Педагогічна профілактика, її соціальний, педагогічний І психологічний аспекти.

Поняття «педагогічна профілактика» фахівці педагогічної галузі розглядають як об’єктивно зумовлену систему керованої діяльності, що закономірно склалася на конкретному історичному етапі суспільного життя і яка забезпечує науково-теоретичну і практичну реалізацію заходів, спрямованих на попередження злочинів і злочинності. Для того, щоб з’ясувати сутність профілактики як психолого-педагогічного явища, необхідно проаналізувати структуру навчальноė виховного (едукаційного) процесу.

Едукація є триєдиним процесом, котра охоплює інформатизацію дитини, засвоєння нею інформації, розвиток і виховання.

Всі компоненти едукаційного процесу (розвиток, виховання, навчання мають бути взаємопов’язаними, оскільки доповнюють один одного і не повинні існувати окремо. Лише в їх гармонійному поєднанні створюються оптимальні умови для формування особистості.

Таким чином, педагогічна профілактика в широкому значенні – це елемент едукаційного процесу, що базується на його складових і спрямований на створення оптимальних умов для розвитку особистості; у вузькому значенні – це система заходів, спрямованих на попередження виникнення та розвитку негативних (соціально та морально неприйнятних для певного суспільства в певний проміжок часу якостей особистості.

Враховуючи, що педагогічна профілактика базується на розвитку, вихованні та навчанні, є форми профілактичної роботи:

– за напрямком впливу: – індивідуальна – учень, учитель, один з родичів учня та ін.; – мікрогрупова – сім’я, група з учнів, адміністрація закладу; – групова – класний колектив, батьки учнів певного класу, вчителі-предметники певного класу, класні керівники та ін..; – фронтальна – педагогічний, учнівський колектив закладу, батьківський колектив та ін..;

– за чинниками впливу: – зовнішня; – внутрішня (саморозвиток, самовиховання, самоосвіта;

– за способом впливу: – опосередкована: робота з батьками, вчителями як суб’єктами профілактичної діяльності, робота з майбутніми батьками, робота з майбутніми вчителями; – безпосередня робота, спрямована на суб’єкт профілактичного впливу.

Методи педагогічної профілактики – це впливи на свідомість,волю та поведінку особистості з метою формування у неї стійких переконань та моральної сили до протидії деструктивним чинникам. Враховуючи місце педагогічної профілактики в едукаційному процесі, зазначимо, що методи педагогічної профілактики – це не що інше,як методи розвитку,виховання та навчання.

Як і будь-який компонент едукаційного процесу, профілактика має завдання:

Діагностика та прогнозування – визначення фізичного,психічного та соціокультурного рівня розвитку вихованців, деструктивних чинників розвитку,що мають чи матимуть прояви.

Узгодження діяльності суб’єктів профілактичної роботи (планування,виконання та контроль за виконанням конкретної програми дій з нейтралізації негативних чинників, що можуть призвести до відхилень у розвитку особистості.

Корекція, виправлення та перевиховання. «Корекція» (від лат. виправлення, поліпшення) в спеціальній педагогіці – виправлення (часткове чи повне) вад психічного або фізичного розвитку в дітей,порушення тої чи іншої психічної функції в дорослих. Що стосується перевиховання, то це система впливів,спрямованих на подолання негативних рис, якостей, переконань та ідеалів особистості, що сформувалися за несприятливих умов розвитку особистості.

Отже, педагогічна профілактика – це складний, багаторівневий процес,що є компонентою едукації і базується на її складових: розвитку, вихованні та навчанні. Педагогічна профілактика – це процес, спрямований на попередження виникнення та розвитку негативних якостей особистості, на нейтралізацію деструктивних чинників її формування, рівні, форми, та методи профілактичної роботи визначаються конкретними завданнями.

http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/14/visnuk_16.pdf