Роль і значення векселів у господарському обороті України. Класифікацція банківських операцій з векселями.

Вексель- це ЦП, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити у визначений термін визначену суму грошей власнику векселя-векселедержателю.

За допомогою векселя оф-ся комерційна форма кредиту.

В господарському обороті України обертається 2 види векселів:

- простий – це вексель, що містить зобовязання векселедавця сплатити у визначений строк зазначену суму грошей власнику векселя-векселедержателю.

Субєкти: векселедавець, векселедержатель.

- переказний - це вексель, який містить письмовий наказ однієї особи іншій сплатити у визначений строк визначену суму грошей 3 особі.

Субєкти переказного векселя:

-трасант- векселедавець,

-трасат- одержувач за векселем

-ремітент -1-й векселедержатель, це особа на яку виданий вексель.

Банки з векселями зд-такі операції:

Кредитні – це оп-ї, що супроводжуються наданням або залучееням грош коштів проти векселів або під забезпечення векселями.

Поділ-ся на:

-врахування векселів.

-кред-ня під заставу векс,

-переврахування придбаних банком векселів як правило НБУ

Торгівельні – це оп-ї з вкладення або залучення грош коштів під векселі:

-купівля векселів банком,

-продаж векселів б,

Гарантійні - це оп-ї, що супроводжуються взяттям банком на себе зобовязань платежу за векселем з умовою відкладення, тобто оплатити вексель при настанні певних обставин і в обумовлений строк.

Розрахункові – це оп-ї оформлення заборгованості за векс. Це оп-ї з розрахунків з використанням векселів.

Комісійні та довірчі-

-інкасування векселів,

-доміціляція векселів – оплата векселів в яких банк виступає особливим платником- доміциліатом.

Доміціляція – це призначення за векселем особ-го місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміціляційного напису.

- зберігання векселів,

-купівля, продаж та обмін векселів за дорученням клієнтів.

 

 

38.Організація кредитної роботи в банку.Етапи процесу кредитування. Кредит-це ек. відносини, що виникають між кредитором і позичальником при передачі вартості у тимчасове користування на засадах платності, поверненості, цільового характеру використання, строковості, забезпеченості. Кредитування позичальника зд-ся відповідно до чинного законодавством та положення „Про кредитування” затвердженого НБУ.

Процес кред-ня зд-ся поетапно:

1 етап: зд-ся знайомство відпов-го виконавця і керівника відділу з кредитором.

Для одержання кредиту клієнт подає заяву в кредитний відділ, в якій зазначає мету, вид кредиту, термін, суму, забезпечення. Якщо позич юр ос то додаються ще фін-ві документи. На підставі особистої бесіди та поданих докум відпов виконавець дає початкове заключення про можливість видачі кредиту.

2 етап: Якщо заключення позитивне, визначають кредитоспроможність клієнта та ризик видачі кредиту.

3 етап: зд-ся підготовка до укладання кред-ї угоди і при цьому відпов викон визначає вид кредиту, суму, термін, спосіб видачі і погашення, вид забезпечення та %.

Дана пропозиція з усіма матеріалами подається до кредитного комітету (керів банку, юрист, начальник кред відділу, працівники кред відділу). На засчіданні КК приймається остаточне рішення про видачу кред та всі умови кред-ня. Рішення приймається колегіально і оформляється протоколом.

4 етап: клієнта повід-ть про умови видачі кредиту, якщо він погоджується то оформ-ся кред угода (3 примірники), яка є юрид документом, що підтверджує права та обовязки сторін. Після укладання угоди клієнту надається кредит, а банк зобовязаний протягом всього терміну кред-ня контролювати цільове вик-ня кредиту, своєчасну сплату % та повернення самого кредиту