Добова потреба у вітаміні А складає 1,5-2,5 мг, або 3-5 мг каротинів

Вітамін К

Властивості вітаміну К має група вітамерів — похідних 2-метил-1,4-нафтохінона. Розрізняють вітамін К1 (філохінон) та вітамін К2 (фарнохінон). Вітамін К1 є похідним 2-метил-1,4-нафтохінону, бічним вуглеводневим радикалом, у якому є похідне ізопрену —

фітил (2-метил-3-фітил-1,4-нафтохінон). Цей вітамер був вперше виділений із люцерни і є біологічно найбільш активною формою вітаміну К. Вітамін К2 має довший бічний ізопреноїдний ланцюг, будучи за хімічною будовою 2-метил-3-фарнезил-1,4-нафтохіноном; вітамер був вперше виділений із рибного борошна.

Біологічні властивостіБіологічна дія вітаміну К в організмі людини і тварин полягає в його впливі на функціонування згортальної системи крові (“антигеморагічний” вітамін). Оскільки вітамін К є необхідним компонентом для утворення факторів коагуляції крові II, VII, IX, X, недостатність вітаміну супроводжується небезпечними для життя кровотечами. Гіповітаміноз вітаміну К у людини розвивається найчастіше при захворю ваннях печінки та системи жовчовивідних шляхів, які перешкоджають утвореннюта/або надходженню в дванадцятипалу кишку жовчі, необхідної для всмоктуванняжиророзчинних речовин. При підвищеній активності згортальної системи кровінагальною проблемою клінічної практики є застосування антикоагулянтів, щоза механізмом дії є антивітамінами вітаміну К (група похідних кумарину ). Джерела та добова потреба Джерелами вітаміну К для організму людини є переважно рослинні продукти харчування (капуста, помідори, салат); певна кількість вітаміну міститься в печінці (особливо свиній), м’ясі. Значна кількість вітаміну синтезується також кишковою мікрофлорою, що може забезпечити потреби організму людини в цьому вітаміні навіть в умовах зменшеного його надходження з продуктами харчування. Добова потреба у вітаміні К складає 200-300 мкг*

73. Вітамін Е

Властивості вітаміну Е має группа похідних токолу (2-метил-2(4',8',12'-триметилтридецил)-6-хроманолу —α, β та γ-токофероли, що були вперше виділені з рослинних олій. Найбільшу біологічну активність має α-токоферол (5,7,8-триметилтокол): Біологічні властивості та механізм дії Вітамін Е має широкий спектр біологічної активності — його недостатність супроводжується численними змінами обмінних процесів та фізіологічних функцій організму. Найбільш характерними для Е-авітамінозу є глибокі порушення репродуктивної функції як у чоловіків (аномальний сперматогенез) так і жінок (неспроможність запліднення та виношування вагітності), м’язові дистрофії,некрозо-дистрофічні процеси в печінці. Згідно з сучасними уявленнями, основні молекулярні механізми дії вітаміну

Е (α-токоферолу) полягають у наступному: (1) завдяки наявності вільного фенольного гідроксилу в ароматичному ядрі хроману α токоферол може вступати в реакцію диспропорціонування з вільними радикалами у вигляді гасника (інгібітора) вільних радикалів InH, гальмуючи п р о ц е с и вільно-радикального окислення органічних

молекул: Продукти реакції α-токоферолу з органічними радикалами (In•) вступають в реакцію між собою, утворюючі неактивні молекулярні продукти In-In: In• + In• In – In

(2) завдяки гідрофобному бічному радикалові α-токоферол може вбудовуватися в фосфоліпідний матрикс біомембран, стабілізуючи рухомість та мікров’язкість мембранних ліпідів і білків. Антирадикальні та мембраностабілізуючі властивості вітаміну Е є біохімічною основою його біологічної функції як найбільш потужного біоантиоксиданта. Протидіючи перекисному окисленню біомолекул (ліпідів, білків, нуклеїнових кислот), α-токоферол захищає клітинні структури від цитотоксичної дії вільних радикалів як ендогенного походження, так і ксенобіотиків, що потрапляють в організм із зовнішнього середовища (Ю.І.Губський, 1995).

Джерела та добова потреба Найбільш багатими джерелами вітаміну Е в харчуванні людини є олії (соняшникова, кукурудзяна, соєва тощо), свіжі овочі та тваринні продукти (м’ясо, вершкове масло, яєчний жовток). Добова потреба у вітаміні Е (α-токоферолі) становить 10-20 мг*

Вітамін D

До вітамінів групи D належать вітамери D3 (холекальциферол, віта-мін D тваринного походження) та D2 (ергокальциферол, вітамін D рослинного походження): Біологічні властивості та

механізм дії Біологічною функцією вітамінів групи D є регуляція гомеостазу кальцію. Холекальциферол — вітамін D3, що утворюється в організмі людини з 7-дегідрохолестерину, є попередником фактора гормонального типу дії кальцитріолу (1,25(ОН)2D3), який індукує синтез Са-зв’язуючих білків

ентероцитів і є, таким чином, основним регулятором всмоктування в кишечнику іонів Са2+, необхідних для кісткоутворення та контролю багатогранних Са-залежних біохімічних процесів (глава 25). Найбільш частими причинами недостатності вітаміну Д з порушенням кальцієво- фосфорного обміну, остеомаляцією і розвитком рахіту (rhachis — хребет; спинномоз- ковий стовбур — грецьк.) у дітей є знижене сонячне опромінення шкіри, а також зменшене споживання тваринних продуктів, що містять холекальциферол.

Джерела та добова потреба

Найбільша кількість вітаміну D (D3) міститься в продуктах харчування тваринного походження: вершковому маслі, жовтку яєць, печінці; особливо багатим джерелом вітаміну D3 є риб’ячий жир, що широко використовується для профілактики і лікування

рахіту. Антирахітну активність має також ергокальциферол (вітамін D2), що утворюється при ультрафіолетовому опроміненні рослинного стерину — ергостерину, який міститься в значній кількості в дріжджах та грибах.