Бюджетний дефіцит, його позитивні та негативні наслідки.

Дефіцит бюджету – це об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів. Дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету: нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування державних витрат. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється при наявності обґрунтованих джерел його фінансування.

Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні є перевищення видатків бюджету над доходами. Його розмір є важливим показником економіки країни. Дефіцит залежить як від економічних, так і від соціальних, політичних, екологічних чинників.

Бюджетний дефіцит як економічна категорія має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості, з іншого - законами інфляції. Коли бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об'єктивно набирає активної економічної форми, якщо до законів інфляції — пасивної. Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб з урахуванням грошового потенціалу за допомогою маневрування фінансовими ресурсами активною і пасивною формами бюджетного дефіциту адаптуватися до росту граничних суспільних витрат виробництва. Оволодіння такою політикою дає змогу залежно від рівня економічного розвитку і потенці­алу грошової системи знаходити оптимальний розмір дефіциту бюджету.

Наведена нижче модель визначення розміру дефіциту бюджету базується на таких положеннях:

¾ дефіцит бюджету є різницею між видатками та надходженнями;

¾ величина надходжень та видатків залежить від низки факторів;

¾ видатки згруповані за ознакою напрямку використання в три елементи;

¾ надходження бюджету визначені як функція залежності від двох агрегованих елементів;

¾ кожний елемент формування доходної та видаткової частин залежить від інших чинників.

З урахуванням вищеназваного розмір дефіциту бюджету визначається за формулою:

 

ДБ = В – Д = З + Т + Б – (ВП * П), (3.1)

 

де В- видатки бюджету;

Д - доходи бюджету;

З - державні закупівлі;

Т - соціальні трансферти та платежі;

Б - розмір державного боргу, що підлягає сплаті;

ВП - розмір реального внутрішнього продукту;

П - частка податкових виплат.

 

Значення цих показників залежить від таких факторів, як: обсяг реального продукту; динаміка цін; обсяг закупівель; обсяг соціальних виплат; ступень диференціації доходів населення; відсотки за державним боргом та графік його погашення; курс національної валюти; співвідношення реального та потенційного продукту; ступень використання трудових ресурсів; агрегативна податкова ставка; динаміка грошової маси; динаміка облікової ставки тощо.

Дефіцит бюджету є одним з макроекономічних показників, що характеризують стійкість економічної системи. Ефективна економічна система дозволяє регулювати співвідношення доходів і видатків таким чином, що сальдо бюджету є позитивним або має незначний дефіцит.

Визначають різні види бюджетного дефіциту (табл. 3.1).

 

Таблиця 3.1

Види дефіциту бюджету

Український досвід	Зарубіжний досвід
Вид	Сутність	Вид	Сутність
За формою прояву: відкритий	офіційно визнається у законі “Про державний бюджет”	Наочно-реальний	різниця між загальними доходами від загальнодер-жавних податків та витрата-ми на державні закупівлі та трансфертні платежі;

Закінчення табл.. 3.1

прихований	на поточний рік; офіційно не визнається;
За причинами виникнення: вимушений   свідомий	обумовлений недостатністю фінансових ресурсів внаслідок низького рівня ВВП; обумовлений характером фінансової політики держави (зниження рівня оподаткування для стимулювання економіки);	Структурний	різниця між загальнодержавними доходами та витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) та базовому рівні безробіття;
За напрямом фінансування: пасивний   активний	покриття поточних витрат; спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприяє зростанню ВВП.	Циклічний	різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами.

 

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки.

3.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту

 

В теоретичному плані не все з'ясовано щодо причин виникнення бюджетного дефіциту. На думку деяких вчених, дефіцит бюджету виникає внаслідок „...багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин. Найбільш розповсюдженим явищем стає обмеженість фінансових можливостей держави мобілізувати необхідні доходи...” [10]. Проблема бюджетного дефіциту зводиться ними лише до одного боку – доходів - і зовсім ігнорується інший - витрати держави.

Згідно з іншою позицією дефіцит бюджету – „...наслідок неминучості дотацій, обмеженої бази оподаткування, державних доходів і неправильних орієнтирів фінансово-економічної політики...” [9, с. 9]. Ця думка певною мірою конкретизує деякі причини бюджетного дефіциту, але не вказує на їх глибинні коріння і носить універсальний характер, не конкретизуючи передумови його виникнення в конкретній країні.

Однією з найбільш істотних причин дефіциту бюджету в Україні є розрив господарсько-економічних зв'язків країн, що входять до складу СНД; розпад фінансово-кредитної системи, зумовлений виходом із рубльової зони [9, с.9]. До глибинних причин бюджетного дефіциту в Україні слід віднести спад виробництва і зростання витрат на виготовлення продукції, а також невиважена політика витрат у відношенні до державних доходів.

Зменшення і повна ліквідація бюджетного дефіциту можуть бути забезпечені лише шляхом подолання причин, які його зумовлюють. Це справа багатьох років, протягом яких економіка буде функціонувати в умовах бюджетного дефіциту. Тому вплив його на народне господарство вимагає теоретичних досліджень (табл. 3.2).

Розуміння подолання бюджетного дефіциту нерозривно пов'язано з понят­тям його фінансування. Джерелами фінансування дефіциту бюджету в Україні згідно з Бюджетним Кодексом (Додаток А) є:

¾ державні внутрішні позики;

¾ державні зовнішні позики;

¾ внутрішні позики органів влади Автономної Республіки Крим;

¾ внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування.

За нормами Бюджетного кодексу України емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту державного бюджету.

У разі фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх позик шляхом випуску цінних паперів кількість товарів і послуг у народному господарстві не змінюється. Наслідки заборгованості залежать від економічної кон'юнктури, а також стану ринків праці і капіталу.

За наявності у населення вільних коштів і низького попиту на капітал з боку приватного сектора збільшення державних витрат, які фінансуються за рахунок внутрішніх позик, є чинникомсприянню економічного росту країни. Якщо уряд України має можливість реалізації суб’єктам господарювання і населенню цінних паперів в розмірах, достатніх для покриття бюджетного дефіциту, це означає, що збільшення державних витрат відбувається за рахунок скорочення особистого споживання. Такий перерозподіл використання ВВП не становить небезпеки для економіки країни.

Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає можливість здійснення додаткових державних витрат без обмеження поточного споживання і реальної інвестиційної діяльності приватного сектора.