Зміст діяльності Національного банку України розкривається через систему його функцій, основних напрямів функціонування.

Для виконання завдань, покладених на цей особливий центральний орган державного управління, Законом України «Про Національний банк України» (ст. ст. 6—7) передбачені відповідні функції.

Насамперед, ст. 99 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про Націо­нальний банк України» визначають, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України з метою цінової стабільності, платоспромож­ності, стримання інфляції, що створює передумови для економічного зростання в країні, сприяє запобіганню неконтрольованої емісії грошей, обмеженню фінансування бюджетного дефіциту (ч. 6 ст. 15 Бюджетного кодексу України).

Для виконання цієї своєї основної функції НБУ має, у межах своїх повнова­жень, сприяти дотриманню стабільності банківської системи

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк виконує також такі функції:

1. Відповідно до розроблених Радою Національного банку Украї­ни Основних засад грошово-кредитної політики визначає та здійснює грошово-кредитну політику.

2. Монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг.

3. Виступає кредитором останньої інстанції для банків і організо­вує систему рефінансування.

4. Встановлює для банків правила проведення банківських опе­рацій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

5. Організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу.

6. Визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

7. Визначає напрями розвитку сучасних електронних банків­ських технологій, створює, координує та контролює створення системи електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банків­ської інформації.

 

8. Здійснює банківське регулювання та нагляд.

Так, Закон України «Про Національний банк України» містить спеціальний розділ 10 (ст. 55-63), присвячений питанням банківського регулювання і бан­ківського нагляду, в якому визначено механізми і засоби підтриман­ня надійності банківської системи України.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Національний банк України» головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи та захист ін­тересів вкладників і кредиторів

Стаття 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає такі форми державного регулювання бан­ківської діяльності:

I. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків;

 

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

імпорту та експорту капіталу

Нагляд за комерційними банками Національний банк України здійснює двома методами:

- шляхом безвиїзного нагляду та

- виїзного інспектування банків.

Безвиїзний нагляд полягає в аналізі звітності, що надається установам НБУ на регулярній основі.

Інспекційні перевірки банків на місцях проводяться кваліфікованими спеціаліста­ми служби банківського нагляду НБУ.

Важливе значення для забезпечення надійності комерційних банків має застосування Національним банком України заходів впливу згідно зі статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

У разі порушення банками банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикованих операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому пору­шенню має право застосовувати заходи впливу

9. Веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках.

Важливим засобом банківського нагляду є ліцензування бан­ківських операцій. Ліцензування являє собою порядок видачі бан­кам, які з часу реєстрації НБУ набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій, якщо

умови діяльності комерційних банків відповідають чинному зако­нодавству України та нормативним актам НБУ, а також їхня діяль­ність не загрожує інтересам клієнтів.

На здійснення банківських операцій Національний банк видає комерційним банкам ліцензії (п. 9 ст. 7, п. 2 ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», ст. ст. 19 — 20 Закону України "Про банки і банківську діяльність»).

10. Веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.

11. Здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідато­рів банку.

12. Складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування.

13. Представляє інтереси України в центральних банках інших дер­жав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків. (ст. 43 Закону України «Про Національний банк України»).

14. Здійснює відповідно до визначених спеціальним законом пов­новажень валютне регулювання, визначає порядок операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банкам та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію НБУ, на здійснення валютних операцій.

15. Забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів,здійснення операцій з ними та банківськими металами.

16. Аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

17. Організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей.

18. Реалізує державну політику з питань захисту державних секре­тів у системі Національного банку.

19. Бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України.

20. Визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку.

21. Здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

22. Зокрема, важливе значення для ефективності банківського регулювання відіграє нормотворча функція Національного банку України. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління, а також інструк­цій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Нацбанку. Вони не можуть суперечити законам Украї­ни та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної дії, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасо­вують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набувають чинності згідно законодавства України.

Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

При здійсненні НБУ функцій щодо проведення єдиної державної грошово-кредитної політики передбачається, що основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на Основних параметрах економічного і соціаль­ного розвитку України на відповідний період.

Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування, якою визначаються форми, порядок, умови та ліміти кредитування банків.

Національний банк надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному ним. З метою впливу на грошовий обіг та кредитування Національний банк встановлює облікову та ломбардні відсоткові ставки, розмір яких визначається залежно від рівня інфляції, попиту і пропозицій на кредит на кредитних аукціонах міжбанківського ринку.

Національний банк України, виступаючи емісійним центром держави, має виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організовує їх обіг і вилучення з обігу.

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют то оприлюднює його.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Національний банк України» з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпе­чення фінансової надійності банків Національний банк встановлює для них обов'язкові економічні нормативи, які мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, паданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.