Загальний опис роботи Web - сайту

Індивідуальним завданням практики було розширити та прорекламувати послуги архітектури в інтернет-мережі, і реалізувати як осередок для інших зацікавлених в цій сфері суб’єктів.

Даний сайт виконує структурні елементи, додавання проектів за допомогою адміністративної області, проект фіксується в базі даних після того ця інформація поступає в розділи сайту і відображається в структурованому стані. (це представлено на рисунку Б.4) Відображення даних веде за собою як і коротке ознайомлення проекту так і масштабне, проект супроводжується датою добавлення що дає змогу слідкувати за часом їхньої публікації. Реалізована функції замовлення проекту, яка сповіщає автора проектів про наявність замовника.

4. ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ТА ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

У проектній організації комунального підприємства КП “Місто” приділяють увагу охоронні парці на підприємстві. На підприємстві існує наступна інструкція з охорони праці при роботі на комп’ютерах:

1. Загальні положення:

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. По даній Інструкції оператор ЕОМ (електронно-обчислювальної машини) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та оператора.

1.3. Власник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я оператора з вини власника, він (оператор) мас право па відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.4. За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. Робітники допускаються до самостійної роботи після проходження інструктажу на робочому місці поданій професії, стажування і придбання навиків безпечних методів праці.

2. Облаштованість робочих місць операторів ПЕОМ:

2.1. При виборі помешкань для розміщення робочих місць із ПЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих перед ними, особливо влітку й у сонячні дні.

2.2. Помешкання з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (користувача) ПЕОМ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

2.3. Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПЕОМ повинно відповідати ДЕРЖСТАНДАРТ 22269-76 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места».

2.4. Не припускається розташування робочих місць із ПЕОМ у підвальних і для навчальних закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.

2.5. Робочі місця з ВДТ (відео дисплейними терміналами) і ПЕОМ при виконанні творчої роботи, що потребує значної розумової напруги або високої концентрації уваги, варто ізолювати один від одного перегородкою висотою 1,5-2,0 м.

2.6. Робочі місця з ПЕОМ рекомендується розміщати в окремих помешканнях. У випадку розміщення робочих місць із ПЕОМ у залах або помешканнях із джерелами небезпечних шкідливих виробничих факторів, їх необхідно ізолювати в кабінети з природним світлом і організованим повітрообміном.

2.7. Площа на одного працюючого за ПЕОМ повинна складати не менше 6,0 м, об'єм – не менше 20 м.

2.8. Неприпустимо розташування ПЕОМ, при якому працюючий звернений обличчям, або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПЕОМ, у якій умонтовані вентилятори. Помешкання з ПЕОМ для операторів (користувачів) і дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерела шуму.

2.9. Система освітлення повинна задовольняти наступним вимогам:

- освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, що визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення – найменшим розміром розглянутого об'єкта на ВДТ ПЕОМ, фоном, що характеризується коефіцієнтом відбитка; контрасту яскравості об'єкта і фона;

- необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні ВДТ, а також у межах навколишнього простору;

- на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

- у полі зору не повинно бути прямого і відбитого відблиску (підвищеної яскравості світних поверхонь, що викликають осліплення);

- величина освітленості повинна бути сталою у часі;

- варто вибирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний спектральний склад світла.

Стосовно світлових отворів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від них; щоб природне світло падало на робоче місце збоку, переважно зліва.

2.10. Штучне освітлення в помешканнях із ПЕОМ повинно здійснюватися системою загального освітлення. У випадках переважної роботи з документами (рукописні, друкарські тексти і т.п.) рекомендується застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково установлюються світильники місцевого освітлення). Місцеве освітлення призначене для освітлення зони розташування документів.

2.11. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях із ПЕОМ освітленість не нижче 400-500 лк.

2.12. У якості джерела світла при штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. При устрої відбитого освітлення у виробничих і адміністративних помешканнях можуть застосовуватися метало-галогенні лампи потужністю до 250 Вт.

Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлений.

2.13. Загальне освітлення варто виконувати у виді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, переважно зліва, паралельно лінії зору працюючих.

2.14. Для спільного освітлення можна застосовувати світильники наступних класів світлорозподілу: П – прямого світла, Н – переважно прямого світла, У – переважно відбитого світла.

Застосування світильників без розсіювачів і решіток, що екранують, забороняється.

2.15. Для запобігання засліпленості світильник місцевого освітлення повинний мати глибокі відбивачі з матеріалу, що не просвічується, або скла молочного кольору. Захисний кут відбивача, що показує міру прикриття яскравих частин лампи від очей, повинний бути не менше 40 градусів.

2.16. Повинні передбачатися заходи для обмеження відбитої відблиску на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Зниження відбитого відблиску досягається правильним вибором типів світильників, розташуванням робочих місць стосовно джерел природного і штучного світла, що дозволяє зменшиш яскравість, кількість і розмір відблисків на екранах ПЕОМ, що створює умови для розбіжності дзеркального відбитка світних джерел із лінією зору працюючих.

2.17. Світлий та особливо блискучий одяг працюючих украй небажаний; всі оздоблювальні матеріали помешкання і робочих місць повинні бути матовими з метою зменшення коефіцієнта відбитка.

2.18. Забороняється застосовувати для оздоби Інтер'єру помешкань із ПЕОМ полімерні матеріали (деревно-тирсові плити, шпалери, що миються, плівкові і рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик та ін.). що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують граничне допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин у помешканнях із ПЕОМ не повинен перевищувати концентрацій, зазначених у переліку „Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” № 3086-84 від 27.08.84 р. і доповнення до них, затверджених Мінздравом СРСР.

2.19. Робочі місця з ПЕОМ повинні розташовуватися від стіни з віконними отворами на відстані не менше 2,5 м, від інших стін на відстані 2 м, відстань між столами повинна складати не менше 2,5 м.

2.20. Основним устаткуванням робочого місця оператора (користувача) ПЕОМ, є:

- відео термінал;

- клавіатура;

- принтер;

- робочий стіл;

- стілець (крісло);

- допоміжний пюпітр;

- підставка для ніг.

2.21. При розташуванні елементів робочого місця варто враховувати:

- робочу позу оператора (користувача) ПЕОМ;

- простір для розміщення оператора (користувача);

- можливість огляду елементів робочого місця;

- можливість огляду простору за межами робочого місця;

- можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, що використовуються оператором (користувачем).

2.22. Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно утрудняти здійснення всіх необхідних рухів і переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню стомлення оператора (користувача).

2.23. При використанні допоміжних пристосувань під ВДТ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього щодо вертикальної осі в межах ± 30°(уліво).

Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації площину екрану ВДТ варто розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії огляду оператора (користувача), що знаходиться в робочій позі. Допускає відхилення від цієї площини не більш 45°; допускається кут відхилення лінії погляду від нормальної — не більше 30°.

2.24. Екран ВДТ ПЕОМ повинен знаходитися від очей оператора (користувача) ПЕОМ на відстані 600-^700 мм, що повинен мати гостроту зору на відстані 500 мм.

2.25. Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботи двома руками.

Клавіатуру варто розташовувати на поверхні столу або спеціальної підставці па відстані 100-300 мм від краю, зверненого до оператора (користувача) ПЕОМ. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5 до 25°.

2.26. Принтер повинен бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПЕОМ положенні так, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.

2.27. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування з урахуванням його кількості і конструктивні особливості (розмір ВДТ, клавіатури, принтера, ПЕОМ та інше) і характеру виконуваної роботи.

2.27.1. Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися в межах 680-800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні вибирається рівною 725 мм.

2.27.2. Ширина і глибина робочої поверхні столу повинна забезпечувати можливість виконання трудових операцій у межах моторного поля, межа якого визначаються зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.

Кращими модульними розмірами столу, на підставі яких розраховуються конструктивні розміри, варто вважати ширину 800, 1000, 1200, 1400 мм, глибину 800 і 1000 мм. при не регульованій його висоті, рівної 725 мм.

Робочий стіл повинний мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг не менше 650 мм.

2.28. Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 22889-76 "Крісло людини-оператора" Із Зміною № 2 ИУС 7-82.

2.28.1. Крісло повинно забезпечувати користувачу відповідному характеру й умовам праці фізіологічно раціональну робочу позу і забезпечувати тривалу підтримку основної робочої пози в процесі праці.

2.28.2. Крісло повинно створювати умови: для підтримки корпуса оператора (користувача) ПЕОМ у фізіологічне раціональному положенні і зі зберіганням природних вигинів хребта; Із метою зниження статичної напруги м'язів шийно-плечової області спини і попередження стомлення у випадку зміни пози, і не повинно утрудняти робочих рухів.

2.28.3. Крісло оператора (користувача) ПЕОМ повинно включати наступні основні елементи: сидіння, спинку і підлокітники, а також додатковий елемент – підставку для ніг.

2.28.4. В конструкції крісла повинні регулюватися висота поверхні сидіння і кут нахилу спинки, висота спинки, висота І кут нахилу підлокітників, висота і кут нахилу підставки для ніг

2.28.5. Регулювання кожного параметра повинний бути незалежну і мати надійну фіксацію, бути плавної або східчастої. Крок східчастого регулювання лінійних параметрів 25+25 мм.

2.28.6. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400+550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння повинні бути не менше 400 мм. Поверхня сидіння повинна бути плоскої, передній край – закругленим. Варто передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 25 градусів, уперед до 25 градусів. назад.

2.28.7. Опорна поверхня спинки стільця повинна мати висоту 300 ± 20 мм, ширину – не менше 380 мм і радіус кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинний регулюватися в межах 0 ± 30 градусів від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння повинно регулюватися в межах 260 +400 мм.

2.28.8. Конструктивні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними, що забезпечують у необхідних випадках можливість експлуатації в різноманітних кліматичних умовах. Покриття сидіння, спинки, підлокітників повинні виготовлятися зі зм'якшеного, волого відштовхуючого матеріалу, що не електризується, з можливістю легкого очищення від забруднень.

2.29. Робоче місце повинно бути обладнано підставкою для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину – не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 1 50 мм і по куті нахилу опорної поверхні підставки – до 20 градусів. Поверхня підставки повинна бути рифленою, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

2.30. Робоче місце оператора (користувача) ПЕО повинне бути оснащене легко що переміщається пюпітром для документів, розташованим на однім рівні з екраном і віддаленим під очей оператора (користувача) ПЕОМ на такій відстані, що й екран, або відрізнятися від нього не більш, ніж на 200 мм.

2.31. При необхідності високої концентрації уваги і виконання творчої роботи, що потребує значної розумової напруги, робочі місця, розмішені в дисплейних залах, доцільно ізолювати спеціальними перегородками висотою 2,5 - 2,0 м.

2.32. Розташування екрана ВДТ на технологічному устаткуванні повинно передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± 30 градусів від нормальної лінії погляду оператора (користувача) ПЕОМ.

2.33. При експлуатації ПЕО необхідно додержуватися правила особистої гігієни.

2.34. У випадку аварії або виникненні пожежі, що працює повніший ужити заходів до їхнього усунення, якщо це не погрожує його життю і життю навколишніх. Про випадок негайно повідомити адміністрацію.

2.35. За порушення або невиконання вимог дійсної інструкції оператор (користувач) ПЕОМ відповідає відповідно до чинного законодавства.

ВИСНОВКИ

Отже, після закінчення технологічної переддипломної практики можна зробити висновок, що її проходження це перший крок, до спеціальності студента та майбутнього професіонала в своїй галузі. Тому даний тест розставить пріоритети студента у житті. Ця практика покаже засвоєні знання практиканта та їх застування в фаховій роботі.

При проходженні переддипломної практики у КП “Місто”. Було проаналізовано програмне та апаратне забезпечення. Та можна зробити висновок, що забезпечення як програмне так і апаратне в задовільному стані і стабільно виконує свій спектр роботи.

Для покращення інформативності, було розроблено Web – сайт, який підвищить доступність інформування відвідувачів архітектури та покращить ознайомлення з проектами в цілому.

Проходження технологічної переддипломної практики допомогло здобути та проявити свої теоретичні та практичні навички, на реальному проекті, який буде працювати та стане візиткою підприємства у віртуальний світ.

ДОДАТКИ

Додаток Б

 

Рисунок Б.1 - Головна сторінка Web – сайту

 

 

Рисунок Б.2 – Короткий перегляд проектів

 

Рисунок Б.3 – Адміністративна частина сайту

 

 

Рисунок Б.4 - Список виведення проектів з бази даних

 

Рисунок Б.5 – Структура бази даних