Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнеа.

Видатний англійський учений-економіст Джон Мейнард Кейнс (1883-1946)став настільки відомим, що його ім'ям названо цілий напрям векономічній науці, що грунтується на поглядах і позиціях, істотновідрізняються від проповідувати інші вченими. Книга Дж. М. Кейнса

«Загальна теорія зенятості, відсотка і грошей» була опублікована в 1936 році із'явилася як не можна вчасно. У цей період в основних промислово розвиненихкраїнах світу спостерігалося абсолютне падіння виробництва, зростання безробіття,масове банкрутство фірм і загальне невдоволення. У світі сталипоширяться комуністичні і націонал-соціалістичні ідеї. Здавалосяб, крах капіталістичної системи господарювання не за горами, і вже ніхтоі ніщо не в силах її врятувати.

За Дж. Кейнсом, економіка в цілому (макроекономіка) функціонує нетак, як кожен ринок окремо (мікроекономіка). Виробництво, аотже і пропозиція, будь-якого окремо взятого товару можезбільшуватися постійно. Виробничі ж можливості господарства в ціломуобмежуються кількістю трудових ресурсів в даній країні. В міру тогояк трудові ресурси поступово включаються в процес виробництва, загальнийобсяг продукції збільшується, але як тільки вільних ресурсів незалишається, обсяг виробництва зростати перестає. Таким чином виходить, щозакони мікроекономіки і закони макроекономіки не збігаються.

До Дж. Кейнса було поширене переконання, що в міру збільшенняобсягів виробництва відбувається підвищення особистих доходів людей, щоавтоматично призводить до збільшення споживчого попиту. Якщо ж частинагрошового доходу не була витрачена якимось чином на споживання, цігроші так чи інакше будуть витрачені на придбання основних засобів,устаткування, тобто інвестовано. Тому загальна сума збережених доходівдорівнює сумі інвестицій в економіку.

Дж. Кейнс вперше звернув увагу на те, що середній рівень доходівгромадян у розвинених країнах світу в 20 столітті набагато вище мінімальнонеобхідного рівня доходів, тому економічну поведінку сучаснихлюдей змінилося таким чином, що вони прагнуть при зростанні своїх доходіввсе більшу частину їх зберігати і все меншу частину споживати. Чим вищезагальна величина доходів, тим менша частина споживається і велика частиназберігається. Таким чином, якщо попит складається тільки з споживчихвитрат населення, загальна величина його падає тим швидше, чим швидшезростають доходи. При цьому необхідно пам'ятати, що збережені кошти зовсімне обов'язково будуть інвестовані в повному обсязі.

Справа в тому, що якщо заощадження залежать від доходів, то інвестиції вкінцевому підсумку - від ціни грошей, банківських відсотків ставок на кредити. Чимдорожчі гроші, тобто чим вище ставки відсотка, тим меншепідприємці інвестують кошти. І навпаки, що кредитні грошідешевше, тим більше їх вкладається в економіку. Отже, можуть бутиситуації, коли сума заощаджень не дорівнює сумі інвестицій. Якщо обсягінвестицій перевищує обсяг заощаджень (внаслідок «Розводнений грошей»), векономіці виникає інфляція, якщо заощаджень більше, аніж інвестицій

(внаслідок складання грошей в «скарбничку»), виникає безробіття.

Крім цього, Дж. М. Кейнс по іншому глянув на роль фактора ощадливості впроцесі економічного розвитку. З точки зору класичної зкономическихтеорії капітал накопичується тим швидше, чим більш ощадливіпідприємці. З точки зору Дж. М. Кейнса, протестантська проповідьощадливості, особливо в періоди економічних труднощів, явно не доречна,оскільки призводить до скорочення споживчих витрат і тим самим позбавляєдоходів людей, зайнятих у виробництві товарів і послуг, не спожитихбідними верствами суспільства («парадокс ощадливості»).

З теорії Дж. М. Кейнса випливали досить практичні висновки. Головназавдання держави полягає у збереженні так званого макроекономічногорівноваги через вплив на сукупний попит. Якщо в країні починаєтьсяінфляція, це означає, що сукупний попит зайве, іон має бутискорочений. Посилюючи податковий режим, проводячи політику «дорогих» грошей,уряд повинен скоротити платоспроможний попит, і інфляціяприпиниться. Навпаки, якщо головна проблема в країні - це проблемабезробіття, уряд повинен послабити податковий режим, зробити кредитилегко доступними для підприємців (політика «дешевих» грошей). Цепризведе до зростання сукупного попиту, створення нових робочих місць і зниженнябезробіття. Таким чином, кейнсіанство стало теоретичною основоющо стала вже традиційною на Заході системи державного антициклічногорегулювання.

149. Еволюція методології економічної науки.

Сучасні тенденції еволюції методології економічної науки:

1) поглиблення диференціації та спеціалізації наукових дослі­джень, а, отже, збільшення числа конкуруючих і навіть альтернати­вних теорій;

2) зближення відносно відокремлених напрямів економічної теорії;

3)синтез її окремих провідних напрямків;

4) посилення міждисциплінарного підходу до наукових дослі­джень, у тому числі прагнення до синтезу економічної науки з ін­шими галузями суспільствознавчого знання;

5) виникнення нових варіантів теорії конвергенції (сходження, зближення) соціально-економічних систем з урахуванням економі­чних реформ у постсоціалістичних країнах, Китаї та В'єтнамі;

6) розбіжність точок зору щодо сучасного стану загальної еко­номічної теорії і розповсюдження у літературі оцінки його як пе­редкризового.

Із появою нових філософських вчень та підходів стали зявлятися нові методи досліджень. Наприклад, Френсіс Бекон ввів у широкий обіг метод індукції (вивчення явмща зсередини, від окремого до загального) і цей метод одразу почав використовуватись у дослідженні економічної науки.

Також використовуються й такі методи: дедуцкія, гіпотези, абстракція, аналогія, моделювання тощо.

 

1.Світогляд: його сутність і структура.

2.Основні історичні типи світогляду.

3.Філософія і світогляд: сутність і співвідношення.

4.Філософія і релігія: порівняльний аналіз.

5.Філософія і наука: порівняльний аналіз.

6.Історичні передумови виникнення та розвитку філософії.

7.Структура філософського знання.

8.Філософія: основні теми дослідження. «Вічні» філософські питання.

9.Особливості філософського пізнання та його методологія.

10.Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.

11.Східний і західний типи філософствування.

12.Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.

13.Філософія як раціоналізований та систематизований світогляд.

14.Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови та ет. ст.

15.Ортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

16.Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.

17.Філософія Давнього Китаю: вихідні принципи.

18.Етико-політичне вчення Конфуція.

19.Онтологія та етика Даосизму.

20.Етико-політичні вчення моїзму та легізму.

21.Ранньогрецька філософія про першооснову світу

22.Давньогрецька атомістична теорія.

23.Сократівське тлумачення природи людини.

24.Проект ідеальної держави у Платона.

25.Сенс платонівського міфу про печеру.

26.Вчення Аристотеля про матерію та форму. 4 пр. виникнення речей.

27.Етика Аристотеля.

28.Етичні вчення стоїків та епікурейців: порівняльна характеристика.

29.Античний скептицизм.

30.Філософія неоплатонізму.

31.Особливості філософського пізнання в епоху Середньовіччя.

32.Основні етапи становлення середньовічної філософії та їх хар-ка.

33.Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії.

34.Західна апологетика (Тертулліан про парадоксалізм віри).

35.Західна патристика (філософська проблематика у Аврелія Августина).

36.Схоластика

37.Розуміння історії в середньовічній християнській філософії.

38.Проблема людини в філософії епохи Відродження: гум. та антр..

39.Соціальні утопії епохи Відродження (Т.Мор, Т.Кампанела).

40.Політична філософія Н.Макіавеллі.

41.Натурфілософія Дж. Бруно.

42.Світоглядне значення пр.-наукових поглядів М.Коперника, Г.Галілея.

43.Ідеї Реформації та їх значення для формування культури Нового часу.

44.Наукова революція 17 ст. та формування механістичної картини світу.

45.Спільні та відмінні риси в методології емп. та рац. Нового Часу.

46.Значення методології Ф.Бекона для формування ф-ії Нового часу.

47.Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Дж.Локка.

48.Недоліки методології емпіризму, виявлені Д.Юмом.

49.Принципи методології Р.Декарта.

50.Розвиток вчення про субстанцію в конц. Р.Декарта, Б.Спінози

51.Концепція «природного права» Т.Гоббса.

52.Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.

53.Вчення про суспільство та цивілізацію Ж.-Ж.Руссо.

54.Матеріалізм епохи Просвітництва (Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).

55.Філософія І.Канта: антиномії теоретичного розуму.

56.Практичний розум і кантівська етика.

57.Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії Г.В.Ф.Гегеля.

58.Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.

59.Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Кр. рел. як фор. Від-ня.

60.Філософія марксизму. Основні пр., законі та категорії діал.. матер.

61.Матер, розуміння іст, в марксизмі. Вчення про сусп,-економ. Формац.

62.«Філософія життя» Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

63.Перегляд неопозитивістських ідей в постпозитивізмі.

64.Загальна характеристика прагматизму (Ч.Пірс, В.Джеймс, Дж.Дьюї).

65.Філософія атеїстичного екзистенціалізму: основні теми і проблеми

66.Філософське значення психоаналізу (З.Фрейд, К.Юнг).

67.Філософія неотомізму: розвиток філософської традиції

68.Проблема розуміння в герменевтиці.

69.Філософія постмодернізму: деконструкція людини і культури

70.Провідні ідеї української філософії та їх оцінка.

71.Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

72.Філософія в Києво-Могилянській академії у 2 пол. 17 – 18 ст.

73.Філософія Г.С.Сковороди: вчення про три світи і дві натури.

74.Соціально-філософські погляди Г.С.Сковороди: ідея «сродної праці».

75.Соціально-філософські погляди Т.Г.Шевченка.

 

76.«Філософія серця» П.Д.Юркевича.

77.Філософські ідеї В.Вернадського.

78.Соціально-політичні погляди В.Липинського та Д.Донцова

79.Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби.

80.Сучасна українська філософія: ключова пробл, та стрижневі тенд,

81.Становлення онтологічного знання в європейській філософій традиції.

82.Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність..

83.Буття як предмет філософського аналізу.

84.Основні форми буття та їхній взаємозв’язок.

85.Філософській сенс вчення про матер.. Основні рівні орг. матер. буття.

86.Поняття «матерії» в історії філософії.

87.Категорії руху, розвитку, спокою в онтології.

88.Основні властивості простору й часу: субстанційна та реляційна конц.

89.Діалектика як теорія і як метод.

90.Альтернативи теорії діалектики.

91.Походження та сутність свідомості.

92.Структура свідомості (сфери та рівні).

93.Онтологічний статус явищ свідомості. Проблема ідеального.

94.Пізнання як предмет філософського аналізу.

95.Концепції істини в історії філософії.

96.Основні підходи до проблеми пізнання.

97.Чуттєве та раціональне в пізнанні, їх основні форми та взаємозв’язок.

98.Наукове пізнання: структура та функції.

99.Методи і форми емпіричного рівня наукового пізнання.

100.Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання.

101.Методології загальнонаукового наукового рівня.

102.Методології конкретно-наукового рівня.

103.Методологічне забезпечення сучасних економічних досліджень.

104.Ненаукові форми пізнання: буденне, релігійне, художньо-естетичне.

105.Сутність людини як предмет філософської антропології.

106.Антропосоціогенез. Єдність біологічного і соціального в людині.

107.Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.

108.Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.

109.Сенс життя: проблема «справжнього» та «несправжнього буття».

110.Парадокси свободи: філософській аналіз.

111.Загальнолюдські цінності: ілюзія чи реальність?

112.Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.

113.Поняття «суспільство» в філософії.

114.Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

115.Природа як передумова виникнення й розвитку людського сусп.

116.Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.

117.Суспільна свідомість та її структура (сфери, рівні, форми).

118.Роль матеріального виробництва в існуванні та розвитку суспільства.

119.Духовне життя суспільства. Особливості духовної культури сусп.

120.Людина як творець і творіння культури.

121.Мораль та моральність: сутність і функції.

122.Політична і правова свідомість: сутність та роль у суспільстві.

123.Глобалізація як визначальний феномен сучасності: сутність….

124.Філософській аналіз глобальних пробл. суч. та шляхи їх розв’язання.

125.Екологічні проблеми сучасності.

126.Екологія та екологічні проблеми в Україні.

127.Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.

128.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.

129.Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.

130.Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.

131.Мета та сенс історичного розвитку за К.Ясперсом. 132.Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.

133.Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.

134.Особливості філософського розуміння культури.

135.Поняття «цивілізація»: ґенеза та розуміння його в філософії.

136.Співвідношення культури і цивілізації в концепціях О.Шпенглера 137.Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.

138.Проблема взаємовідносин культури і цивілізації.

139.Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів….

140.Концепція «Третьої хвилі» А.Тоффлера.

141.Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.

142.Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.

143.Філософські засади економічної теорії А.Сміта.

144.Філософсько-методологічні засади політекономії К.Маркса.

145.Філософія грошей Г.Зіммеля.

146.М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського уст.

147.Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.

148.Економіка і розвиток суспільства (Ф.Хайек).

149.Еволюція методології економічної науки.

150.Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики.