I Розділ. Мотивація, як основний фактор залучення аудиторії

Зміст

Вступ. 2

I Розділ. Мотивація, як основний фактор залучення аудиторії. 2

1.1Загальна характеристика мотивації 2

1.2Мотиваційний процес. 2

1.3Теорії мотивації 2

1.4Моделі мотивації 2

1.5 Особливості мотивації в Інтернет ресурсах. 2

ІІ Розділ. Особливості процесу номінації в мові 2

2.1 Номінація на різних мовних рівнях. 2

2.2 Типи мовної та міжмовної номінації 2

2.3 Особливості номінації у назвах сайтів. 2

2.4Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації назв сайтів. 2

Висновки. 2

Список літератури. 2

Вступ

Дана робота присвячена дослідженню мотивації людини, номінації у мові та мотиваційним особливостям у назвах сайтів. Завдяки стрімкому розвитку Інтернет технологій кількість веб-сайтів стрімко зростає кожен день. Проте, для того, щоб сайт був популярним і відповідно мотивованим, дуже важливо створити таку назву сайту, яка б залучала людей і мотивувала їх час від часу знову відвідати його. У межах пропонованого дослідження сконцентруємо увагу на проблемі зумовленості вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації назв веб-сайтів.

Теоретичною базою для роботи слугували роботи таких вчених, як О. І. Блінова, М. Д. Голєва, Л. Є.Азарова, Ф. І. Буслаева, В. А. Губанова, Д. А. Кікнадзе, І. Я. Несторенка, А. Маслова, С. Л.Рубінштейна, та інших.

Актуальність дослідження полягає у відсутності загальних принципів виявлення мотиваційних ознак та номінаційних особливостей назв веб-сайтів.

Об’єктом дослідження є назви сайтів, їхня структура та особливість.

Предметом дослідження є механізми мотивації та номінації у назвах сайтів.

Метою дослідження є виявлення мотиваційних ознак назв сайтів, котрі знаходяться у веб-просторі, а також порівняти їх популярність відносно їх номінаційним особливостям.

Матеріалом дослідження слугували назви сайтів в мережі Інтернет, отримані шляхом вибірки за різними сферами діяльності.

Новизна дослідження полягає у тому, що вперше зроблено спробу виявити мотиваційні ознаки у мотиваціях веб-сайтів.

При вирішенні поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи: емпіричний, метод системного аналізу.

Теоретична цінність роботи полягає у її частковому внеску в дослідження мотиваційних процесів у мові, номінаційних та мотиваційних ознак у назвах сайтів.

Практична цінність полягає у можливості використання роботи при написанні курсових та дипломних робіт. Також вона буде слугувати, як посібник для створення назв веб-сайтів.

Обсяг та структура дослідження. Робота містить 50 сторінок, складається з вступу, двох розділів і висновків. В кінці роботи поданих список використаної літератури.

У вступі розкрита актуальність даного дослідження, поданий стислий огляд критичних джерел, визначена новизна курсової роботи, сформульовані об’єкт, предмет, мета, завдання, методи, наукова новизна та практичне значення наукової роботи.

У першому розділі розкрито особливості мотивації людей, її загальна характеристика, процеси, моделі та теорії мотивації. Також представленні особливості мотивації в Інтернет ресурсах

У другому розділі розкрито особливості процесу номінації, види, засоби, які для цього використовуються. Описано відмінності між мовною та міжмовною номінаціями. Охарактеризовано їхній вплив на сам процес номінації. Розкрито особливості мотиваційної ознаки у процесі номінації веб-сайті із поданими прикладами.

У висновках стисло подаються результати даного дослідження.

 

I Розділ. Мотивація, як основний фактор залучення аудиторії

Мотиваційний процес

Мотивація, як процес, в теорії представляється у вигляді шести наступних стадій. Характерно, такий розгляд процесу носить достатньо умовний характер, оскільки в реальному житті немає такого чіткого розмежування стадій і немає відособлених процесів мотивації.

Перша стадія — виникнення потреб. Потреба виявляється у вигляді того, що людина починає відчувати, що йому чогось не вистачає. Виявляється вона в конкретний час і починає “вимагати” від людини, щоб він знайшов можливість і зробив якісь кроки для її усунення. Потреби можуть бути самими різними. Умовно їх можна розбити на три групи:

· фізіологічні;

· психологічні;

· соціальні.

Друга стадія — пошук шляхів усунення потреби. Раз потреба виникла і створює проблеми для людини, то вона починає шукати можливості усунути її: задовольнити, подавити, не помічати. Виникає необхідність щось робити.

Третя стадія — визначення цілей (напрямів) дії. Людина фіксує, що і якими засобами він повинен зробити, чого добитися, що одержати для того, щоб усунути потребу. На даній стадії відбувається ув’язка чотирьох моментів:

· що я повинен одержати, щоб усунути проблему;

· що я повинен зробити, щоб одержати те, що бажаю;

· у якій мірі я можу добитися того, що бажаю;

· наскільки те, що я можу одержати, може усунути потребу.

Четверта стадія — здійснення дії. На цій стадії людина затрачує зусилля для того, щоб здійснити дії, які кінець кінцем повинні надати йому можливість отримання чогось, щоб усунути потребу. Оскільки процес роботи робить зворотний вплив на мотивацію, то на цій стадії може відбуватися коректування цілей.

П’ята стадія — отримання винагороди за здійснення дії. Виконавши певну роботу, людина або безпосередньо одержує те, що він може використовувати для усунення потреби, або те, що він може обміняти на бажаний для нього об’єкт. На даній стадії з’ясовується те, наскільки виконання дій дало бажаний результат. Залежно від цього відбувається або ослаблення, або збереження, або ж посилення мотивації до дії.

Шоста стадія — усунення потреби. Залежно від ступеня зняття напруги, що викликається потребою, а також від того, викликає усунення потреби ослаблення або посилення мотивації до діяльності, людина або припиняє діяльність до виникнення нової потреби, або продовжує шукати можливості і здійснювати дії по усуненню потреби.

Наступною важливою ознакою є мінливість мотиваційного процесу. Характер мотиваційного процесу залежить від того, які потреби ініціюють його. Проте самі потреби перебувають між собою у складній динамічній взаємодії, найчастіше суперечачи одна одній або ж, навпаки, посилюючи дії окремих потреб — у своїй складові ці взаємодії можуть змінюватися у часі, змінюючи керованість і характер дії мотивів.

Ще одним чинником, який робить мотиваційний процес кожної людини унікальним, є відмінність інноваційних структур, різна ступінь впливу однакових мотивів в різних людей, різна ступінь залежності дії одних мотивів з інших. У одних людей прагнення до досягнення мети може дуже сильним, а в інших може бути щодо слабким. І тут даний мотив буде по-різному діяти на поведінка людей. Можлива й інша ситуація: двоє мають однаково сильний мотив для досягнення результату. Але один цей мотив домінує з усіх іншими, і він домагатися результату будь-якими способами. Більш того, цей мотив рівномірний по силі дії з мотивом на співучасть в сумісних діях. В цьому випадку дана людина поводитиметься по-іншому. Як видно, процес мотивації дуже складний і неоднозначний. Існує достатньо велика кількість різних теорій мотивації, що на намагаються дати пояснення цьому явищу.

 

Теорії мотивації

Існують два підходи до вивчення теорій мотивації.

Перший підхід грунтується на дослідженні змістовної сторони теорії мотивації. Такі теорії базуються на вивченні потреб людини, що і є основними мотивом їхній проведення, а отже, і діяльності. До прихильників такого підходу можна віднести американських психологів Абрахама Маслоу, Фредерика Герцберга Дэвида Мак Клелланда.

Теорія мотивації за А. Маслоу

Перша з розглянутих теорій називається ієрархією потреб за Маслоу. Сутність її зводиться до вивчення потреб людини. Це більш рання теорія. Її прихильники вважали, що предметом психології є поведінка, а не свідомість людини. У основі поведінки лежать потреби людини, що можна розділити на п'ять груп:

1. Самовираження

2. Повага

3. Спілкування з людьми

4. Безпека

5. Фізіологічні потреби

Зміст такої ієрархічної побудови полягає в тому, що пріоритетні для людини є потреби більш низьких рівнів і це позначається на його мотивації. Іншими словами, у поводженні людини більш визначальним є задоволення потреб спочатку нижчих рівнів, а потім, у міру задоволення цих потреб, стають стимулюючим чинником і потреби вищих рівнів.

Найвища потреба — потреба самовираження і росту людини як особистості — ніколи не може бути задоволена цілком, тому процес мотивації людини через потреби безкінечний.

Відповідно до теорії Маслоу існує п’ять груп потреб.

1. Фізіологічні потреби. До даної групи потреб відносяться потреби в їжі, воді, повітрі, притулку, тобто ті потреби, які людина повинна задовольняти, щоб виживати, щоб підтримувати організм в життєдіяльному поляганні. Ці потреби значною мірою зв’язані з підтримкою фізіологічних процесів і породжені фізіологією людини. Люди, які працюють в основному унаслідок необхідності задоволення потреб цієї групи.

2. Потреби безпеки. Потреби цієї групи пов’язані з прагненням і бажанням людей знаходитися в стабільному і безпечному поляганні, що захищає від страху, болю, хвороб і інших страждань, які може принести життя людині. Люди, що випробовують потреби цього роду, прагнуть уникати хвилюючих ситуацій, люблять порядок, чіткі правила, ясні структури. Вони оцінюють свою роботу в першу чергу з погляду забезпечення їм стабільного існування в майбутньому. Для людини, що знаходиться під впливом цих потреб, важливі гарантії.

3. Потреби приналежності і причетності. Людина прагне участі в сумісних діях, хоче дружби, любові, бути членом якихось об’єднань людей, брати участь в суспільних заходах.

4. Потреби визнання і самоствердження. Ця група потреб відображає бажання людей бути компетентними, сильними, здатними, упевненими в собі, а також бажання людей, щоб оточуючі визнавати їх і поважали їх.

5. Потреби самовираження. Ця група об’єднує потреби, що виражаються в прагненні людини до як найповнішого використання своїх знань, здібностей, умінь і навиків. Ці потреби носять індивідуальний характер. Це потреби людини в творчості в широкому значенні цього слова. Люди з такими потребами відкриті до сприйняття себе і оточення, творчі і незалежні.

Теорія ієрархічної побудови потреб Маслоу не дає відповіді на питання, яка природа тих чи інших потреб. Основна задача цієї теорії полягає в прагненні показати, як ті або інші потреби можуть впливати на мотивацію людини до діяльності і як, знаючи про певну динаміку дії потреб на мотивацію людини, впливати на людину, надаючи йому можливості задовольняти свої потреби певним чином [31].

Теорія мотивації Дэвіда Мак Клелланда.

З розвитком економічних відношень і удосконалюванням керування значна роль у теорії мотивації приділяється потребам більш високих рівнів. Представником цієї теорії є Дэвід Мак Клелланд. Відповідно до його твердження структура потреб вищого рівня зводиться до трьох чинників: прагненню до успіху, прагненню до влади, до визнання. При такому твердженні успіх розцінюється не як похвала або визнання, а як особисті досягнення в результаті активної діяльності, як готовність брати участь у прийнятті складних рішень і нести за них персональну відповідальність. Прагнення до влади повинно не тільки говорити про честолюбство, але і показувати уміння людини успішно працювати на різних рівнях керування, а прагнення до визнання — його спроможність бути неформальним лідером, мати свою власну думку і вміти переконувати навколишніх у його слушності.

Відповідно до теорії Мак Клелланда люди які прагнуть влади, повинні задовольнити цю свою потребу і можуть це зробити при занятті визначених посад [15].

Теорія мотивації Фредерика Герцберга.

Ця теорія з'явилася в зв'язку з необхідністю з'ясувати вплив матеріальних і нематеріальних чинників на мотивацію людини.

Фредерик Герцберг створив двухчинникову модель, що показує задоволеність роботою.

Перша група чинників (гігієнічні чинники) зв'язані із самовираженням особистості, її внутрішніми потребами. а також із навколишнім середовищем.

 

Друга група чинників мотивації зв'язана з характером і сутністю самої роботи.

Гігієнічні чинники Ф. Герцберга, як видно, відповідають фізіологічним потребам, а також потребам в безпеці і впевненості в майбутньому [13].

Другий підхід до мотивації базується на процесуальних теоріях. Тут говориться про розподіл зусиль людей і виборі визначеного виду поводження для досягнення конкретних цілей.

 

Моделі мотивації

Різні психологічні напрями виділяються різні мотиваційні аспекти. Але все це різноманіття поглядів можна звести до трьох основних моделях мотивації. Це модель біологічних спонукань, модель оптимальної мотивації і когнітивна модель мотивації.

У моделі біологічних спонукань перш за все пояснюється мотивація задоволення первинних потреб. Відхилення у фізіологічному балансі призводить до виникнення біологічного імпульсу, керованого на задоволення певної потреби. Чим довше або сильніше порушений баланс, тим сильніше буде мотивація.

“Підтримка рівноваги, коли організм не відчуває ніяких потреб, називається гомеостазом. Звідси гомеостатична поведінка — це така поведінка, яка спрямована на усунення мотивації шляхом задоволення викликаної нею потреби» [9, 241].

Модель оптимальної активації запропонована в 50-ті роки минулого століття Даффі і Хеббом і значною мірою заснована на законі Іеркса-Додсона. Згідно даної моделі, оптимальний рівень активації не відповідає нульовому рівню [12].

Деякі люди потребують більш сильної мотивації, у той час як інші здатні виносити стимули лише в обмеженій кількості. Крім того, на оптимальний рівень активації впливає психічний стан людини (наприклад, під час сну і бадьорості нам необхідні абсолютно різні рівні активації). Але ця модель також механічна і не пояснює, чому люди вибирають ту чи іншу поведінку.

Когнітивна модель мотивації створена в рамках когнітивної психології. Для когнітивіста людина активна завжди. Ми постійно чимось зайняті, але що саме ми будемо робити, ми вирішуємо самі, тобто залучаємо процес мислення, вибір і т.д. Тоді всупереч попереднім моделям, не існує спеціальної сили, яка виступає не сцену тільки тоді, коли порушена рівновага.

Роберт Боллес розглядає мотивацію як механізм вибору, який діє виходячи не тільки з зовнішніх спонукань, але перш за все з визначення найкращої можливості, враховуючи фізіологічний стан, емоції, пам'ять [29].

Згідно теорії Едварда Десі (1975), нас більше приваблює діяльність, котра розвиває в нас почуття компетентності. Як доказ залучається той факт, що кращих результатів частіше домагаються ті люди, які самі організували свою роботу і контроль. Зовнішнє заохочення, частіше призводить до зменшення внутрішньої мотивації [30].

Джозеф Нюттен вважає, що вибір наших дій зумовлюють поставлені нами цілі та плани на майбутнє. Чим важливіша мета, тим сильніше вона визначаэ вибір. При цьому підкреслюється те, що стимулом служать не стільки самі цілі, скільки намір їх досягти [32].

 

Висновки до Розділу 1

Мотивація людини ніколи не була одноманітною. В певний період часу, або за деяких обставин, мотивація може проявлятися різними мотивами. Мотиви ж спонукають людину до діяльності, вони є причиною дій та вчинків людини. У людини є мотивація тоді, коли вона прагне виконати певну діяльність. Діяльність же породжують потреби. Потреби загальні для всіх індивідів, але й мають певний індивідуальний прояв у кожної людини.

При мотивації важливою характеристикою діяльності є зусилля, старання, наполегливість, сумлінність, спрямованість. “Внутрішня” мотивація породжується людиною, мотиви виникають усередині людини. “Зовнішня” мотивація породжується при взаємодії з іншими людьми та навколишнім середовищем.

Мотивація в Інтернет ресурсах виділяється такими прикладами як: специфічний інтерфейс, графічна репрезентація, захист особистої інформації, соціальна складова, інформативна наявність, відсутність набридливої реклами.

Висновки до Розділу 2

Номінація — це процес надання назви певним об’єктам, явищам,. подіям на основі уявлень та асоціативних відношень у свідомості людини. за допомогою якого встановлюється відношення позначального і позначуваного між певною мовною одиницею і відповідним предметом, явищем, ознакою.

Виділяють два рівні номінації: нижчий (апелятивний) і вищий (пропріальний). Номінація (як процес творення назв) реалізується в мові шляхом метонімії, метафори, лексика­лізації компонентів слова, словоформ, вільних сполучень слів, лексикалізації і фразеологізації вільних словосполучень, розгортання (утворення і комбінування) синтаксичних словосполучень для позначення уточнюваних, конкретизованих понять, номінативно-предикативне позначення подій, ситуацій у формі речення та більших одиниць тексту.

Номінація у назвах веб-сайтів виділяється його доменним ім’ям. Назва сайту може складатися з абревіатури організації, залежно від виду діяльності та сфери діяльності. Також сайт можна проаналізувати відносно його доменної зони, такі як .com, .net, .org, тощо.

Мотиваційна ознака — термін, який здебільшого використовується для характеристики лексикологічного та ономасіологічного аспектів мотивованості. При аналізі номінації веб-сайтів, мотиваційна ознака виявлялась в таких номінативних одиницях: 24, 911, pcdoctor, vip та інші.

Отже, вибір мотиваційної ознаки у процесі номінації детермінується позамовною дійсністю, мовними, культурно-історичними, соціально-психологічними та ментально-психологічними чинниками.

Висновки

У час розвитку комп’ютерних технологій використання Інтернету значно збільшило можливості використання мови. Це з часом й вплинуло на розвиток номінації в Інтернеті, особливо при підборі назви до веб-сайту. Правильно підібрана назва веб-сайту гарантувала йому велику популярність серед користувачів Інтернету.

Використання мотиваційних прийомів, таких як заміна на синоніми, омоніми, використання полісемії в назві здобула широке використання. При цьому, визначивши мотиваційну ознаку потрібно визначити ще внутрішню форму слова, оскільки люди обізнані в тій чи інший сфері (наприклад, впливання у назві сайту слова, яке відносилося до комп’ютерних технологій) могли виявити усю ознаку мотивації. Більшість вчених вважає, що мотиваційна ознака номінації детермінується мовними та позамовними чинниками, культурно-історичними та ментально-психологічними. Приналежність людини до певного соціального прошарку теж приводить до змін у мотиваційній діяльності.

Значним чином використання номінації при створенні назви сайту вплинуло і на саму мову електронної комунікації. Використання скорочень, іншомовних слів, слів-мотиваторів доповнило мову новими словами та специфічними характеристиками. В деяких випадках, для конкретного слова надавалось нове значення.

Дехто вважає, що розмір назви сайту також впливає на її вмотивованість. З цим важно не погодитися. Адже людському мозку простіше запам’ятати коротші назви, в яких присутні скорочення, абревіатури.

При аналізі прикладів сайтів, взятих з різних куточків земної кулі, було з’ясовано, що мотиваційні процеси бувають різних типів. Вони можуть фонетично, морфологічно та семантично мотивовані. Використання чисел 911 та 24, як мотиваційних ознак також надавало сайту певної характерної особливості та демонструвало усі його позитивні риси.

Аналіз мотиваційних процесів у номінаціях веб-сайтів надав нам можливість зрозуміти, якими методами можна створити назву, яка б мотивувала людей.

 

 

Список літератури

1. Азаров Л.Є. Побудова прикметникових складних номінацій// Мовознавство. — 1999. — с. 31-34

2. Андреєва Г.М. Соціальна психологія. — М., 1979. — 407 с.

3. Блинова О.И. Явления мотивации слов. Лексикологический аспект. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1984. – 191 с.

4. Булаховській Л.А. Просте речення// Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 2000. — с.165-170

5. Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. – Л.: Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР, Ленинградское отделение, 1941. – 247 с.

6. Бучко Д. Принципи номінації і класифікації українських ойконімів// Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів. 1993. — с.113-115

7. Вовк О.Типи і засоби номінації в українській мові// Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів. 1993. — с.115-121.

8. Гак В.Г. Языковые преобразования. – М.: Языки русской культуры, 1998. – 763 с.

9. Годфуа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т.1. — М., 1992.

10. Губанова В.А. Мотивировочные признаки. Их разряды. Функционирование // Проблемы ономасиологии. – Орел, 1974. – С. 113-129.

11. Джорж Ф. Модели в кибернетике. М.: Наука, 1974. — 250 с.

12. Занюк С. Психология мотивации. Теория и практика мотивирования. Мотивационный тренинг (Новейшая психология) — М. 2001. — 117 с.

13. Кикнадзе Д. А., Потребности, поведение, воспитание, — М., 1968, — 146 c.

14. Кулюткин Ю. Н. Личностные факторы развития познавательной активности учащихся в процессе обучения.— 1984

15. Леонтьев В. Г. Мотивация и психологические механизмы ее формирования. — Новосибирск, 2002. — 164 с.

16. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – 685 с.

17. Маркова А. К. Мотивация учебной деятельности.— М., 1978

18. Морковкин В. В. Лексическая многозначность и некоторые вопросы ее лексикографического описания // Русский язык Проблемы художественной речи. Лексикология и лексикография. - М.: Наука, 1981. - С. 153-166

19. Несторенко І.Я. Непрямі номінації осіб за зовнішньою ознакою (апелятиви)// Мовознавство. — 1996. — с. 61-64.

20. Редькова М. Непряма номінація чорта в українських казках// Наукові виклади. — 2007. — с. 40-45.]

21. Рубинштейн С. Л. Человек и мир.— М., 1969.— 370 с.

22. Сосюр Фердінанд де. Курс загальної лінгвістики.— К., Основи. — 1998

23. Телегина Э. Д. Мотивация в структуре мыслительной деятельности: Искуственный интелект и психология, — М., 1976

24. Улуханов И.С. Мотивация в словообразовательной системе русского языка. – М.: ООО “Издательский центр “Азбуковник”, 2005. – 314с.

25. Ульман С. Семантические универсалии // Новое в лингвистике. – Вып. 5. – М., 1970. – С. 251- 299.

26. Яворська Г.М. Мовні концепти кольору// Мовознавство. — 1999. — с. 42-50.

27. Языковая номинация. Общие вопросы / Отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А. Уфимцева.– М.: Наука, 1977.– 359 с.

28. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения человека.— М., 1969.— 270 с.

29. Bolles R. Cognition and Motivation: Some Historical Trends. — New York: Academic Press., 1974

30. Deci, E. L. Intrinsic motivation. — New York: Plenum., 1975

31. Maslow A. — Motivation and Personality. — Santa Clara, California. 1970. — 293 с.

32. Nuttin J. Motivation, planning and action: a relational theory of behavior dynamics. — Hillsdale: Leuven University Press., 1985

33. http://dictionary.reference.com/browse/

34. http://www.jino.ru/support/faq/domains-general/domain-name.html

35. http://www.ldoceonline.com/dictionary/

36. http://www.nameholding.ru/help/knowledgebase/tldclass/

Зміст

Вступ. 2

I Розділ. Мотивація, як основний фактор залучення аудиторії. 2

1.1Загальна характеристика мотивації 2

1.2Мотиваційний процес. 2

1.3Теорії мотивації 2

1.4Моделі мотивації 2

1.5 Особливості мотивації в Інтернет ресурсах. 2

ІІ Розділ. Особливості процесу номінації в мові 2

2.1 Номінація на різних мовних рівнях. 2

2.2 Типи мовної та міжмовної номінації 2

2.3 Особливості номінації у назвах сайтів. 2

2.4Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації назв сайтів. 2

Висновки. 2

Список літератури. 2

Вступ

Дана робота присвячена дослідженню мотивації людини, номінації у мові та мотиваційним особливостям у назвах сайтів. Завдяки стрімкому розвитку Інтернет технологій кількість веб-сайтів стрімко зростає кожен день. Проте, для того, щоб сайт був популярним і відповідно мотивованим, дуже важливо створити таку назву сайту, яка б залучала людей і мотивувала їх час від часу знову відвідати його. У межах пропонованого дослідження сконцентруємо увагу на проблемі зумовленості вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації назв веб-сайтів.

Теоретичною базою для роботи слугували роботи таких вчених, як О. І. Блінова, М. Д. Голєва, Л. Є.Азарова, Ф. І. Буслаева, В. А. Губанова, Д. А. Кікнадзе, І. Я. Несторенка, А. Маслова, С. Л.Рубінштейна, та інших.

Актуальність дослідження полягає у відсутності загальних принципів виявлення мотиваційних ознак та номінаційних особливостей назв веб-сайтів.

Об’єктом дослідження є назви сайтів, їхня структура та особливість.

Предметом дослідження є механізми мотивації та номінації у назвах сайтів.

Метою дослідження є виявлення мотиваційних ознак назв сайтів, котрі знаходяться у веб-просторі, а також порівняти їх популярність відносно їх номінаційним особливостям.

Матеріалом дослідження слугували назви сайтів в мережі Інтернет, отримані шляхом вибірки за різними сферами діяльності.

Новизна дослідження полягає у тому, що вперше зроблено спробу виявити мотиваційні ознаки у мотиваціях веб-сайтів.

При вирішенні поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи: емпіричний, метод системного аналізу.

Теоретична цінність роботи полягає у її частковому внеску в дослідження мотиваційних процесів у мові, номінаційних та мотиваційних ознак у назвах сайтів.

Практична цінність полягає у можливості використання роботи при написанні курсових та дипломних робіт. Також вона буде слугувати, як посібник для створення назв веб-сайтів.

Обсяг та структура дослідження. Робота містить 50 сторінок, складається з вступу, двох розділів і висновків. В кінці роботи поданих список використаної літератури.

У вступі розкрита актуальність даного дослідження, поданий стислий огляд критичних джерел, визначена новизна курсової роботи, сформульовані об’єкт, предмет, мета, завдання, методи, наукова новизна та практичне значення наукової роботи.

У першому розділі розкрито особливості мотивації людей, її загальна характеристика, процеси, моделі та теорії мотивації. Також представленні особливості мотивації в Інтернет ресурсах

У другому розділі розкрито особливості процесу номінації, види, засоби, які для цього використовуються. Описано відмінності між мовною та міжмовною номінаціями. Охарактеризовано їхній вплив на сам процес номінації. Розкрито особливості мотиваційної ознаки у процесі номінації веб-сайті із поданими прикладами.

У висновках стисло подаються результати даного дослідження.

 

I Розділ. Мотивація, як основний фактор залучення аудиторії