Розділ1. Загальна теорія політичного портрета

Модульна контрольна робота

з дисципліни політична журналістика

на тему: «Практика політичного портрету»

 

студента 3 курсу 4 групи

напряму підготовки журналістика

Подкіча В.О.

 

 

Київ – 2016

 

Розділ1. Загальна теорія політичного портрета

Походження поняття. Зміст поняття

Окремим в ряду портретів діячів варто політичний портрет. Увібравши в себе всі основні риси жанру, профільний портрет політика має свої особливості, зумовлені як практикою існування цієї форми на сторінках преси, так і розвитком російської політичної культури в цілому.
Формування жанру політичного портрету почалося з виникнення в історії цивілізації відносин влади. Фігури політичних діячів надзвичайно важливі для публіки, оскільки вони дозволяють звести всі складні і безособові процеси політичного життя до дій окремих осіб.
Конкретні особистості, що діють в політиці, роблять її доступною для розуміння, людяною, дозволяють людям приписувати їм відповідальність за хід подій. Тому політичні діячі, які зробили помітний внесок в історію, завжди викликали інтерес у своїх сучасників і нащадків. Цей інтерес ніколи не обмежувався інформацією про їх діяльність на політичній і громадській арені.
В повній мірі задовольнити суспільну потребу в інформації про лідерів покликані матеріали, в центрі яких політичний діяч зі своїм духовним світом, характером, що розкриваються в загальнозначимих діях, напружених, часом, конфліктних ситуаціях, в біографічних епізодах, в думках, мові і навіть зовнішньому портреті героя. Портретний нарис вважається визнаним жанром здатним сформувати межі образу політика в масовій свідомості.
Ще одна особливість політичного портрету - це ускладнення цієї форми завданням політичного прогнозу. «Політичний прогноз можна визначити як формування у свідомості людей і опису ідеологічного образу, в тому числі можливої, вірогідної спрямованості та інтенсивності дій партій або окремих людей». Прогноз в політичному портреті відповідає на питання, чим для виборців обернеться призначення або непризначення описуваного політика на певну посаду, або постає у вигляді чітких висновків автора матеріалу про здібності героя діяти в політиці, вирішувати суспільно значущі завдання.
Крім того, автори публіцистичного жанру політичний портрет не намагаються прикрити свою тенденційність, свою позицію, не приховують своїх симпатій і антипатій. В образі політика завжди відображається певний емоційний настрій публіциста.

 

Розділ 2. Практика політичного портрета в сучасних медіа

Практика політичного портрета в сучасних газетах

Газета «День»

Бойові слони не здаються»

Бай Тошо» та його епоха

Тодор Живков: спроба політичного портрета

Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Газета:

№148-149, (2016) http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/bay-tosho-ta-yogo-epoha

· Факти, які неможливо (важко) перевірити: «Зауважимо, що після 1964 року в манері та поведінці Живкова стало дедалі більше суто «брежнєвських» рис..»; «І під удаваною простотою тут були приховані, у випадку з Живковим особливо, величезний прагматизм, глибинна любов до влади, вміння спритно політично маневрувати, дуже чіпка й жорстка хватка.»; «У 17 років вступив до Болгарської спілки комуністичної молоді (тоді, звісно, нелегальної), з 1933 року — член підпільної Болгарської компартії.»; «…що таке «живковизм»? Ця проблема не надається до простої, однозначної відповіді, проте деякими стислими думками все ж таки хотілося б поділитися. Це — авторитарна, одноосібна система особистої влади, котра, спираючись водночас на підтримку «народу» (частково — фальшиву, проте великою мірою і реальну, щиру — успіхи, як ми згадували, справді були), партдержноменклатури (яку Живков усі ці 35 років невтомно і спритно «реорганізовував», «оптимізовував» й тасував), спецслужб і, що дуже важливо, на підтримку СРСР (і за Хрущова, методи якого Живков старанно копіював, і за Брежнєва), «стабілізувала» болгарське суспільство й водночас здійснила його доволі глибоку реконструкцію, модернізацію та індустріалізацію. Тут є суперечності, але вони — продукт реального життя.»

· У тексті більше характеристик, проте також є значна кількість фактів та оцінок.

· Мета політичного портрету – сформувати образ Живкова як «…простонародний, не надто освічений, проте наділений величезним здоровим глуздом і життєвим досвідом, простий і доступний у спілкуванні (згадаймо Микиту Сергійовича Хрущова — порівняння є доволі прозорим), відданий партії й справі народу керівник, який може однаково вільно спілкуватися з робітником судноверфі та академіком; селянкою, що працює на полі, та солдатом-прикордонником, письменником і моряком... І дає їм усім вказівки.» і через цей образ показати його як політика.

· Спрямований на добре освічених людей, які розуміються на політиці та економіці, переважно електорального віку та на місцевих жителів.

Журнал «BBC Україна»

1. «Володимир Путін: політичний портрет» http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/03/120305_putin_profile_rl.shtml

· Даний політичний портрет – це формування образу Путіна як жорстокого і водночас дуже поміркованого лідера, який попри будь-які обставини готовий йти до своєї мети і використовувати будь-які методи.

· У тексті майже немає фактів, які важко або практично неможливо перевірити, але натомість є багато фактів-інтерпретацій: «На відміну від перших двох термінів, Путін тепер, імовірно, зустріне більш прямий опір з боку неофіційної опозиції, яка вийшла на вулиці у грудні, вважаючи, що його партія виграла парламентські вибори несправедливо.»; «Незалежні засоби масової інформації та громадянське суспільство не мирилися з його владою, тож він обрав послідовно жорстку позицію в чеченському конфлікті.»; «Михайло Ходорковський - у минулому голова нафтового гіганта ЮКОС і найбагатша людина Росії - тепер відбуває термін у в'язниці за несплату податків.».

· У даному тексті більше фактів, ніж характеристик та оцінок.

· Метою даного політичного портрету є показати Путіна як політика через призму фактів, які підтверджують його підступність та холоднокровність на шляху до влади.

· Спрямований на освічену аудиторію, на виборців, а також на людей, які цікавляться політикою.

Висновки

Таким чином, жанр політичного портрету не є новим, але він дуже актуальний і сьогодні. Він допомагає якомога краще показати політика та викрити всю його сутність через різноманітні публіцистичні засоби, дає змогу аудиторії ближче ознайомитись з ним. Крім того, саме за допомогою даного жанру автор формує громадську думку про того чи іншого політичного діяча. І в залежності від того, як автор ставиться до політика особисто, таким і буде створено портрет.

Список джерел посилань

1. M. I. Воронова Сучасна портретистика. Проблема жанру.

2. М.В. МОРАРЬ, Ю.С. НАЗАРУК Політичний портрет сучасного партійного лідера: теоретико-методологічний аспект Таврійський державний агротехнологічний університет, м. Мелітополь, Україна.

3. Журналістський фах. Газетно-журнальне виробництво: навч. посіб. для студ. ВНЗ, які навчаються за напрямом підготов. "Журналістика" / Т. О. Приступенко, Р. В. Радчик, М. К. Василенко, О. С. Зоріна, О. Г. Підлуцький; ред.: В. В. Різун; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - К.: Київ. ун-т, 2012. - 351 c. - укp.

4. Газета «День»: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/boyovi-sloni-ne-zdayutsya \ http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/bay-tosho-ta-yogo-epoha

5. Журнал «ВВС Україна»: http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/03/120305_putin_profile_rl.shtml

6. Інтернет-видання «Кореспондент.ua»: https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/politychnyy-portret-yacenyuka-klyuchovi-harakterystyky

 

Модульна контрольна робота

з дисципліни політична журналістика

на тему: «Практика політичного портрету»

 

студента 3 курсу 4 групи

напряму підготовки журналістика

Подкіча В.О.

 

 

Київ – 2016

 

Розділ1. Загальна теорія політичного портрета