Тема: ідентифікація наркотичних засобів з листя коки

План

1. Характеристика листя кокаїнового куща (Erythroxylon Coca).

2. Характеристика наркотичних засобів з листя коки (кокаїнова паста, вільна основа кокаїна, гідрохлорид кокаїну та крек-кокаїн).

3. Попередня експертиза та методи виявлення кокаїну

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИСТЯ КОКАЇНОВОГО КУЩА (Erythroxylon Coca)

З листя кокаїнового куща (Erythroxylon Coca) в промислових умовах та нелегально виготовляють препарати кокаїну. Це сильнодіючий сти­мулятор ЦНС, викликає відчуття ейфорії та психічну, фізичну залежність від нього.

 

Кокаїнові кущі культивуються в Південній Америці, а також Африці, Індії та островах Ява, Шрі-Ланка, Цейлон. В умовах тропічного клімату рослина досягає висоти 2 м. Він має дрібні квіти.

Листя коки маленькі, блиску­чі, гладенькі, ланцетоподібної (овальної) форми. Листя зелене або жовто-зеленувате. Характерна ознака – наявність на нижньому боці листка двох ліній, паралельних до жилки посередині. Молоде листя містить близько 2% кокаїну, старе - до 1 % від загальної маси листя.

Листки коки містять екгонінові алкалоїди - екгонін, кокаїн (0,5-1%) тощо. Використовують їх як м'який стимулятор, що пригнічує відчуття голоду, дає змогу підвищити тривалість праці в сільському господарстві та гірничо­добувній промисловості, дозволяє легше переносити зміни температури. З цією метою на законних під­ставах використовують в Болівії та Перу.

В Андах за тисячолітньою традицією в листки загортають вапно і жують, настої та відвари п'ють як тонізуючий засіб.

Збирати «врожай» листків з кокаїнового куща (дерева) можна біля 20 років.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ З ЛИСТЯ КОКИ (КОКАЇНОВА ПАСТА, ВІЛЬНА ОСНОВА КОКАЇНА, ГІДРОХЛОРИД КОКАЇНУ ТА КРЕК-КОКАЇН)

 

Кокаїн є основним алкалоїдом листя коки. Його добувають осадженням з екстрактів листя та подальшим очищенням.

У науці існує багато припущень щодо часу та авторства відкриття кокаїну. У вигляді білої кристалічної речовини кокаїн було виділено з листя коки в 50-тих роках XIX століття в Європі. За хімічною природою кокаїн (бензоілметилекгонін) є метиловим ефіром бензоілекгоніну (рис.1).

Рис.1. Структурна формула кокаїну

Через відсутність снодійної та болевгамівної дії кокаїн довгий час не вважався наркотичним засобом і широко використовувався як ефективний анестетик місцевої дії. Побічні ефекти фармацевтичних препаратів на основі кокаїну вперше звернули на себе увагу з появою кокаїнової наркоманії у 80 р. XIX ст.

У наш час культивування кокаїнових кущів та обіг виготовлених з них фармацевтичних наркотичних засобів взято під міжнародний контроль. Законними експортерами листя коки є Болівія та Перу, законними виробниками кокаїну вважаються США та Перу. В Україні медичне застосування імпортного кокаїну обмежене тільки потребами офтальмології, отоларингології та хірургії обличчя.

Для задоволення незаконного попиту кокаїн виготовляють у підпільних південноамериканських лабораторіях. З листя коки отримують наркотичні засоби, які відрізняються між собою ступенем очистки кокаїну, його хі­мічною формою та способом вживання: кокаїнову пасту, вільну основу кокаїну, гідрохлорид кокаїну та крек-кокаїн.

Кокаїнова паста

Кокаїнова паста є проміжним продуктом процесу виготовлення ко­каїну з екстракту листя коки. Це неочищений кокаїн у кристалічній формі. Для виробництва кокаїнової пасти використовують гас, бензин або інші органічні розчинники; карбонати натрію, кальцію або калію; їдкий натр; окис кальцію та сірчану або іншу кислоту.

Паста містить від 40 до 50 % (іноді і 90%) кокаїну від загальної маси речовини, а решта припадає на супутні домішки. Кристали неочищеного кокаїну додаються до вмісту си­гарет і широко використовуються наркоманами в країнах Південної Америки, де вони відомі під різними назвами - "басуко", "сусуко", "паста басика де косіна", або просто " паста ".

Гідрохлорид кокаїну

Препарати очищеного кокаїну можуть бути у формі розчинної в воді солі гідрохлориду кокаїну та нерозчинної у воді його основи.

Гідрохлорид кокаїну може бути у вигляді білого, легкого, схожого на сніг порошку з гострими кристалами, що блистить на сонці та на дотик хрустить, як крохмаль, або прозорого безбарвного розчину для ін'єкцій.

Для виробництва гідрохлориду кокаїну використовують етиловий ефір, ацетон, метилетилкетон або толуол як органічний розчинник, а також соляну кислоту. Порошкові препарати нелегального кокаїну на 90% можуть бути розбавлені лактозою, манозою або дешевшими стимуляторами амфетамінової групи, які здатні посилювати його дію.

Гідрохлорид кокаїну в зв'язку з руйнуванням молекул при високій температурі не використовується як наркотичний засіб для паління, а вдихається носом. Для паління, яке вважається найефективнішим способом вживання наркотичних засобів з листя коки, застосовують два види кокаїну у формі основи - вільну основу кокаїну та крек-кокаїн, які відрізняються між собою способом виготовлення.

Вільна основа кокаїну

Для отримання вільної основи кокаїну гідрохлорид кокаїну обробляють аміаком, а потім розчиняють в ефірі, після випаровування якого отримують кристали, позбавлені кислоти, які розмелюють та палять за допомогою спеціальної скляної трубки. Цей спосіб отримання вільної основи кокаїну є небезпечним, оскільки ефір легко займається. Безпечнішим є виробництво кокаїнової основи шляхом очищення кокаїнової пасти з використанням перманганату калію або перекису водню як окислювача, сірчаної кислоти та водного розчину аміаку.

Крек-кокаїн

Крек-кокаїн виготовляють шляхом змішування гідрохлориду кокаїну з водним розчином харчової соди з подальшим нагріванням до утворення олієподібної маси, яка при застиганні твердіє. Чистоту препарату кокаїну знижують залишки харчової соди, які викликають потріскування в процесі паління.

Назва "крек" походить від англійського слова "сrаск", яке пере­кладається як "тріск". Цей звук утворюється при нагріванні кристалів. Крек є дуже популярним серед наркоманів оскільки є дешевшим та миттєво викликає максимальне збудження. Контрабандний крек-кокаїн зустрічається у вигляді кубиків яскраво білого кольору, що нагадують за зовнішнім виглядом цукор-рафінад. Може бути і у вигляді невеликих напівпрозорих шматків твердої речовини коричневого, жовтого, оранжевого, рожевого або білого кольору, схожих на шматки господарського мила, які ламаються з характерним тріском.

 

Для вживання кокаїну з наркотичною метою його споживають у вигляді пасти, п'ють у розчині алкоголю, вводять підшкірно та внут­рішньовенно, вдихають носом, а також палять. При змішуванні алкоголю з кокаїном в організмі людини утворюється кока-етилен, який є токсичнішим, ніж кокаїн. Численні випадки летальних наслідків від передо­зування кокаїну пов'язані із кока-етиленовим отруєнням. Не менш небез­печною вважається і суміш кокаїну з героїном, відома під назвою "Speed bаll", яка в перекладі з англійської означає " швидкий м'яч ". Він посилює ейфоризуючий ефект. Спідбол – це готова суміш для паління через спеціальні скляні трубки.

Кокаїн застосовується і в суміші з марихуаною. Тривале вживання будь-яких форм кокаїну призводить до швидкої втрати ваги, частих запаморочень, надмірної збудливості та психозу з параноїдальним маренням. Найпоши­ренішими жаргонними назвами кокаїну є "кокс", "сніг", "база", "швидкий".

Осіб, які вдихають кокаїн, розпізнають по червоному кольору ніздрів, незначному висипі, та венозних судинах коло ніздрів, нежиті, носовій кровотечі. Ті, хто робить ін'єкції кока­їну, мають на тілі сліди уколів: чорні або лілові болячки, шрами, у них змінюється колір шкіри на місцях уколів, частіше на передпліччі.

У разі вживання можливі такі ефекти: підвищена на­стороженість, тривога, збудження, ейфорія, прискорений пульс і підвищений тиск, безсоння, втрата апетиту.Довго­тривале вживання кокаїну в різних формах призводить до смерті.

 

Контрабандний кокаїн приховують від митного огляду в банках з-під соків, кави, пива, провозять у шкатулках, пудреницях, між двома аркушами фотографій "Поляроїд" швидкого проявлення, пляшках з темного скла, телевізорах. Митними органами Бразилії було виявлено контрабанду кокаїну, змішаного у вигляді ефірного та ацетонового розчину з аніліновими барвни­ками, якими було написано картини місцевих пейзажів. У підпільних лабора­торіях Нідерландів та Англії з картин видобували чистий кокаїн, занурюючи їх у розчин карбонату натрію. Часто кокаїном насичують одяг, який на дотик щільніший, ніж звичайний одяг. Крек може перевозитись у запаяних скляних ампулах розчинів у органічних розчинниках.