Призначення та структура бюджетного механізму 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Призначення та структура бюджетного механізму



Рис. 1.5. Структура бюджетного механізму

 

Бюджетний механізм у цілому уявляє собою принципову схему практичного використання бюджетних коштів в економіці держави, їх впливу на відповідні процеси. Водночас він має свої відмінності у практичному застосуванні на рівні держави, суб’єктів господарювання чи верств населення.

Економічна сутність бюджетного механізму визначається двома підходами: з одного боку, бюджетний механізм можна розуміти як процес функціонування самих бюджетних коштів (відображення внутрішньої організації функціонування фінансових ресурсів), з іншого - як сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на стан і розвиток економіки (відображення зовнішньої дії функціонування бюджету і фінансових ресурсів як фактору впливу на стан економіки).

Таким чином, бюджетний механізм — це сукупність форм і методів формування і використання бюджетних ресурсів, що застосовуються з метою впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства.

 

Бюджетні методи регулювання економічних і соціальних процесів.

Суть бюджетної системи, її економічну природу складають економічні відносини, між державою з одного боку і юридичними та фізичними особами з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП, з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави, призначених на забезпечення виконання нею своїх функцій. У ринковій системі бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально – економічних процесів у державі. Адже саме через державний бюджет відбувається централізація коштів, що дає змогу маневрувати останніми, зосереджувати їх на вирішальних ділянках економічного і соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території країни.

Отже, бюджет може на основі виробленої бюджетної політики, використовуючи бюджетний механізм, впливати на соціально-економічні процеси. Цей вплив може здійснюватися прямими та непрямими методами. До прямих методів можна віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють „правила гри” всіх учасників економічних відносин - держави, суб'єктів господарювання, населення. Саме цими методами визначаються ставки податків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення „правил гри”. Такі акти є основою здійснення господарської діяльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових бюджетних ресурсів, основні напрями їх використання.

Вагомим є значення бюджету і в соціальному напрямі. Це досягається відповідно до законодавчо закріпленого механізму в кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єднань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів через бюджет фінансуються складові соціальної сфери — наука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, забезпечується утримання інвалідів, пенсіонерів тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямами — значить задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, повною мірою це питання не вирішено в жодній країні світу, можна лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

 

Причини виникнення бюджетного дефіциту

Види дефіциту бюджету

Український досвід Зарубіжний досвід
Вид Сутність Вид Сутність
       
За формою прояву: відкритий         офіційно визнається у законі “Про державний бюджет” Наочно-реальний   різниця між загальними доходами від загальнодер-жавних податків та витрата-ми на державні закупівлі та трансфертні платежі;

Закінчення табл.. 3.1

       
прихований на поточний рік; офіційно не визнається;    
За причинами виникнення: вимушений   свідомий   обумовлений недостатністю фінансових ресурсів внаслідок низького рівня ВВП; обумовлений характером фінансової політики держави (зниження рівня оподаткування для стимулювання економіки); Структурний   різниця між загальнодержавними доходами та витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) та базовому рівні безробіття;
За напрямом фінансування: пасивний   активний     покриття поточних витрат; спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприяє зростанню ВВП. Циклічний   різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами.  

 

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки.

3.2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту

 

В теоретичному плані не все з'ясовано щодо причин виникнення бюджетного дефіциту. На думку деяких вчених, дефіцит бюджету виникає внаслідок „...багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин. Найбільш розповсюдженим явищем стає обмеженість фінансових можливостей держави мобілізувати необхідні доходи...” [10]. Проблема бюджетного дефіциту зводиться ними лише до одного боку – доходів - і зовсім ігнорується інший - витрати держави.

Згідно з іншою позицією дефіцит бюджету – „...наслідок неминучості дотацій, обмеженої бази оподаткування, державних доходів і неправильних орієнтирів фінансово-економічної політики...” [9, с. 9]. Ця думка певною мірою конкретизує деякі причини бюджетного дефіциту, але не вказує на їх глибинні коріння і носить універсальний характер, не конкретизуючи передумови його виникнення в конкретній країні.

Однією з найбільш істотних причин дефіциту бюджету в Україні є розрив господарсько-економічних зв'язків країн, що входять до складу СНД; розпад фінансово-кредитної системи, зумовлений виходом із рубльової зони [9, с.9]. До глибинних причин бюджетного дефіциту в Україні слід віднести спад виробництва і зростання витрат на виготовлення продукції, а також невиважена політика витрат у відношенні до державних доходів.

Зменшення і повна ліквідація бюджетного дефіциту можуть бути забезпечені лише шляхом подолання причин, які його зумовлюють. Це справа багатьох років, протягом яких економіка буде функціонувати в умовах бюджетного дефіциту. Тому вплив його на народне господарство вимагає теоретичних досліджень (табл. 3.2).

Розуміння подолання бюджетного дефіциту нерозривно пов'язано з понят­тям його фінансування. Джерелами фінансування дефіциту бюджету в Україні згідно з Бюджетним Кодексом (Додаток А) є:

¾ державні внутрішні позики;

¾ державні зовнішні позики;

¾ внутрішні позики органів влади Автономної Республіки Крим;

¾ внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування.

За нормами Бюджетного кодексу України емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту державного бюджету.

У разі фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх позик шляхом випуску цінних паперів кількість товарів і послуг у народному господарстві не змінюється. Наслідки заборгованості залежать від економічної кон'юнктури, а також стану ринків праці і капіталу.

За наявності у населення вільних коштів і низького попиту на капітал з боку приватного сектора збільшення державних витрат, які фінансуються за рахунок внутрішніх позик, є чинникомсприянню економічного росту країни. Якщо уряд України має можливість реалізації суб’єктам господарювання і населенню цінних паперів в розмірах, достатніх для покриття бюджетного дефіциту, це означає, що збільшення державних витрат відбувається за рахунок скорочення особистого споживання. Такий перерозподіл використання ВВП не становить небезпеки для економіки країни.

Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик означає можливість здійснення додаткових державних витрат без обмеження поточного споживання і реальної інвестиційної діяльності приватного сектора.

 

Призначення та структура бюджетного механізму

 

Бюджетний механізм може бути охарактеризований як комплекс спеціально розроблених і законодавчо закріплених у державі форм і методів створення і використання фінансових ресурсів для регулювання економічних і соціальних процесів. Основною метою цього регулювання є фінансове забезпечення темпів і пропорцій розвитку економіки, а також соціальних гарантій населенню.

В економічній літературі відсутня єдина думка щодо визначення поняття "фінансовий механізм". У працях провідних західних учених фінансовий механізм не вивчається як окремий об'єкт, але всебічно досліджуються фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство. Структура фінансового механізму, розроблена українськими вченими, найбільш логічна. Так, О. Д. Василик і К. В. Павлюк зазначають, що "згідно зі структурою фінансової системи фінансовий механізм поділяється на такі складові: фінансовий механізм підприємств, організацій, установ; бюджетний механізм; страховий механізм тощо" [18, c.19]. Отже, бюджетний механізм є складовою фінансового механізму.

Бюджетний механізм як складова ланка загальної системи управління економікою значною мірою визначає характер економічної системи в цілому.

Кількісна та якісна характеристика бюджетного механізму обумовлюється об’ємом фінансових ресурсів, що акумулюються і витрачаються за відповідними рівнями господарського управління, технологією мобілізації і використання. Важливо вірно обрати технологію цих процесів: суб'єкт і об'єкт мобілізації і витрачання фінансових ресурсів, показники, ставки, норми, санкції, пільги, тобто весь інструментарій здійснення руху фондів грошових коштів.

Призначення бюджетного механізму зводиться до двох основних функцій: забезпечення і регулювання економічних і соціальних процесів у державі.

Бюджетне забезпечення здійснюється через використання методів бюджетного фінансування, кредитування тощо. Кожний з цих методів має особливість застосування на практиці. При бюджетному фінансуванні враховуються умови визначення обсягів фінансування, періодичність передачі коштів, норми витрат на конкретний вид витрат та ін. При кредитуванні визначаються умови надання кредитів.

Для того, щоб профінансувати відповідні заходи або програми, необхідно відпрацювати і законодавчо встановити форми мобілізації ресурсів за допомогою податків, зборів та інших платежів. Це дуже важлива складова бюджетного механізму в цілому, вона часто розглядається як самостійна ланка фінансового механізму - податковий механізм.

Бюджетне регулювання уявляє собою метод здійснення функцій управління економічними і соціальними процесами. Використовуючи їх, держава через встановлення форм і методів акумуляції фінансових ресурсів та їх використання стимулює або локалізує певні явища і процеси. Виділяючи кошти на розвиток економіки, держава стимулює розвиток таких виробництв, які в умовах ринку не можуть забезпечити свій розвиток за рахунок власних ресурсів.

Структура бюджетного механізму представлена на рис. 1.5.

 

Розробка проектів бюджетів
Забезпечення збалансованості бюджетів всіх рівнів
Визначення показників бюджетів всіх рівнів
Бюджетне планування та прогно- зування
Бюджетний механізм

Рис. 1.5. Структура бюджетного механізму

 

Бюджетний механізм у цілому уявляє собою принципову схему практичного використання бюджетних коштів в економіці держави, їх впливу на відповідні процеси. Водночас він має свої відмінності у практичному застосуванні на рівні держави, суб’єктів господарювання чи верств населення.

Економічна сутність бюджетного механізму визначається двома підходами: з одного боку, бюджетний механізм можна розуміти як процес функціонування самих бюджетних коштів (відображення внутрішньої організації функціонування фінансових ресурсів), з іншого - як сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на стан і розвиток економіки (відображення зовнішньої дії функціонування бюджету і фінансових ресурсів як фактору впливу на стан економіки).

Таким чином, бюджетний механізм — це сукупність форм і методів формування і використання бюджетних ресурсів, що застосовуються з метою впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 417; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.214.106.184 (0.019 с.)