Керівні органи Національного банку України та їх взаємовідносини з вищими органами держави.

 

Особливий правовий статус Національного банку України, обумовлює необхідність функціонування таких керівних органів Національного банку, як Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Національний банк України» Рада Національного банку, як керівний орган НБУ, здійснює такі повноваження:

1) згідно загальнодержавної програми економічного розвитку та ос­новних параметрів економічного та соціального розвитку Украї­ни до 15 вересня розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за виконанням цих Основних засад;

2) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропорції щодо внесення відповідних змін до неї;

3) затверджує Регламент Ради Національного банку України;

4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України і Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік;

5) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

6) визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку, розглядає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс НБУ, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний ба­ланс Національного банку;

7) затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кошторису НБУ та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;

8) затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях;

9) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики стосовно:

а) методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кре­дитної політики;

б) окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальних розвиток України;

в) політики курсоутворення та валютного регулювання;

г) розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;

д) вдосконалення платіжної системи;

є) інших питань, віднесених законом до компетенції Ради На­ціонального банку;

10) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;

11) з метою забезпечення виконання Основних засад грошово-кредитної політики має право застосування відкладального вета щодо рішень Правління Національного банку з питань:

а) диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

б) лімітів позабалансових зобов'язань;

в) формування резервів, покриття фінансових ризиків;

г) порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

д) мінімального розміру золотовалютних резервів;

с) з інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Націона­льного банку, членів Правління Національного банку або давати персо­нальну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку.

У випадку неодноразового невиконання або неналежного виконання Правлінням НБУ рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими згідно закону, Рада Національного банку має право звернутися до Голови Національного банку, або до Верхов­ної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

Додатково: Рада Національного банку складається з 15 осіб.

Члени Ради Національного банку, призначаються Президентом України та Верховною Радою України.

Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Прези­дента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.

Президент України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного указу.

Призначення інших семи членів Ради Національного банку здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття відпові­дної постанови.

Строк повноважень членів Ради Національного банку — сім років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою.

Припинення повноважень членів Ради Національного банку від­бувається у зв'язку із закінченням строку їх повноважень або у разі:

• власного бажання, за умови подання письмової заяви;

• припинення їх громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання:

• набрання законної сили обвинувальним вироком суду в скоєнні кримінального злочину;

• смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи по­мерлою або визнання безвісно відсутньою.

Повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються в разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою у зв'язку з тим, що виконання Основ­них засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпе­чило стабільність грошової одиниці України.

У цьому випадку Президент України та Верховна Рада України зобов'язані звільнити своїх представників і призначити новий склад Ради Національного банку.

Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал.

Засідання Ради Національного банку є чинним за наявності не менше десяти її членів.

Засідання Ради Національного банку веде Голова Ради Національного банку, а в разі відсутності — його заступник, згідно Регламенту.

Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.

На засідання Ради Національного банку можуть бути запрошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяльності, науковці, інші фахівці.

Члени Правління Національного банку можуть брати участь в роботі Ради Національного банку з правом дорадчого голосу.

Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком на три роки.

Голова Ради Національного банку:

• організовує засідання Ради Національного банку та головує на них;

• скликає позачергові засідання за своєю власною ініціативою або за наполяганням не менш як однієї третини від загальної кі­лькості членів Ради Національного банку, а також на вимогу Голови Національного банку;

• здійснює інші повноваження і функції згідно Регламенту Ради Національного банку України.

Звільнення Голови Ради Національного банку або його заступни­ка протягом строку його повноважень здійснюється у таких випадках:

• у зв'язку із закінченням строку його повноважень;

• за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;

• у разі систематичного невиконання своїх обов'язків за станом
здоров'я протягом чотирьох місяців.

Рішення Ради Національного банку щодо Основних засад гро­шово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 4—8 та 11 ст. 9 Закону України «Про Національний банк України», є обов'язковими для виконання Правлінням Національного банку.

Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь.

Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.

До керівних органів Національного банку України відноситься також Правління Національного банку.

Правління Національного банку згідно Основних засад грошово-кредитної політики через від­повідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій згідно статей 6 і 7 Закону України «Про Національний банк України» та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Національний банк України» Правління Національного банку вирішує такі питання;

1) приймає рішення:

• щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабіль­ності і купівельної спроможності національної валюти;

• про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот імонет;

• про зміну процентних ставок Національного банку;

• про диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;

• про встановлення економічних нормативів для банків;

• про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків;

• про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, чия діяльність перевіряється Національним банком;

• про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

• щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного банку

• про формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;

• щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

• щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;

• про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;

• про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;

• про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку;

• про участь у міжнародних фінансових організаціях;

• про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;

• щодо встановлення плати за послуги (здійснені операції) надані згідно закону;

2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення. На вимогу Ради Нацбанку надає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банків­ської системи України, необхідні для виконання її завдань;

3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та устано­ви Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;

5) встановлює порядок надання банківських ліцензій банкам, ін­ших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом;

6) видає нормативно-правові акти Національного банку;

7) затверджує Регламент Правління Національного банку;

8) виконує функції, передбачені ст. ст. З, 23, 28, 60 і 64 Закону України «Про Національний банк України», та інші функції, що випливають із основної мети діяльності Національного банку.

9) Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку.

У ст. 19 Закону України «Про Національний банк України» визначаються такі повноваження та обов'язки Голови Національного банку:

1) керує діяльністю Національного банку України;

2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами та організаціями;

3) головує на засіданнях Правління Національного банку;

4) підписує протоколи, постанови Правління Національного бан­ку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються
Національним банком;

5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку;

6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання всіма службо­вцями Національного банку, його підприємствами, установами;

7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону;

8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою Украї­ни та Президентом України за діяльність Національного банку.

Отже, Голова Національного банку України вирішує питання оперативного керівництва банком і несе повну політичну і юридичну відповідальність перед Президентом України і парламентом за і результати проведення грошово-кредитної політики в державі.

Голові Національного банку, його заступникам, членам Прав­ління Національного банку та іншим службовцям Національного ба­нку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредит­них установ, за винятком Національного банку.

Важливе значення для належного функціонування Національ­ного банку та захисту його клієнтів має законодавче закріплення збереження банківської таємниці. Службовцям Національного банку забороняється розголошувати інформацію, що становить державну та, банківську таємницю або іншу конфіденційну інформацію, яка стала відома їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків, і в разі припинення роботи в Національному банку, крім випадків, передбачених законодавством України

Особливість правового статусу, завдання і функції Національ­ного банку України визначають характер взаємовідносин НБУ з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.

З одного боку, вищі органи держави й Національний банк з метою забезпечення розвитку ринкової економіки в державі мають будувати свої взаємовідносини на засадах всебічного співробітництва,

однак, з другого, ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» передбачає, що Національний банк, будучи економічно самостійним, здійснює свої функції та повноваження незалежно від виконавчо-розпорядчих органів держави і не відповідає за політику уряду.

Водночас чинне законодавство передбачає, що НБУ підзвітний як Президенту України, так і Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

Взаємовідносини Національного банку з Президентом України означають, що Національний банк двічі на рік надає Президенту України інформацію про стан грошово-кредитного ринку та про діяльність Національного банку в державі.

Президент України вносить пропозиції до Верховної Ради України щодо кан­дидатури Голови Національного банку України, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України шляхом прийняття відповідного Указу.

Голова НБУ одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Національного банку.

Взаємовідносини НБУ з Верховною Радою України виявляються в різноманітних проявах, зокрема:

а) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Націо­нального банку Верховною Радою України за поданням Прези­дента України;

б) призначення та звільнення Верховною Радою України полови­ни складу Ради Національного банку шляхом прийняття відпо­відної постанови;

в) затвердження розміру статутного капіталу та кошторису Національного банку та звітування про виконання кошторису;

г) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

д) подання Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі, звіту НБУ про свою роботу, балансу своєї діяльності та зведеного балансу банківсь­кої системи держави;

е) подання на розгляд Верховній Раді України щорічно розроблених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх реалізацією;

є) нормотворча діяльність Верховної Ради України з питань встановлення виключно законами України засад створення і функ­ціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестицій­ного ринків. У свою чергу, НБУ, здійснюючи право законодав­чої ініціативи, має право вносити на розгляд Верховної Ради України проекти законів стосовно грошово-кредитної політики, функціонування банківської системи та ін.

Важливе значення для нормального й ефективного функціонування Національного банку України має,

з одного боку, чітке розмежування повноважень між урядом і Національним банком,

а з іншого — тісний взаємозв'язок та взаємодія з Кабінетом Міністрів України.

Національний банк та Кабінет Міністрів України:

- проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної економічної і соціальної програми,

- підтримують економічну політику уряду, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності національної грошової одиниці.