Визначення нормальної крутості цементного тіста. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення нормальної крутості цементного тіста.



2.1 Відважити 400г цементу. Висипати його в чашу. В цементі зробити заглиблення і вилити туди 25-27% води.

2.2 Обережно замішати цемент з водою, енергійно розтерти протягом 5 хв.

2.3 Цементне тісто викласти в кільце приладу Віка за один прийом, надлишок зняти ножем.

2.4 Кільце приладу з цементним тістом встановити під товкачиком. Різко опустити товкачик, через 30 секунд після занурення товкачика зробити відлік. Товкачик повинен не сягати дна на 5-7 мм. Дослід повторюють, добиваючись потрібного результату. Записи роблять у таблиці 7.2.

 

Таблиця 7.2

№пп Витрата цементу, г Витрата води, Показники приладу Віка, мм Нормальна крутість тіста, %
г %
           
           
           

3. Визначення часу тужавлення цементного тіста.

3.1 Приготувати цементне тісто нормальної крутості і помістити його в кільце приладу Віка.

3.2 Голку приладу встановлюють біля поверхні тіста у кільці. Раптово відпустити гвинт, визначити занурення голки, покази записати в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

№пп Час, с Покази приладу Віка, мм Початок тужавлення, с Кінець тужавлення, с
         
         

 

Визначення марки цементу.

4.1. Приготувати цементно-пісковий розчин складу 1:3 при В/Ц ³ 0,4. Наприклад, взяти цементу 500г, піску 1500г, перемішати протягом 1 хв. Зробити в центрі заглиблення, вилити 270 г води. Перемішувати протягом 5хв.

4.2. Виготовити балочки 40 х 40 х 160 мм. Зберігати їх у посудині з гідравлічним замком протягом доби, пізніше вийняти з форм і занурити у воду на 28 діб.

4.3. У віці 28 діб випробувати балочки на вигин. Отримавши півбалочки після руйнування, випробувати їх на стиск.

Таблиця 7.4

№пп Випробування на вигин №пп Випробування на стиск
руйнівне навантаження,Н (кгс) границя міцності, МПа, кгс/см2 руйнівне навантаження, Н границя міцності, МПа
           
     
           
     
           
     

5. Зробити висновки після проведеної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що називають цементом?

2. Як отримують цемент?

3. Які властивості цементу визначають у лабораторії?

4. Що називають маркою цементу?

5. Де застосовують цемент?

ВИСНОВКИ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

 

Тема: ”ЗАПОВНЮВАЧІ ДЛЯ ВАЖКОГО БЕТОНУ.

ВИПРОБУВАННЯ ПІСКУ”

Мета роботи: ознайомитись з лабораторними методами випробовувань піску. Визначити зерновий склад піску та його модуль крупності.

Прилади і матеріали: пісок, дистильована вода, сушильна шафа, пікнометр,

набір стандартних сит, терези, посудина для відмулювання.

 

ТЕОРЕТИЧНА ДОВІДКА

Заповнювачі – основна частина бетону. Вони займають до 85% всього об’єму і створюють жорсткий скелет бетону, зменшуючи цим його усадку і утворення усадочних тріщин. Якість заповнювачів впливає на технічні властивості важкого бетону. Всі заповнювачі поділяються на дрібні (природні чи штучні піски), крупністю 0,14…5,00 мм та крупні (щебінь, гравій), крупністю 5…70 мм; при бетонуванні масивних споруд застосовують щебінь фракцій до 150 мм.

Пісок використовують як природного, так і штучного походження. Природний пісок – це сипка суміш зерен крупністю 0,14…5,0 мм, яка утворилась внаслідок природного руйнування міцних гірських порід, за мінералогічним складом – кварцові, польовошпатні, карбонатні. Залежно від умов залягання природні піски бувають гірські, морські та річкові.

Для визначення якості піску у лабораторних умовах визначають густину, насипну густину, пустотність, вологість, вміст глинистих та пилоподібних частинок, органічних домішок, зерновий склад, модуль крупності піску.

Залежно від модуля крупності піски поділяють на крупні (Мк > 2,5),

середні з Мк = 2,5…2,0; дрібні з Мк < 2; дуже дрібні з Мк < 1,5.

ХІД РОБОТИ:

1. Визначення істинної густини піску.

1.1 Наважку піску 30г просіюють крізь сито №5, висушують.

1.2 Відважують 2 наважки по 100г.

1.3 У чистій сухий пікнометр об’ємом 100 мл всипають наважку піску, зважують.

1.4 У пікнометр вливають дистильовану воду на 2/3 об’єму, перемішують, нагрівають для видалення повітря.

1.5 Доливають дистильовану воду до позначки на пікнометрі, зважують.

1.6 Дані вносять до таблиці 8.1.

Таблиця 8.1.

№пп Маса наважки піску, г, m Маса пікнометра, г Істинна густина, г/см3
з піском та водою, m1 з дистил. водою, m2
         
         
         

1.7 Пікнометр очищають, миють, заповнюють водою до позначки і зважують.

1.8 Обчислюють густину, знаходять середнє значення для трьох дослідів.

2. Визначення насипної густини піску та пустотності

2.1 Пісок у кількості 5...10 кг висушують і просіюють крізь сито №5.

2.2 Мірний циліндр об’ємом 1 л зважують, з висоти 10 см насипають у нього пісок з надлишком. Надлишок зрізають лінійкою, зважують.

2.3 Записи роблять у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2

№пп Маса циліндра, г m1 Маса циліндра з піском, г m2 Насипна густина, гк/м3 Пустотність, %
         
         
         

2.4 Обчислюють насипну густину, пустотність і середні значення для трьох дослідів.

3. Визначення зернового складу та модуля крупності піску

3.1 Пробу піску 2 кг перемішують і висушують.

3.2 Пісок просіюють крізь сито №5.

3.3 З просіяної проби відважують 1кг піску. Просіюють через комплект стандартних сит: №2,5; 1,25; 0,63; 0,315; 0,14.

3.4 Зважують залишки з кожного сита.

3.5 Визначають часткові залишки на кожному ситі: аi = (mi / m) ×100%, аі - частковий залишок, %; mі – залишок на певному і – тому ситі, г; m –маса наважки, 1000 г.

3.6 Визначають повні залишки на кожному ситі: Аі = а2,5 +…+ аі, де а2,5…аі - часткові залишки на ситах з більшими розмірами отворів.

3.7 Для оцінки зернового складу піску і його придатності для приготування важкого бетону лінію за результатами просіювання (за повними залишками) наносять на графік (рис. 8.1).

4 Обчислення модуля крупності піску проводяться за формулою:

5 Мк = (А2,5 + А1,25 + А0,63 + А0,315 + А0,14) / 100.

Розрахунки ведуться у формі таблиці 8.3:

Таблиця 8.3.

Залишок Розміри отворів сит, мм Пройшло крізь сито № 0,14
2,5 1,25 0,63 0,315 0,14
Маса залишку, г            
Частковий залишок, %            
Повний залишок, %            

Зробити висновки після проведеної роботи.

 

    1 – допустима нижня границя крупності піску; 2 – рекомендована нижня границя крупності піску для бетонів класів В15 і вище; 3 – рекомендована нижня границя крупності піску для бетонів класу В25 і вище; 4 – допустима верхня границя крупності піску    

 

Рис 8.1. Графік для визначення зернового складу піску

 

Якщо ламана, що характеризує зерновий склад досліджуваного піску, буде розміщена у виділеній зоні, то цей пісок найефективніший для виготовлення важкого бетону.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що називають піском?

2. Які властивості піску визначають в лабораторіях?

3. Для чого застосовують набір сит від №5 до № 014?

4. Що називають частковими і повними залишками?

5. Яких значень набуває модуль крупності піску? Що він означає?

ВИСНОВКИ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 8



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 175; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.200.226 (0.011 с.)