Загальна характеристика та структура педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність та психологія вчителя є важливим предметом вивчення педагогічної психології, оскільки саме через цю діяльність ми можемо вплинути не просто на розвиток окремої дитини, а й на майбутнє взагалі. Можна характеризувати педагогічну діяльність як діяльність дорослих членів суспільства, професійною метою яких є виховання підростаючого покоління.

Згідно зі схемою характеристик професій Климова Є. О., педагогічна діяльність відноситься до групи професій «людина–людина». Об’єктом педагогічної діяльності є людина, а предметом – організація навчально-виховного процесу, навчальної діяльності учня, спрямованих на його виховання, навчання та розвиток.

Педагогічна діяльність учителя – це виховний та навчальний вплив на учня, спрямований на його особистісний, інтелектуальний та діяльнісний розвиток, що є основою його саморозвитку та самовдосконалення. Структура педагогічної діяльності, як і інших видів діяльності, характеризується цілями, мотивацією, предметом, засобами, способами, продуктом та результатом.

Продуктом педагогічної діяльності виступає індивідуальний досвід, що формується в учня. До цього досвіду входять морально-етичні, емоційні, аксіологічні, предметні та оцінні складові. Продукт педагогічної діяльності вчителя, таким чином, знаходиться поза суб’єктом діяльності. Він перебуває в учнях і перевіряється та оцінюється за критеріями оцінювання виконання навчально-контрольних дій на контрольних роботах, екзаменах, заліках тощо.

Результатом педагогічної діяльності вчителя стає розвиток учня, формування його як особистості та суб’єкта діяльності. Засобами педагогічної діяльності є наукові знання, їх носії (тексти посібників, підручників) та допоміжні засоби (технічні, графічні т. ін.). Передача соціального досвіду в педагогічній діяльності здійснюється за допомогою таких способів, як пояснення, ілюстрація, практика, тренінги, сумісна діяльність.

У педагогічній психології розрізняють дві групи функцій педагогічної діяльності. До першої групи входять функції цілепокладання: орієнтаційна, розвивальна, стимулююча або мобілізуюча, інформаційна. До другої групи належать організаційно-структурні функції: конструктивна, організаційна, комунікативна та гностична. Педагогічна діяльність реалізується вчителем у педагогічних ситуаціях сукупністю різноманітних дій – перцептивних, мнемічних, розумових, комунікативних, контрольних, оціночних та інших. Ці дії визначаються цілями педагогічної діяльності та спрямовані на розв’язання створюваних учителем педагогічних задач.

Мотиви в структурі педагогічної діяльності займають особливе місце. Оскільки мотив, крім спонукальної функції, має функції сенсотвірну, організаційну та контролюючу, то в педагогічній діяльності, яка має свої дуже специфічні особливості, звернімо увагу саме на мотив як сенс виконання діяльності. Педагогічна діяльність є полімотивною, педагогічна мотивація характеризується спрямованістю, стійкістю, динамічністю, а також широтою. Можна говорити про те, що педагогічні мотиви вчителя проявляються за межами педагогічної діяльності, учитель залишається вчителем завжди. В ієрархії мотивів педагогічної діяльності домінуючими можуть бути як внутрішні (наприклад, орієнтація на процес і результат своєї діяльності), так і зовнішні мотиви (наприклад, мотив досягнень, престижу тощо). Дослідження Є. Н. Салтикової доводять, що мотивація педагогічної діяльності може змінюватися. Серед мотивів діяльності вчителів автор виділяє такі: інтерес до педагогічної професії, спілкування з колегами, бажання працювати з дітьми по-новому, бажання змінити ставлення колег до себе, можливість реалізувати себе творчо, бажання підвищити професійний рівень і отримати вищу категорію, інтерес до дослідницької діяльності, потреба в самоосвіті, розпорядження органів управління, бажання змінити свій статус, потреба в реалізації своїх можливостей та інші. Дослідження показали, що характерним для педагогічної діяльності є мотив влади (можливість керувати, контролювати, управляти, підкорювати, забороняти, завойовувати тощо). Можливо, це пов’язано з такою особливістю педагогічної діяльності, як закладені в ній можливості особистісного розвитку, вдосконалення.

У педагогічній психології, як і в педагогіці, широко використовується структура діяльності вчителя, запропонована Н. В. Кузьміною. В основу покладена сукупність умінь. До такої структури включені такі компоненти:

· гностичний (пізнавальний) – уміння вивчати та оцінювати себе й інших;

· проектувальний – уміння планувати урок, творчу роботу, домашнє завдання;

· конструктивний – уміння конструювати урок, розподіляти матеріал, контролювати успішність;

· організаційний – уміння організовувати власну роботу та діяльність учнів, керувати;

· комунікативний – уміння спілкуватися, встановлювати контакти, співпрацювати, попереджати конфлікти.