У міжнародних миротворчих операціях

490. Підготовка батальйону (роти) для участі у міжнародних миротворчих операціях включає три етапи: загальна, попередня і безпосередня підготовки.

Метою підготовки батальйону (роти) для участі у міжнародних миротворчих операціях, є: забезпечення своєчасної та якісної їх підготовки до виконання миротворчих завдань під час міжнародної миротворчої операції; створення резерву високопрофесійних військовослужбовців з составу батальйону (роти), готових до виконання миротворчих завдань.

Підготовка батальйону (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях, який призначений до миротворчого контингенту, включає: організацію їх підготовки; комплектування; навчання та спеціальну підготовку; всебічне забезпечення.

Принципи підготовки батальйону (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях ґрунтуються на: комплектуванні особовим складом виключно на добровільній основі; комплексному підході, багатоступеневого навчання і спеціальної підготовки; відповідності підготовки світовим стандартам.

491. Загальна підготовка батальйону (роти), який призначений до миротворчого контингенту здійснюється постійно і передбачає: надання базових знань з миротворчої тематики особовому складу; забезпечення досягнення сумісності з підрозділами збройних сил інших держав під час виконання миротворчих завдань та надання особовому складу цих підрозділів поглиблених знань з миротворчої тематики; формування резерву миротворчого персоналу, проведення обліку і навчання особового складу, який включений до цього резерву.

492. Попередня підготовка батальйону (роти) починається після отримання від начальника Генерального штабу Збройних Сил України розпорядження (наказу) про організацію попередньої підготовки миротворчих контингентів та включає: відбір, атестація кандидатів до складу миротворчого контингенту; уточнення (відпрацювання) програми підготовки (навчання) особового складу і підрозділів з метою забезпечення виконання завдань у визначеній міжнародній миротворчій операції; навчання та спеціальну підготовку особового складу; проведення заходів щодо організації всебічного забезпечення підготовки батальйону (роти); організацію управління; проведенні інших підготовчих заходів для забезпечення своєчасної та якісної підготовки особового складу і підрозділів.

493. Безпосередня підготовка батальйону (роти),включає: доукомплектування батальйону (роти); поглиблене медичне обстеження особового складу та проведення відповідних профілактичних щеплень; навчання особового складу та злагодження підрозділів, які будуть приймати участь в міжнародній миротворчій операції, в пунктах постійної дислокації і навчальних центрах, психологічну підготовку особового складу; завершення підготовки особового складу до дій в умовах місцевості, близький до району проведення міжнародної миротворчої операції (у разі можливості створення таких умов); створення необхідних запасів МтЗ та визначення порядку їх поповнення; підготовку озброєння та військової техніки до застосування у відповідних умовах; оформлення службових паспортів та виїзних справ на особовий склад підрозділу; підготовку проекту наказу по особовому складу; участь в організації взаємодії з Державною службою експортного контролю України, Державною митною службою України та ДПС України для організації перетинання батальйону (роти) державного кордону; організацію відправлення, переміщення до районів виконання завдань за призначенням, розміщення батальйону (роти); передача миротворчого контингенту під оперативне підпорядкування керівництву міжнародної миротворчої операції; організацію взаємодії з органами влади держави перебування та міжнародними організаціями; організацію матеріально-технічного, фінансового забезпечення у місці виконання завдань; підготовку документів для перевезення через державний кордон озброєння та військової техніки та іншого майна; практичну роботу у підрозділах з метою контролю і надання допомоги у підготовці до миротворчих дій.

Безпосередня підготовка батальйону (роти),завершується після прибуття до району проведення міжнародної миротворчої операції та прийняття зон відповідальності.

Підготовка батальйону (роти) в районі міжнародних миротворчих операцій здійснюється відповідними командирами підрозділів з метою підтримання високого рівня професійної підготовки особового складу та готовності до виконання покладених завдань.

494. Організація підготовки включає: керівництво (загальне і безпосереднє); планування; координацію та контроль.

Загальне керівництво підготовкою миротворчих контингентів здійснює начальник Генерального штабу Збройних Сил України через Центр військового співробітництва і верифікації Генерального штабу. Керівник по підготовці миротворчого контингенту призначається наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо організації попередньої підготовки.

Планування підготовки батальйону (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях, який призначена до миротворчого контингенту здійснюється:

– для підрозділів, які визначені для участі у міжнародних миротворчих операціях - командиром бригади (полку) із залученням представників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу;

– для бригади (полку) – безпосереднім керівником підготовкою миротворчого контингенту чи миротворчого персоналу із залученням представників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Координацію підготовки батальйону (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях, який призначений до миротворчого контингенту здійснює Центр військового співробітництва і верифікації Генерального штабу Збройних Сил України.

Безпосередній контроль за ходом підготовки батальйону (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях, який призначений до миротворчого контингенту та готовністю їх до виконання завдань за призначенням здійснюється командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України та представниками Генерального штабу Збройних Сил України.

495. Висування батальйону (роти) до району застосування здійснюється у відповідності до плану висування обраним способом (своїм ходом; перевезенням різними видами транспорту, комбінованим способом). Для організованого зосередження в районі застосування миротворчого контингенту завчасно створюються і направляються оперативні групи.

496. Ротація особового складу миротворчого контингенту під час проведення миротворчої операції, здійснюється у відповідності до плану проведення чергових ротацій. Повернення миротворчого контингенту після завершення операції здійснюється у плановому порядку на підставі відповідних рішень керівництва держави. Миротворчий контингент може бути також евакуйований у випадку загострення обстановки та неконтрольованого розвитку подій в районі виконання миротворчих завдань, або відкликаний достроково (терміново) до завершення миротворчої операції, у разі якщо його подальша участь у зазначеній операції стає недоцільною через суттєву зміну воєнно-політичної обстановки у регіоні перебування, припинення фінансування та через інші причини.

497. Порядок роботи командира і штабу батальйону щодо прийняття рішення на заняття зони відповідальності та виконання миротворчих завдань не відрізняється від послідовності роботи командира батальйону з організації бою, але має свої особливості і буде залежати від конкретної обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Після отримання бойового наказу командир батальйону усвідомлює завдання, визначає заходи, які необхідно провести негайно для підготовки підрозділів до виконання отриманого завдання, здійснює розрахунок часу, орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про дії, які будуть виконуватись, дає вказівки начальнику штаба щодо організації контролю за підготовкою підрозділів до виконання завдання, оцінює обстановку, при можливості проводить рекогносцировку, приймає рішення, доводить його до вищого штабу, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, дає вказівки щодо всебічного забезпечення, управління та виховної роботи, безпосередньо керує підготовкою батальйону до виконання поставленого завдання, у встановлений час доповідає командиру бригади (полку).

Порядок роботи командира роти не відрізняється від послідовності роботи командира батальйону.

498. При усвідомленні завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти: мету миротворчої операції (місії); замисел старшого командира (особливо порядок зайняття базових районів та їх охорону; способи організації спостереження в зоні відповідальності, методи підтримання мирних стосунків між протидіючими сторонами, небезпечні місця в зоні відповідальності та порядок їх контролювання); завдання батальйону (роти) в загальній зоні відповідальності багатонаціонального об’єднання (з’єднання); роль у міжнародній миротворчій операції та особливості завдань, які покладаються вищим командуванням на батальйон (роту) (порядок патрулювання, розмінування місцевості; конвоювання важливих вантажів; організацію охорони важливих персон; порядок дій у разі виникнення зіткнень між ворогуючими сторонами та виникнення цивільних заворушень і демонстрацій; цивільно-військового співробітництва та надання гуманітарної допомоги місцевому населенню); склад та завдання сусідів, що діють в сусідніх секторах та порядок організації взаємодії з ними, порядок підтримання взаємодії з національним командуванням; час готовності до виконання завдання.

499. Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити:

– положення, склад і можливий характер дій ворогуючих сторін у смузі (зоні, секторі, районі) відповідальності, їх озброєння (особливо наявність важкого озброєння), шляхи його постачання; діяльність політичних партій, наявність терористичних груп, що їх підтримують; морально-психологічний стан ворогуючих сторін;

– бойовий склад, укомплектованість, забезпеченість, ступінь захищеності підрозділів батальйону (роти) і об’єктів системи управління;

– бойові можливості батальйону (роти) з врахуванням приданих засобів і можливості щодо виконання миротворчих завдань (несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, блокпостах, патрулювання, конвоювання тощо);

– маневрені можливості батальйону (роти) і можливості по швидкому посиленню віддалених постів і підрозділів;

– можливості по автономності дій підрозділів батальйону (роти), розподіл сил і засобів щодо їх забезпечення;

– забезпеченість батальйону (роти) запасами матеріальних засобів, наявність необхідних запасів боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів;

– райони, час і способи доставки матеріальних засобів в підрозділи.

В результаті оцінки своїх військ з врахуванням оцінки ворогуючих сторін визначається: порядок висування батальйону (роти) у базові райони; розташування підрозділів та способи виконання миротворчих завдань; склад, порядок дій та завдання підрозділів.

Під час оцінки району бойових дій командир батальйону (роти) по карті, воєнно-географічним довідникам та описам вивчає: характер місцевості у районі відповідальності; оперативне обладнання території (оборонні рубежі і загородження у районах розташування ворогуючих сторін; пункти управління; аеродроми; склади; трубопроводи, вузли комунікацій; радіаційна, хімічна та біологічна обстановка у районі відповідальності; зони руйнувань, затоплень, пожеж); умови для розташування підрозділів та ведення миротворчих дій; фізико-географічні, гідрометеорологічні і кліматичні умови району відповідальності; суспільно-політичні умови та їх вплив на виконання миротворчих завдань.

500. На основі висновків із усвідомлення завдання і оцінки обстановки командир батальйону (роти) приймає рішення, яке за пунктами не відрізняється від рішення на загальновійськовий бій, але має свій особливий зміст.

В замислі командир батальйону (роти) визначає:

– напрямок зосередження основних зусиль (які підрозділи і де розташувати, особливо небезпечні місця і порядок забезпечення особового складу при виконанні бойових завдань);

– райони відповідальності підрозділів та порядок дій при виникненні ускладнення між ворогуючими сторонами;

– послідовність і способи виконання миротворчих завдань (особливо порядок патрулювання, несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, конвоювання вантажів, охорони важливихоб’єктів, цивільно-військового співробітництва та надання гуманітарної допомоги населенню);

– побудову похідного порядку при здійснені маршу в район проведення миротворчої операції;

– правила та обмеження щодо застосування зброї.

501. При постановці завдань підрозділам командир батальйону (роти) вказує: посилення; базовий район та його обладнання; завдання щодо охорони важливих об’єктів, несення служби на спостережних і контрольно-перепускних пунктах, патрулювання, конвоювання тощо; кількість бойових постів в підрозділах, їх чисельний склад та місця розташування; дії у разі виникнення несподіваних ситуацій та нападу (обстрілу) підрозділу.

502. В основних питаннях взаємодії визначаються: порядок дій підрозділів під час їх висування до районів відповідальності; порядок посилення підрозділів у разі виникнення несподіваних ситуацій та нападу на підрозділ (спостережні і контрольно-перепускні пункти, патрулі тощо); порядок виклику і застосування вогню артилерії та авіації у разі необхідності; порядок медичної евакуації.

503. При організації управління визначаються: місця і час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону (роти) та підрозділів; розрахунок посадових осіб на командно-спостережних пунктах; порядок відновлення управління у випадку виведення командно-спостережного пункту із ладу; організацію і режим роботи радіозасобів при підготовці та під час миротворчих дій; заходи по забезпеченню живучості командно-спостережних пунктів, їх охорони, оборони, захисту від імовірного нападу.

504. Після затвердження рішення командир батальйону (роти) віддає розпорядження підрозділам, які заходи необхідно провести для підготовки до виконання миротворчих завдань.

505. Система всебічного забезпечення дій батальйону (роти) при участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях призначена для проведення комплексу заходів, спрямованих на підтримання підрозділів в стані постійної високої готовності, збереження їх бойової здатності, створення сприятливих умов для організованого і успішного виконання покладених завдань.

При організації всебічного забезпечення виконання миротворчих завдань командир батальйону (роти) визначає:

– щодо розвідки - мету розвідки; які дані і до якого часу добути; на яких об’єктах (районах, напрямах) зосередити основні зусилля;

– щодо охорони - у яких зонах (районах) миротворчих дій зосередити основну увагу; де, яку і до якого часу мати охорону, які сили для цього залучити; яку безпосередню охорону мати в підрозділах;

– щодо інформаційної боротьби - мету, замисел та завдання щодо введення противника в оману; підриву морально-психологічного стану особового складу незаконно створених збройних формувань; об’єкти інформаційної боротьби; райони (об’єкти) зосередження основних зусиль; сили і засоби, що залучаються, форми і способи досягнення інформаційної переваги; порядок виконання загальних завдань радіоелектронного і інформаційно-психологічного впливу; завдання сил та засобів;

– щодо радіаційного, хімічного і біологічного захисту - терміни і порядок виконання завдань захисту; сили і засоби, які виділяються;

– щодо радіоелектронної боротьби - завдання по радіоелектронному захисту своїх засобів управління; заходи по протидії технічним засобам розвідки;

– щодо тактичного маскування - основні заходи, обсяг робіт і терміни їх виконання; сили і засоби, які залучаються до їх виконання; порядок контролю за виконанням підрозділами маскувальних заходів і маскувальної дисципліни під час виконання миротворчих завдань;

– щодо інженерного забезпечення - характер, послідовність і терміни виконання заходів інженерного обладнання базових районів; місця і види переправ через водні перешкоди;

– щодо матеріально-технічного забезпечення - порядок і терміни виконання заходів по підготовці озброєння і військової техніки до миротворчих дій та їх відновлення в ході виконання миротворчих завдань; розміри і терміни накопичення боєприпасів, їх розподіл і норми витрат; готовність сил і засобів технічного забезпечення; терміни і розміри створення в підрозділах запасів матеріальних засобів і черговість їх підвозу; норми витрат паливно-мастильних матеріалів, а при необхідності - інших матеріальних засобів; порядок і терміни заправки техніки паливно-мастильними матеріалами; шляхи підвозу і евакуації, терміни їх підготовки; сили і засоби, які для цього виділяються;

– щодо медичного забезпечення - основні санітарно-гігієнічні і протиепідеміологічні заходи; порядок здійснення евакуації поранених.