Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація систем «людина – машина»
Технічні системи можуть бути класифіковані за різними ознаками. Однією з них є міра участі людини в роботі системи. З цієї точки зору розрізняють автоматичні й автоматизовані системи. Робота автоматичної системи здійснюється без участі людини. У роботі автоматизованої системи бере участь як людина, так і технічні пристрої. Така система є системою «людина – машина». Існують найрізноманітніші системи «людина – машина». Основою їх класифікації є такі чотири групи ознак: цільове призначення системи, характеристики людської ланки, тип і структура машинної ланки, тип взаємодії компонентів системи. Цільове призначення системи визначає багато інших характеристик і тому є початковою ознакою. За цільовим призначенням можна виділити такі класи систем: · керівні, в яких основним завданням людини є управління машиною (чи комплексом); · обслуговувальні, в яких людина контролює стан машинної системи, шукає несправності, виконує налаштування, ремонт і т. ін; · навчальні, тобто ті, що виробляють у людини певні навички (технічні засоби навчання, тренажери тощо); · інформаційні, що забезпечують пошук, накопичення або отримання необхідної для людини інформації (телевізійні, системи радіолокації, системи радіозв’язку та ін.); · дослідницькі, що використовуються при аналізі різних явищ, пошуку нової інформації, нових завдань (прилади, макети, установки, які моделюють різні явища). Особливість систем, які управляють і обслуговують, полягає в тому, що об’єктом цілеспрямованих дій у них є машинний компонент системи. У навчальних та інформаційних СЛМ напрям дій протилежний – на людину. У дослідницьких системах дія має ту чи іншу спрямованість. За ознакою характеристики «людської ланки» можна виділити два класи СЛМ: · моносистеми, до складу яких уходить одна людина і один або декілька технічних пристроїв; · полісистеми, до складу яких уходить певний колектив людей, що взаємодіє з одним приладом або комплексом технічних пристроїв. Полісистеми у свою чергу можна поділити на «паритетні» та ієрархічні (багаторівневі). У першому випадку в процесі взаємодії людей з машинними компонентами не встановлюється яка-небудь підлеглість і пріоритетність окремих членів колективу. Прикладом таких полісистем може служити система «колектив людей – пристрої життєзабезпечення» (наприклад, система життєзабезпечення на космічному кораблі або підводному човні). На відміну від цього, в ієрархічних СЛМ установлюється або організаційна, або пріоритетна ієрархія взаємодії людей з технічними пристроями. Так у системі управління повітряним рухом диспетчер аеропорту утворює верхній рівень управління. Наступний рівень – це командири літаків, діями яких керує диспетчер. Третій рівень – інші члени екіпажу, що працюють під керівництвом командира корабля.
За типом і структурою машинного компонента можна виділити інструментальні СЛМ, до складу яких у функції технічних пристроїв уходять інструменти й прилади. Відмітною особливістю цих систем, як правило, є вимога високої точності виконуваних людиною операцій. Іншим типом СЛМ є прості людино-машинні системи, які включають стаціонарний і нестаціонарний технічний пристрій (різного роду перетворювачі енергії) і людину, що використовує цей пристрій. Наступним важливим типом СЛМ є складні людино-машинні системи, що включають, окрім людини, яка їх використовує, певну сукупність технологічно пов’язаних, але різних за своїм функціональним призначенням апаратів, пристроїв і машин, використовуваних для виробництва певного продукту (енергетична установка, прокатний стан, автоматична потокова лінія, обчислювальний комплекс і т. ін). У завдання людини входить загальний контроль за ходом технологічного процесу, зміна режимів роботи, оптимізація окремих процесів, налаштування, пуск і зупинка. Ще складнішим типом СЛМ є системотехнічні комплекси. Вони є складною технічною системою з неповністю детермінованими зв’язками і колективом людей, які беруть участь в її використанні. Для систем такого типу характерною є взаємодія не лише по ланцюгу «людина – машина», але й по ланцюгу «людина – людина – машина». Інакше кажучи, у процесі своєї діяльності людина взаємодіє не лише з технічними пристроями, але й з іншими людьми. Типовими прикладами системотехнічних комплексів різного рівня і призначення можуть служити пароплав, повітряний лайнер, промислове підприємство, обчислювальний центр, транспортна система тощо.
В основу класифікації СЛМ за типом взаємодії людини і машини може бути покладена міра безперервності цієї взаємодії. За цією ознакою розрізняють системи безперервної (наприклад, система «водій – автомобіль») та епізодичної взаємодії. Останні, у свою чергу, поділяться на системи регулярної і стохастичної взаємодії. Прикладом системи регулярної взаємодії може служити система «оператор – ЕОМ». У ній уведення інформації та отримання результатів визначаються характером вирішуваних завдань, тобто режими взаємодії в часі регламентуються характером і обсягом обчислень. Стохастична епізодична взаємодія наявна в таких системах, як «оператор – система централізованого контролю», «наладчик – верстат» і т. ін.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 210; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.163.58 (0.004 с.) |