Забезпечення касового виконання державного бюджету

Повноваження Національного банку щодо організації та касового виконання державного бюджету протягом останніх років істотно змінювалися, оскільки у своєму розвитку система касового виконання бюджету в нашій країні пройшла усі три її різновиди (банківську, змішану, казначейську). Касове виконання державного бюджету (до запровадження казначейської системи) здійснювалося через Національний банк України і систему уповноважених банків, коло яких визначали Кабінет Міністрів і Національний банк України. В установах уповноважених комерційних банків відкривалися дохідні рахунки «Кошти Державного бюджету України», на які зараховувалися кошти, що безпосередньо надходили до державного бюджету. Установи банків щоденно не пізніше 10-ї год., переказували кошти на транзитні дохідні рахунки, відкриті в територіальних управліннях Національного банку. У свою чергу, територіальні управління не пізніше 16-ї год. переказували залишки коштів із транзитних рахунків на централізований дохідний рахунок Міністерства фінансів України в Операційному управлінні НБУ (ОПЕРУ). Для оплати видатків розпорядники бюджетних коштів подають до органів Казначейства платіжні доручення, до яких додаються відповідні рахунки, рахунки-фактури, накладні, активи про виконані роботи тощо. Органи Казначейства перевіряють правильність заповнення розрахункових документів, необхідність і доцільність видатків, а також наявність коштів на відповідному реєстраційному рахунку. Розпорядники бюджетних коштів подають розрахункові документи за формами, установленими Національним банком України. Зазначені документи оформляються органами Казначейства і скріплюються відбитком його печатки.

Аналіз операцій банку з цінними паперами та методи його проведення

Комерц. б-ки з метою одержання прибутку проводять активні операції з ЦП. Прибуток комерц. б-ку від активно-пасивних операцій постає у вигляді різниці між прибутками від активних і видатками на пасивні операції. Під активними операціями з ЦП мається на увазі вкладення вільних грош. ресурсів у ЦП. Такі вкладення можуть мати інвестиційний і спекулятивний хар-р. Під інвестиційним характером маються на увазі вкладення коштів на довгостроковий період із метою одержання контролю над під-твом (при вкладенні у прості акції під-тва) і/або одержання прибутку у вигляді дивідендів (відсотків) за ЦП, а під спекулятивним – одержання прибутку за короткий час від коливання курсів на ЦП. В умовах України сис-ма цілей банківськ. інвестування в ЦП може бути подана в такому вигляді: збереження і приріст капіталу; придбання ЦП, які мають усі властивості готівки і можуть бути засобом обігу і платежу; одержання контролю над д-тю під-тва через придбання ЦП і здійснення перерозподілу власності; спекулятивна гра на коливання курсів ЦП.

Облік кредитних операцій

Комерційні банки надають кредити як юридичним, так і фізичним особам на умовах суворого дотримання принципів поворотності, терміновості, платності та під забезпечення, передбачені чинним законодавством і узгоджені сторонами. Відповідно до Положення «Про кредитування», всі питання, пов’язані з видачею і погашенням кредитів, регламентуються правилами банків і кредитною угодою між позичальником і банком. Для одержання кредиту позичальник надає банку: клопотання про надання кредиту; копії документів, які обґрунтовують необхідність отримання кредиту; бізнес-план; фінансову звітність за останні 2-3 квартали. Після оформлення у кредитну справу всіх документів банк на засіданні Кредитної ради розглядає клопотання про надання кредиту позичальнику. Кредитна угода – це договір, який визначає права й обов’язки обох сторін у зв’язку з видачею кредиту. Відповідно до п. 16 положення «Про кредитування» розмір відсоткових ставок і порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються кредитною угодою залежно від кредитного ризику. Синтетичний облік розрахунків по банківських кредитах здійснюється на пасивних рахунках 60 «Короткострокові позики», 50 «Довгострокові позики». По кредиту зазначених рахунків відображається збільшення заборгованості банкам, по дебету – часткове або повне їх погашення. Записи в облікових регістрах по руху кредитів на рахунках проводяться за даними виписок банків з цих рахунків з доданими до них виправдними документами.

 

 

Білет № 19

1.. Організація та облік операцій за міжбанківськими розрахунками

На кореспондентських рахунках відображаються такі операції: «міжбанківські операції;

* клієнтські операції;

* витрати та доходи, які пов'язані з обслуговуванням кореспондентських рахунків.

Облік міжбанківських розрахунків здійснюється на рахунка* першого класу «Казначейські та міжбанківські операції» розділів 12 «Кошти в Національному банку України», 13 «Кошти Національного банку України», 15 «Кошти в інших банках», 16 «Кошти інши> банків». Для обліку розрахунків між філіями та установами одного банку використовуються рахунки третього класу, групи 39 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку».

За кореспондентськими рахунками в аналітичному обліку відкриваються особові рахунки по кожному банку та виду валют Номер особового рахунка складається з таких параметрів: рези-дентність банку; код банку; вид валюти.