Об’єкти бухгалтерського обліку: визначення, визначення та класифікація за п(с)бо

Об’єктами бухгалтерського обліку є (за П(с) БО 1):

 

Відображають фінансовий стан.	Активи	- ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому.
Економічна вигода	- потенціальна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активу.
Зобов’язання	- це заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Власний капітал	- частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. К = А – З

 

Відображають діяльність підприємства	Доходи	- збільшення економічних вигод в вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Витрати	- зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Прибуток	- це сума на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Збиток	- це перевищення суми витрат над сумою доходу для отримання якого були здійснені ці витрати.

Актив визнається, якщо:

· · його вартість може бути достовірно визначена;

· · очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Вони поділяються за багатьма класифікаційними ознаками, серед яких, з погляду бухгалтерського обліку, основними є такі:

- за формами функціонування;

- за характером участі у процесі обороту;

- за ступенем ліквідності.

За формами функціонування господарські активи поділяють на такі групи: матеріальні, нематеріальні, фінансові активи (Рис. 2.1).

Матеріальні активи – це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму. До групи матеріальних активів підприєм­ства включають: основні засоби, незавершене будівництво, інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, запаси.

Основні засоби – це сукупність засобів праці, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом періоду, більшого, ніж один рік від дати введення в експлуатацію. Вартість основних засобів зменшується поступово з їх фізичним і моральним зношуванням. До основних засобів належать: земля, будівлі, споруди, машини, інструменти, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), а вартісну межу підприємство встановлює самостійно.

 

Рис. 2.1. Класифікація активів підприємств

Незавершене будівництво — це вартість недобудованих об'єктів, споруд будівництво яких здійснюють для власних потреб підприємства.

Інвестиційна нерухомість — власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Довгострокові біологічні активи — усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами. Поточні біологічні активи — біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. Біологічний актив — тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Біологічні перетворення — процес якісних і кількісних змін біологічних активів.

Запаси — це активи, які утримують з метою подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, управління підприємством чи які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу. До запасів відно­сять: виробничі запаси, тварин на вирощуванні й відгодівлі, незавер­шене виробництво, готову продукцію, товари.

Нематеріальні активи — це об'єкти довгострокового вкладення (більше року), що мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, об'єкти промислової власності, авторські права, гудвіл тощо). Нематеріальні активи, як і основні засоби переносять свою вартість на витрати виробництва протягом строку їх функціонування шляхом нарахування амортизації за встановленими нормами.

Фінансові активи — це група господарських засобів підприємства у формі готівкових коштів та інших фінансових інструментів, які належать підприємству. До цієї групи належать готівкові кошти в національній та іноземній валютах, фінансові інвестиції підпри­ємства в цінні папери та статутні капітали інших підприємств, дебіторська заборгованість різних фізичних і юридичних осіб перед кон­кретним підприємством за відвантажену їм продукцію, товари чи надані послуги. Фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість можуть бути довгостроковими (з терміном повернення понад рік) і поточними (з терміном повернення до року). Фізичних та юридичних осіб, які мають заборгованість перед цим підприємством, називають його дебіторами, а дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств чи окремих осіб по платежах даному підприємству. Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

За характером участі у процесі обороту господарські засоби (активи) поділяють на необоротні та оборотні активи.

Необоротні активи — це сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності підпри­ємства. Як правило, до них належать засоби тривалістю використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До необоротних господарських засобів підприємства належать: основні засоби, капітальні інвестиції, інші необоротні матеріальні ак­тиви, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довго­строкова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.

Оборотні активи — це сукупність майнових цінностей, які об­слуговують поточну господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, якщо він менший року, тому всю свою вартість одразу переносять на виготовлену з них продукцію. Як правило, до них належать виробничі запаси, незавер­шене виробництво, готова продукція, товари, дебіторська заборгова­ність, грошові кошти та їх еквіваленти в касі й на рахунках у банку.

За ступенем ліквідності господарські засоби (активи) підприємства поділяють на абсолютно ліквідні, ліквідні й малоліквідні.

Ліквідність активів підприємства — це ступінь можливості кон­вертування їх у грошову форму з метою своєчасного забезпечення платежів підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями. Розрізняють ступінь ліквідності за строками: якщо конкретний актив підприємства може набути грошової форми протягом місяця, то такий актив високоліквідний або абсолютно ліквідний, протягом 2—3 місяців — ліквідний, протягом 3—6 місяців — малоліквідний.

До абсолютно ліквідних активів належать кошти та їх еквіва­ленти, зокрема грошові кошти в національній та іноземній валютах в банках і касі, цінні папери тощо.

До ліквідних активів належать поточні фінансові вкладення та дебіторська заборгованість, виробничі запаси, готова продукція, товари.

До малоліквідних активів належать основні засоби, незаверше­не будівництво, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи, інвестиційна нерухомість, довгострокові фінансові інве­стиції, довгострокова дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

Поняття ліквідності активів широко використовують при оцінці фінансового стану підприємства та фінансовому аналізі. Форма балансу підприємств в Україні, де відображаються активи, побудована за ступенем зростання ліквідності.

Згідно П(с)БО 2 активи підприємства поділяються на необоротні і оборотні (Табл. 2.1).

Таблиця 2.1