Форми та методи роботи школи по підвищенню рівня педагогічної культури батьків, розвитку їх педагогічних знань.

Отже, формування психолого-педагогічної культури сучасної сім'ї – це процес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів родини, навіть опосередковано дітей, який може бути корисним і необхідним навіть тим батькам, які, виховуючи дітей, не відчувають певних проблем.

Форми, методи та прийоми роботи з батьками учнів

Традиційні форми роботи з батьками

І. Індивідуальні:

1. Відвідування сім'ї;

2. Запрошення до школи;

3. Індивідуальна консультація;

4. Індивідуальна допомога психолога

5. Листування з батьками;

6. Індивідуальні зустрічі «розмова по душах».

7. Відвідування сім'ї.

ІІ. Групові:

1. Зустрічі за «круглим столом».

2. Батьківські збори.

3. Психолого-педагогічні консультації

4. День відкритих дверей.

5. Конференції батьків.

6. Психологічні тренінги

7. Батьківський лекторій для різних груп ризику (неповні сім'ї, багатодітні, малозабезпечені,

батьки опікуваних дітей).

8. Школа молодих батьків.

9. Спільні свята.

10. Сімейні конкурси.

Відвідування батьків удома. Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та психолого-педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають, що відвідувати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно, з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім'ї всіх учнів.

Відвідування учня вдома. Психолог повинен попереджати про передбачуваний візит із вказівкою мети й дня. Відвідування можливе тільки після одержання дозволу батьків.

Відвідування сім'ї повинне залишити в сім'ї гарне враження. Для цього необхідно поговорити на відверті теми, розпитати про традиції, звичаї, спільні справи й лише потім обговорювати причину приходу психолога в сім'ю.

Відвідування дитини вдома — це надзвичайний захід. Небагато батьків готові до того, щоб їх турбували вдома. Однак, якщо спільне шкільне життя тільки починається, необхідно в горі й радості вчитися бути разом. Відвідування сім'ї може мати різну мету: загальне ознайомлення з умовами життя, встановлення єдиних вимог школи і сім'ї до учня, допомога в організації режиму, обговорення з батьками відхилень у поведінці дитини і вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання та подолання, залучення батьків до участі в роботі школи, вивчення досвіду виховання в сім'ї та ін. Перш ніж відвідати родину, треба мати початкові відомості про неї та її зв'язки зі школою (особиста справа учня, класний журнал, бесіди з учителями, з самим учнем), відтак з'ясувати основні дані про самого учня, його успішність, поведінку, стосунки з учителями, товаришами. Не обійтися без ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, в якій розкрито мету відвідування сім'ї. Бажано відібрати і порекомендувати батькам літературу відповідно до теми бесіди, яку проводитимуть з ними.

Запрошення батьків до школи. У разі необхідності психолог запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. Під час бесіди з ними дуже важливо дотримуватися такту, створити атмосферу доброзичливості, довір'я. Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для психолога, і для батьків. Психолог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої рекомендації. Батьки отримують корисні поради і допомогу від психолога, переконуються в його уважному ставленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові психолог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що надмірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.

День відчинених дверей для батьків у школі. Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань, психологічного консультпункту тощо).

Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відповідей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.

Для педагогічної пропаганди серед батьків використовують також диспут. Він найприйнятніший за умови, що в класі або в школі сформувався дружний батьківський колектив і кожен може відверто висловитися стосовно обговорюваної проблеми. Диспут не лише збагачує батьків знаннями з педагогіки та психології, більш тісним контактам з учителями, а й створює додаткові можливості для врахування індивідуальних особливостей батьків при засвоєнні ними психолого-педагогічної інформації.

Батьківські конференції. Важливою формою групової роботи з батьками є конференція. Конференцію доречно проводити як обмін досвідом з виховання дітей або як обмін думками з певної проблеми. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них, наркотики, сексуальне виховання в сім'ї — ось теми батьківських конференцій. Батьківські конференції повинні готуватися дуже ретельно, з обов'язковою участю психолога, соціального педагога, які працюють у школі.

Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання. Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання (наприклад, "Як формується особистість молодшого школяра”, "Як виховувати у підлітків інтерес до здобуття знань” тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Позакласний педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять заступник директора з виховної роботи і психолог школи. Аналіз педагогічної практики в нашій школі показує, що найкращі результати дає така організація педагогічного всеобучу батьків, яка передбачає обов’язкові для батьків бесіди за сталим планом і програмою; групові та індивідуальні консультації, педагогічні практикуми, батьківські загальношкільні і класні збори, активне залучення до участі у виховній роботі з класом до виконання доручень батьківського комітету.

«Батьківський клуб» — мета: систематизувати знання батьків, що сприятиме більш плідному їх використанню у вихованні дітей. Допомогти батькам та дітям засвоїти якнайбільше гармонійно-доброзичливих типів взаємодії, сприяти створенню позитивного мікроклімату та взаєморозуміння в родині.

Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть активну участь в обговоренні проблем.

Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

Листування. Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом.

Консультації батькам. Передбачають надання конкретних психолого-педагогічних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

Індивідуальні консультації. Індивідуальні консультації проводяться з ініціативи батьків або з ініціативи психолога. Приводом для запрошення батьків на консультацію є результати спостережень психолога за дитиною, проблеми спілкування дитини із класом і педагогами, конфліктна ситуація й ін.

Бесіди. Бесіду найкраще використовувати з метою попередження конфліктних ситуацій між окремими дітьми, педагогами й сім'єю. Використовувати бесіду в роботі з батьками необхідно для того, щоб налагодити довірливу атмосферу, виявити складні точки дотику в конфліктних ситуаціях. Результати бесіди не повинні ставати відомими, якщо хтось із учасників бесіди цього не хоче. У бесіді класний психолог повинен більше слухати й чути, а не захоплюватися повчаннями та порадами.

Класні батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів, їх проводять 1-2 рази на семестр. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив. Класні батьківські збори - традиційна форма роботи. Батьківські збори можуть бути: організаційними; поточними або тематичними; підсумковими; загальношкільними і класними. У формуванні проблемної тематики може допомогти психолог. До проведення зборів він проводить опитування батьків і дітей, використовуючи діагностичні методики вивчення соціально-психологічного клімату в сім'ї. Подібну підготовчу роботу проводять і перед загальношкільними батьківськими зборами, на яких обговорюють питання, що стосуються всіх батьків.

Батьківські тренінги. На відміну від звичайного навчання, що впливає на пізнавальну сферу (сферу свідомості), тренінг дозволяє модифікувати особистісні риси й установки, що мають більш глибокий зв'язок із поведінкою. Ця форма роботи досить нова, і проводити її повинен практичний психолог, який добре володіє методикою такої роботи. При вмілому використанні тренінгу результат помітний відразу. Тренінг може бути спрямований на навчання навичкам ефективної взаємодії дорослих і дітей, підвищення впевненості в собі, виявлення обдарованості, удосконалювання комунікативних та мовленнєвих навичок. Під час інтерактивного навчання батьки вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

В останнє десятиліття виникли нові види виховної роботи, що передбачають активну співпрацю з батьками під час їх проведення. Це передусім усні журнали, прес-конференції, зустрічі "за круглим столом", батьківські університети, виконання батьками практичних завдань, ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, перегляд фільмів на різні теми, вечори сімейних традицій, виставки "Світ захоплень нашої сім'ї", прикладної, декоративної творчості, родинних альбомів, колекцій, випуск тематичних газет.

Використовують також інші традиційні й нетрадиційні види пропагування педагогічних знань. До нетрадиційних належать: педагогічний десант; дерево родоводу (зустрічі поколінь); у сімейному колі (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); родинний міст (зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання); народна світлиця (звернення до народних традицій); день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей); вечір великої розмови (участь педагогів, батьків, учнів в організації відпочинку, ігри, вистави та ін. (альбом-естафета "Як ми відпочиваємо" - досвід організації відпочинку в родині); дискусійний клуб; клуб "Сімейних традицій"; сімейна скринька (з досвіду родинного виховання); аукціон ідей сімейної педагогіки; батьківський ринг (вирішення психолого-педагогічних ситуацій); батьківська школа (клуб, в якому проводяться диспути, обмін досвідом, випускаються газети, бюлетені та ін.); азбука родинного виховання (обговорення проблем виховання, виступи спеціалістів); дні довіри (консультації різних фахівців); сімейні свята в класі (спільні святкування днів народження дітей, календарних, народних свят)