Тема 22. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

Основні терміни та поняття: міжнародне співробітництво під час кримінального провадження; міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій; розшук, арешт і конфіскація майна; екстрадиція; екстрадиційний арешт; екстрадиційна перевірка.

Лекційне заняття – 2 год.

План:

Вступ.

1. Поняття, завдання та правова основа міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

2. Процесуальний порядок надання міжнародної правової допомоги під час проведення процесуальних дій.

3. Сутність видачі (екстрадиції) особи, яка вчинила злочин.

4. Кримінальне провадження у порядку перейняття.

5. Визнання та виконання вироків іноземних судів та передання засуджених осіб.

Висновки.

Самостійне заняття – 2 год. Передача засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання в Україні.

План:

1. Підстави і порядок розгляду питання про передачу осіб і їх прийняття для відбування покарання.

2. Умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання.

3. Процесуальний порядок розгляду і вирішення питання про передачу осіб для відбування покарання в іноземній державі та вирішення запиту про передачу громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для відбування покарання в Україні.

Мета: отримати теоретичні знання у галузі міжнародного співробітництва, пов’язаного з провадженням кримінальних справ та екстрадицією; сформувати у студентів чітке уявлення про види та сутність міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні.

Методичні вказівки. При підготовці до занять необхідно опрацювати положення розділу 9 КПК України, рекомендовану літературу, нормативні акти, відповідні міжнародні конвенції, угоди, а також конспект лекції.

Міжнародна співпраця у кримінальному провадженні є складовою міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. Існують різноманітні міжнародно-правові форми такої співпраці: міжнародні організації, прямі контакти між державами на підставі багатосторонніх і двосторонніх угод, тощо.

При підготовці даної теми необхідно розглянути питання про міжнародні організації, що діють у сфері боротьби зі злочинністю і кримінального судочинства: а) Інтерпол - Міжнародна організація кримінальної поліції, що займається обліком інформації про міжнародні злочини та про злочинців, про незаконний оборот наркотиків і зброї, незаконне відмивання грошей тощо; б) Міжнародний кримінальний суд - постійно діючий юридичний інститут, покликаний розглядати кримінальні справи про найбільш тяжкі злочини міжнародного характеру, такі як злочини проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку; в) Європейський суд з прав людини, що здійснює захист прав, які порушені діями державних органів і які не знайшли належного захисту на національному рівні.

Правовою базою міжнародного співробітництва в сфері кримінального судочинства є двосторонні й багатосторонні договори, конвенції й угоди. Потрібно вивчити види прямої співпраці на базі міжнародних угод, як–то: міжнародно-правова допомога кримінальних провадженнях, передача провадження, порушення кримінального переслідування на прохання іноземної держави, екстрадиція особи й передача засуджених для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є.

У питанні про екстрадицію (видачу) особи для кримінального переслідування або виконання вироку рекомендується засвоїти: а) поняття «екстрадиція»; б) порядок направлення запиту про видачу особи, що перебуває на території іноземної держави; в) межі кримінальної відповідальності особи, виданої Україною; г) порядок виконання запиту про видачу іноземного громадянина або особи без громадянства, які перебувають на території України; д) підстави відмови у видачі особи; е) порядок оскарження рішення про видачу особи.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.

2. Який обсяг та види міжнародного співробітництва під час кримінального провадження?

3. Визначте центральні органи України, що забезпечують міжнародне співробітництво у кримінальному провадженні.

4. Який зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу?

5. Яка процедура виконання запиту в іноземній державі?

6. Охарактеризуйте порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України.

7. Який порядок виклику особи, яка перебуває за межами України?

8. Дайте визначення розшуку, арешту і конфіскації майна.

9. Який порядок створення і діяльності спільних слідчих груп?

10. Охарактеризуйте межі кримінальної відповідальності виданої особи.

11. Назвіть центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції).

12. Визначте особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України.

13. В чому сутність екстрадиційного арешту?

14. Які рішення приймаються за запитом про видачу особи (екстрадицію) та їх оскарження?

15. Охарактеризуйте порядок визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.

Практичне заняття. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій – 4 год.

Основні питання для обговорення:

1. Мета і значення міжнародного співробітництва, пов’язаного з провадженням кримінальних справ та екстрадицією.

2. Характеристика основних міжнародно-правових актів з питань надання міжнародної допомоги у кримінальних справах.

3. Міжнародна правова допомога у проведенні процесуальних дій, її поняття та види.

4. Поняття, сутність та значення екстрадиції (видачі) особи для кримінального переслідування або виконання вироку.

5. Принципи екстрадиції. Особи, як підлягають видачі (екстрадиції).

6. Підстави та порядок застосування тимчасового та екстрадиційного арешту

7. Підстави та порядок екстрадиційної перевірки.

1. Розв’язати задачі:

1. Шевченківський районний місцевий суд в м. Києві постановив обвинувальний вирок щодо громадян Ісландії Пансона та Сімсона за вчинення ними діяння передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України (хуліганство вчинене групою осіб). Через деякий час від уповноваженого органу Ісландії надійшов запит до Генеральної прокуратури України про передачу засуджених для відбування покарання на батьківщині.

Які підстави та умови передачі засуджених для відбування покарання до іноземної держави?Чи можуть бути передані громадяни Ісландії для відбування покарання на батьківщині?

2. Уповноваженим (центральним) органом України було прийняте рішення про направлення запиту про проведення обшуку, а через 5 днів надіслано запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом. До запиту також було долучено перелік відомостей, які необхідно отримати від особи. Запит про міжнародну правову допомогу було погоджено у письмовій формі міським прокурором.

Дайте юридичний аналіз порядку направлення запиту про міжнародну правову допомогу?Які вимоги пред’являються до змісту та форми запиту про міжнародну правову допомогу?

3. Кримінальна справа щодо громадянина РФ Макова, яка знаходилася у провадженні СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, в установленому порядку була передана до РФ. Але у зв’язку з неможливістю встановлення усіх обставин у справі слідчий Петренко, який здійснював кримінальне провадження, викликав гр. України Святаша як свідка для його повторного допиту.

Чи мав право слідчий Петренко після передачі провадження здійснювати процесуальні дії по даному провадженню? Якщо так, то який порядок їх виконання?

4. Михайленко, працюючи завідуючим господарськими справами у посольстві України у Греції, вчинив присвоєння державного майна, яке належить посольству. За даним фактом послом України у Греції розпочато розслідування, а відтак матеріали передані в Україну. Подальше розслідування доручено слідчому слідчого управління ГУМВС України в м. Києві Самокишу. У процесі розслідування виникла необхідність допитати працівників посольства України у Греції, а також громадян цієї країни і вилучити ряд бухгалтерських документів посольства. Слідчий Самокиш з цього питання підготував запит про правову допомогу і передав його Міністерству юстиції України для направленні відповідному уповноваженому органу Болгарії.

Чи правильно поступив слідчий Гаркуша, якщо ні, то як він повинен був діяти у даній ситуації?

5. Гр. України Касторкін відбуває покарання у Румунії за пограбування громадян у м. Бухарест. В Україні Касторокін підозрюється у вчинені вбивства гр. Румунії Гофешти у м. Чернівці. У зв’язку з цим виникла необхідність провести за участю Касторкіна ряд слідчих дій в Румунії.

Чи мають право слідчі органи м. Чернівці і яким чином передати матеріали кримінального провадження за даним фактом до Румунії для подальшого провадження розслідування за місцем перебування Касторкіна?

6. У порядку надання міжнародної правової допомоги уповноваженим органом України до Республіки Польща було направлено запит про проведення допиту, а також обшуку в помешканні гр-на Польщі Моравського, який вчинив злочин на території України. Польською стороною запит було задоволено, слідчі дії були проведені.

Проаналізуйте ситуацію. Які процесуальні порушення були допущені при наданні міжнародної правової допомоги?Які процесуальні дії потребують спеціального дозволу?

7. У кримінальному провадженні по обвинуваченню гр. Німеччини Штольца в заподіянні у м. Дортмунд тяжких тілесних ушкоджень гр. України Масенковій, німецька сторона надала запит про направлення до прокуратури м. Дортмунд потерпілої для допиту та проведення інших слідчих дій.

Як повинен поступити у даній ситуації орган, що уповноважений здійснювати виконання запитів іноземних правоохоронних органів в Україні?

8. Громадянин Франції Нобре, перебуваючи у відпустці в м. Київ, був свідком вчинення умисного вбивства громадянина України Шапоренка. Під час провадження слідчих дій, виникла необхідність у його допиті.

Який процесуальний порядок виклику особи, що перебуває за межами України? Куди направляється запит про виклик особи чи її допиту?

9. Гр. РФ Суслов і Богатирьов у м. Києві вчинили вбивство гр. України Савченка з метою пограбування. Заволодівши грошима та особистими речами, труп закопали в лісі. Під час проведення оперативно-розшукових заходів Суслов і Савченко були затримані в м. Москва. Слідчий Шпак з Києва прибув до Москви для провадження невідкладних слідчих дій.

Чи мав право слідчий Шпак на таке відрядження? Якщо так, то яким кримінальним процесуальним законом повинен керуватися слідчий при провадженні слідчих дій у Москві?

10. Гр. України Танасійчук засуджений у ФРН за вчинення крадіжок майна громадян у м. Дюссельдорф до 4 років позбавлення волі. Оскільки Танасійчук вчинив цілий ряд пограбувань в Україні у м. Луцьк, то за зверненням компетентних органів України був виданий для завершення розслідування і судового розгляду з послідуючим відбування покарання.

Чи будуть зараховані строки тримання під вартою як запобіжний захід і відбування покарання Танасійчука у ФРН при проведенні досудового розслідування і призначені покарання в Україні?

Завдання для самостійної індивідуальної роботи:

1. Законспектувати основні положення норми таких правових актів:

- «Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні», затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua;

- «Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах» від 20 квітня 1959 р. // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері. Видання друге. – Львів: Кальварія, 2001. – 562 с.;

- Про Національне центральне бюро Інтерполу: положення, затв. постан. Кабінету Міністрів України № 220 від 25 берез. 1993 р. // Юридичний вісник України. — 1999. — 14—20 жовтня (№ 41).

2. Написати реферат, доповідь на тему:

1. Ектрадиційний арешт та його сутність у кримінальному провадженні України.

2. Процесуальний порядок визнання та виконання вироків міжнародних судових установ за кримінальним процесуальним законодавством України.

3. Проблемні питання надання та отримання міжнародної правової допомоги в кримінальному провадженні за відсутності міжнародного договору.

4. Забезпечення прав підозрюваних та обвинувачених при здійсненні міжнародного співробітництва в межах кримінального провадження.

5. Проблемні питання реалізації окремих процесуальних дій, що можуть бути проведені в порядку надання міжнародної правової допомоги.