Теми індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Правові основи забезпечення інноваційного розвитку вищої освіти в сучасних умовах.

2. Становлення наднаціональних систем неперервної освіти в контексті конвергенції.

3. Вплив релігійної культури на розвиток неперервної освіти.

4. Духовно-моральні основи неперервної освіти.

5. Неперервна освіта як умова і фактор професійного та кар’єрного зростання.

6. Шляхи формування основ нової університетської освіти ХХІ століття

7. Нові цінності вищої освіти для сталого розвитку.

8. Неперервна професійна освіта як спосіб соціального захисту населення.

9. Креативна педагогіка як умова формування професіонала нового типу.

10. Неперервна освіта людей третього віку.

11. Сучасний освітній менеджмент у неперервній професійній освіті.

12. Формування інноваційного мислення педагога ХХІ століття.

13. Інноваційні процеси у вищій освіті на основі компетентнісного підходу.

14. Зміст та структура професійної компетентності науково-педагогічних працівників.

15. Ефективність функції планування в управлінні та організації професійної діяльності науково-педагогічних працівників.

16. Особливості організаційно-управлінської діяльності науково-педагогічних працівників відповідно до вимог Болонського процесу.

17. Умови розвитку мотивації трудової діяльності науково-педагогічних працівників в контексті європейської інтеграції.

18. Особливості розроблення та впровадження методики рейтингового оцінювання ефективності діяльності науково-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах системи МВС України.

19. Психолого-педагогічні умови організації ефективного вивчення професійно-орієнтованих дисциплін у вищому навчальному закладі відповідно до сучасної парадигми розвитку освіти.

20. Психолого-педагогічні аспекти демократизації роботи науково-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах системи МВС України.

21. Забезпечення мобільності курсантів, студентів, педагогічного та наукового-педагогічного персоналу в світлі вимог Болонського процесу.

22. Реалізація гуманістично-інноваційного підходу в діяльності науково-педагогічних працівників в контексті європейської інтеграції..

23. Ефективність функції планування в управлінні та організації навчально-виховного процесу науково-педагогічних працівників.

24. Діяльність науково-педагогічних працівників щодо визначення психологічно обґрунтованих сучасних методів навчання та контролю знань.

25. Розробка та запровадження системи інформаційно-комунікаційного забезпечення діяльності науково-педагогічних працівників.

26. Особливості діяльності науково-педагогічних працівників із сприяння організації (взаємодії) психологічної служби вищого навчального закладу.

27. Залучення асоціацій, громадських наукових та неурядових організацій до розвитку науки та взаємна координації науково-дослідної роботи.

28. Використання системи науково-технічної інформації для реалізація гуманістично-інноваційного підходу у вищих навчальних закладах України.

29. Шляхи професійного зростання науково-педагогічних працівників відповідно до вимог Болонського процесу.

30. Особливості сучасної філософії освітніх послуг.

31. Шляхи розвитку гнучкості та варіативності навчального процесу відповідно до вимог Болонського процесу.

32. Шляхи впровадження ідеї неперервної професійної освіти працівників правоохоронних органів.

33. Інноваційні підходи у професійній освіті працівників правоохоронних органів.

34. Вимоги до професійної компетентності працівників правоохоронних органів.

35. Особливості ліцензування в Європі працівників правоохоронних органів.

36. Використання досягнень науки, передового психолого-педагогічного досвіду з метою формування професійної компетентності у студентів, курсантів.

37. Шляхи індивідуалізації навчання у вищих навчальних закладах системи МВС України.

38. Організаційно-педагогічні засади використання проектних технологій навчання у вищих навчальних закладах системи МВС України.

39. Організаційно-педагогічні засади використання інтерактивних технологій навчання у вищих навчальних закладах системи МВС України.

40. Шляхи емерджентної (системної) взаємодії учасників навчального процесу.

41. Організаційно-педагогічні засади сучасного освітнього менеджменту.

42. Зростання вагомості студентської громади в розвитку вищих навчальних закладів.

43. Використання теорії холодинаміки у практичній діяльності науково-педагогічних працівників в контексті європейської інтеграції.

44. Використання теорії синергетики у практичній діяльності науково-педагогічних працівників.

45. Практичне використання трансформативних технологій медіації у практичній діяльності науково-педагогічних працівників.

46. Особливості та умови ефективної організації самостійної роботи студентів.

47. Умови та шляхи формування студентської спільноти.

48. Особливості інновацій у розвитку вищої освіти провідних країн світу.

49. Особливості фундаменталізації навчання у вищій школі.

50. Вплив студентської громади на розвиток вищого навчального закладу.

51. Організаційно-педагогічні засади розвитку основ громадянського суспільства у вищому навчальному закладі.

52. Організація громадянського дискурсу у процесі навчання.

53. Запровадження у вищому навчальному закладі академічно-громадського навчання.

54. Запровадження у вищому навчальному закладі конструктивістських стратегій навчання.

55. Вплив рефлексивності на професійну діяльність молодих науково-педагогічних працівників.

56. Психолого-педагогічні проблеми використання інтелектуальних систем і мультимедійних технологій у вищій освіті.

57. Впровадження у вищому навчальному закладі інформаційного середовища.

58. Шляхи реалізації завдань Ротердамської конвенції з проблем неперервної освіти.

59. Перспективи розвитку програми PISA.

60. Творчий підхід та різноманіття: стратегія забезпечення якості освіти в період до 2020 року.

61. Вплив міждержавних організацій у сфері забезпечення якості вищої освіти.

62. Перспективи розвитку програми Tunning з підготовки фахівців правознавства.

63. Формування правових засад вищої освіти України на основі принципів Великої Хартії Університетів.

64. Болонський процес, Європейські стандарти і директиви якості освіти (ESG).

65. Шляхи гармонійної взаємодії інновації та стандартизації у вищій освіті.

66. Шляхи гармонійної взаємодії внутрішнього та зовнішнього контролю якості вищої освіти.

67. Запровадження сучасних систем акредитації вищих навчальних закладів.

68. Економічне обґрунтування динамічних змін вищої освіти в останнє десятиліття.

69. Сучасна вища освіта – між місійністю та ринком.

70. Життя для навчання чи навчання для життя.

71. Чи може Україна бути суспільством знань.

72. Формування та реалізація сучасних технологій моніторингу якості вищої освіти.

73. Віртуальне інформаційне середовище як система вищої освіти.

74. Сучасне розуміння результатів освіти як фактор інноваційного мислення студентів ХХІ століття.

75. Досвід, здобутки та перспективи реалізації програми «Тюнінг».

76. Перспективи розвитку Європейського простору вищої освіти на період 2010-2020 рр.

77. Навчання докторантів (аспірантів) відповідно до сучасних вимог Болонського процесу (Зальцбвургські декларації І, ІІ).

78. Вплив Європейського студентського союзу на реалізацію завдань Болонського процесу.

79. Досвід, здобутки та перспективи реалізації програми «ТЕМПУС» в Україні.

80. Досвід, здобутки та перспективи реалізації програми «Europass».

81. Шляхи реалізації завдань Льовенського комюніке європейських міністрів вищої освіти (2009) (Європейський простір вищої освіти у новому десятилітті).

82. Студентоцентроване навчання вищої освіти.

83. Місія викладача ХХІ століття.

84. Забезпеченнябагатовимірних засобів забезпечення прозорості вищої освіти.

85. Досвід, здобутки та перспективи реалізації проекту „Євростудент”.

86. Забезпечення якості вищої освіти відповідно до рекомендацій, схвалених у Будапештсько-Віденській декларації (2010).

87. Шляхи адаптації студентів до сучасних вимог вищого навчального закладу.

88. Основні засади самосертифікації відповідно до Загальних рамок кваліфікацій Європейського простору вищої освіти.

89. Гармонія співпраці роботодаваців та академічних працівників – перспективи розвитку вищої освіти.

90. Шляхи підтримки студентів перших курсів до нових умов навчання відповідно до вимог Болонського процесу.

Методи навчання

Лекційний, метод бесіди, колоквіум, домашнє завдання (реферати, індивідуальна завдання), усне опитування, дискусія, контроль, дидактичні ігри, тренінги, і ін.

Лекції: ознайомчі, проблемні, лекції-прес-конференції, лекції удвох; консультації; семінар-дискусія; семінар-дослідження; семінар-дослідження

Методи контролю

Формами, методами та засобами контролю є:

· письмова самостійна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення завдань, вправ та ін..);

· тестування знань студентів з певної теми, лекційного курсу;

· усне опитування;

· виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

· виконання домашнього завдання.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота	ІНДЗ	Сума
Змістовий модуль №1	Змістовий модуль № 2
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7

 

Тестування, робота на семінарських заняттях 70

Індивідуальне науково-дослідні завдання 30