Ознайомлення зі структурною діяльністю банку

Вступ

Символічно, що 2002-й рік, рік 10-річчя роботи Приват Банку на фінансовому ринку, пройшов під девізом “10 років довіри”. Саме завдяки довірі з боку клієнтів і партнерів, Приват Банку вдалося в минулому році зміцнити своє лідерство в усіх сегментах фінансового ринку, значно збільшити клієнтську базу. Взаємна довіра та взаємовигідна співпраця з клієнтами дозволяють банку постійно впроваджувати передові, унікальні банківські технології та продукти, що дозволяють клієнтам ефективніше вести свій бізнес. Висока динаміка розвитку банку в черговий раз отримала визнання на міжнародному рівні - у 2002 р. Приват Банк був визнаний банком року в рейтингу журналу The Banker, і це свідчить про високий рівень довіри до банку з боку свіового фінансового ринку.

У 2002 році банк забезпечив виконання основних завдань і напрямів розвитку, серед яких нарощування чистих активів, кредитного портфеля, залучених коштів і капіталу, а також подальший розвиток клієнтської бази, інноваційних банківських продуктів і технологій. Темп приросту чистих активів ПриватБанку в 2003 р. становив 29%, що дозволило зберегти 2-ге місце серед українських банків. Активно розвиваючи ринок послуг для фізичних осіб, ПриватБанк став лідером банківської системи України за

обсягом споживчого кредитування (приріст з початку року - більше ніж у 3,7 рази).

Сьогодні ми можемо з упевненістю говорити, що ПриватБанк - це банк загальнонаціонального масштабу. Поставивши серед головних своїх пріоритетів розвиток національної мережі банківського обслуговування, банк зробив доступними найпередовіші фінансові послуги жителям усієї України, як великих міст, так і сільських районів. У 2003 році ПриватБанк не тільки розширив свою присутність у “глибинці”, але й впровадив найсучасніші стандарти обслуговування своїх клієнтів незалежно від регіону проживання та розмірів їх бізнесу.

У сучасних умовах розвитку світової та вітчизняної економіки на перший план виходять і такі аспекти роботи, як розвиток нових форм бізнесу на основі сучасних електронних технологій, досягнення міцних лідируючих позицій на всіх секторах фінансового ринку, форсування інвестиційної діяльності банку та стратегічне партнерство з найбільшими суб'єктами національної економіки. Велику увагу банк приділяє і підвищенню якості традиційних послуг та продуктів. У подальшому Приват Банк збирається зміцнювати лідируючі позиції на ринку обслуговування фізичних осіб, споживчого кредитування, наростити обсяг кредитного портфеля, у тому числі й кредитування підприємств малого та середнього бізнесу. Стратегія розвитку банку є чіткою та реальною, а головним пріоритетом роботи банку завжди був і буде довгостроковий інтерес клієнтів.

Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал The Banker за результатами проведеного у 2002 році дослідження, присвоїв Приват Банку звання “The Bank of Year” (також банк був названий “Банком Року” в 2000 році). Інший впливовий журнал - Euromoney чотири роки підряд - у 1999, 2000, 2001 та 2002 роках визнає Приват Банк найкращим банком України. За підсумками фінансового рейтингу, що проводиться українською газетою “Бізнес”, Приват Банк у 1999 і 2001 роках був визнаний переможцем у найпрестижнішій банківській номінації “Банк, у якому Ви б розмістили свій депозит”.

Розвиток мережі сучасного банківського обслуговування в Україні є одним із пріоритетів роботи банку. Політика банку заключається в прагненні забезпечити кожному клієнту повний комплекс і найвищий рівень передових банківських послуг у будь-якій точці країни. Сьогодні в національній мережі банківського обслуговування працює 1 367 філій та відділень у всіх регіонах України, які надають широкий спектр послуг корпоративним клієнтам і фізичним особам.

Володіючи генеральною ліцензією Національного Банку України на проведення банківських операцій, Приват Банк здійснює весь спектр банківських послуг з обслуговування корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Довгостроковий інтерес клієнта - головний пріоритет у роботі банку. Послідовно розширюючи спектр послуг, що надаються, та якість банківських продуктів, Прива тБанк активно нарощує свою клієнтську базу. При цьому, Приват Банк - банк, що надає комплексне вирішення завдань, що стоять перед клієнтом, засноване на індивідуальному підході та підкріплене широким досвідом роботи банку на фінансовому ринку України.

ПриватБанк вважає одним із пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогодні банк пропонує громадянам України більше 150 видів послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, здійснювані в партнерстві з провідними вітчизняними торговельними, ріелтерськими компаніями та автовиробниками. Банк є уповноваженим Урядом України банком з виплати пенсій та соціальної допомоги громадянам, виплати компенсацій жертвам нацистського переслідування, та активно впроваджує програми обслуговування для окремих найменш соціально захищених категорій клієнтів, зокрема, пенсіонерів. Сьогодні рахунки в Приват Банку мають близько 5 мільйонів українських громадян, що свідчить про високий рівень довіри до банку з боку населення.

Інноваційна політика Приват Банку орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. Приват Банк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги “мобільного” банкінгу, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POS-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку та IP-телефонії. Також Приват Банк першим в Україні запропонував своїм клієнтам класичний варіант системи Інтернет-банкінгу “Приват24”. На сьогоднішній день Прива Банк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карток.

Приріст обсягів промислового виробництва, особливо в харчовій та переробній промисловості, а також збільшення темпів розвитку сільського господарства дозволило збільшити роздрібний товарообіг та наповнити ринок товарами, переважно продовольчими. Зростання реальних грошових прибутків населення (на 22%) і зниження заборгованості з виплати зарплати дало можливість вкладати кошти в товари тривалого користування. Це створило умови в банківській сфері для зниження кредитних ставок (у середньому з 22% до 18%) і підвищення довіри суб’єктів господарювання та населення до банківської системи України, внаслідок чого обсяг вкладів населення виріс в 1,8 рази, обсяг кредитного портфеля - більше ніж у 3,5 рази, чистих активів - більше ніж в 1,3 рази.

Сприятливі макроекономічні тенденції розвитку економіки та правильно вибрана стратегія розвитку в 2002 році дозволили ПриватБанку в повній мірі реалізувати свої конкурентні переваги та посилити лідируючі позиції на основних сегментах ринку фінансових послуг України.

Основними стратегічними пріоритетами розвитку банку в 2003 р. були:

- концентрація зусиль щодо залучення юридичних осіб – підприємств малого та середнього бізнесу, приватних підприємців;

- подальший розвиток клієнтської бази фізичних осіб, передусім за рахунок представників середньо- та мало-забезпечених категорій населення;

- розвиток інноваційних банківських продуктів, Інтернет-технологій;

- розширення послуг з фінансового менеджменту підпри-ємств.

Реалізація пріоритетних напрямів діяльності банку здійснювалася при дотриманні принципів: раціонального поєднання надійності та прибутковості банку; випереджального розвитку індивідуального бізнесу; підвищення якості та комплексності надання послуг клієнтам; активного формування попиту клієнтів на інноваційні види банківських послуг; нейтральність відносно політичних партій і об'єднань та ін. Основні фінансові показники діяльності Приват Банку на протязі 2002-2003рр.. розглянуто в таблиці 5.

Як бачимо, за всіма позиціями прослідковується зростання показників, що свідчить про правильно визначені пріоритети та впевнену реалізацію обраної стратегії.

За станом на 1 січня 2003 року Приват Банк займав лідируючі позиції в рейтингах українських банків, зокрема в рейтингу Асоціації українських банків (Таблиця 6).

Таблиця 5.

Основні фінансові показники діяльності.

Показники (аудировано за МСБУ)	2002 рік	2003 рік
Сумарні активи, тис. грн.	6 065 638
Капітал банку, тис. грн.	410 577
Усього кредити клієнтам за вирахуванням резервів, тис. грн.	4 242 565
Інвестиції, тис. грн.	193 328
Усього депозити клієнтів, тис. грн.	4 921 861	5759 140
Чистий процентний приток/ Загальний прибуток, %	44,3	47,9
Непроцентний прибуток/Загальний прибуток, %	55,7	58,1
Ліквідні активи/Загальні активи, %	16,8	17,2
Коефіцієнт гірінгу (відношення залучених до власних коштів)	13,8	14,1
Коефіцієнт достатності капіталу (BIS capital ratio),%	9,6	9,3
Банківські депозити/Усього депозити, %	7,7	8,3
Сума резервів по кредитах/Усього кредити, %	12,1	11,2
Кількість рахунків клієнтів (включаючи рахунки реєстратора)	4 062 380
Кількість філій та відділень	1 229

Таблиця 6.

Позиції ПриватБанку в рейтингу Асоціації українських банків.

 

	01.01.03	01.01.02
Чисті активи
Кредитно-інвестиційний портфель
Капітал
Депозити фізичних осіб
Депозити юридичних осіб
Фінансовий результат

 

 

Асоціація українських банків щомісячно надає інформацію про основні показники діяльності української банківської системи. За цими показниками Приват Банк впевнено знаходиться серед лідерів рейтингу українських банків.

За станом на 1 лютого 2004 року дані показники ПриватБанку за даними Асоціації українських банків були такими (Таблиця 7).

Асоціація українських банків щомісячно надає інформацію про основні показники діяльності української банківської системи. За цими показниками Приват Банк впевнено знаходиться серед лідерів рейтингу українських банків.

Розглянувши темпи зростання Приват Банку і банківської системи загалом, можна зробити висновок про те, що Прив Банк йде в ногу з часом, а за деякими позиціями – розміром кредитного портфелю, кількістю залучених коштів як фізичних, так і юридичних осіб, навіть, випереджає загальний рівень.

Таблиця 7.

Значення основних показників Приват Банку за даними Асоціації українських банків на 01.02.2004р.:

 

Показники	Сума, млн. грн.	Питома вага в банківській системі, %	Позиція в рейтингу
Чисті активи	9 501,97	10,77
Кредитно-інвестиційний портфель	7 343,23	11,16
Капітал	1 030,65	8,59
Депозити фізичних осіб	4 570,41	15,23
Депозити юридичних осіб	1 925,29	7,33
Фінансовий результат	5,03	4,80

У 2003 році основними напрямками розвитку банку були:

· орієнтація на інтенсивний шлях розвитку банку виходячи з економічної доцільності обраних напрямків;

· раціональне сполучення прибутковості і надійності, при якому ріст капіталу адекватний росту активів банку;

· активне формування попиту клієнтів на інноваційні види банківських послуг, у т.ч. таких, як віддалений доступ до рахунків, розширення спектра карткових продуктів, подальший розвиток обслуговуючої інфраструктури й ін.

пріоритетність підтримки малого і середнього бізнесу, середньо- і малозабезпечених шарів населення, включаючи пенсіонерів і студентів;

· підвищення якості і комплексності наданих клієнтам послуг, у т.ч. цілодобової клієнтської підтримки;

Досягнення високих результатів обумовлено активним впровадженням нових продуктів і послуг, подальшим розвитком карткового бізнесу.У серпні 2003р. Приват Банк представив нову версію свого унікального сервісу, що дозволяє власникам міжнародних пластикових карток проводити розрахунки в мережі Інтернет максимально зручно і безпечно. Тепер клієнти банку можуть не тільки купити в будь-якому відділенні і банкоматі передплачену інтернет-картку PIVE, розроблену спеціально для безпеки платежів у середовищі Інтернет, але й у режимі реального часу контролювати У рамках реалізації програми банківського соціального обслуговування ПриватБанк продовжував активну роботу з пенсіонерами. Так на 01.01.2004 відкрито більше 1,2 млн. рахунків одержувачів пенсій і соціальних виплат. З них біля 500 тис. - це рахунки пенсіонерів, а більш 600 тис. - одержувачів виплат різних видів соціальної допомоги (допомога по безробіттю і непрацездатності, субсидії малозабезпеченим родинам, державна матеріальна допомога й ін.) При цьому 700 тис. клієнтів мають пенсійні і соціальні платіжні картки, з них більш 310 тис. власники пенсійних платіжних карток ПриватБанку мають можливість одержувати торгові знижки в розмірі від 5 до 15% у 1 830 підприємствах торгово-сервісної мережі України, що працюють у рамках дисконтної програми ПриватБанку.

На кінець ІІІ кварталу 2003 р. кількість пластикових карток міжнародних платіжних систем VISA і MasterCard, емітованих ПриватБанком перевищувала 3,5 млн., у т.ч. більш 2,2 млн. карток VISA і 1,3 млн. карт MasterCard. Частка ПриватБанку на ринку пластикових карток України склала 46%.

 

Безготівкові

розрахунки

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту. Безготівкові розрахунки поділяються на міжгосподарські та міжбанківські, які обслуговують, відповідно, відносини між клієнтами банків та між банками.

 

Безготівкові розрахунки поділяються за об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, на дві групи:
- розрахунки за товарними операціями - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи;
- розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхових сум тощо.

 

Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги.

 

Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:
- внутрішньодержавні (внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);
- міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).

 

Принципи організації безготівкових розрахунків:
1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків.
2. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів із поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.
3. Розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності і послуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. На практиці застосовується також попередня оплата.
4. Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та виконавчими приписами нотаріусів.
5. Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках або за рахунок платіжного кредиту банку.
6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум із рахунків платника.
7. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків.
8. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів.
9. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

 

Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересами розвитку економіки.
Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію та надані послуги, чим сприяти прискоренню обігу оборотних коштів у розрахунках.

 

У сучасних умовах застосовуються такі основні форми безготівкових розрахунків:
- платіжними дорученнями;
- платіжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- платіжними вимогами;
- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

 

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання карток визначається НБУ.
Спосіб платежу характеризує порядок списання коштів із рахунків платників.

 

У сучасній системі безготівкових розрахунків господарські суб'єкти використовують такі основні способи платежу:
1. Перерахування грошових коштів (безпосередньо не пов'язане з банківським кредитом) з поточного рахунку платника.
2. Надання позики банком шляхом прямого перерахування грошей із кредитного рахунку платника на банківський рахунок постачальника.
3. Розрахунок шляхом заліку взаємних вимог платників коштів та їх одержувачів, пов'язаних між собою поставкою товарів чи наданням послуг у процесі обміну діяльністю, з перерахуванням на відповідні рахунки учасників заліку лише непокритої суми.
4. Гарантована оплата постачальнику з попереднім депонуванням коштів на окремих банківських рахунках в установах банку за місцем знаходження платника і з наступним їх списанням з цього рахунку після зарахування грошей на рахунок одержувача в установі банку, де йому відкритий поточний рахунок.

Кредитування банку

РФ КБ "Приват банк" здійснює операції з кредитування фізичних та юридичних осіб. Дохід банку складають комісійні платежі та відсотки за кредитними операціями, які є найвагомішою статтею доходу банку. Філія практикує надання споживчих кредитів фізичним особам; короткострокових та довгострокових кредитів юридичним особам; надання кредиту у формі овердрафт теоретично існує, але на даний час такого договору з клієнтом не має.

Працівник кредитного відділу вивчає та аналізує надані позичальником документи, його кредитну історію, здійснює оцінку кредитоспроможності позичальника та поручителя, аналізує ТЕО заходу, що пропонується до кредитування, оцінює його ефективність, окупність, визначає ступінь ризику кредитної операції.

Кредитний працівник визначає умови кредитування: розмір кредиту, термін та строки погашення, розмір відсоткової ставки та інші умови. Потім працівник кредитного відділу готує свій висновок про доцільність надання кредиту, та подає його на розгляд Кредитного комітету.

У випадку прийняття позитивного рішення щодо надання кредиту, з позичальником укладається кредитний договір, а також укладається договір по забезпеченню повернення кредитних коштів.

Після підписання необхідних документів і перерахування суми кредиту на рахунок позичальника працівник кредитного відділу вводить в ОДБ номер кредитного договору, найменування позичальника, дати видачі і повернення кредиту, суму, строк, відсоткову ставку, вид забезпечення та інші дані щодо клієнта.

Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми (ліміту овердрафту) шляхом дебетування його рахунку з утворенням дебетового сальдо.

Надання короткострокових кредитів по овердрафту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку протягом операційного дня розрахункових документів позичальника з утворенням при цьому дебетового залишку. Дебетовий залишок на поточному рахунку при закритті операційного дня автоматично переноситься на рахунок за овердрафтом СГД:

Дт 2000(рахунки СГД за овердрафтом) Кт 2600(поточний рахунок)

 

Надання споживчих кредитів фізичним особам.

 

Кредити фізичним особам можуть надаватися на споживчі цілі, будівництво або придбання квартир та будинків. Видача кредиту здійснюється на строк до 10 років. Кредит на придбання житла має бути використаний протягом 6 місяців з дня одержання позики.

Облік позичок на споживчі цілі ведеться за рахунками № 2202 та 2205. Аналітичний облік виконується окремо за кожною угодою з клієнтом. За дебетом рахунків № 2202 та № 2205 проводяться суми наданих кредитів фізичним особам, за кредитом проводяться суми погашення заборгованості, а також суми пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості.

Надання споживчого кредиту здійснюється на основі укладеного між клієнтом та банком договору про надання споживчого кредиту (Додаток №19).

З метою зменшення кредитного ризику банк найбільш ризикові та дохідні кредити страхує в страховій компанії. Укладається відповідний договір.

Облік пролонгованої та простроченої заборгованості:

Якщо позичальник не має можливості в установлений строк повернути кредит наступного дня після закінчення строку дії договору кредитний працівник переносить заборгованість по кредиту на рахунок прострочених позичок із встановленням відповідних штрафних санкцій:

Дт прострочена заборгованість за кредитами

Кт кредити надані/пролонгована заборгованість

Якщо позичальник не в змозі повернути кредит після 30 днів за рішенням кредитного комітету, заборгованість переноситься на рахунок сумнівної:

Дт сумнівна заборгованість за кредитом

Кт прострочена заборгованість за кредитом

Якщо повернення кредиту неможливе після прийняття банком всіх заходів заборгованість по позичці визнається безнадійною і списується за рахунок резервів:

Дт 2400 (резерви за кредитними операціями)

Кт (сумнівна заборгованість за кредитами)

Одночасно здійснюється проводка за дебетом позабалансового рахунку:

Дт 9611 (борги, списані у збиток)

Кт 9910 (контр рахунок)

Списану кредитну заборгованість за основним боргом за рахунок резервів банк має враховувати по позабалансі протягом строку позовної давності (3 роки).

Потім здійснюється списання заборгованості:

Дт 9910

Кт 9611 (борги, списані у збиток)

Після повного погашення кредиту і процентів кредитна справа підписується виконавцем та начальником кредитного відділу і здається в архів під підпис з переліком документів в кредитній справі, де зберігається до закінчення строку зберігання.

 

Фінансова

Звітність

банків.

Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів. Як уже зазначалося, основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.

Повна фінансова звітність банку включає:

v балансовий звіт;

v звіт про фінансові результати;

v звіт про рух грошових коштів;

v звіт про власний капітал;

v примітки до фінансових звітів.

Жоден із перелічених звітів окремо не може надати всієї потрібної користувачам інформації, а тому всі компоненти фінансової звітності слід інтерпретувати та аналізувати у комплексі.

Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі:

відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;

складання на підставі даних бухгалтерського обліку;

оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;

розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;

зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.

Фінансова звітність - це звітність комерційних банків, що відображає результати його фінансової діяльності.

В залежності від вимог користувачів звітність можна згрупувати наступним чином:

§ податкова;

§ управлінська;

§ нормативна (статистична).

Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому звіті, а також у звіті про прибутки та збитки. Інформація про зміни фінансового стану міститься у фінансових звітах у відокремленому вигляді. Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же фактів господарської діяльності. Хоча кожен звіт надає інформацію, яка відрізняється від інших звітів, жоден з них не слугує лише для одної мети і не містить усієї інформації, необхідної для задоволення особливих потреб користувачів.

Основною формою звітності є балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків. Нова форма балансового звіту передбачає групування операцій за економічною сутністю, дає чітке уявлення про їх вартість, рівень ліквідності.

Баланс е основною формою звітності комерційного банку, що показує стан активів, зобов'язань та капіталу банку на першу дату.

Активи та пасиви балансового звіту груповані у статті за економічним змістом та в порядку зменшення ліквідності. Пасиви банку - зобов'язання та капітал.

Головна мета звіту про фінансові результати - продемонструвати менеджерам та зовнішнім користувачам, які доходи отримав банк та які він мав витрати за певний звітний (обліковий період). Отже, зазначений звіт стосується лише певного періоду. Банки складають звіт про фінансові результати за такі звітні періоди:

Ø місяць;

Ø квартал;

Ø рік.

Місячний і квартальний звіти є проміжними, а річний Звіт про фінансові результати - кінцевим. Він демонструє остаточно одержаний банком за рік фінансовий результат від діяльності: чистий прибуток або збиток. Методика складання місячного звіту має певні відмінності від методики складання квартального та річного звіту про фінансові результати. Зупинимося на розгляді цих особливостей.

Місячний звіт має назву "Звіт про прибутки та збитки банку". Головна його особливість полягає в тому, що він складається за схемою бухгалтерських рахунків для обліку доходів та витрат, які передбачені в шостому та сьомому класах плану рахунків комерційного банку, наростаючим підсумком з початку року. Цей звіт складається у форматі вертикальної таблиці, яка структурно включає три частини:

Þ доходи;

Þ витрати;

Þ чистий прибуток (збиток).

Місячний звіт про прибутки та збитки складається на базі даних оборотно-сальдової відомості (сальдової відомості) за рахунками третього порядку (групами рахунків), які входять до складу бухгалтерських рахунків шостого та сьомого класів. Доходи та витрати показують у зазначеному звіті згідно з класифікацією рахунків для їх обліку у шостому та сьомому класах плану рахунків.

Метою звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансових звітів відомостей для оцінювання спроможності банку генерувати грошові кошти, а також для оцінювання потреби банку в них. Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком готівкових і безготівкових коштів і напрями їх використання у звітному періоді, а також рух грошових коштів за звітний період залежно від видів діяльності -операційної, фінансової, інвестиційної.

Операційна діяльність - це основна діяльність банку, що дає дохід, а також інші види діяльності, що не входять до складу інвестиційної чи фінансової діяльності.

Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу банку.

Звіт про рух грошових коштів може складатись одним із двох методів: прямим чи непрямим.

Банк самостійно обирає метод складання звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів за прямим методом передбачає обчислення:

1. Припливу грошових коштів, а саме: "грошового прибутку; "зменшення активів; "збільшення зобов'язань; "грошового збільшення статутного капіталу.

2. Відпливу грошових коштів, а саме: " грошового збитку; "збільшення активів; "зменшення зобов'язань; "сплати дивідендів; "грошового зменшення статутного капіталу.

До допоміжної звітності банків належить звітність про кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та дотримання економічних нормативів, а також звіт про діяльність банку з цінними паперами. Звітність про кредитну діяльність комерційного банку. Кредитна діяльність комерційного банку охоплює операції з надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку і надання кредитів клієнтам - юридичним та фізичним особам.

Деталізована звітність характеризує окремі аспекти кредитної діяльності банку. До деталізованої звітності належить звітність про обсяги та відсоткові ставки. Звітність про заборгованість за простроченими кредитами. Вона містить інформацію щодо кредитів, повернення яких викликає сумнів; заборгованість за простроченими кредитами, виданими на міжбанківському та небанківському ринках, за якими не нараховуються відсотки, а також за яким ще нараховуються відсотки.

Звітність про заборгованість за пролонгованими кредитами. Призначення для здійснення контролю з боку НБУ за станом пролонгованих кредитів. Пролонгація-продовження строку чинності угоди, векселя тощо. Резерви, які створюються понад суму визначених специфічних резервів називаються загальними резервами. Загальні резерви утворюються за рахунок розподілу прибутку банку і обліковуються у капіталі банку.

Звіт про списану безнадійну заборгованість, містить інформацію про аналіз обсягів втрат за кредитами згідно з типами ринків та осіб позичальників.

Для забезпечення складання і подання користувачам реальної фінансової звітності банки здійснюють виправлення помилок, вносять та розкривають інші зміни у фінансовій звітності. Коригування фінансової звітності здійснюється стосовно подій, що відбулися після дати балансу. Датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

 

 

Податковий облік

Чинне податкове законодавство не містить окремих правил обліку операцій, розрахунок за якими здійснюється у формі акредитива. Як вже говорилося вище, акредитив є формою безготівкових розрахунків, тому для обліку цих операцій слід застосовувати загальні правила обліку операцій поставки товарів (робіт, послуг).

Порядок податкового обліку з податку на прибуток регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про прибуток).

Відповідно до норм пп. 11.2.1 Закону про прибуток датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку;

· або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

При цьому необхідно враховувати статус контрагента. Якщо постачальник є нерезидентом або резидентом, який сплачує цей податок за ставкою нижче 25 %, або платником єдиного чи фіксованого податку, тоді датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті – також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) – дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (пп. 11.2.3 Закону про прибуток).

Валовий дохід у продавця виникає за правилами, встановленими пп. 11.3.1 Закону про прибуток, а саме: датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Також слід враховувати норми пп. 11.3.2–11.3.7 Закону про прибуток щодо особливості визначення дати виникнення валових доходів за деякими операціями.

Порядок ведення податкового обліку з податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ).

Відповідно до пп. 7.3.1 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Аналогічно й тут необхідно враховувати норми пп. 7.3.2–7.3.9 Закону про ПДВ щодо особливості визначення дати виникнення податкового зобов’язання.

Право платника податку на податковий кредит, згідно з пп. 7.5.1 Закону про ПДВ, визначається за датою здійснення першої з подій:

· або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також слід звернути увагу на деякі особливості визначення дати виникнення права на податковий кредит, викладені у пп. 7.5.2–7.5.4 Закону про ПДВ.

А перш ніж поставити крапку, хотілось би розібратися в одному питанні, що безпосередньо стосується теми даної статті, – що слід розуміти під датою «списання коштів з банківського рахунка платника податку»:

· списання коштів з поточного рахунка на акредитивний

· чи списання з акредитивного рахунка на рахунок постачальника?

На нашу думку, списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг) та виникнення права на ВВ і ПК відбудеться тоді, коли банк спише такі кошти з акредитивного рахунка.