З одержанням бойового наказу або бойового розпорядження

З одержанням (після одержання попереднього розпорядження (попереднього бойового розпорядження)) бойового наказу або бойового розпорядження командир батальйону:

§ завершує прийняття рішення;

§ доповідає його командиру бригади (полку);

- віддає усний бойовий наказ;

- проводить рекогносцировку;

- організує:

- взаємодію;

- всебічне забезпечення бою (дій);

- управління.

Якщо бойовий наказ або бойове розпорядження отримано відразу після попереднього розпорядження, командир батальйону:

- з’ясовує завдання;

§ проводить розрахунок часу;

§ орієнтує своїх заступників та командирів підрозділів щодо наступних дій;

§ віддає вказівки начальнику штабу щодо підготовки:

- необхідних для прийняття рішення даних і розрахунків;

- підрозділів до виконання бойового завдання;

§ визначає час і порядок роботи на місцевості;

§ уточнює питання організації:

- розвідки:

- управління;

- взаємодії;

- всебічного забезпечення;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення, доповідає його командиру бригади (полку);

- віддає усний бойовий наказ;

- проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює завдання підрозділам;

- організує взаємодію;

- дає вказівки щодо організації управління та всебічного забезпечення бою (дій).

Після віддання командиром батальйону бойового наказу командир роти:

§ завершує прийняття рішення і доповідає його командиру батальйону;

- віддає усний бойовий наказ;

- проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює завдання підрозділам;

- організує взаємодію;

- віддає вказівки щодо організації забезпечення бою (дій) та управління.

Після організації взаємодії і постановки завдань з організації управління і забезпечення бою (дій) командир батальйону (роти) здійснює контроль готовності підрозділів до бою (дій) та у встановлений час доповідає командиру бригади (полку, батальйону) про готовність підрозділу до виконання поставленого завдання.

Залежно від обстановки і наявності часу, командир батальйону (роти) до послідовності організації бою (дій) має ставитися творчо. В усіх випадках свою роботу він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття і затвердження рішення, вчасну постановку завдань і надання більшої частини часу підпорядкованим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

Зміст етапів роботи командира батальйону (роти) у процесі прийняття рішення

З’ясування завдання

З’ясування завдання проводиться з метою визначення вихідних даних для підготовки бою (дій).

Під час з’ясування отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти:

- мету майбутніх дій;

- замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника);

- завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) у бою (діях);

- витрати основних видів боєприпасів;

- завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними;

- час готовності до виконання завдання.

У результаті з’ясування завдання він повинен зробити висновки в інтересах замислу бою (дій) та в інтересах організації бою (дій).

Начальник штабу батальйону під час з’ясування завдання, як правило, працює разом з командиром. Заступник начальника штабу (помічник начальника штабу) наносить на карту: завдання батальйону; завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; завдання, які вирішуються засобами старшого начальника, та інші необхідні дані. За наявності часу начальник штабу може проінформувати командирів штатних і доданих підрозділів про отримане завдання і вказівки командира батальйону з підготовки до виконання поставленого завдання.

Оцінювання обстановки

Оцінювання обстановки полягає у вивченні та аналізі факторів і умов, які впливають на виконання поставленого завдання та включає оцінку:

- противника;

- своїх військ;

- району бойових дій (місцевості);

- сусідів;

- стану погоди, пори року, часу;

- інших факторів, які впливають на виконання бойового завдання.

По кожному елементу оцінювання обстановки робляться висновки в інтересах прийняття обґрунтованого рішення.

Під час оцінювання противника прогнозуються:

- можливий склад, положення, стан і характер дій;

- найбільш важливі об’єкти (цілі);

- особливості обладнання району бойових дій;

- ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та вразливі сторони противника.

Під час оцінювання своїх військ уточнюються:

- склад, стан, положення, характер дій штатних, доданих підрозділів і сусідів та умови взаємодії з ними;

- забезпеченість запасами матеріальних засобів;

- морально-психологічний стан особового складу.

Під час оцінювання району бойових дій уточнюються дані про характер рельєфу, захисні і маскувальні властивості місцевості, стан шляхів маневру, підвозу, евакуації, прохідність поза дорогами, наявність і характер мінно-вибухових і невибухових загороджень, радіаційну, хімічну, біологічну та суспільно-політичну обстановку.

Крім того, штабом проводяться розрахунки розподілу сил та засобів, часу висування на рубежі розгортання, проходження рубежів (пунктів), зайняття районів і інші.

У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки та намічає окремі елементи рішення.