Тема 10. Фінансова санація та банкрутство підприємств

 

1. Неплатоспроможність проявляється в неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності:

1) виконати сплату грошових зобов’язань перед кредиторами через недостатність в нього грошових коштів;

2) виконати після настання встановленого терміну сплату грошових зобов’язань перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками через недостатність в нього активів у ліквідній формі;

3) негайно погасити всі зобов’язанняперед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками за рахунок наявних грошових коштів і кредитів.

4) фаза розбалансованості діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на організацію відповідних фінансових відносин;

2. Фінансова криза – це:

1) фаза розбалансованості діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на організацію відповідних фінансових відносин;

2) неспроможність суб’єкта господарювання задовольнити у встановленому порядку виконання грошових зобов’язань перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками через недостатність в нього активів у ліквідній формі;

3) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

4) система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації;

 

3. Банкрутство – це:

1) фаза розбалансованості діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на організацію відповідних фінансових відносин;

2) неспроможність суб’єкта господарювання задовольнити у встановленому порядку виконання грошових зобов’язань перед кредиторами, бюджетом, своїми працівниками через недостатність в нього активів у ліквідній формі;

3) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

4) система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації;

4. Санація трактується як:

1) покриття поточних збитків і збереження ліквідності і платоспроможності підприємства;

2) оздоровлення фінансового стану підприємства;

3) можливість подолання фінансової кризи шляхом проведення санаційного аудиту.

4) забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді.

 

5. Санація підприємства в судовому порядку – це:

1) система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються судовими органами з метою запобігання його ліквідації;

2) система заходів для відновлення платоспроможності підприємства, які здійснюються судовими органами в процесі провадження справи про банкрутство;

3) відновлення платоспроможності підприємства шляхом укладання судовими органами мирової угоди між підприємством-боржником та його кредиторами;

4) відновлення платоспроможності підприємства шляхом розпорядження майном підприємства судовими органами.

 

6. Санаційна спроможність суб’єкта господарювання – це:

1) забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді;

2) наявність у підприємства, що зазнало фінансової кризи, фінансових та організаційно-технічних можливостей, які б забезпечили успішне проведення його фінансової санації;

3) наявність у підприємства, що зазнало фінансової кризи, ефективної санаційної концепції, яка б могла забезпечити успішну його діяльність.

4) оздоровлення суб’єкта господарювання.

 

7. Метою санаційного аудиту є:

1) оздоровлення суб’єкта господарювання;

2) проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

3) оцінка рівня фінансової кризи та виявлення фінансової спроможності її подолання на підприємстві на підставі проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді.

 

8. Санаційний аудит проводиться:

1) зовнішніми незалежними аудиторами;

2) адміністрацією господарства;

3) контрольно-ревізійною службою господарства;

4) контрольно-ревізійною службою контролюючих та управлінських органів.

 

 

9. Санація без залучення додаткових фінансових ресурсів проводиться шляхом:

1) зменшення номінального капіталу підприємства,

2) конверсії власності у борг;

3) пролонгацією термінів сплати заборгованості;

4) добровільним зменшенням заборгованості.

 

10. Дійсне банкрутство – це:

1) неспроможність боржника відновити свою платоспроможність

2) неспроможність боржника задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури

3) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

4) оцінка рівня фінансової кризи та виявлення фінансової спроможності її подолання на підприємстві на підставі проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;