Розділ 1. Правові засади організації судової влади. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Правові засади організації судової влади.



Розділ 2. Статус суддів

 

Статус суддів закріплюється в Конституції України, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів ”.

Ст. 127 КУ Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів

Ст. 127 ч. 2 КУ Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправ­ляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

Залежно від того, до суду якого рівня претендує на посаду професійного судді кандидат, до нього пред'являється ряд вимог. Зокрема, суддею місцевого суду може бути особа, яка відпо­відає вищезазначеним вимогам.

Стаття 128 КУ Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верхов­ною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звіль­няється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верхов­ного Суду України в порядку, встановленому законом.

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно ви­конувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим» (ст. 10 За­кону «Про статус суддів»)

Судді - недоторканні.

Стаття 126 КУ Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, ко­респонденцію, належне йому майно і документи. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарешто­ваний до винесення обвинувального вироку судом. Судді, члени їх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна за­ява (ст. 42 Закону «Про статус суддів»). Суддя має право на забез­печення засобами захисту, які йому надаються органами внутріш­ніх справ.

Ч. 7 ст. 126 КУ Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

Матеріальне і побутове забезпечення суддів та їх соціальний захист визначається ст. 44, 45 Закону «Про статус суддів», зокре­ма: заробітна плата суддів складається з посадового окладу, пре­мій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок; не пізніше як через шість місяців після призна­чення (обрання) суддя забезпечується благоустроєним житлом; життя і здоров'я судді підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятиріч­ного грошового утримання за останньою посадою, і в разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв'язку з виконанням відповідно до за­кону службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачується однора­зова страхова сума у вказаному розмірі.

Стаття 13О КУ Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюд­жеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Це є завданням суддівського самоврядування - вирішення питань внутрішньої діяльності судів і, зокрема, забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади, зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність. Рада суддів розглядає питання правового захисту суддів, со­ціального захисту і побутового забезпечення суддів та їх сімей.

Стаття 129 КУ Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підко­ряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Ч. 4 цієї статті передбачає За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Втручання у будь-якій формі в діяльність судді з ме­тою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або доби­тися винесення неправосудного рішення, погроза або насильство, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, а також умисне знищення або пошкодження майна названих осіб тягне кримінальну відповідальність (ст. 376-379 КК).

Законом передбачена кримінальна відповідальність і за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, поста­нови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх вико­нанню (ст. 382 КК).

Законом передбачена відповідальність громадян і юридичних осіб за неповагу до суду і судді, невиконання його розпоряджень, порушення порядку в залі судового засідання (див. ст. 164 ЦПК, ст. 272 КПК, ст. 1853 КпАП).

За вчинення дисциплінарного проступку суддя притягується до дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення; а) за­конодавства при розгляді судових справ; б) вимог, які ставляться до суддів щодо несумісності: суддя не може належати до політич­них партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній ді­яльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої; в) обов'язків, покладених на суддю (судді зобов'язані: при здійсненні правосуддя дотримувати Конституцію та закони України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановле­них законом строків; додержувати вимоги, що ставляться до суд­дів, службову дисципліну та розпорядок роботи суду; не розголо­шувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні і для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; г) не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності (див. ст. 5, 6, 31 Закону «Про статус суддів»).

Законом передбачена кримінальна відповідальність судці (суд­дів) за постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК), за недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права обви­нуваченого, підсудного на захист (ст. 374 КК).

Стаття 126 ч. 5 Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

Ч. 5 ст. 126 КУ Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2)досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4)порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6)набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8)визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади
за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Як висновок слід зазначити, щонаявність сильної і незалежної судової влади, висока якість і ефективність правосуддя залежать від особистості судді, його світогляду, правосвідомості, юридичної підготовки, професійності, морально-етичних якостей тощо.


В И С Н О В К И

Розглянувши основні засади організації та здійснення судової влади як висновок слід зазначити, що відповідно до ст. 124 КУ суд є єдиним органом, уповноваженим здійснювати правосуддя як особливу функцію держави. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі і суспільстві. Суд діє від імені держави і судові рішення ухвалює іменем України. Суддя є посадовою особою, носієм судової влади в державі і, розглядаючи справи, діє від імені суду.

Наявність сильної і незалежної судової влади, висока якість і ефективність правосуддя залежать від особистості судді, його світогляду, правосвідомості, юридичної підготовки, професійності, морально-етичних якостей тощо.

Від ділових, особистих, моральних якостей судді залежить, чи здатний він протистояти спробам незаконного втручання у роз­гляд справ або «телефонному», «мітинговому» праву та іншим не­законним засобам впливу на суд. Високі моральні якості і право­свідомість, глибоке знання і правильне розуміння законодавства, правильне застосування законів мислення у процесі пізнання істи­ни і прийняття рішення по суті, воля, витримка, вміння спокійно розібратися у складних питаннях, мужність, чесність, непідкуп­ність, справедливість - це далеко не вичерпний перелік якостей, якими має володіти суддя.

Як зазначається у Кодексі професійної етики судді, затвердже­ному V з'їздом суддів України 24 жовтня 2002 р., суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати при­сяги, завжди поводитись так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду.

Як вже зазначалось, КСУ є складовою судової системи України який виконує досить важливі повноваження в аспекті становлення конституціоналізму в нашій державі, і його діяльність в умовах економічної і політичної нестабільності має все більше значення. Конституційна юстиція в Україні перебуває на стадії свого становлення і є чимало проблем і труднощів у діяльності КСУ. Але практика його функціонування вже свідчить, що він починає суттєво впливати на процес державотворення в Україні для добробуту народу.

Розглянувши конституційно-правовий статус прокуратури України можна зробити наступні висновки: слід визначити, що місце прокуратури в загальній системі державних органів однозначно не визначено: в ряді країн прокуратура є складовою виконавчої влади, оскільки перебуває у складі міністерства юстиції, в інших вона існує при судах, або є окремим державним органом, зокрема в Україні.

Що стосується конституційного статусу адвокатури, то нажаль слід конституювати, що адвокатура — поняття узагальнююче, яке не ототожнюється з поняттям адвокатури як об'єднання - юридичної особи. В Консти­туції України не визначено її правовий статус, але з окреслених у ній завдань адвокатури можна зробити висновок, що остання є од­ним з інститутів правової системи держави, який виконує завдан­ня, без здійснення котрих функціонування цієї системи неможли­ве.


Література.

1. Конституція України. – К., 1996 (із змінами і доповненнями).

2. Закони України:

“Про судоустрій і статус суддів ”

“Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р.

“Про прокуратуру” від 5 листопада 1991.

“Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р.

3. “Про оперативно-розшукову діяльність” 18 лютого 1992 р.

4. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. / В. В. Кравченко; рец.: А. М. Колодій, М. О. Пухтинський. - 5-е вид., виправл. та доповн. - К.: Атіка, 2007 (К.). - 568 с.

5. Погорілко В.Ф. Конституційне право України: підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко; рец.: М. О. Баймуратов, В. М. Кампо; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київський університет права. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2007 (К.). - 344 с.

6. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – 3- вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 512 с.

7. Шляхтун П.П. Конституційне право України: підручник / П. П. Шляхтун; рец.: А. І. Дмитрієв, М. І. Обушний, Н. М. Оніщенко. - К.: Освіта України, КНТ, 2008 (К.). - 592 с.

8. Цимбалістий Т.О. Конституційна юстиція в Україні: навч. посіб. / Т. О. Цимбалістий; рец.: О. В. Марцеляк, П. Б. Стецюк, М. П. Федоров. - К.: Центр учбової літератури, 2007 (К.). - 200 с

9. Коментар до закону “про судоустрій України” за заг.ред. Маляренка В.Т., ЮрінкомІнтер, К.: 2003

10. Лубшев Ю.Ф. Курс адвокатского права: Учебник 2-е издание. – М.: ООО “Профобразование”, 2004

11. Факас І.Б. Конституційно-правові принципи організації та діяльності судів загальної юрисдикції в Україні: автореферат дис.... канд. юрид. наук: 12.00.02: захищена 26.02.2009 / І.Б. Факас; наук. керівник В. Ф. Погорілко; офіц. опонент О. В. Марцеляк; фіц. опонент В. О. Боняк; Київський національний університет внутрішніх справ. - Защищена 26.02.2009. - К., 2009 (К.). - 17 с.

12. Бакірова І.О. Конституційне звернення та конституційна скарга: переваги та недоліки / І.О.Бакірова // Бюлетень Міністерства юстиції України: Офіційне видання: Міністерство юстиції України. - 2008. - № 1. - C. 93-103

13. Грицаєнко Л.Р. Прокурорська діяльність в Україні як особлива форма державної діяльності із захисту прав і свобод громадян / Л.Р.Грицаєнко // Судова апеляція. - 2008. - № 3. - C. 11-21

14. Колтунова А. Судова влада та засоби масової інформації / А. Колтунова, О. Овсяннікова // Юридична Україна / Київський регіональний центр Академії правових наук України: Юрінком Інтер. - 2008. - № 11. - C. 10-16

15. Кулаков В. Модель прокуратури як критерій визначення її місця в системі органів державної влади / В.Кулаков // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи: матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції (м. Київ, 2-3 жовтня 2006 року). - К.: Академія прокуратури України. - 2006. - C. 78-81

16. Лужанский А.В. Звернення суду загальної юрисдикції до органу конституційної юрисдикції як складова правосуддя / А.В.Лужанский // Вісник Верховного Суду України / Верховний Суд України: ТОВ "Видавництво "Істина". - 2009. - № 6. - C. 42-48

17. Мачужак Я. Взаємодія Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції у питаннях захисту прав і свобод людини і громадянина / Я.Мачужак // Конституційний Суд у системі органів державної влади: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали міжнар. конф. (м. Київ, 16 травня 2008 р.). - К.: Ін Юре. - 2008. - C. 102-114

18. Неділь Ю.О. Проблема реформування судової гілки влади України / Ю.О.Неділь // Матеріали круглого столу з актуальних проблем конституційного права (Кривій Ріг, 24 квітня 2008 р.). - Дніпропетровськ: ДДУВС. - 2008. - C. 50-52

19. Полянський Ю.Є. Конституційне і законодавче регулювання правового статусу прокуратури України / Ю.Є.Полянський // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. - Одеса, 2007. - Т. VI. - C. 120-130

20. Радзієвська В.В. Конституційна скарга як важлива форма захисту прав і свобод людини у Конституційному Суді України / В.В.Радзієвська // Часопис Київського університету права. - 2009. - № 1. - C. 103-106

21. Руденко В.Ю. Правозахисна функція органів прокуратури / В.Ю.Руденко // Держава і право: Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 39. - C. 276-280

22. Соколова В. Конституційна реформа судової гілки влади: історія та сучасність / В.Соколова // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 6. - C. 157-161

23. Стрижак А. Конституційний Суд України у системі органів державної влади України / А.Стрижак // Конституційний Суд у системі органів державної влади: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали міжнар. конф. (м. Київ, 16 травня 2008 р.). - К.: Ін Юре. - 2008. - C. 7-12

24. Ткаченко І.А. Проблеми формування судової гілки влади в Україні / І.А.Ткаченко // Матеріали круглого столу з актуальних проблем конституційного права (Кривій Ріг, 24 квітня 2008 р.). - Дніпропетровськ: ДДУВС. - 2008. - C. 83-87

25. Факас І.Б. Поняття та класифікація конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні / І.Б.Факас // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 3. - C. 126-131

26. Хливнюк А.М. Щодо поняття "судова влада" / А.М.Хливнюк // Вісник Верховного Суду України: ТОВ "Видавництво "Істина". - 2009. - № 4. - C. 45-48

 

 

Розділ 1. Правові засади організації судової влади.

У системі поділу державної влади однією з її гілок згідно зі ст. 6 Конституції України є судова влада, призна­чення якої полягає в захисті прав і свобод людини і гро­мадянина, конституційного ладу України, забезпечення відповідності актів Верховної Ради України, Президента України, органів виконавчої влади України та органів міс­цевого самоврядування Конституції України, дотримання законності при застосуванні законів та інших норматив­них актів України. Існування самостійної гілки судової влади поряд з законодавчою та виконавчою - це необхід­ний атрибут будь-якої демократичної держави.

Влада взагалі - це функція, повноваження, права, які належать і реалізується її суб'єктами. Судова влада реалізується спеціально створеними для цього суб'єктами судової влади - судами. Судова влада - це діяльність усіх ланок судової системи, здійснювана притаманними їм і законодавчо закріпленими засобами, по забезпеченню впливу на поведінку людини і соціальні процеси.

Для виконання покладеної на неї функції судова влада наділе­на владними повноваженнями і засобами примусу до виконання прийнятих нею рішень.

Головним призначенням судової влади є вирішення віднесених законодавством до її компетенції правових конфліктів, які виникли у суспільстві. Функціонує судова влада у спосіб, який притаманний лише їй, - шляхом правосуддя, яке здійснюється Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції.

Крім цього, судова влада здійснює конституційний контроль, контроль за законністю і обґрунтованістю рішень і дій державних органів і посадових осіб, дає роз'яснення судам з питань застосу­вання законодавства, бере участь у формуванні судового корпусу, сприяє органам суддівського самоврядування.

Коло повноважень судової влади свідчить про те, що вона ви­конує важливу соціальну функцію, не менш значущу, ніж функції, що виконують інші гілки влади - законодавча і виконавча. Тому судова влада в системі державної влади є рівнозначною, рівно­правною, паритетною.

Судова влада характеризується ознаками, які відрізняють її від інших гілок державної влади. Здійснюючи повноваження, су­дова влада діє на засадах незалежності, самостійності, відокрем­леності, виключності та підзаконності.

Відокремленість судової влади означає, що суди, завдяки особливостям функцій і специфіці порядку діяльності, займають особливе місце у державному механізмі. Вони не входять ні до якої іншої системи державних органів, організаційно не підпоряд­ковані будь-кому. Але вони діють не ізольовано від органів дер­жавної влади, а саме: законодавча влада приймає закони, у відпо­відності з якими створюються і функціонують суди; виконавча влада бере участь в організаційному забезпеченні судової діяль­ності. Ці дії мають суто організаційний характер і виконуються при суворому дотриманні засади незалежності суддів і підкорення їх лише закону.

Виключність судової влади полягає в тому, що вона здійснюється лише судами, які входять у судову систему України. По­становити судове рішення у справі вправі тільки суд.

Виключність судової влади полягає в особливому порядку фор­мування суддівського корпусу та притягнення суб'єктів судової влади - суддів до відповідальності, а також у виключному стано­вищі осіб, які беруть участь у судочинстві і права яких гарантова­ні законодавством.

9„ Підзаконність судової влади означає, що судова система і су­дові процедури відповідають Конституції України і законам. Ними врегульовані компетенція, порядок утворення, структура, функції судів, питання їх кадрового, ресурсного і матеріального забезпе­чення. Суди не вправі виходити за межі наданих їм Конституцією України та законами повноважень.

Функціями судової влади є:

1. правосуддя – основна функція, в силу чого вона і виступає об’єктом конституційного регулювання (детально розглянемо далі)

2. с удовий контроль, (нагляд) за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу. КУ передбачає саме судове рішення як єдину підставу застосування органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство таких засобів процесуального примусу (обмеження конституційних прав) як арешт, тримання під вартою, огляд чи обшук житла, іншого володіння, обмеження таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст.ст. 29-31)

3. тлумачення правових норм, це реалізація повноважень КСУ давати офіційне тлумачення Конституції та законів України.

4. офіційне посвідчення фактів, що мають юридичне значення (визнання людини померлою або безвісно відсутньою, встановлення родинних зв’язків)

5. обмеження конституційної та іншої галузевої правосуб’єктності громадян України – прийняття судом рішення щодо визнання громадянина недієздатним, що приводить до обмеження конституційного права обирати і бути обраним, тощо.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя, і воно становить основний зміст судової влади. Правосуддя поля­гає у діяльності судів по розгляду в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних, а також консти­туційних справ і законному, обґрунтованому, справедливому їх вирішенні.

Правосуддя – це вид державної діяльності, за допомогою якого розглядаються і вирішуються питання, пов’язані з порушенням норм права. Здійснюється ця діяльність від імені держави спеціально уповноваженими органами – судами.

В ст. 124 КУ зазначено, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обо­в'язковими до виконання на всій території України.

Правосуддя має місце лише у випадку, коли суд повно з'ясував усі істотні для даної справи обставини, правильно застосував за­кон і постановив законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення у справі.

Суди загальної юрисдикції здійснюють судочинство на підставі, у межах та в порядку, передбаченому процесуальними кодексами - ЦПК, КПК, ГПК.

Конституційним Судом України судочинство здійснюється на підставі Закону «Про Конституційний Суд України».

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина; захисту прав і законних інтересів юридичних осіб; інтересів суспільства і держави.

Ці завдання суд виконує виходячи із принципу верховенства права, який згідно із ст. 8 Конституції діє в Україні. Це означає, що суд як правовий інститут держави при здійсненні правосуддя виходить з пріоритету права перед іншими соціальними нормами, наприклад звичаями, мораллю тощо. Суд, здійснюючи правосуд­дя, повинен керуватися тільки Конституцією і законодавством України.

Завдання суду при здійсненні правосуддя конкретизовані у процесуальному законодавстві (ЦПК, ПІК, КпАП, КПК), яке вре­гульовує порядок провадження у цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному судочинстві.

Наприклад, здійснення судом правосуддя у кримінальних спра­вах спрямовано на: викриття осіб, винних у вчиненні злочинів, притягнення до відповідальності та справедливе їх покарання; за­хист осіб від безпідставного притягнення до кримінальної відпо­відальності і засудження невинуватих; охорону прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави, яким злочином за­подіяно шкоду.

Завданням здійснення правосуддя у цивільних і господар­ських справах є охорона прав і законних інтересів фізичних і юри­дичних осіб - учасників цивільних і господарських правовідно­син. Повний, всебічний розгляд і вирішення судом конкретної справи досягається шляхом дотримання правил судочинства, яки­ми сторонам гарантуються права на доведення своїх вимог, спрос­тування безпідставних вимог іншої сторони тощо.

У такий спосіб забезпечуються інтереси як учасників процесу, так і інтереси суспільства і держави.

У відповідності до ч. 3 ст. 129 КУ основними засадами судочинства є:

1) законність;

2)рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3)забезпечення доведеності вини;

4)змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6)забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Згідно ст. 125 КУ Система судів загальної юрисдикції в Україні буду­ється за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Організаційні основи судів загальної юрисдикції докладно регламентовані законом України “Про судоустрій і статус суддів”.

Таким чином, відповідно до ст. 124 КУ суд є єдиним органом, уповноваженим здійснювати правосуддя як особливу функцію держави. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі і суспільстві. Суд діє від імені держави і судові рішення ухвалює іменем України. Суддя є посадовою особою, носієм судової влади в державі і, розглядаючи справи, діє від імені суду.


Розділ 2. Статус суддів

 

Статус суддів закріплюється в Конституції України, ЗУ “Про судоустрій і статус суддів ”.

Ст. 127 КУ Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів

Ст. 127 ч. 2 КУ Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправ­ляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

Залежно від того, до суду якого рівня претендує на посаду професійного судді кандидат, до нього пред'являється ряд вимог. Зокрема, суддею місцевого суду може бути особа, яка відпо­відає вищезазначеним вимогам.

Стаття 128 КУ Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верхов­ною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звіль­няється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верхов­ного Суду України в порядку, встановленому законом.

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно ви­конувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим» (ст. 10 За­кону «Про статус суддів»)

Судді - недоторканні.

Стаття 126 КУ Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, ко­респонденцію, належне йому майно і документи. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарешто­ваний до винесення обвинувального вироку судом. Судді, члени їх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна за­ява (ст. 42 Закону «Про статус суддів»). Суддя має право на забез­печення засобами захисту, які йому надаються органами внутріш­ніх справ.

Ч. 7 ст. 126 КУ Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

Матеріальне і побутове забезпечення суддів та їх соціальний захист визначається ст. 44, 45 Закону «Про статус суддів», зокре­ма: заробітна плата суддів складається з посадового окладу, пре­мій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок; не пізніше як через шість місяців після призна­чення (обрання) суддя забезпечується благоустроєним житлом; життя і здоров'я судді підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятиріч­ного грошового утримання за останньою посадою, і в разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв'язку з виконанням відповідно до за­кону службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачується однора­зова страхова сума у вказаному розмірі.

Стаття 13О КУ Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюд­жеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Це є завданням суддівського самоврядування - вирішення питань внутрішньої діяльності судів і, зокрема, забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади, зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність. Рада суддів розглядає питання правового захисту суддів, со­ціального захисту і побутового забезпечення суддів та їх сімей.

Стаття 129 КУ Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підко­ряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Ч. 4 цієї статті передбачає За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Втручання у будь-якій формі в діяльність судді з ме­тою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або доби­тися винесення неправосудного рішення, погроза або насильство, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, а також умисне знищення або пошкодження майна названих осіб тягне кримінальну відповідальність (ст. 376-379 КК).

Законом передбачена кримінальна відповідальність і за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, поста­нови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх вико­нанню (ст. 382 КК).

Законом передбачена відповідальність громадян і юридичних осіб за неповагу до суду і судді, невиконання його розпоряджень, порушення порядку в залі судового засідання (див. ст. 164 ЦПК, ст. 272 КПК, ст. 1853 КпАП).

За вчинення дисциплінарного проступку суддя притягується до дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення; а) за­конодавства при розгляді судових справ; б) вимог, які ставляться до суддів щодо несумісності: суддя не може належати до політич­них партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній ді­яльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої; в) обов'язків, покладених на суддю (судді зобов'язані: при здійсненні правосуддя дотримувати Конституцію та закони України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановле­них законом строків; додержувати вимоги, що ставляться до суд­дів, службову дисципліну та розпорядок роботи суду; не розголо­шувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні і для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; г) не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності (див. ст. 5, 6, 31 Закону «Про статус суддів»).

Законом передбачена кримінальна відповідальність судці (суд­дів) за постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК), за недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права обви­нуваченого, підсудного на захист (ст. 374 КК).

Стаття 126 ч. 5 Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.242.22.247 (0.107 с.)