Транснаціоналізація і регіональна інтеграція як шляхи становлення глобальної економіки

 

Поділ праці на міжнародному рівні призводить до

інтернаціоналізації процесу відтворення

і залежно від його масштабів приймає форму

транснаціоналізації, тобто утворення міжнародних транс- і багатонаціональних корпорацій (ТНК і БНК), або

регіоналізаціїї, утворення міждержавних регіональних об’єднань.

Глобалізація світової економіки

характеризується

залученням нових суб’єктів

світогосподарських зв’язків.

 

На сьогоднішній день

головними суб’єктами глобалізації світового господарства є:

– транснаціональні корпорації та банки, яких налічується приблизно 60 тис. і які контролюють близько 30% світового ВВП, 70% міжнародної торгівлі, 80% прямих іноземних інвестицій і понад 90% трансфертів технологій;

– країни великої сімки (G7), які виробляють близько 55% світового ВВП і домінують у всіх формах міжнародних економічних відносин;

– регіональні інтеграційні угрупування, найбільш впливовими серед яких є близько 20 і які охопили всі континенти і субконтиненти;

– міжнародні організації, насамперед, універсального та спеціалізованого типу з глобальним характером діяльності, найбільш впливовими серед яких є ООН, МВФ, МБРР, ВТО, ISО та ін..

– великі міста, ВВП яких перевищує ВВП окремих країн і які концентрують фінансовий, виробничий, науково-технічний, інтелектуальний потенціал країн;

– національні держави;

– відомі особистості, які не є державними діячами, але які користуються великим впливом і авторитетом.

 

Важливим елементом глобалізації є

розгляд її як

багаторівневої ієрархічної системи.

 

Процес глобалізації можна розглядати

на трьох рівнях:

1) Глобалізація на рівні окремої країни

2) Глобалізація на рівні окремої галузі,

3) Глобалізація на рівні окремої компанії.

 

Тема 5: Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів

 

5.1. Глобальні економічні процеси

5.2. Специфіка локальних цивілізацій

5.3. Цивілізаційна специфіка перебігу глобальних економічних процесів

 

Глобальні економічні процеси

Основні тенденції економічного розвитку світу досліджуються багатьма сучасними вченими.

 

Основні тренди світогосподарського розвитку

в історичній перспективі

визначаються

Асиметрією

як загальною формою

глобального економічного розвитку,

яка відображає

системні зміни у світовій економіці.

 

Член-кореспондент НАН України

В.Базилевич виокремлює п’ять мегатрендів економічного розвитку сучасного світу:

1) глобалізацію;

2) фінансіалізацію;

3) інформатизацію;

4) інтелектуалізацію;

5) соціалізацію.

 

Значну увагу економіст приділяє фінансіалізації, що відбиває кардинальні зсуви

у структурі сучасної світової економіки,

пов’язані з

гіпертрофованим домінуванням

фінансового сектору,

та відзначає, що

в умовах інформатизації

поведінку економічних суб’єктів

визначає й інформація маніпулятивного характеру,

інтелектуалізація прогресивно

Підвищує роль людини

у соціально-економічному розвитку,

а соціалізація світового розвитку

свідчить про

підпорядкованість

економічних процесів

інтересам розвитку людини і суспільства у цілому.

 

Д.Грегож описує такі мегатренди 2020р.:

1) недостатній рівень консолідації на Заході, що має тенденцію до зниження;

2) поява нових світових центрів впливу;

3) збільшення чисельності населення, що вже є дійсним викликом сьогоденню;

4) брак ресурсів в умовах збільшення їхнього використання, що вимагає активних дій;

5) діджиталізація, яка все прискорює і з’єднує у світі.

 

Аналіз глобальних тенденцій

сучасного світового розвитку

дозволив професору В.І.Якуніну в роботі «Глобальні тенденції сучасного світового розвитку» виокремити такі

найбільш життєво важливі потоки,

які форматують світ:

1) енергетика світу та енергетичні потоки;

2) новий «індустріалізм» та глобальний цивілізаційний конфлікт реальної і віртуальної економік;

3) продовольчий баланс світу;

4) людські потоки;

5) інформацію.

 

Особливого значення

інформатизація світової економіки

набуває також у зв’язку з такою

глобальною тенденцією розвитку світу, як

Спроба уніфікувати

систему цінностей людства

шляхом заміни існуючої у світі

палітри систем цінностей,

що відповідають системі локальних цивілізацій, системою цінностей Західної цивілізації (вестернізацією).

Завдання уніфікації

системи цінностей людства

обумовлює виникнення тенденції