Оборотні відомості по рахункам аналітичного обліку, їх форми та порядок складання 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оборотні відомості по рахункам аналітичного обліку, їх форми та порядок складання



 

1. Оборотні відомості по аналітичних рахунках є способом узагальнення даних аналітичного обліку з метою перевірки правильності облікових записів і одержання інформації, необхідної для оперативного керівництва.

Техніка складання оборотних відомостей по аналітичних рахунках така сама, як і по синтетичних рахунках.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках за змістом можуть відрізнятися між собою, що зумовлено особливостями обліковуваних на рахунках об’єктів. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей ведеться як в натуральному так і в грошовому вимірниках. Для початкового і кінцевого залишків в оборотних відомостях по рахунках відводять тільки одну графу, оскільки кредитового залишку на матеріальних рахунках не може бути.

В оборотній відомості по аналітичних рахунках початкові і кінцеві залишки залежно від того, якими є рахунки – активними чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими.

2. Оскільки записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять паралельно на підставі одних і тих же документів, то при правильних облікових записах підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості по аналітичних рахунках повинні дорівнювати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного рахунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Є наявність таких помилок:

· операцію відображено на синтетичному рахунку, але пропущено в аналітичному обліку (або навпаки);

· на синтетичному рахунку по господарській операції записано одну суму, а на синтетичних рахунках – іншу.

 

 

Самостійна робота №9

 

Інструкція до самостійної роботи

Тема: Організація зберігання документів

Мета: Вивчити організацію зберігання документів

 

План:

1. Порядок оформлення документів для передачі їх в архів.

2. Види архивів.

3. Строки зберігання документів.

 

Рекомендована література:

1. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2002. – 266с., стор.163-171.

2. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 447с., стор. 85-86.

Питання для самоконтролю:

1. Який порядок оформлення документів для передачі їх в архів?

2. Які є види архивів?Де вони розміщуються?

3. Чи можна взяти самовольно документ з архіву?

4. Які є строки зберігання документів?

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Законспектувати роботу згідно за наданим планом.

2. Запам’ятати основні правила та строки зберігання документів.

Тематичний контроль: Лекція 13, семінар №4.

 

Опорний конспект

Організація зберігання документів

 

1. Первинні документи, що пройшли опрацювання, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковій передачі до архіву під відповідальність головного бухгалтера або зазначеної ним особи.

Первинні документи звітного місяця, що відноситься до відповідного облікового регістру, комплексуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються відповідною довідковою для архіву.

Касові документи, авансові звіти, виписки банку з усіма даними до них документами, інші грошові документи, а також документи по операціях з цінними паперами повинні бути підібрані в порядку зростаючих з початку року номерів і переплетів. Окремо переплітаються бухгалтерські звіти.

На папках з документами (що називаються справами) вказується найменування підприємства або організації. Порядковий номер (шифр) систематичного рахунка, номери документів (з № до № включно), кількість документів та до якого звітного періоду вони відносяться (рік, місяць).

Бланки, суворої звітності повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах, що забезпечують їх збереження. Всі прийняті на зберігання справи реєструються в архівній книзі, що полегшує знаходження документа у випадку необхідності.

2. Архіви розрізняють поточні і постійні.

Поточний архів організовується безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів звітного року оскільки облікові працівники вимушені часто звертатися до нього для одержання різних довідок. Для поточного архіву відводять спеціальні шафи, ключі, від яких знаходяться в особи, відповідальної за зберігання архіву.

Постійний архів розміщується у спеціально обладнаному приміщенні і призначений для зберігання не тільки бухгалтерських документів і звітності, але і справ інших підрозділів і служб підприємства.

Справи бухгалтерського обліку видаються з архіву тільки за дозволом головного бухгалтера.

Вилучення документів оформляється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку посадовій особі, що відповідає за архів.

Результати роботи комісії оформляються актом, копія якого надсилається органу, в управлінні якого знаходиться підприємство, податкову і місцевому фінансовому органу в 10-денний строк.

3. Строки зберігання документів і звітності встановлюються Головним державним управлінням при Кабінеті Міністрів України. Для документів, що послужили підставою для облікових записів, встановлено строк зберігання три роки, для актів документальних ревізій, відомості про заробітну плату – 5 років; особові рахунки робітників і службовців – 75 років, річні звіти і баланси зберігаються постійно.

Після закінчення встановлених строків документи, що мають особливо важливе значення, передаються на зберігання місцевому архіву, а інші документи за погодженням з Головним архівним управлінням підлягають знищенню або здаються у макулатуру, про що спеціальною комісією складається акт і робляться відповідні відмітки в архівній книзі.

 

Самостійна робота №10

 

Інструкція до самостійної роботи

Тема: Інвентаризація як засіб забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку.

Мета: Вивчити завдання інвентаризації, порядок її проведення та види.

 

План:

1. Завдання інвентаризації.

2. Проведення інвентаризації.

3. Види інвентаризації.

 

Рекомендована література:

1. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2002. – 266с., стор.171-178.

2. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 447с., стор. 86-89.

Питання для самоконтролю:

1. Які завдання інвентаризації?

2. Дайте визначення інвентаризації.

3. Яким чином проводиться інвентаризація?

4. Які є види інвентаризації?

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Законспектувати роботу згідно за наданим планом.

2. Запам’ятати визначення інвентаризації та її завдання.

Тематичний контроль: Семінар №4.

 

Опорний конспект

Інвентаризація як засіб забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку

1. Однією з основних вимог, що становлять до бухгалтерського обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема: в результаті пересортиці, несправності вагомірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність у такому спосібі, який би забезпечив можливість перевірки розходжень між даними обліку і фактичної наявності господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Отже, інвентаризаціяє способом виявлення фактичних даних, зіставлення їх з облікови­ми й оформлення виявленого відхилення для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства.

2. Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром та ін.) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку, але і засобом боротьби зі зловживанням матеріально відповідальних осіб, а також упорядкування складського господарства, оскільки при її проведенні одночасно перевіряють стан складських приміщень, правильність зберігання матеріальних цінностей, справність вагомірних приладів.

3. Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства інвентаризацію розрізняють повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готовою продукції на складах та ін.). Повна інвентаризація проводиться перед складанням річного звіту, а також у випадках передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державними підприємств та ін.). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомісткість і відволікає значну кількість працівників від основної роботи.

За характером інвентаризації поділяються на планову і позапланову. Планова інвентаризація проводиться за завчасно складеним планом відповідно до розробленого графіка її проведення (н-д: перед складанням річного звіту). Позапланова інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника господарства (за вимогою перевіряючого органу, у випадках пожежі, стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є раптові, часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.

Самостійна робота №11

 

Інструкція до самостійної роботи

Тема: Результативні та позабалансові рахунки

Мета: Вивчити сутність та призначення фінансово-результативних та позабалансових рахунків.

План:

1. Фінансово-результативні рахунки.

2. Позабалансові рахунки.

 

Рекомендована література:

1. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2002. – 266с., стор.128-129.

2. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 447с., стор. 139-141.

Питання для самоконтролю:

1. Яке призначення фінансово-результативних рахунків?

2. Навести приклади фінансово-результативних рахунків. Як на них відображаються господарські операції?

3. Для чого призначені позабалансові рахунки?

4. Які ви знаєте позабалансові рахунки? Які засоби на них відображаються?

5. Яка особливість відображення операцій на позабалансових рахунках?

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Законспектувати роботу згідно за наданим планом.

2. Запам’ятати призначення фінансово-результативних та позабалансових рахунків і порядок відображення господарських операцій на них.

Тематичний контроль: Лекція №16, семінар №4.

 

Опорний конспект

Результативні та позабалансові рахунки

 

1. Фінансово-результативні рахунки призначені для відображення фінансових результатів діяльності підприємств і організацій. Сума одержаного прибутку залежить від обсягу виробництва і реалізації продукції, її собівартості, рівня реалізаційних цін. Прибуток найповніше відображає ефективність діяльності підприємства.

Для обліку і контролю за фінансовими результатами господарської діяльності призначений активно-пасивний рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. На кредиті рахунка відображають прибуток від реалізації та інші позареалізаційні доходи (доходи по акціях, облігаціях та інших цінних паперів, що належать підприємству; від орендних і валютних операцій; від надання комерційного кредиту та ін.). На дебеті рахунка відображають збитки від реалізації та витрати і втрати від позареалізаційних операцій (від списання безнадійної дебіторської заборгованості; втрати по анульованих виробничих замовленнях; нестачі товарно-матеріальних цінностей понад норми природного убутку, коли винуватці не виявлені або в стягненні цих сум відмовлено судом; збитки від стихійного лиха, пожежі, аварій тощо). Остаточний фінансовий результат діяльності господарства визначають порівнянням кредитового і дебетового оборотів рахунка “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Кредитове сальдо цього рахунка показує суму одержаного прибутку і при складанні бухгалтерського балансу відображається в пасиві; дебетове сальдо показує суму збитку і записується в пасиві балансу зі знаком мінус.

2. Розглянуті рахунки бухгалтерського обліку – основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні – складають систему рахунків, що охоплюють всі засоби підприємства, джерела їх формування, господарські процеси і результати діяльності. Ці рахунки взаємно кореспондують між собою і при наявності залишків відображаються в балансі, такі рахунки називаються балансовими. Поряд з балансовими рахунками у бухгалтерському обліку використовуються рахунки, які не відображаються у балансі, а розміщуються за його підсумком, то такі рахунки називаються забалансовими.

Забалансовані рахунки призначені для обліку засобів, які не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні. До них належать орендовані основні засоби, товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідне зберігання; матеріали, прийняті в переробку; обладнання, прийняте для монтажу та ін. Всі ці засоби обліковуються на балансі тих господарств, яким вони належать. Підприємство, яке прийняло ці засоби в тимчасове користування або на зберігання, обліковує їх на збалансованих рахунках. При складанні балансу залишки цих рахунків показують за підсумком балансу. Інакше при зведенні балансів окремих підприємств по галузях або всьому народному господарству ці засоби були б враховані двічі: один раз а балансі того господарства, якому воно належить, а другий – на балансі господарства, де вони тимчасово перебувають. Це призвело би до перебільшення справжньої величини засобів у народному господарстві.

На забалансованих рахунках обліковують, крім того, бланки суворої звітності (чекові книжки, акції, векселі та ін.), приватизаційні майнові сертифікати, списану на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів та інші об’єкти, що не вимагають подвійного запису.

До групи збалансованих належать рахунки: “Орендовані необоротні активи”, “Активи на відповідальному зберіганні”, “Бланки суворого обліку”, “Списані активи” та ін.

Відмітною особливістю забалансованих рахунків є те, що вони не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюються: господарські операції на забалансованих рахунках відображаються одинарними записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. Тобто, при прийнятті об’єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунка) або кредитуються (без дебетування іншого рахунка).

 

 

Самостійна робота №12

 

Інструкція до самостійної роботи

Тема: Спрощена форма бухгалтерського обліку

Мета: Вивчити форму бухгалтерського обліку, яка використовується малими підприємствами.

 

План:

1. Суб’єкти малого підприємництва.

2. Проста форма.

3. Спрощена форма бухгалтерського обліку.

 

Рекомендована література:

Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами: наказ МФУ від 25.06.2003р. №422.

Питання для самоконтролю:

1. Які підприємства використовують спрощену форму бухгалтерського обліку?

2. Які існують два різновиди спрощеної форми?

3. Які облікові регістри використовуються у простій та спрощеній формі бухгалтерського обліку?

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Законспектувати роботу згідно за наданим планом.

2. Запам’ятати сферу використання спрощеної форми.

Тематичний контроль: Лекція №18, Семінар №5.

 

Опорний конспект



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 341; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.186.170 (0.185 с.)