Поэтому повторить тему «Документ»

Завдання

1. Складіть конспект (Самостійна робота)..

2. ПР 8. Складіть за зразком власну автобіографію.

3. ПР 9. Складіть за зразком заяву про вступ до вищого навчального закладу.

4. ПР 10. Складіть наказ щодо особового складу (про призначення на посаду, звільнення з посади, переведення на посаду).

5. ПР 11. Складіть за зразком пояснювальну записку (про запізнення вами на робоче місце) / або доповідну записку.

6. ПР 12. Складіть за зразком запрошення (запросіть колег взяти участь у науково-практичній конференції) / або оголошення.

7. ПР 13. Складіть за зразком лист-вітання.

8. ПР 14. Оформіть конверт.

9. ПР 15. Складіть телеграму.

Это все задания!!!

28 мая (во вторник) приносим работы!!!

Осталось одно занятие,

Поэтому повторить тему «Документ»

(это будет ПР 7),

А также «Морфологию» и «Синтаксис»

(это будет аудиторная контрольная работа)!!!

ТЕМА. Складання та оформлення службових ДОКУМЕНТів

План

1. Службові листи:

1.1 Класифікація листів.

1.2 Реквізити листа.

1.3 Вимоги до тексту листа.

1.4 Етикет ділового листування. Початкові та завершальні речення листів.

1.5 Оформлення листа.

1.6 Складання листів:

ü лист-запит, лист-прохання, лист-претензія та відповіді на них;

ü лист-підтвердження, супровідний лист, гарантійний лист.

1.7. Правила оформлення кореспонденції.

2. Телеграма.

3. Запрошення. Оголошення.

4. Доповідні і пояснювальні записки.

5. Автобіографія.

6. Заява.

7. Наказ. Реквізити наказу.

 

Службові листи.

Класифікація листів.

Лист – це поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.

Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, орга­нізаціями, установами, фірмами та закладами.

За функціональними ознаками службові листи поділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.

До листів, що потребують відповіді, належать:

• листи-запити;

• листи-пропозиції;

• листи-претензії;

• листи-прохання;

• листи-звернення;

• листи-вимоги.

До листів, що не потребують відповіді, належать:

• листи-попередження;

• листи-нагадування;

• листи-підтвердження;

• листи-відмови;

• супровідні листи;

• гарантійні листи;

• листи-повідомлення;

• листи-розпорядження.

За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колективні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції, циркулярний лист – цілій низці установ, колективний лист – на одну адресу, але пишуть його від імені керівників кількох установ.

Написання ділового листа – це справжнє мистецтво, адже тексти листів найменшою мірою трафаретизовані та уніфіковані. Щоб оволодіти мистецтвом листування, слід засвоїти правила ведення ділової кореспонденції.

Вимоги до тексту листа.

Основою службового листа є текст, який має чітко відбивати причину та мету його написання, розкривати суть конкретної справи, містити переконливі докази, аргументи. Щоб текст листа був бездоганним, він має характеризуватися такими найважливішими ознаками:

правильністю, тобто відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі (орфографічним, лексичним, мор­фологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуаційним). Якщо виникають труднощі під час написання окремих слів, з’являються сумніви щодо того чи іншого розділового знака, слід відшукати потрібне слово у словнику чи довіднику, знайти правила, в яких узагальнюються схожі випадки;

змістовністю, яка передбачає глибоке осмислення теми, головної думки листа, уникнення всього зайвого. Слід викладати думки чітко й по суті, уникати багатослів’я, двозначності;

послідовністю та логічністю викладу. Пишучи листа, необхідно стежити за перебігом своїх думок, зосереджуючи увагу на найістотнішому. Закони логіки не повинні порушуватися ні в загальній системі викладу тексту, ні в переходах від однієї частини до іншої. Ці переходи можна вдало здійснювати за допомогою та­ких зв’язок:

Хотіли б також нагадати про...

Водночас хочемо наголосити на...

Окрім того, наважуємося (дозволимо собі) нагадати Вам ще й про те, що...

Вважаємо за доцільне (потрібне)...

Хотілося б звернути Вашу увагу...

Не зайвим буде нагадати...

Крім зазначених вище причин...

При нагоді просимо Вас...

Зважте також і на те...

Принагідно хотіли б...

Ми також намагаємося...

Ще раз хочемо подякувати Вам...

Необхідно зазначити й те, що...;

 

мовним багатством, що передбачає використання різ­номанітних засобів вираження думок, уникнення невиправданого повторення слів, однотипних конструкцій речень;

точністю, яка великою мірою залежить від ерудиції та глибини знань особистості, а також від багатства активного словникового запасу. Виражаючи власні думки, слід добирати слова, що найбільшою мірою відповідають висловлюваному змісту. Суть справи треба викладати якомога зрозуміліше, так, щоб написане не викликало сумнівів або запитань;

доречністю та доцільністю, що залежить насамперед від того, як повно і глибоко ви оцінюєте ситуацію спілкування, інтереси адресата. При цьому потрібно уникати всього, що може неприємно вразити, викликати роздратування.

Пам’ятайте: висловлювати претензії, писати листи-нагадування, відмови завжди треба в тактовній, ввічливій формі. Щоб не уви­разнювати гостроти стосунків із партнером, варто віддавати перевагу не активній, а пасивній формі дієслів.

Наприклад:

 

Ви ще не висловили своїх пропозицій – Вами ще не висловлені пропозиції.

 

Отже, правильно оформлений, недвозначний за змістом, бездоганний з погляду структури, грамотно написаний лист стане запорукою успіху вашої справи, сприятиме створенню доброго враження про вас. Якщо ви прагнете оволодіти мистецтвом ділового листування, слід дотримуватися певних правил його ведення.

Оформлення листа.

Службові листи друкують на комп’ютері, друкарській машинці або пишуть на чистому бланку лише з одного боку. Певна річ, на бланку друкують тільки першу сторінку листа, а наступні – на чистих аркушах. Для зручності з обох боків сторінки залишають поля: ліве – не менш як 30 мм; праве – не менше 1-1,5 мм; верхнє – 20 мм; нижнє – 20 мм.

Нумерація сторінок. У листах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерацію сторінок починають з другої. Номери сторінок проставляють посередині верхнього поля арабськими цифрами на відстані не менш як 10 мм від верхнього краю. Біля цифр не ставлять ніяких позначок.

Рубрикація. Це членування тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної будови листа. Найпростіша рубрикація в листах – поділ тексту на абзаци.

Абзац указує на перехід від однієї думки до іншої і має становити три інтервали від поля.

Типовий абзац має три частини:

1) зачин (формулюється тема абзацу, тобто повідомляється, про що йтиметься далі);

2) фраза (викладається головна інформація абзацу);

3)коментарі (підсумовується те, про що йшлося в абзаці).

Наприклад:

 

Щиро вдячний Вам за запрошення взяти участь у роботі науково-практичної конференції «Нові технології у поліграфії». Ваше запрошення дуже важливе для мене, однак, на превеликий жаль, обставини складаються так, що я змушений відмовитися.

Сподіваюся, що моя відмова не образить Вас і в майбутньому ми ще зможемо плідно співпрацювати.

З повагою...

 

Текст листа друкується через півтора чи два інтервали. У тексті не повинно бути виправлень чи підчищень.

Не слід надсилати листа, написаного через копіювальний папір, це свідчить про неповагу до адресата.

Узвичаєно відповідати на листи якомога швидше. Фахівці з культури ділового листування конкретизують термін написання відповіді адресатові залежно від змісту листа.

Правила ввічливості вимагають відповісти на одержаний лист протягом 7-10 днів.

Отримавши лист-запит, що потребує докладного розгляду, слід упродовж трьох днів повідомити, що лист одержано, й дати остаточ­ну відповідь протягом 30 днів.

Лист-вітання можна надсилати упродовж 8 днів з моменту отримання повідомлення про певну врочистість.

Лист-співчуття надсилається протягом 10 днів після сумної події.

Не слід відповідати на листа нашвидкуруч, зопалу, одразу піс­ля одержання прикрих, вражаючих відомостей. Неодмінно заспо­койтеся, подумки чітко сформулюйте, що саме ви маєте написати, й лише потім викладайтедумки на папері.

 

Складання листів.

Лист-запит.

Це різновид комерційного листа, що містить прохання надати докладну інформацію про певні товари, послуги або уточнити вже наявну, попередню інформацію про фірму, банк тощо. Лист-запит складають на підставі ознайомлення з каталогами, проспектами, буклетами, прейскурантами, рекламними оголошеннями та інформацією, отриманою на виставках, ярмарках.

У листі-запиті обов’язково вказуємо:

• підставу для запиту;

• назву товару (його марку, якість, модель тощо);

• умови й термін постачання;

• умови оплати.

Наприклад:

Шановні панове!

Ми уважно ознайомилися з Вашим каталогом, де представлено нові товари, що належать до групи... Деякі із запропонованих товарів зацікавили нас як такі, що можуть ефективно ви­користовуватися в нашому виробничому процесі.

Будемо Вам щиро вдячні, якщо Ви надішлете нам докладні характеристики всіх товарів цієї групи. Просимо також надіслати поточний прейскурант, зазначивши умови постачання та вартість упакування.

Заздалегідь вдячні Вам.

З повагою...

Шановні панове!

Своїм листом від... (дата) Ви запропонували нам послуги на публікацію рекламних оголошень наших клієнтів у журналах (газетах, тижневиках), що видаються в Україні.

Наші клієнти зацікавилися Вашою пропозицією і хотіли б отримати докладну інформацію про видання, в яких Ви пропонуєте подати рекламні оголошення. Зокрема, вони хотіли б дізнатися про коло та загальну кількість їх читачів, наклад, а також про розцінки на рекламну площу та публікацію одного оголошення.

Будь ласка, повідомте нам цю інформацію якомога швидше.

З повагою...

Лист-відповідь на запит.

Лист-запит, безперечно, потребує відповіді: ви можете повідомити, що отриманий запит вивчаєте, надіслати каталоги, прейскуранти, запропонувати змінити умови, вказані в запиті, відмовити в постачанні товару чи іншому проханні.

Так, якщо ви зацікавлені у постачанні зазначеного товару, то у відповідьна запит надсилаєте оферту.

Оферта – це письмовапропозиція про постачання товару, яку робить продавець покупцеві. У ній висловлюється бажання чи готовність укласти угоду купівлі-продажу на умовах, викладених у пропозиції.

Наприклад:

 

Шановні панове!

Із вдячністю підтверджуємо отримання Вашого запиту й надсилаємо зразок... (назва товару), що зацікавив Вас. Ми можемо запропонувати Вам цей товар на таких умовах:

пластмасові... (назва) в упакуванні по... штук;

доставляння: фрахт оплачується до кордону;

упакування: безкоштовно;

оплата: безвідкличний акредитив.

Будемо вдячні за Ваше замовлення. Зі свого боку обіцяємо обслуговування в будь-який час.

З повагою...

Додаток: зразок в одному примірнику.

Шановні панове!

Підтверджуємо отримання Вашого запиту від... (дата) на постачання... (назва товару). Немає потреби надсилати зразки, оскільки Ви добре знайомі з якістю нашої продукції.

За умови своєчасного замовлення ми зможемо постачати Вам... (кількість) виробів щоквартально.

Пан... (прізвище) з нашої фірми ознайомив Вас із цінами та графіком постачань. Ваші відгуки були позитивними, а тому ми можемо розпочати відвантаження товару після отримання замовлення.

З повагою і побажанням успіхів...

Шановні добродії!

У відповідь на Ваш запит від... (дата) повідомляємо, що уважно ознайомилися з Вашими зразками... (назва товару). Хочемо запевнити Вас, що зможемо виготовити вироби належної (потрібної Вам, бажаної) якості.

Щоб задовольнити Ваші щорічні потреби, ми можемо запропонувати Вам такі умови договору:

ціна за одну одиницю... грн.;

загальна вартість усієї партії... грн.;

оплата: готівкою;

термін постачання:... днів після отримання замовлення.

Усі технічні характеристики наведено в нашому каталозі.

Просимо Вас надіслати відповідь упродовж п’яти днів з моменту отримання цього листа.

З повагою...

 

Шановні панове!

Дякуємо Вам за запит від... (дата) на постачання... (назва товару). Повідомляємо, що цей запит прийнято до розгляду.

Про остаточне рішення ми повідомимо Вам додатково.

З повагою...

 

Якщо Ви не можете надати пропозицію на постачання того чи іншого потрібного замовникові товару, неодмінно надішліть аргументовану відмову:

Шановні...!

Щиро вдячні Вам за запит від... (дата) та виявлений інтерес до нашої продукції.

Дуже шкода, але, зважаючи на потреби сучасного ринку, ми не виробляємо таких товарів.

Ми попросили пана... (прізвище), з яким плідно співпрацюємо, надіслати Вам відповідні пропозиції.

Додаємо ілюстрований каталог, у якому вміщено докладний опис товарів, які ми виробляємо. Просимо повідомити нам, чи зацікавив Вас якийсь із них, тоді ми зможемо надіслати Вам проект договору, зазначивши строки постачання, вартість, умови оплати тощо.

З повагою...

Шановні панове!

Дякуємо за лист від... (дата). На жаль, ми змушені повідомити Вам, що всю виготовлену продукцію експортує фірма... (назва). Ми надіслали туди Ваш запит і попросили надати Вам пропозицію, яка, сподіваємося, зацікавить Вас.

З повагою і побажанням успіхів...

 

Лист-прохання.

Це службовий лист, в якому у ввічливій формі звертаються до партнерів, клієнтів, інвесторів із певним проханням. Листи-прохання є одним із найпоширеніших видів ділової кореспонденції. Від уміння переконливо висловити своє прохання великою мірою залежить і його виконання. Наприклад:

Шановні добродії!

Ми співпрацюємо з Вами уже впродовж року на основі оплати проти виставлених рахунків. Були б дуже вдячні, якби Ви погодилися змінити ці умови оплати на відкритий рахунок з оплатою один раз на квартал.

Інші наші постачальники у Вашій країні вже погодилися на ці умови. Маємо надію отримати від Вас позитивну відповідь на наше прохання.

З повагою...

Шановні панове!

Звертаємося до Вас із проханням продати з нашого пакету такі цінні папери:... акцій за ціною... Ліміт чинний до... (дата). Цінні папери необхідно зняти з нашого депозитного рахунка. Просимо також кредитувати еквівалент на наш рахунок,

З пошаною...

Шановні панове!

Висловлюю найщирішу вдячність за пропозицію бути Вашим представником у... (назва країни). Вважаю за необхідне особисто обговорити з Вами питання про територію діяльності, комісійні, гарантії захисту клієнтів. Хотів би запропонувати Вам дату зустрічі:... (дата) о... годині.

Будьте ласкаві, повідомте, чи влаштовує Вас дата і час зустрічі.

Залишаюся з пошаною...

 

Лист-відповідь на прохання.

Лист-прохання неодмінно потребує відповіді. Отже, отримавши такого листа, ви повинні вирішити: задовольнити прохання чи відмовити. У разі, якщо ви вирішили виконати прохання, то відповідаєте так:

Шановні панове!

Висловлюємо щиру подяку за пропозицію взяти участь у будівництві готельного комплексу.

Уважно вивчивши запропонований Вами проект угоди, ми вирішили погодитися на пайову участь у будівництві... (назва об’єкта), що здійснюватиметься в період з... по... р.

Ще раз дякуємо за пропозицію і сподіваємося, що наша співпраця буде плідною і тривалою.

З повагою і найкращими побажаннями...

Шановні панове!

У листі від... (дата) Ви звернулися із проханням змінити умову оплати за... (назва товару). Ми переглянули нашу з Вами угоду і вирішили внести зміни, зваживши на аргументованість Вашого прохання. Надсилаємо змінений варіант нашої угоди.

Маємо надію, що нові умови задовольнять Вас.

З повагою...

Лист-підтвердження.

Це різновид службового листа, в якому засвідчуємо той чи інший факт: підтверджуємо одержання листів, переказів, цінних паперів.

Наприклад:

Шановні панове!

Щиро вдячні Вам за пропозицію постачити... (назва товару), що її містить Ваш лист від... (дата), якого ми щойно отримали й передали на розгляд до технічного відділу.

Просимо Вас зачекати кілька днів. Про остаточне рішення ми повідомимо Вам додатково.

З повагою...

Шановні добродії!

Дякуємо Вам за пропозицію і підтверджуємо її отримання. На жаль, Ваша пропозиція не відповідає нашим інтересам, оскільки ціни, вказані Вами, є значно вищими за ціни інших фірм на подібні товари.

Вибачте, але ми не можемо погодитися на Ваші умови.

З повагою...

Шановні...!

Підтверджуємо отримання товарів, які ми замовляли (Ш86-С від... дата). Кількість відвантаженого товару відповідає накладній, а якість – зразкам, які ми отримали минулого місяця.

З повагою...

Вельмишановний пане...!

На підтвердження нашої попередньої домовленості надсилаємо Вам письмове запрошення взяти участь у науковій конференції, що відбудеться... (дата і місце). Вашу доповідь на тему «Мистецтво ділового листування» внесено до програми конференції.

Оргкомітет конференції забезпечує проживання в готелі на період...

Реєстрація учасників конференції проводитиметься... (дата і час) у приміщенні... (назва, адреса).

З повагою...

 

Гарантійний лист.

Це службовий лист, якого пишуть для підтвердження певних умов, зобов'язань. Здебільшого гарантують оплату за певні послу­ги, виконану роботу, надану житлову площу, якісне виконання роботи. У гарантійних листах слід дотримуватися етичних норм спілкування – у ввічливій, тактовній формі висловлювати готовність до певних дій.

Такі листи адресують організації, установі, фірмі чи окремій філії. Наприклад:

Шановний пане...!

На підтвердження нашої телефонної розмови від... (дата) просимо Вас прийняти замовлення на публікацію рекламних оголошень у каталозі майбутнього ярмарку, що відбудеться у м. Харкові.

Оплату гарантуємо.

З повагою...

Супровідний лист.

Це службовий лист, що додається до основного документа (накладної, рахунка-фактури, каталогу, проспекту, прейскуранта, креслень, буклетів, зразків нових товарів) та інформаційно супроводжує його. Зазвичай це невеликий за обсягом лист, що містить назви та перелік надісланих документів.

Наприклад:

Шановні добродії!

Як і було домовлено (як і домовлялися), надсилаємо Вам такі документи:

рахунок-фактуру в двох примірниках;

страховий поліс на суму рахунка плюс 10%, що покривають інфляційний (банковий, валютний, дефляційний) ризик;

повний комплект коносамента, написаного (оформленого) на розпорядника з бланковим індосаментом і з позначкою «фрахт оплачено» на суму...

Просимо підтвердити їх отримання.

Залишаємося з повагою...

Шановні панове!

У відповідь на Ваше прохання від... (дата) надсилаємо Вам нині чинний експортний прейскурант до кожного із зразків... (назва товару). Просимо повідомити, які саме зразки Ви замовлятимете.

Чекаємо на відповідь.

З повагою...

Телеграма.

Телеграма – узагальнена назва різноманітних за змістом документів, переданих, як правило, по телеграфу.

Телеграми бувають: звичайні, термінові, урядові.

Телеграми надсилаються у найтерміновіших випадках, ко­ли інші види зв’язку не можуть забезпечити своєчасного доставлення інформації адресатові.

Текст телеграми містить лише словесну інформацію (зна­ки №, – (мінус), + (плюс), 0, % (процент), цифри пишуться словами).

Гранична стислість мови телеграм виявляється у тому, що кількість дієслівних форм мінімальна, прикметники майже відсутні, прислівники вживаються рідко. Заперечення «не» не вилучають. Телеграми можуть бути написані шифром або ко­дом. Розділові знаки у вигляді скорочень «крпк», «км» вжи­вають тоді, якщо вони впливають на зміну змісту.

Телеграма пишеться суцільним текстом без переносів. Роз­починається дієсловом у множині чи однині.

Службові телеграми пишуть у двох примірниках: 1-й – до відділення зв’язку; 2-й – до справи (копія).

У випадку, коли телеграми надсилають службові особи, що перебувають у відрядженні, під рискою відправник зазначає, крім власного прізвища, ще й посаду, ким і за яким номером видано йому посвідку про відрядження, а також серію, номер, місце і дату, якщо йому видано паспорт.

Телеграми пишуться на друкарських машинках, комп’ютерах великими літерами із двома інтервалами між рядками. Від руки треба писати великими літерами, чітким, розбірливим почерком темним чорнилом.

Між окремими словами роблять пропуск у два інтервали. Текст відокремлюється від адреси трьома інтервалами.

Телеграми пишуть лише з лицьового боку телеграфного бланка або чистого аркуша паперу.

Підпис ставлять окремим рядком, відступивши від тексту.

Якщо телеграма є відповіддю на одержану кореспонден­цію, то вихідний номер останньої ставлять перед початком тексту телеграми, а вихідний номер телеграми-відповіді – у кінці тексту, перед підписом.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Адресат (особа, якій надсилається кореспонденція, – одержувач).

3. Текст.

4. Адресант (особа, яка посилає кореспонденцію, – відправник).

Зразок:

 

ТЕЛЕГРАМА

 

Львів Л-18

Львівський державний університет

ПРОРЕКТОРОВІ

ПРОСИМО ВЗЯТИ УЧАСТЬ КОНФЕРЕНЦІЇ 9-12 БЕ­РЕЗНЯ 2005 р. ПРОФЕСОРА ВОЗНОГО ЗАПРОШЕННЯ ВИСЛАНЕ ПОШТОЮ ОРГКОМІТЕТ

ПРОРЕКТОР Д. КУЛИК

Київ 48 Володимирська вул. 55

Київський національний університет

ім. Т. Г. Шевченка

Оргкомітет конференції

Запрошення. Оголошення.

Запрошення – це документ, що містить коротку інформа­цію про подію або захід і адресується конкретній особі, осо­бам чи організації. Запрошуючи взяти активну або пасивну участь в оголошеному заході, цей документ завжди має бути змістом увічливим та коректним і містити дані про дату, міс­це, час, мету зібрання й умови, що висуваються до його учас­ників.

Реквізити:

1. Назва документа.

2. Звертання до адресата (у Кл. відмінку):

ü статус (посада);

ü прізвище;

ü ім’я;

ü ім’я по батькові.

3. Текст, що містить:

ü дату й час заходу;

ü місце проведення;

ü назву заходу;

ü порядок денний, тематику подій;

ü прізвища доповідачів у послідовності заявленого виступу;

ü маршрут проїзду (якщо треба);

ü номер контактного телефону для довідок.

4. Посада (статус), підпис, ініціали та прізвище адресан­та або назва структури, яка запрошує.

5. Відбиток печатки (якщо треба).

Текст запрошення (повідомлення) залежить від виду захо­ду, статусу й місця, яке відведено в ньому адресатові.

Документ може бути й без назви і починатися з шанобли­вого звертання у Кл. відмінку:

- Шановний (а, -і)...

- Глибокошановний (а, -і)...

- Вельмишановний (-а, -і)...

- Добродію (-йко, -ї)...

- Пане (-і, -но, -ове)... тощо.

Формуляром і змістом цей документ подібний до службо­вого листа-запрошення чи оголошення.

Зразки:

ЗАПРОШЕННЯ

Вельмишановні пані Ольго та пане Гордію!

Запрошуємо вас на ювілейні урочистості, присвячені 70-річчю від дня народження та 50-річчю творчої діяльності народного артиста України Борейка Леоніда Семеновича, що відбудуться 4 квітня 2008 р. в Будинку актора (вул. Красіна, 3) о 17.00.

Голова Харківського

театрального товариства (підпис) В. М. Шестопалов

! Звертаючись до декількох осіб, займенники ви, вам, вас... слід писати з малої літери.

 

ЗАПРОШЕННЯ

Шановний п. Стефанів Олеже Віталійовичу!

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі науково-практич­ної конференції «Вивчення української мови у вищій школі», яка відбудеться 20 травня 2008 р. в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди (вул. Артема, 29).

Засідання перше – початок о 10.00 (ауд. № 401).

Вступне слово ректора ХДПУ ім. Г. Сковороди акад. АПН України Пономаренка Ф.І.

Доповіді та повідомлення:

Кабанець В.Я. (ХДПУ ім. Г. Сковороди).

Актуальні проблеми вивчення української мови у ВНЗ.

Любченко А.П. (ХУВС).

Проблеми усного ділового мовлення.

Засідання друге – початок о 15.00 (конференц-зала).

Чорна К. С. (ХДАК).

Про деякі аспекти вивчення ділової української мови.

Бабич Г.П. (ХДПУ ім. Г. Сковороди).

Викладання курсу «Культура мовлення вчителя» на нефілологічних факультетах педагогічного закладу.

Ігнатенко С.П. (ХДТУБА).

Українська мова – мова ділових паперів.

Їхати: трамваями № 5, 7, 11 до зупинки «вул. Артема», ст. метро «Пушкінська».

Тел. для довідок: 7-472-094, 7-472-420.

Голова оргкомітету (підпис) В. В. Калач

Оголошення – це документ, у якому міститься необхідна інформація. За змістом оголошення поділяються на два види:

1. Організаційні – оголошення про подію чи захід.

2. Рекламні – оголошення про навчання, роботу, послу­ги, пропозиції тощо.

Організаційні оголошення адресуються як конкретній групі осіб, так і широким верствам населення. Зміст реклам­них оголошень розраховано на широкий загал.

Як організаційні, так і рекламні оголошення за формою бувають: писані, мальовані, комбіновані, відтворені механіч­ним способом та ін.

Сучасний рівень поліграфічного виробництва, копіюваль­ної та розмножувальної техніки надає необмеженої змоги по­шуків найрізноманітніших шрифтових і кольорових варіан­тів цього документа.

Текст будь-яких оголошень має бути лаконічним, конк­ретним і містити вичерпну інформацію про дату, час, місце та зміст події чи заходу. Рекламні оголошення мають висвіт­лювати перелік послуг, товарів, їхню ціну тощо.

Оголошення про запрошення на роботу, навчання, пропо­зиції щодо подорожей і відпочинку містять умови, переваги, пільги, оплату та інші дані.

Розрізняють оголошення:

Ø службові – підприємств, навчальних закладів, де­ржавних установ, організацій, фірм, агенцій тощо;

Ø особисті – громадянина чи групи осіб.

Реквізити:

1. Назва документа.

2. Текст, що містить:

ü дату;

ü час;

ü адресу місця проведення;

ü організатора (відповідального);

ü порядок денний (зміст) заходу;

ü коло осіб, яких запрошено;

ü умови входу (вільний чи платний);

ü способи проїзду (для зовнішніх).

3. Назва структурного підрозділу чи колегійного органу, або посада і прізвище особи, яка дає оголошення (якщо треба).

Зразки:

ОГОЛОШЕННЯ

11 травня 2007 р. об 11.00 у приміщенні Будинку Алчевських відбудеться зустріч із народним депутатом України Оксаною Ляшенко.

Вхід вільний.

Проїзд: ст. метро «Архітектора Бекетова», трамвай № 5, 7, 11, 14 до зуп. «вул. Гіршмана».

Харківський

депутатський клуб

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В. Каразіна

Підготовче відділення

Оголошує додатковий набір на курси для вступу на ф-ти: філологічний, історичний, математичний, фізичний, хімічний, соціологічний, економічний.

Умови зарахування та додаткова інформація за адресою: Харків-22, майд. Свободи, 4, VI поверх, кімн. 6/19.

Тел. для довідок: 7-436-196, 7-457-409 щодня, окрім суботи й неділі, від 13.00 до 19.00.

Адміністрація

 

У приватних оголошеннях часто замість назви докумен­та («ОГОЛОШЕННЯ») для стислості та економії місця роз­міщують ключове слово чи словосполуку, наприклад, «Про­дам», «Придбаю», «Обміняю», «Пропоную», «Здаю», «Робота за кордоном» тощо.

Обсяг тексту таких оголошень лаконічний і визначається рекламодавцем. Стилем викладу змісту ці документи близь­кі до реклами, наприклад:

Продам

ЗАЗ-968М. На ходу, недорого.

Тел. 7-369-520 (19.00-22.00).

 

Поряд із нейтральною лексикою та інфінітивною фор­мою дієслова з’являються оцінна, емоційно насичена лек­сика, риторичні запитання та звертання, прикметники у формі ступенів порівняння, неповні речення й ін.

Визначальним чинником дієвості візуальних оголошень (реклами) окрім оригінальності змісту є оформлення: відтво­рення тексту (шрифт) і розміщення його на площині (симет­рія, асиметрія), добір кольорів та їх поєднання. Для трансля­ції по радіо і телебаченню є суттєвим час повідомлення, музичне чи звукове оформлення, чіткість та зрозумілість вимови, оригінальність тексту, композиції чи відеоряду.

Автобіографія.

Автобіографія (від грец. autos – сам, bios – життя, grapho – пишу – опис свого життя) – це документ, у якому особа, що його складає, власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності. Автобіографія подається при вступі до навчального закладу чи на роботу. Цей документ пишеться довільно.

Основні правила написання автобіографії:

1. Заголовок може складатися з одного слова «Автобіографія», яке розміщується посеред рядка.

2. Кожне нове повідомлення в автобіографії повинне починатися з абзацу. Всі відомості з автобіографії подаються в хронологічній послідовності, щоб уявити життєвий шлях, ділову кваліфікацію і громадську активність людини.

3. Тип мовлення автобіографії – розповідь від першої особи. При цьому не слід зловживати займенником я. Необхідно уникати прикметників, що виражають ознаку. Кожен, хто пише автобіографію, основну увагу має приділити фактам, не вдаючись до міркувань з приводу окремих життєвих ситуацій, опису подій.

4. Зліва під текстом ставиться дата написання, справа підпис автора.

Зразок

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Гончарук Ірина Петрівна, народилася 22 березня 1986 року в м. Донецьку в сім’ї службовця.

У 1993 році вступила до першого класу середньої школи № 92 м. Донецька, яку закінчила у 2003 році.

За період навчання брала участь у художній самодіяльності, в шкільних, районних олімпіадах з різних предметів, маю грамоти.

У 2001 році закінчила музичну школу по класу скрипки.

У 2003 році вступила на перший курс Донецького державного університету на математичний факультет.

Батько, Гончарук Петро Сергійович, працює майстром цеху Донецького металургійного заводу.

Мати, Гончарук Тетяна Василівна, працює вчителем історії в середній школі № 30 м. Донецька.

Сестра, Гончарук Олена Петрівна, навчається у сьомому класі середньої школи № 92 м. Донецька.

Домашня адреса: 83117, м. Донецьк, вул. Петровського, 113, кв. 15.

22.09.2003 р. Гончарук

Заява.

Заява – це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані їм права (на працю, відпочинок, матеріаль­не і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси.

Розрізняють два основних види заяв:

ü особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

ü службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, об’єднання), які він репрезентує, до посадової особи іншої органі­зації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у де­кількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адре­су організації, вихідний номер документа тощо).

За походженням заяви бувають:

1. Зовнішні:

- особисті, у яких обов’язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військо­вого білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уника­ти абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

- службові, у яких подається повна поштова та юридич­на адреса підприємства (фірми, установи) з усіма на­лежними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов’язковими викладені вище вимоги.

Реквізити заяви:

1. Адресат (з великої літери праворуч) – посада, назва установи, звання, прізвище та ініціали посадової особи, на ім’я якої подається заява, у Д. відмінку, чергуючи за­кінчення -ові (-еві, -єві) з -у (-ю).

2. Адресант (без прийменника з малої літери) – посада, звання, назва закладу, прізвище, ім’я та ім’я по батькові особи, яка звертається із заявою, у Р. відмінку (без крап­ки в кінці останнього слова).

3. Назва документа.

4. Текст (з великої літери, з абзацу).

5. Додаток (підстава): перелік інших документів із зазна­ченням кількості сторінок, що додаються до заяви на підтвердження її правомірності чи вагомості аргументації.

6. Дата написання (ліворуч).

7. Підпис адресанта (праворуч).

Для одержання додаткових авансів чи позик укладається заява-зобов’язання.

У цьому документі крім обґрунтованого прохання про на­дання певної суми зазначаються гарантований термін і спосіб її повернення, відомості про постійне місце роботи й заробітну плату та дані особистого документа (паспорта).

Різновидами заяв також є позовні заяви, які подаються до суду, наприклад, позовна заява про стягнення аліментів містить такі відомості:

Ø назва суду;

Ø прізвище, ім’я та ім’я по батькові позивача, відповідача та їх домашня адреса або місце проживання;

Ø назва документа;

Ø зміст вимоги позивача висвітлює дату реєстрації шлюбу, наявність дітей, рік їх народження; від якого часу відпо­відач ухиляється виконувати свої батьківські обов’язки та вимоги позивача; аргументовані (документальні) до­кази, що підтверджують позов;

Ø дата;

Ø підпис позивача.

Змістом інших позовних заяв до суду є заяви щодо відшко­дування збитків, завданих унаслідок ДТП, пограбування, завда­вання шкоди, незаконного засудження або затримання, захист честі, гідності та репутації позивача, оскарження неправомірних дій органів, підприє