Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема заняття № 19. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.
Теоретичні питання 1. Загальна характеристика імунної систем: клітинні та біохімічні компоненти. 2. Природа антигенів та шляхи їх проникнення в організм. 3. Структура різних антигенів: 3.1. Структура високомолекулярних антигенів: • Антигенна детермінанта (епітоп) полісахаридного антигену • Епітопи білків-антигенів 3.2 Структура низькомолекулярних антигенів 4. Організація імунної системи: 4.1. Типи лімфоїдних клітин: • В-лімфоцити • Т-лімфоцити 4.2. Будова лімфоїдних клітин: • Білки-рецептори В-лімфоцитів - мембранні форми імуноглобулінів • Білки-рецептори Т-лімфоцитів 4.3. Функції лімфоїдних клітин: • Регуляторна функція Т-хелперів, Т-супресорів • Цитотоксична функція Т-ефекторів - клітинний імунітет. • Секреторна функція плазматичних клітин. 5. Імуноглобуліни (антитіла): 5.1. Структура антитіл: • Пептидні ланцюги • Доменна структура • Константна ділянка • Варіабельна ділянка • Активний центр молекули імуноглобулінів 5.2. Біологічні функції: • Гуморальний імунітет 5.3. Механізми регуляції синтезу імуноглобулінів. 5.4 Біохімічні характеристики окремих класів імуноглобулінів людини (IgG,IgA,IgM,IgD,IgE). 6. Медіатори та гормони імунної системи: 6.1. Основні класи цитокінів: • Інтерлейкіни (IL) • Інтерферони: молекулярні механізми противірусної дії • Білково-пептидні фактори регуляції росту та проліферації клітин (фактори некрозу пухлин (TNF), колонієстимулюючі фактори росту (КСФ), трансформуючі фактори росту (ТФР)) 7. Біохімічні компоненти системи комплементу людини. 7.1 Шляхи активації системи комплементу: • Класичний механізми активації; • Альтернативний (пропердиновий) механізм активації 8. Біохімічні механізми імунодефіцитних станів: • Первинні (спадкові) • Вторинні імунодефіцити; • Синдром набутого імунодефіциту людини.
Практичні роботи Завдання 1. Визначення наявності гістаміну у розчині за специфічною кольоровою реакцією із солями кобальту. Принцип методу. Гістамін реагує із солями кобальту з утворенням забарвлених комплексних солей. Хід роботи. 0,01-0,02 г гістаміну розчиняють в 1 мл води, додають 2-3 краплі розчину кобальту нітрату Co(NO3)2, або кобальту хлориду СоСl2й 1 краплю NaOH. Випадає осад червоно-фіолетового кольору.
Клініко-діагностичне значення. Гістамін є продуктом реакції декарбоксилювання L-гістидину, міститься в гранулах тканинних базофілів. Одним з фізіологічних ефектів гістаміну є участь його в імунологічних реакціях. Збільшення вмісту гістаміна в зоні запалення й ділянках взаємодії антигену з антитілом є одним з патогенетичних механізмів розвитку алергічних і анафілактичних реакцій.
Завдання 2. Визначення активності лізоциму у сироватці крові. Принцип метода. Показником активності лізоциму служить величина, яка дорівнює різниці між процентом світлопропускання досліджуваної суміші після півторигодинної інкубації та процентом світлопропускання вихідної мікробної культури. Хід роботи. В пробірку вносять по 0,03 мл досліджуваної сироватки, по і 1,47 мл мікробної культури мікрокока. Обережно струшують, а потім додають по 0, 03 мл вітаміну В6(вітаміну С) різної концентрації і витримують в термостаті при t=39°C 1,5 години. Після інкубації вимірюють оптичну густину на фотоколориметрі. Приклад розрахунку: оптична густина культури 20; оптична густина дослідних проб після інкубації — 28; активність лізоциму в сироватці: 28 - 20 = 8 (%) Клініко-діагностичне значення. Лізоцим (мурамідаза) слини — фермент, вміст якого складає 0,15-0,25 г/л, тобто біля 5% всіх білків слини. Основним джерелом є секрет піднижньощелепних залоз, в привушних залозах його вміст менший. Лізоцим має високі антибактеріальні властивості, оскільки руйнує клітиннустінку бактерій. Клітини бактерій вкриті жорсткою пористою оболонкою пептидогліканової природи - муреїном. Муреїн побудований з довгих ланцюгів (ниток) полісахаридів, що складаються з N-ацетилглюкозаміну та N-ацетилмурамової кислоти. Полісахаридні ланцюги зшиті між собою білковими (пента- та тетра-пептидними) олігопептидами. Клітинна стінка (муреїн) - це гігантська мішковидна молекула пептидоглікану, що охоплює всю клітину. Лізоцим розщеплює глікозидні зв'язки між Н-ацетилглюкозаміном та N-ацетил-мурамовою кислотою в полісахаридах, і клітина гине. Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.164.241 (0.006 с.) |