Назвати валентні електрони атомів s- p- d- f- елементів. Підкреслити їх в електронних формулах атомів елементів з порядковими номерами 5, 15, 17, 24, 25, 35, та вкажіть до яких електронних сімейств вони належать.

8. Написати формули вищих оксидів та гідроксидів елементів третього періоду. Охарактеризувати порядок зміни кислотно-основних властивостей цих сполук із збільшенням заряду атома ядра.

9. Написати електронні формули елементів з порядковими номерами 20 та 33.

10. Написати загальну формулу броміду, утвореного хімічним елементом з порядковим номером 56

11. Що є спільного у будові атомів елементів з порядковими номерами 13 і 16, 11 та 18, 17 і 25

Відповіді підтвердити схемами будови атомів.

12. Написати електронну формулу атома елемента у якого на 4 електрона більше ніж у: атома Хлору, Алюмінію, йона Кальцію.

13. Дати порівняльну характеристику таких властивостей елементів Na i Mg:

а) атомні та іонні радіуси;

б) енергії іонізації;

в) температури плавлення;

г) взаємодія з водою.

14. Назвати: два метали, оксиди і гідроксиди яких мають амфотерні властивості.

15. Дати порівняльну характеристику таких властивостей фтору та йоду:

а) енергія зв’язку у молекулі;

б) агрегатний стан за умов кімнатної температури;

в) хімічна активність.

16. Як змінюється металічний характер елементів у рядах:

а) Na, Mg, Al, Si, P;

б) Be, Mg, Ca, Sr, Ba, Ra;

в) Cu, Ag, Au;

17. Як змінюється неметалічний характер елементів у рядах:

а) O, S, Se, Te, Po;

б)Li, Be, B, C, N, O, F?

18. Відомо, що Алюміній проявляє амфотерні властивості. Указати, які властивості - металу чи неметалу – повинні переважати у його найближчих сусідів із Періодичної системи елементів:

а) Mg;

б) B;

в) Ga;

г) Si;

19. Менделєєв передбачив елементи з атомними номерами 21, 31, 32. Скласти формули сполук цих елементів:

а) з Оксигеном;

б) з Хлором.

20. У наведених нижче групах розташувати елементи у порядку зменшення їхнього атомного чи іонного радіуса:

а. Li, Na, K

б. Cu, Ag, Au

в. Cl, Br, I

г. C, O, F

д. K⁺, Na⁺, Rb⁺

е. Se²⁺, K⁺, Ca²⁺

21. Визначити вміст у (%) феруму у Fe₃O₄.

22. У 10 г невідомого плюмбум оксиду міститься 8,66г Плюмбуму. Його молекулярна масса дорівнює 2,39 г/моль. Визначити молекулярну формулу сполуки.

23. Написати молекулярні рівняння наступних перетворень: ортофосфат калію → гідроксид калію → гексагідроксохромат (ІІІ) калію → сульфат калію → гідрогенсульфат калію → сульфат калію → нітрат калію → нітрит калію

24. Для визначення вмісту хлориду натрію у технічному їдкому натрі 2 г останнього розчинили у воді і до одержаного розчину додали розчин нітрату арґентуму. Маса промитого та висушеного осаду 0,287 г. Визначити масову частку хлориду натрію у їдкому натрі.

25. Написати рівняння утворення комплексних сполук:

АgСl + NН₃(надл)→

АlСl₃ + NаОН(надл)→

Zn + NаОН + Н₂О→

26. Визначити масу та об’єм який за нормальних умов займають 2∙10²⁴ молекул водню.

27. Яка маса арґентум нітрату випаде в осад з 10 г розчину, насиченого

за 20 ⁰С? Розчинність AgNO₃ складає 635 г за 80 ⁰С і 228г за 20⁰С.

28. Яку кількість речовини барію необхідно взяти, щоб у результаті його взаємодії з водою об’ємом 1 л утворився розчин з масовою часткою барій гідроксиду 2%.

29. Який об'єм води потрібно розкласти електричним струмом, щоб одержати 13,44л кисню (н.у.)?

30. При пропусканні сірководню (гідрогенсульфіду) через розчин сульфату купруму (II) масою 50г утворився чорний осад масою 5,1г. Визначте об'єм сірководню (гідрогенсульфіду), л., н.у., що прореагував, та масову частку сульфату купруму (II) у вихідному розчині.

31. При взаємодії міді з концентрованою сульфатною (сірчаною) кислотою виділився газ, який пропустили через розчин гідроксиду калію. Одержали 0,4л розчину, 1 мл якого містить 0,003 моль калію сульфату. Визначте масу міді, що прореагувала.

32. Яку кількість піриту треба окиснити, щоб одержати 194г SО₂?

33. Надлишком розчину цинк хлориду подіяли на суміш сульфідів натрію та калію загальною масою 92г. При цьому виділився осад масою 90г. Визначте масу натрію сульфіду у вихідній суміші.

34. При випалюванні 30г піриту одержали оксид сульфуру (IV), який окиснили до оксиду сульфуру (VI). Останній розчинили в 90мл 65% розчину сульфатної (сірчаної) кислоти (ρ = 1,5). Визначте масову частку (%) одержаної сульфатної кислоти.

35. Після взаємодії 4,48 л хлору (н.у) з воднем, продукт реакції розчинили в 85,4 мл води. Розрахувати масову частку отриманого розчину.

36.Під час спалювання 5,4 г невідомої речовини було використано 8 г О₂. В результаті реакції утворилось 2,8 г азоту, 8,8 г вуглекислого газу і 1,8 г води. Знайти формулу речовини, якщо її молекулярна маса 27 г/моль.

37.На суміш, яка складається з хлору (маса 0,75г) і водню (об’ємом 230 мл(за н.у.), подіяли ультрафіолетовим промінням, намагаючись отримати повний синтез гідроген хлориду:

а) Яка кількість молекул гідроген хлориду утворилась?

б) Яка маса елемента, який залишився у вільному стані, тобто у надлишку?

38. Газ, що одержали при нагріванні суміші хлориду амонію та хлориду калію масою 1805г з надлишком гідроксиду натрію, був поглинений розчином 294г сульфатної кислоти. Знайдіть масу солі, що утворилась.

39. Яка маса нітрату калію утворюється внаслідок пропускання оксиду нітрогену (IV) об'ємом 3,36л (н.у.) через розчин КОН об'ємом 120мл з масовою часткою КОН 25% (ρ=1,23)?

40. Суміш міді та оксиду купруму (II) масою. 14,4г обробили надлишком концентрованої нітратної кислоти. Виділився газ об'ємом 4,48л (н.у). Знайдіть масову частку (%) оксиду купруму (II) у вихідній суміші.

41. Який об'єм кисню (н.у.) виділиться при повному розкладанні гідроген пероксиду, що міститься в 300г його розчину з масовою часткою речовини 5%?

42. Які властивості – окиснювальні чи відновнювальні – проявить сульфітна кислота під час взаємодії з:

а) дигідроген сульфідом;

б) калій перманганатом?

43. Змішали 400г розчину з масовою часткою гідроксиду натрію 20% і 222,5г розчину з масовою часткою хлориду алюмінію 30%. Розрахуйте масові частки речовин у добутому розчині.

44. У результаті розчинення 0,39г сплаву магнію з алюмінієм у 50г 5%-вого розчину НС1 виділилось 0,448 мл газу (н.у.). Розрахуйте масові частки компонентів у вихідному сплаві і в складі добутого розчину.

45. На суміш заліза і міді масою 10г подіяли надлишком розчину хлоридної кислоти. При цьому виділилось 2,8.7 л водню (н.у.). Визначте масову частку (%) заліза у вихідній суміші.

46 400см³ розчину (р = 1,5 г/см³) міститься 360г розчиненої речовини.

Визначити W% розчину.

47. Розрахувати масу води, до якої потрібно додати 200 мл концентрованої сульфатної кислоти (р = 1,84 г/ мл), w = 98%), щоб утворився 10% розчин сульфатної кислоти.

48. Визначити масу калій хлориду і об’єм води для приготування 500г 3%

розчину.

49. Скільки треба взяти 30% і 5% розчинів, щоб при змішуванні одержати

1кг 10% розчину?

50. В якому співвідношенні треба змішати 30% розчин з 5% розчином,