ТОП 10:

Розділ 2. Практика політичного портрета в сучасних медіа



Практика політичного портрета в сучасних газетах

Газета «День»

Бойові слони не здаються»

Політичний портрет канцлера ФРН доктора Гельмута Коля

Лейпциг

№179 19.09.98 «День» : https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/boyovi-sloni-ne-zdayutsya

· У цьому політичному портреті автор надає канцлеру ФРН доктору Гельмуту Колю образу справжнього героя, образу борця за об’єдання свого народу і всієї Європи. («У Німеччині Коля називають канцлером об’єднання — і це одна з найбільших його заслуг. Ніхто з політиків так не вірив у об’єднання Німеччини, як Коль, ніхто не зробив для цього більше.»; «Одна з ідей Коля — це об’єднання в Німеччині всіх німців, де б вони не жили, що перегукується з ідеями об’єднання євреїв у Ізраїлі.»; «Боннський мрійник... Саме він став одним із тих, кому спало на думку об’єднати Європу фактично, увівши спільну для всіх країн валюту.»).

· В тексті є факти, які неможливо (важко) перевірити: «Ніхто з політиків так не вірив у об’єднання Німеччини, як Коль…»; «…ідея об’єднання та перспективні вигоди від такої політики йому значно важливіші, ніж сьогочасні фінансові втрати...»; «…як горіли очі в Коля, коли він у захваті розповідав: недалеко той час, коли німці купуватимуть французькі булочки за... «євро»!...».

· Факти-інтепретації: «Гельмут Коль пройшов шлях типової кар’єри партійного функціонера — і може тому завжди знаходив спільну мову з партійним функціонером Горбачовим і партійним функціонером Єльциним.»; «Допомагала Колю стати канцлером політична криза в таборі противників, викликана тим, що один із найближчих помічників соціал-демократичного канцлера Шмідта виявився східнонімецьким шпигуном.»; «Сенс цієї перемоги один — бачення об’єднаної Європи, яку не стрясають війни і взаємна недовіра, у якій гроші витрачають не на новітні системи озброєння, а на добробут.»

· У тексті фактів більше, ніж оцінок чи характеристик, але вони також присутні. («Бойовим слоном Коль назвав себе сам. Його чималий зріст і розкішний живіт дають привід познущатися карикатуристам і політичним противникам — але він сам ставиться до того з гумором.»; «Але канцлер міцно тримається за свою ідею повернення німців до рідної домівки.»; «Боннський мрійник...»; «…а канцлер Коль із впертістю танка (чи слона) пробивав свою думку…»).

· Метою даного політичного портеру є зображення канцлера ФРН як справжнього політичного лідера, впевненого та рішучого діяча, борця за соборність рідного народу, який буде настоювати на своїй ідеї до кінця.

· Спрямований на аудиторію, переважно електорального віку, яка зможе оцінити та узагальнити внесок даної людини в політичному житті Німеччини.

Бай Тошо» та його епоха

Тодор Живков: спроба політичного портрета

Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Газета:

№148-149, (2016) http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/bay-tosho-ta-yogo-epoha

· Факти, які неможливо (важко) перевірити: «Зауважимо, що після 1964 року в манері та поведінці Живкова стало дедалі більше суто «брежнєвських» рис..»; «І під удаваною простотою тут були приховані, у випадку з Живковим особливо, величезний прагматизм, глибинна любов до влади, вміння спритно політично маневрувати, дуже чіпка й жорстка хватка.»; «У 17 років вступив до Болгарської спілки комуністичної молоді (тоді, звісно, нелегальної), з 1933 року — член підпільної Болгарської компартії.»; «…що таке «живковизм»? Ця проблема не надається до простої, однозначної відповіді, проте деякими стислими думками все ж таки хотілося б поділитися. Це — авторитарна, одноосібна система особистої влади, котра, спираючись водночас на підтримку «народу» (частково — фальшиву, проте великою мірою і реальну, щиру — успіхи, як ми згадували, справді були), партдержноменклатури (яку Живков усі ці 35 років невтомно і спритно «реорганізовував», «оптимізовував» й тасував), спецслужб і, що дуже важливо, на підтримку СРСР (і за Хрущова, методи якого Живков старанно копіював, і за Брежнєва), «стабілізувала» болгарське суспільство й водночас здійснила його доволі глибоку реконструкцію, модернізацію та індустріалізацію. Тут є суперечності, але вони — продукт реального життя.»

· У тексті більше характеристик, проте також є значна кількість фактів та оцінок.

· Мета політичного портрету – сформувати образ Живкова як «…простонародний, не надто освічений, проте наділений величезним здоровим глуздом і життєвим досвідом, простий і доступний у спілкуванні (згадаймо Микиту Сергійовича Хрущова — порівняння є доволі прозорим), відданий партії й справі народу керівник, який може однаково вільно спілкуватися з робітником судноверфі та академіком; селянкою, що працює на полі, та солдатом-прикордонником, письменником і моряком... І дає їм усім вказівки.» і через цей образ показати його як політика.

· Спрямований на добре освічених людей, які розуміються на політиці та економіці, переважно електорального віку та на місцевих жителів.







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.208.202.194 (0.006 с.)