Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Чисельний склад та структура парламенту.
Чисельний склад парламенту визначається з урахуванням різновекторних чинників. Оптимальною, з огляду на всі обставини, вважається чисельність парламенту в 350-500 депутатів. Чисельність парламентів європейських країн коливається від 60 (Люксембург) до понад 600 (Палата громад парламенту Великої Британії та Бундестаг ФРН). Згідно ст. 76 КУ конституційний склад ВРУ – 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Вибір відповідної виборчої системи парламенту України відбувався з моменту проголошення незалежності держави. Як відомо, до 1997 року існувала мажоритарна система виборів народних депутатів України. Згідно з ЗУ “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997 року було запроваджено змішану пропорційно-мажоритарну виборчу систему. Особливостями саме цього Закону стало: 225 депутатів обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 – за списками від політичних партій; участь виборців у виборах є добровільною; вважалось, що виборці, які не взяли участь у голосуванні підтримують волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні; право висування кандидатів належало громадянам України, реалізовувалось політичними партіями або шляхом самовисування (900 підписів), зборами виборців і трудовими колективами. Багато положень цього Закону були визнані КСУ неконституційними (виборці, які не взяли участь у голосуванні підтримують волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні). Враховуючи це ВРУ 18 жовтня 2001 року прийняла новий Закон України “Про вибори народних депутатів України”, який зберігав змішану пропорційну мажоритарно-пропорційну систему. На відміну від попередніх, новий ЗУ, прийнятий ВРУ 25 березня 2004 року запровадив пропорційну систему виборів народних депутатів. Але 7 липня 2005 року, як відомо, була підписана нова редакція цього Закону. Але всі перелічені закони не врахували таких важливих положень як: найбільш ефективною є пропорційна система, яка ґрунтується на голосуванні за списки депутатів із преференціями (перевагою). Це дозволяє обирати не тільки партію, а й надавати перевагу тим чи іншим кандидатам безпосередньо. Така система веде до позбавлення партійної верхівки чи лідерів партії права формувати передвиборні списки. Актуальним є питання скасування права політичних партій утворювати політичні блоки, практика діяльності нинішнього парламенту довела, що до складу блоків увійшли представники дріб’язкових неавторитетних у виборців партій, а крім того після виборів такі блоки розпадаються, і тому утворення діє спроможної більшості, як того вимагає конституційна реформа, стає проблематичним.
Згідно ст. 82 КУ ВРУ є повноважною за умови обрання не менше 2\3 від її конституційного складу. Основними структурними елементами Українського парламенту є: 1. Керівництво Верховної Ради України (Голова Верховної Ради України, його Перший заступник і заступник) — посадові особи, що організовують роботу парламенту, координують роботу його структурних підрозділів, здійснюють представницькі функції. 2.Депутатські об'єднання — фракції і групи та Погоджувальна рада фракцій і депутатських груп — колегіальний координаційний орган парламенту, покликаний забезпечити компроміс чи консенсус між депутатськими об'єднаннями з основних питань порядку денного. 3.Комітети Верховної Ради України — постійно діючі допоміжні органи парламенту, які складаються з народних депутатів і здійснюють попередню підготовку питань до розгляду в пленарному засіданні. 4.Тимчасові (спеціальні та слідчі) комісії Верховної Ради України — допоміжні органи парламенту, що складаються з народних депутатів і створюються з конкретного питання, на визначений термін. 5.Апарат Верховної Ради України — допоміжний орган, що складається з державних службовців (посадових і службових осіб) та технічного персоналу і здійснює організаційне, правове, інформаційне, соціально-побутове, аналітичне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності парламенту. Крім того, до парламенту функціонально примикає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Інститут законодавства і Парламентське видавництво взаємодіють з Верховною Радою на госпрозрахункових засадах. Таким чином парламент України має моно камерну структуру і складається з 450 депутатів, яки обираються на пропорційній основі.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 113; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.174.168 (0.005 с.) |