Управління ресурсами комерційного банку

Управління банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням розміру і відповідної структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням.

Існує два рівні управління ресурсами комерційного банку:

* державний рівень (управління здійснюється через НБУ з вико­рис­танням різних фінансових інструментів);

* рівень комерційного банку.

До інструментів, які застосовуються НБУ, відносяться:

1. Надання кредитів Національним банком України комерційним бан­кам, що безпосередньо впливає на розмір їх пасивів. При цьому велике значення має процентна політика НБУ: встановлена офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбан-ківський кредит.

2. Операції на відкритому ринку - операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, що можуть збільшувати або зменшувати розмір пасивів комерційних банків.

3. Встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків:

• мінімальний розмір статутного фонду;

• співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою активів (з урахуванням ступеня ризику їх втрати);

• обов'язкові резерви - частина ресурсів, внесених на безпроцентний рахунок в НБУ за його вимогою. Вони обмежують можливості кредитування і депозитної емісії;

• показники ліквідності комерційного банку і максимального розміру ризику на одного позичальника;

• інші показники.

Інструменти НБУ можуть бути ефективними лише в умовах погодження їх з податковою політикою та чинним законодавством. Вилучення ресурсів Національним банком України для покриття бюджетного дефіциту тягне за собою зменшення ресурсів у комерційних банків.

В процесі управління ресурсами комерційний банк повинен вирішувати такі завдання:

1. Виконувати вимоги НБУ щодо дотримання встановлених еконо­мічних нормативів.

2. Не допускати наявності в банку коштів, які не приносять доходу, крім тієї її частини, яка забезпечує формування обов’язкових резервів.

3. Підтримувати певне співвідношення між власними і залученими коштами. Надмірна наявність залучених коштів збільшує ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності банку. Переважне формування банківських ресурсів за рахунок власного капіталу веде до втрати певною групою акціонерів контролю над банком, зниження рівня виплати дивідендів та ринкової вартості акцій.

4. Забезпечувати одержання банком прибутку за рахунок залучення якомога «дешевших» ресурсів.

5. Забезпечувати взаємозв’язок і взаємоузгодженість між депозитними операціями і операціями по видачі позик за їх строками та сумами.

6. Особливу увагу в процесі організації депозитних операцій приділяти строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.

7. Постійно намагатись, щоб резерви вільних (не залучених в активні операції) коштів на депозитних рахунках були мінімальними (резерв вільних банківських ресурсів визначається як різниця між залишками коштів на поточних та інших депозитних рахунках і величиною позичкової заборгованості).

8. Здійснювати заходи щодо розвитку банківських послуг і підвищенню якості та культури обслуговування клієнтів, що буде сприяти залученню вільних грошових коштів.

При управлінні кредитними ресурсами на рівні комерційного банку останній складає плани, в яких прогнозуються надходження вкладів та їх вилучення. При цьому враховуються загальні економічні умови, сезонність, рух процентних ставок, потреби клієнтів (особливо великих) у коштах.

У процесі планування використовуються:

• макроекономічний аналіз;

• інформація від клієнтів.

При управлінні залученими ресурсами комерційні банки використовують такі показники:

1. Середній строк середній залишок коштів за квартал х кількість днів у періоді зберігання вкладів = -------------------------------------------------------------------------------------; оборот за видатками

залишок коштів на кінець періоду - залишок коштів на початок періоду 2. Осідання вкладів = -----------------------------------------------------------------------------------------------; оборот за приходом

оборот за видатками 3. Оборотність вкладів = -----------------------------------------------------------------------------. середньоквартальний залишок коштів

 

Основні поняття і терміни для закріплення матеріалу теми:

Ресурси банку -це сукупність грошових коштів, які є у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Власний капітал - це різниця між активами та зобов’язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку. Власний капітал включає статутний капітал, резервний та інші фонди банку, загальні резерви під певні ризики банку і нерозподілений прибуток.

Статутний капітал -це сукупність власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) у грошовій формі, які надаються ними у постійне розпорядження банку.

Залучений капітал - це кошти, які банк залучає на депозитні рахунки клієнтів, отримує від комерційних банків, НБУ, інших кредитних установ та випуску боргових зобов’язань банку.

Резервний фонд - це фонд, що створюється з чистого прибутку після оподаткування, і призначається для покриття можливих збитків у процесі діяльності банку та забезпечення зобов’язань банку.

Спеціальні фонди - це загальна назва фондів економічного стимулювання та інших фондів, які призначені для виробничого та соціального розвитку банку.

Загальні резерви під певні ризики банку - це резерви, що створюються з чистого прибутку після оподаткування, і призначаються для зниження негативних наслідків у зв’язку з неповерненням кредитів, виникненням збитків від операцій з валютою та цінними паперами, що знаходяться у розпорядженні банку.

Нерозподілений прибуток - це залишок чистого прибутку після сплати податків та виплати дивідендів, який призначається для розширення банківського бізнесу.

Пасивні операції - це операції, що забезпечують формування ресурсів комерційних банків.

Кредитні аукціони -одна з форм продажу кредитних ресурсів НБУ комерційним банкам.

РЕПО -операція, що передбачає угоду між її учасниками про зворотний викуп цінних паперів (валюти або інших цінностей) за наперед обумовленою ціною.

Ломбардний кредит - це кредит Національного банку України, який надається комерційному банку під заставу прийнятих від нього державних цінних паперів та векселів.

Переоблік (редисконт) векселя - кредитування Національним банком України комерційного банку під отримані від комерційного банку враховані векселі.

Рефінансування - це погашення старої заборгованості шляхом надання нових позичок, головним чином заміною короткострокових зобов’язань довгостроковими цінними паперами.

Номінал депозиту - сума грошових коштів, на яку укладено депозитну угоду.

Капіталізація відсотків - процес нарощування депозиту за рахунок відсотків за депозитом. Подальше нарахування здійснюється на суму депозиту з врахуванням відсотків.

Депозитна операція - це операція із залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки.

Депозит (вклад) - це кошти, які внесені у банк клієнтами, зберігаються на їх рахунках і використовуються згідно з укладеною угодою та банківським законодавством.

Депозити до запитання - це кошти, що залучені на депозит без визначеного терміну погашення, включаючи кошти на поточних, кореспондентських та бюджетних рахунках.

Депозити на строк - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом терміну, який визначається у депозитній угоді.

Депозити овернайт - депозити, що залучені банком на термін не більше одного операційного дня (без урахування неробочих днів банку).

Депозитний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про внесення юридичною особою грошових коштів на депозит.

Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про внесення фізичною особою грошових коштів на вклад.