Призначення, типи, маркування та будова

Свинцево-кислотних АКБ.

 

АКБ призначена для:

живлення всіх споживачів електричною енергією (струмом) при непрацюючому двигуні і при його роботі на малих обертах, коли генератор не забезпечує необхідної потужності, а також для живлення струмом стартера при пуску двигуна.

Акумуляторна батарея – електрохімічний пристрій, в якому електрична енергія, що поступає у процесі зарядки від зовнішнього джерела постійного струму, перетворюється у хімічну, а в процесі розрядки хімічна енергія перетворюється в електричну.

На автомобільній техніці застосовуються свинцево-кислотні акумуляторні батареї стартерного типу (здатні короткочасно віддавати струм великої сили при пуску двигуна стартером до 500 - 900А).

 

АКБ встановлюються на автомобілі в спеціальному місці і з’єднуються негативною клемою багатожильним провідником з корпусом автомобіля.

На машині може бути встановлена одна або декілька акумуляторних батарей. При послідовному з'єднанні батарей напруга в мережі рівна сумі напруги кожної батареї, а при паралельному з'єднанні - напрузі однієї батареї, але загальна ємкість батарей рівна сумі ємкостей кожної батареї.

Свинцево-кислотні АКБ поділяються на:

- танкові;

- автомобільні;

- мотоциклетні.

 

Автомобільні АКБ складаються з:

- корпуса;

- окремих акумуляторів;

- між акумуляторних з’єднань;

- кришки;

- вивідних полюсних борнів.

Акумуляторна батарея складається з послідовно з'єднаних акумуляторів. На автомобілях використовують стартерні акумуляторні батареї з номінальною напругою 12 В, які складаються відповідно з 6 акумуляторів. При номінальній напрузі бортової мережі 24В, як правило використовуються дві 12-вольтні батареї.

Стартерні акумуляторні батареї складаються з акумуляторів, з'єднаних між собою послідовно за допомогою перемичок (між елементних з'єднань)5, зібраних в одному багатоячейковому моноблоці, розділеному перегородками на окремі камери по числу акумуляторів з метою забезпечення номінальної напруги батареї. На дні кожної камери виконані по чотири опорних призми 2, на які встановлюють нижніми частинами електроди 8,16 і сепаратори 9. Простір між опорними призмами служить для нагромадження шламу - осаду, що утвориться під час експлуатації через опливання часток активної маси позитивних електродів. Коли обсяг шламового простору заповниться, відбудеться замикання нижніх крайок різнойменних електродів і акумулятор утратить свою працездатність.

а) акумуляторна батарея

 

 

а - акумуляторна батарея; б - акумулятор із кришкою; 1 - шламовий простір; 2 - опорна призма; 3 - моноблок; 4 - полюсний вивід; 5 - перемичка; 6 - заливна мастика; 7 - відбивач; 8 - електрод негативний; 9 - сепаратор; 10 - місток; 11 - кришка акумулятора; 12 - пробка вентиляційна; 13 - свинцева втулка; 14 - борн; 15 - щиток запобіжний; 16 - електрод позитивний

б) акумулятор із кришкою

Окремий акумулятор складається з: - двох пів блоків

а) пів блоку позитивних пластин активною речовиною являється – двоокис свинцю, темно-коричневого кольору:

б) пів блоку негативних пластин активною речовиною являється – губчастий свинець світло-сірого кольору.

 

- Пластини однієї полярності з відповідним зазором зварюються між собою за допомогою свинцевого мостика, до якого приварюються штир-борн.

- Сепаратори (як ізолятори) встановлюються між позитивними і негативними пластинами для запобігання короткого замикання.

- Кришки з пробками виготовляють з ебоніту або пластмаси, нею закривають кожний акумулятор. В кришці є отвори, два крайні призначені для вивідних борнів, середні для заливки електроліту і закриваються різьбовими пробками, які мають вентиляційні отвори для виходу газів.

- Вивідні борни окремих акумуляторів послідовно з’єднані між собою за допомогою перемичок.

- Два крайніх вивідні борни акумуляторної батареї є полюсними виводами.

- Електроліт, в якості якого застосовуються водяний розчин акумуляторної сірчаної кислоти H₂SO₄, густиною від 1.22 до 1.30 (в залежності від кліматичних зон експлуатації).

 

Заводами випускаються АКБ сухо зарядженими і герметизованими. Герметизація полягає у встановленні під пробки ущільнюючих прокладок і пробок з глухими вентиляційними отворами.

Заливні отвори закриваються пробками. Для герметичної укупорки нових сухо заряджених батарей у верхній частині пробки над вентиляційним отвором виконаний глухий прилив. Його після заливання електроліту необхідно зрізати для забезпечення нормальної експлуатації.

У результаті виходить вентиляційний отвір, призначений для виходу газів.

Вентиляційні пробки акумулятора:

а - пробка з уставним відбивачем і гумовим кільцем; б - ліпесткова пробка без гумового кільця; 1 - корпус пробки; 2 - прилив (при заливанні електроліту - зрізати); 3 - гумова шайба; 4 - відбивач; 5 - ущільнювальні приливи; 6 - ліпестковий відбивач.

Маркування акумуляторних батарей:

Маркування наноситься на корпусі АКБ і на між акумуляторних з’єднаннях.

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлена одна батарея 6 СТ-90 ЕМС, на автомобілі Урал-4320 – 6 СТ-140ЕМС, на автомобілі КамАЗ-4310 – дві батареї 6 СТ-190 ТРН.

 

1. Перша цифра (6) означає кількість акумуляторів в батареї.

2. Літери СТ вказують, що батарея розрахована на живлення стартера і може віддавати великий розрядний струм (300-800А) при запуску двигуна стартером.

3. Число після літер (90) визначає ємність батареї в ампер-годинах у 20-годинному режимі розрядження. Ємність – кількість електрики, яку акумулятор віддає при розряді. Вона визначається в 20-годинному режимі розряду при температурі електроліту 18-27°С, струмом такої сили, при якій напруга на 12-вольтовій батареї знижується до 10.5 В.

4. Літери після ємності означають:

а) перша літера характеризує матеріал корпусу (Е - ебоніт, П - пластмаса, А - поліетилен, Т- термопласт);

б) друга літера характеризує матеріал сепаратора (М - міпласт, Р - міпор, П - поровініл);

в) третя літера характеризує виконання батареї (А - з спільною кришкою, С - батарея сухозаряджена, Н - батарея не сухозаряджена).