Тема 7. Облік необоротних активів

План самостійної роботи

1. Облік інших необоротних матеріальних активів.

2. Облік нематеріальних активів.

Питання 1. Облік інших необоротних матеріальних активів

Інші необоротні матеріальні активи становлять другу од­нойменну підгрупу матеріальних необоротних активів. Для їх обліку в Плані рахунків призначено активний рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Цей рахунок поділяється на такі субрахунки:

• 111 "Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок";

• 112 "Бібліотечні фонди";

• 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи";

• 114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття";

• 115 "Тимчасові нетитульні споруди";

• 116 "Природні ресурси";

• 117 "Інвентарна тара";

• 118 "Матеріали довгострокового використання для
наукових цілей";

• 119 "Необоротні активи спеціального призначення".
Слід знати, що обліковується на кожному субрахунку.
На субрахунку 111 обліковуються:

· музейні цінності (незалежно від вартості), крім пред­метів мистецтва та природознавства, стартовими й народного
побуту та експонатів наукового, історичного та технічного зна­чення, які обліковуються в порядку, встановленому для обліку
даних цінностей у державних музеях;

· експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їхньої вартості.

На субрахунку 112 обліковується наукова, художня, нав­чальна література, спеціальні види літератури та інші видання. На субрахунку 113 обліковуються:

· знаряддя риболовлі (трали, неводи, сіті тощо);

· бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

· спеціальні інструменти та спеціальні пристосування

(для серійного й масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень);

· предмети виробничого значення вартістю до 1000грн. за одиницю (комплект): робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети техніч­ного значення, які можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо);

· предмети, призначені для видачі напрокат;

· господарський інвентар вартістю до 1000 грн. за одини­цю (комплект); конторське обладнання, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, ліжка (крім зі спеціальним обладнанням),
килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення;

· інші малоцінні необоротні активи, строк експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 грн.: телефони, обчислювальна техніка, холодильники тощо.

Субрахунок 114 призначений для обліку:

· білизни (сорочки, халати);

· постільних речей та постільної білизни (матраци, подушки, ковдри, простирадла, наволочки, покривала, мішки спальні тощо);

· одягу та обмундирування, включаючи спецодяг (кос­тюми, пальта, плащі, кожухи, кофти, спідниці, куртки, штани тощо);

· взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сан­далі, валянки тощо);

· спортивного одягу та взуття (костюми, черевики тощо).

На субрахунку 115 обліковуються:

· тимчасові нетитульні споруди, пристосування та при­строї, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

· сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі в лісі (пересувні будиночки, бензозаправки тощо).

Субрахунок 116 призначений для обліку природних ре­сурсів: мінеральних копалин, нафтових свердловин, родовищ корисних копалин внутрішніх вод, смуг будівельного лісу, що згідно з чинним законодавством України належать бюджетній установі.

На субрахунку 117 обліковуються:

· інвентарна тара тривалого використання для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійс­нення технологічних процесів;

· сховища для зберігання рідких і сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки тощо);

· шафи торговельні та стелажі;

· інша інвентарна тара.

Субрахунок 118 призначений для обліку матеріалів дов­гострокового використання для наукових цілей:

· матеріалів, одержаних зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вузів для науково-дослідних робіт, які використовуються неоднора­зово або тривалий час;

· матеріалів, що є об'єктами наукових досліджень;

· цінних матеріалів в установах культури, одержаних зі складу для реставрації та ремонту видань мистецтва, музейних цінностей і пам'яток архітектури.

На субрахунку 119 обліковуються необоротні матеріальні активи, що мають специфічне призначення та обмежене засто­сування лише в певних галузях.

За зазначеними субрахунками показується первісна (від­новлювана) вартість інших необоротних матеріальних активів.

Оскільки порядок відображення в обліку надходження, зносу та вибуття інших необоротних матеріальних активів є типовим як для всієї групи необоротних активів, то слід повто­рити бухгалтерські проведення з обліку необоротних активів. Потрібно зауважити, що знос нараховується тільки на інші необоротні матеріальні активи, що обліковуються на субрахунку 117 "Інвентарна тара".

Питання 2. Облік нематеріальних активів

Слід знати, що нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, але мають певну вар­тість й утримуються бюджетною установою з метою вико­ристання протягом довготривалого часу та можливістю отри­мання економічної вигоди.

Для обліку нематеріальних активів у бюджетних орга­нізаціях призначено активний рахунок 12 "Нематеріальні ак­тиви". Цей рахунок поділяється на такі субрахунки:

· 121 "Авторські та суміжні з ними права";

· 122 "Інші нематеріальні активи".

Потрібно з'ясувати, що обліковується на кожному субра­хунку.

На субрахунку 121 обліковуються:

· права на літературні твори;

· права на музичні твори;

· права на програми для ЕОМ;

· право на бази даних тощо.

На субрахунку 122 обліковуються:

· «права на користування природними ресурсами (над­рами та іншими ресурсами природного середовища), геологіч­ною та іншою інформацією про природне середовище тощо;

· права користування майном (земельною ділянкою, бу­дівлею), право на оренду приміщень тощо;

· права на знаки для товарів і послуг - товарні знаки,
торгові марки, фірмові назви тощо;

· права на об'єкти промислової власності - право на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо.

· гудвіл - перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів;

· право на провадження діяльності, використання еко­номічних та інших привілеїв тощо.

Під час опрацювання даного питання потрібно звернути увагу на порядок надходження, зносу та вибуття нематеріальних активів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

 

Тема 8. Облік запасів

План самостійної роботи

1. Завдання обліку запасів. Облік малоцінних та швидко­
зношуваних предметів.

2. Інвентаризація запасів бюджетних установ.

Питання 1. Завдання обліку запасів. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Облік запасів виконує низку завдань щодо господарської діяльності бюджетних установ. До головних завдань обліку за­пасів належать:

1) правильне і своєчасне документальне оформлення опе­рацій з надходження, руху та вибуття запасів;

2) контроль за збереженням та рухом запасів на складі;

3) контроль за раціональним використанням запасів і до­
триманням норм їх використання.

До одної з груп, на які поділяються запаси бюджетних установ, належать малоцінні та швидкозношувані предмети - це предмети, які використовуються не більше одного року або протягом нормального операційного циклу, якщо він триває більше одного року. Для них характерна багаторазова участь у використанні та збереження натуральної (речової) форми. До них належать:

■знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);

■пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

■спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного й масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

■предмети виробничого призначення, обладнання, що сприяє охороні праці;

■предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

■господарський інвентар - предмети конторського та
господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення; сценічно-постановочні засоби;

■інші предмети, термін корисної експлуатації, яких не перевищує одного року (малоцінні та швидкозношувані пред­мети спеціального призначення).

Слід зазначити, що малоцінні та швидкозношувані пред­мети (МШП), як і інші види запасів, підлягають предметному обліку. Оприбуткування та вибуття МШП здійснюється в загальних щодо запасів порядку та первинних документах, таких як рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, вимоги, ак­ти тощо. Поряд із визначеними формами також застосовуються типові форми первинного обліку МШП (наприклад, ф. № МШ-1 Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інстру­ментів (пристроїв)).

МШП, що їх передають в експлуатацію до структурних підрозділів, мають перебувати на зберіганні в осіб, відпові­дальних за правильну експлуатацію та збереження даних пред­метів. Матеріально відповідальні особи на місцях експлуатації здійснюють їх облік у книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю.

Для обліку МШП призначено активний рахунок 22 "Ма­лоцінні та швидкозношувані предмети", який поділяється на такі субрахунки першого та другого рівнів:

· 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі та в експлуатації";

· 221/1 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі";

· 221/2 "Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації";

· 222 "МШП спеціального призначення".

Для відображення вартості МШП, що належать установі, щодо характеристики джерел утворення активів, у Плані ра­хунків передбачено пасивний рахунок 41 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах" (субрахунок 411 "Фонд у мало­цінних та швидкозношуваних предметах за їх видами").

Аналітичний облік МШП ведеться за найменуванням предметів, їх кількістю, вартістю й матеріально відповідальними за них особами. При цьому потрібно зауважити, що склад реєстрів залежить від місцезнаходження МШП. Облік МШП, які перебувають на складі, здійснюється в картках чи книзі кількісно-сумового обліку запасів. Аналітичний облік МШП в експлуатації ведеться із застосуванням карток ф. № 3-396 або вкладених аркушах ф. № 402 до інвентаризаційного опису й порівняльної відомості. Рух МШП протягом року відобража­ється у відповідних стовпцях вкладних аркушів з виділенням залишків на кінець кожного кварталу.

Синтетичний облік операцій щодо руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться в накопичувальній відо­мості про вибуття та переміщення МШП ф. № 439 - меморі­альний ордер № 10. МШП відображаються в обліку та звітності за первісною вартістю.

Насамкінець необхідно ознайомитися з основними бух­галтерськими проведеннями з обліку МШП, що нижче наведено у таблиці.

 

 

 

Питання 2. Інвентаризація запасів бюджетних установ

Бюджетні організації зобов'язані регулярно проводити інвентаризацію запасів з метою забезпечення достовірності об­лікових даних шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю запасів. Інвентаризація запасів залежно від їхнього виду прово­диться в такому порядку:

• готових виробів, сировини, матеріалів, пального, кор­мів, фуражу та інших матеріалів - не менш як один раз на рік, але не раніше як 1 жовтня;

• продуктів харчування, спирту — не менш як один раз на квартал;

• медикаментів і перев'язувальних засобів - не менш як один раз на рік;

• МШП - не менш як один раз на два роки в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях і не менш як один раз на рік в інших установах.

Процес інвентаризації можна представити так:

1) наказ керівника;

2) створення робочої інвентаризаційної комісії;

3) підготовка до інвентаризації;

4) проведення інвентаризації;

5) оформлення результатів інвентаризації;

6) регулювання інвентаризаційних різниць.

Слід знати зміст кожного етапу інвентаризаційного про­цесу.

Результатом інвентаризації може бути:

1) надлишки, якщо фактичні залишки перевищують облі­кові дані;

2) нестача, якщо облікові залишки перевищують фактичну наявність запасів;

3) повна відповідність фактичних залишків даним бухгалтерського обліку.

Виявлені під час інвентаризації розбіжності регулюються в такому порядку:

· цінності, що виявлені в лишках, підлягають оприбут­куванню з подальшим з'ясуванням причин їх виникнення та винних осіб;

· нестача матеріальних цінностей у межах установ­лених норм природного убутку списується за розпорядженням
керівника установи за зменшення фінансування; за відсутності затверджених норм природного убутку всі нестачі розгляда­ються як нестачі понад норми;

· взаємне зарахування лишків і нестач у результаті пересортування може бути дозволене тільки як виняток за один і той самий період для однієї і тієї самої особи щодо матеріальних цінностей одного і того самого найменування та в тотожних кількостях;

· нестача матеріальних цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування відносяться на винних осіб і стягуються з них відповідно до Порядку визна­чення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псу­вання) матеріальних цінностей, затвердженого Наказом Кабі­нету Міністрів України від 22.01.96 № 116;

· нестачі матеріальних цінностей понад норми природного убутку у випадках, коли конкретних винних осіб не встановлено, списуються з балансів на зменшення фінансування після перевірки справжньої відсутності винних осіб і вжиття необхідних заходів до недопущення свідків надалі. Потрібно з'ясувати, що результати інвентаризації мають бути відображені в бухгалтерському обліку за той місяць, в якому її було закінчено. Основні бухгалтерські проведення з обліку результатів інвентаризації запасів нижче наведено у таблиці.