Є. кризові явища в банківській діяльності Росії

 

Розглядаючи банківську систему Росії, необхідно згадати і про кризи, які відбувалися під час її становлення та розвитку. Так, перша криза банківської системи припадає на 1995 рік, пов'язана з неефективністю ринку міжбанківських кредитів. Але протягом двох років вдалося стабілізувати ринок банківських пос­луг, налагодити систему взаєморозрахунків між банками, хоча це і призвело до скорочення кількості комерційних банків.

 

Уже в серпні 1998 року банківська система Росії зазнала другої кризи, яка супроводжувалася значною девальвацією націо­нальної валюти. У даному випадку від кризи постраждали більше фізичні особи. Такий стан банківської системи здійснив руйнів­ний вплив як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. У ці­лому, за дві кризи в банківському секторі економіки в Росії пост­раждало декілька десятків мільйонів фізичних осіб.

 

У зв'язку з цим пріоритетом можна назвати формування бан­ківського сектору як системи, галузі народного господарства.
Сьогодні в ній відсутні цілі блоки: немає установ дрібного креди­ту; кредитної кооперації, банків розвитку, банківської інфраструк­тури; інформаційного, повного методичного, наукового, кадрового забезпечення, без чого не обходиться жодна галузь сучасної еко­номіки.

 

Серед основних причин криз - низька оцінка банківських ри­зиків: саме банки, які інвестували невиправдано великий обсяг позичкових засобів, у тому числі вкладників у спекулятивні ін­струменти, потерпіли серйозне фіаско.

 

Центральний банк Росії виступає за підвищення ролі гро­шей в економіці. Сьогодні можна спостерігати в Росії зростання кількості бартерних операцій, квазігрошей тощо. З цим же пов'я­зана проблема інфляції і пошуку точки рівноваги на грошовому ринку.

 

Глобальне завдання економічної політики, яку проводить Банк Росії разом із урядом, її найважливішого грошово-кредит­ного сегменту полягає в стимулюванні зростання споживчого попиту і забезпеченні на цій основі стійкого зростання ВВП. Можна констатувати, що останніми роками відбулася серйозна еволюція в постановці цілей грошово-кредитної політики — від прямих впливів на інфляційні процеси до конструктивного під­ходу в стимулюванні споживчого попиту, зростання ВВП, за­безпечення зайнятості і збільшення доходів населення. Перебі­льшення ролі інфляції в системі індикаторів стало очевидним у 1998 p., коли зниження інфляції не змогло запобігти фінансовій кризі.

Слід зазначити, що разом зі зниженням інфляції максималь­ні значення були досягнуті і за іншим важливим параметром грошово-кредитної політики - золотовалютними резервами, що збільшилися. Однак і цей захід не врятував від кризи. Значного негативного впливу на банківську систему здійснила і фінансова криза, яка почалася у кінці 2008 року.

 

Отже, зважаючи на ряд недоліків банківської системи Росії, Асоціація російських банків пропонує декілька можливих варіан­тів стабілізувати стан ринку банківських послуг. Основними із них є підтримка банківської системи Росії за рахунок федерального бюджету; за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних організацій або за рахунок надання додаткових фінансових ре­сурсів Агентством з реструктуризації кредитних організацій, яке є державною установою.

Побудова нової банківської системи можлива лише шля­хом відновлення принципу функціонування кредитних установ, прийнятих у цивілізованому світі і що спираються на багатові­ковий досвід ринкових банківських структур. Тому таким важ­ливим є вивчення зарубіжної практики організації банківських систем, які продемонстрували свою високу ефективність.

 

З початку 90-х Росія, як і інші постсоціалістичні країни, прак­тично з «лакмусового паперу» почала побудову своєї банківської системи. Були неминучі всі зроблені помилки, оскільки був відсу­тній досвід банківської діяльності в ринковій економіці. У світі уже достатньо прикладів, що допоможе не допускати основних помилок при становленні банківської системи або принаймні нівелювати їх негативні наслідки.