Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю

З модуля 2.

1. Пояснити основні принципи визначення активності ферментів на прикладі амілази слини(йод – крохмальна реакції Троммера та Фелінга).

2. Довести білкову природу ферментів Біуретовою реакцією, реакцією Фоля, методом формолтитрування за Серенсеном при поступовому гідролізі білка. Пояснити принципи методів.

3. Пояснити термолабільність ферментів на прикладі визначення активності амілази слини.

4. Намалювати графік залежності активності фермента від рН середовища за результатами визначення активності пепсину та амілази слини. Пояснити його.

5. Довести абсолютну специфічність сахарази(в реакціях з сахарозою та крохмалом) та відносну специфічність пепсину(в реакціях з фібрином та білком яйця). Який ще вид специфічності ферментів існує?

6. Пояснити вплив модуляторів на активність ферментів на прикладі визначення активності холінестерази в присутності хлориду кальцію та фосфаколу, на прикладі активності амілази слини в присутності хлориду натрію.

7. Як можна довести функціонування ЦТК? Принцип визначення активності ферментів ЦТК. Довести функціонування ЦТК за використанням ацетилКоА, за утворенням СО2, за вивільненням з проміжних продуктів атомів водню.

8. Інгібування ферментів ЦТК малоновою кислотою. Назвіть типи інгібування. Яким чином можна позбавитись негативного впливу малонової кислоти? Намалюйте графік залежності активності ферментів ЦТК від концентрації субстрату без малонової кислоти та в її присутності. До якого класу та підкласу ферментів належать ферменти ЦТК?

9. Визначення активності сукцинатдегідрогенази, цитохром оксидази мітохондрій – ферментів дихалтного ланцюга. До якого класу та підкласу ферментів належать ці ферменти? Пояснити принцип методів. Назвати інгібітори ферментів дихального ланцюга, інгібітори окисного фосфорилювання.

10. Дослідити процес окисного фосфорилювання в мітохондріях, пояснити, на чому він базується. Які фармакологічні та фізіологічні сполуки є розє’днувачами дихання і фосфорилювання? Пояснити біохімічні механізми їх дії.

11. Виявлення глюкози в розчині реакціями Фелінга, Троммера. Написати рівняння.

12. Визначення глюкози крові глюкозооксидазним методом (Городецького). Написати рівняння реакцій, що лежать в основі цього методу. Який нормальний вміст глюкози в крові дюдини?

13. Визначення глюкози методом Хагедорна-Йєнсена. Пояснити принцип.

14. Виявлення фруктози реакцією Селіванова. Принцип методу.

15. Виявлення глікогену в печінці. Як може бути використаний глікоген печінки? Де ще накопичується в організмі глікоген?

16. Визначення кінцевого продукту анаеробного гліколізу – молочної кислоти методом Уффельмана. Принцип методу.

17. Виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі (реакція з нітропрусидом натрію та хлоридом заліза). Виявлення кетонових тіл в сечі експрес – методом. Принципи методів. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини.

18. Виявлення ацетону йодоморфною реакцією. Написати цю реакцію.

19. Визначення вмісту піровиноградної кислоти в біологічній рідині колориметричним методом. Пояснити принцип. Як будується калібрувальна крива?

20. Визначення сіалових кислот реактивом Геса. Яке клінічне значення має визначення кількості сіалових кислот у краві?

21. Виявлення холестерину методом Сальковського. Принцип методу.

22. Виявлення холестерину методом Лібермана - Бурхарда. Принцип методу. Який нормальний вміст холестерину в крові людини.

23. Вивчення кінетики дії ліпази підшлункової залози. Які сполуки в організмі активують ліпазу? Прорілюструйте відповідь результатами роботи.

24. Відтворити в експерименті процес переамінування з використанням глутаміновой та піровиноградної кислот. Застосування методу хроматографії для оцінки результатів. Написати рівняння відповідних реакцій.

25. Визначити активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази. Прицип методу. Значення визначення цих ферментів для медицини.

26. Визначення сечовини в сечі кольоровою реакцією з діацилмонооксидом. Реакції утворення сечовини в організмі.

27. Визначення аміаку в сечі. Принцип методу.

28. Визначення креатиніну в сечі кольоровою реакцією Яффе. За яких умов спостерігається збільшення або зменшення кількості креатину в сечі?

29. Виявлення жовчних пігментів у сечі за реакцією Гмеліна. Пояснити шлях утворення жовчних пігментів в організмі.

30. Виявлення уробіліну в сечі реакцією Богомолова. Прицип методу. За яких умов уробілін присутній серед жовчних пігментів в сечі?

31. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга). Принцип методу. При якому захворюванні фенілпіровиноградна кислота з’являється в сечі?

 

 

МОДУЛЬ 3
МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН ТА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ.

Тема 1. Дослідження біосинтезу і катаболізму пуринових
та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів
їх обміну.

Актуальність теми.

Структурними компонентами ДНК і РНК є пуринові та піримідинові мононуклеотиди. Їх біосинтез забезпечує утворення інформативних молекул нуклеїнових кислот, необхідних для реалізації генетичної інформації.

Розпад нуклеїнових кислот в тканинах супроводжується утворенням кінцевих продуктів. Характерним продуктом розпаду пуринових нуклеотидів є сечова кислота, надмірне утворення якої зумовлює розвиток подагри.Подагра може бути наслідком недостатньої азотвидільної функції нирок, захворювання серця, спадкових порушень обміну пуринових нуклеотидів, а також надмірного вживання продуктів, багатих на нуклеопротеїди.