Фактори, що впливають на організаційну структуру та правове регулювання банківської системи.

Банківські системи різних країн, їх організаційна структура та правове регулювання залежать від багатьох факторів, до яких поряд з історичними, політичними та національними традиціями, слід також віднести рівень розвитку товарно-грошових відносин у країні, загальний економічний розвиток, засоби регулювання грошового обігу тощо.

У деяких країнах функціонують трирівневі банківські системи, до яких входять також кредитні інститути небанківського типу (наприклад, страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії тощо). До таких банківських систем належать системи Швейцарії, Японії.

Світова практика виробила два принципи побудови комерційних банків:

– принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;

– принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються.

У світовій практиці існують різні підходи до організації банківського нагляду.

Перша група – це країни, у яких контрольні функції здійснює центральний банк.

Друга група – це країни, у яких контрольні функції виконуються не центральним банком, а іншими органами.

Третя група – це країни, у яких контрольні функції здійснюються центральним банком спільно з іншими органами.

 

 

 

Велика Британія.

Банківська система Великої Британії є дворівневою і включає:

– Банк Англії – центральний банк країни, який виступає головною ланкою банківської системи;

– депозитні, кредитні та торгові банки, кожний з яких має визначену спеціалізацію та специфічні ознаки;

– фінансово-кредитні установи небанківського типу.

Численні функції, які виконує Банк Англії можна розділити на дві групи:

• група - прямі професійні обов'язки, що випливають із банківського статусу (депозитно-позичкові, розрахункові й емісійні операції);

група - контрольні функції, за допомогою яких держава здійснює втручання в грошово-кредитну систему, намагаючись впливати на хід економічних процесів.

 

Франція.

Для кредитно-банківської системи Франції характерна система державного регулювання банківської справи. Основні ланки включають:

– на верхньому рівні: Центральний банк Франції – Банк де Франс, Центральна кредитна рада, Комітет з банківської регламентації. Комітет з кредитних установ та Банківська комісія;

– на нижньому рівні: комерційні банки різних видів, у тому числі універсальні, народні банки, фінансові компанії, кооперативні кредитні установи, ощадні і страхові каси, товариства взаємного кредиту, каси муніципального кредиту асоціації та союзи тощо.

 

США.

Сучасна кредитно-банківська система США є дворівневою і складається з таких основних елементів:

на верхньому рівні банківської системи знаходиться Федеральна Резервна система (ФРС), яка включає: Раду Керуючих Федеральної резервної системи, 12 федеральних резервних банків, які є центральними для округів і розташовані у різних регіонах країни. Крім того, до цього рівня належать Управління Контролера грошового обігу і Федеральна корпорація страхування депозитів (ФКСД).

нижній рівень банківської системи США становить комерційні банки, до числа яких входять: банки – члени ФРС; банки штатів, що не є членами ФРС, але застраховані в ФКСД; банки, які не є членами ФРС і не застраховані в ФКСД; небанківські спеціалізовані кредитні інститути: поштові ощадні каси, фінансові і страхові компанії, кредитні кооперативи, пенсійні фонди, фонди соціального страхування, товариства взаємного кредиту, федеральні кредитні установи.

 

Швейцарія.

Найбільш надійною для іноземних компаній є швейцарська банківська система. Розвинена ринкова економіка, висока банківська культура, фінансова стабільність та стабільна валюта, розвинута юридична система зробили Швейцарію дуже привабливою для іноземних інвесторів. Швейцарська банківська система очолюється Національним банком, який має статус акціонерного товариства. Банківська система об’єднує понад 500 банківських організацій, з яких понад 140 відділень великих іноземних банків. Усі швейцарські банки традиційно поділяють на три основні групи.

 

Японія.

На сьогодні кредитно-банківська система Японії є однією з найбільш могутніх і розвинених у всьому світі. Збільшується кількість японських банків, які входять до групи провідних банківських установ світу, спостерігається розширення масштабів діяльності фінансово-кредитних інститутів, посилюються тенденції до інтернаціоналізації японського банківського бізнесу.

Кредитно-банківська система Японії є трирівневою і складається з різноманітних видів банків.

Основою банківської системи Японії є загальнонаціональні комерційні банки, які охоплюють міські банки, регіональні банки, трастові банки, банки довгострокового кредиту.

Поряд із загальнонаціональними комерційними банками в Японії функціонує численна група іноземних банків (понад 90 відділень).

Важливою ланкою кредитно-банківської системи Японії є спеціальні фінансово-кредитні установи: кредитні кооперативи і корпорації (інвестиційні, лізингові та страхові компанії, фінансово-кредитні корпорації, поштові ощадкаси, брокерські фірми).